Місяць: Жовтень 2012

Про рафтінг…

На цьому вашому рафтінгу я був усього пару разів. Знаю деяких людей що є страшенними фанатами цієї справи, я ж… Ну скажімо так – процес мені подобається, але те що кудисить треба їхати, переодягатися, тягнути човни, трошки пливсти на човні і потім все у зворотньому порядку вбиває всю веселуху.

 

Перший раз поїхав на нього влітку 2008-го.

Є у нас тут річки в горах на яких можна весело поплавати. Мене кілька разів питали про складність. Нічого в цьому не розумію, але думаю що мінімально можлива. Кілька “ям”, трошки бризок, можливість поплавати. Ну та і ніхто ризикувати не буде везучи непойми яких людей на складні ділянки.

 

Другий раз їздили минулого літа з іншою командою. І я лише підтвердив свою думку що це весело, але забирає чорті скільки часу.

В одну сторону їхати 2.5-3 години. Потім підписали документи що не маємо претензій у випадку чого, сіли у шкільні автобуси, поїхали на старт, пройшли інструктаж і у воду.

 

Ну а взагалі то цей пост для мене це в першу чергу можливість опублікувати світлини з якимось текстом Smile

Враховуючи те що більшість людей має дуже приблизне уявлення про те як курувати човном інструктор кожного з них учить устього трьом командам: гребем вперед, гребем назад, не гребем.

Течія несе човен і основна задача інструктора тримати його приблизно по центру річки.

 

Тобто в основному просто “пливемо”, іноді реагуємо на команди “праві гребуть вперед, ліві – назад”. Проте коли трапляються “ями” в які човен просто рушиться то доволі прикольно. Ще класно коли на човен налітає велика хвиля.

В один момент гребеш як положено, а через мить або підлітаєш так що до води не дістаєш, або усі руки у воді і ледь витягуєш те весло.

 

А, ще треба вміти синхронно грести Smile

Взагалі то як хвилею перегне за бірт (ногами тримаєшся за спеціальні петлі) то піднятися без допомоги дуже нереально. А як випадеш то вже і не наздоженеш. Тим більше небезпечно випадати там де стрімка течія і багато каміння – переламає всі кістки і затянге на дно так що і кліпнути не встигнеш.

 

Я так розумію що на складних “маршрутах” уся команда має добре розуміти як керувати човном і кому що робити без особливих команд. Ну і каску треба носити. У нас там все просто і легко було, проте як починає кидати і крутити то страшнувато.

 

Це і все що я хотів сказати Smile

Microsoft Surface

Звісно важко оцінити, але схоже буде грандіозним успіхом для компанії…

Отже за тиждень до початку офіційних продажів з’явилася можливість передзамовити пристрій чим я і скористався. І правильно зробив бо їх розпродали за день і ті хто замовляли піздніше вже муситимуть чекати 3 тижні.

В день продажу на 9 ранку вишикувалися черги біля магазинів Microsoft. А продається він виключно в магазинах Microsoft. Ті хто зробив це з ранку відстоявши 1-1.5 години вже мали пристрій на руках, ті ж хто став у чергу трохи згодом чекали по 3-4 години. До того ж в цей день (26 жовтеня) поступив у продаж Windows 8 і це лише збільшило чергу.

Вже по обіді на кампусі з’явилися люди з Surface в руках чим неодмінно викликали заздрість та збирали натовп навколо себе. Проте я мужньо тримався і не йшов дивитися що там та як, чекав на свій пристрій. Треба сказати що розробка та підготовка до випуску на ринок мала безпрецендентний для Microsoft рівень секретності, навіть журналістам показували або муляжі, або ж справжній пристрій тільки так щоб наввіть не торкалися до нього.

І от кінець робочого дня, спортклуб, нарешті дома… Ось вона лежить під дверима коробка. Заносимо в хату, відкриваємо – точно, всередині Surface та кришка-клавіатура.

Перше враження – яка тонюсінька механічна клавіатура! Потім розпечатуємо коробку. Олена пищить – яке все гарне і стильне Smile

Проходимо через кілька екранів індивідуалізації, підключаємося до свого WiFi і починаємо тикати пальцями. Все подобається.

Ставлю Skype для Windows 8 RT і тут же отримуємо дзвінок від мами. Говоримо, якраз і перевіряємо фронтальну та задню камеру – все добре, звук чіткий, картинка соковита.

Ставимо кілька іграшок, Netflix, дивимося якийсь фільм, але кортить ще потикати пальцями… Олена грається у Cut the Rope, всьо, нема вже сил – на пів друга ночі, спимо… :)

Взагалі треба сказати що навіть працюючи з Windows 8 вже деякий час я тільки тут зрозумів для чого в ньому деякі речі зроблені саме так, і чесно кажучи враження таке що вісімку саме під Surface і робили.

Клавіатура дуже легко встрибує у спеціальний паз в корпусі і тримається на магнітах, так само легко знімається. Матеріал корпусу дуже приємний на дотик і шикарно виглядає. Взагалі з точки зору “матеріальної” частини пристрій просто ідеальний. Що стосується програмного забезпечення то є певні моменти які б можна було зробити ідеальнішими, але поки що нічого відверто невдалого не знайшли. Що би хотілося в першу чергу так це Office в стилі Metro, а то зараз він запускається на старому десктопі (який саме для Офіса і залишили). Проте нова версія набагато краще підходить для роботи з тач-скріном.

Я думав взяти цей дешевий пристрій на ARM процесорі, а потім як з’явиться версія на x86 то ще і її докупити. Але тепер бачу наскільки вдало все вийшло і думаю чи потрібна мені потужніша і дорожча версія взагалі. Може і правда трохи згодом візьсу ще один такий собі.

[english] Rule of thumb

Словосполучення яке доволі широко використовується і має кілька, хоча і подібних, значень.

За легендною пішло від якогось закону початку ХХ-го сторіччя коли чоловіку дозволялося бити дружину дрючком чи лозиною не товщою за великий палець (thumb).

Значення у словосполучення такі:

  • щось робити або оцінювати приблизно, на глазок
  • емпіричне правило, на основі власного досвіду з приводу чогось
  • здоровий глузд по відношенню до чогось
  • зально рекомендоване з приводу чогось
  • принаймні умова що має виконуватися

У словниках:

Колекція Зун…

…або “село дорвалося до ібею”.

Коротше відкрив я для себе тут недавно ebay. Не те що я раніше про нього не знав, навіть купував на ньому деякі речі. Але ніколи не приймав участі в аукціонах.

І от подумав що треба ж спробувати і саме Зуни були тим полігоном. Тому що вони дуже мені подобаються для бігу. Ну а крім того треба запасатися про всяк випадок доки вони є бо вже не випускають їх :(

Як варіант заміни у майбутньому розглядав iPod Shuffle (нема екрану) або Nano (неможливе управління в сліпу та на бігу). Мінус і те що нема радіо, а воно дуже стає у нагоді коли займаєшся в залі і треба увімкнути звук з телевізора. Колись на диво висока якість звуку так і лишилася майже на рівні 10-річної давнини в той час як інші виробники вже давно за цим показником попереду. Але там ще й до того ж велетенський мінус у вигляді iTunes – можливо найгірша програма за всю історію. Гальмівна, жере ресурси, купа обмежень…

Ще один варіант був SunDisk Sansa Clip+, Sansa Clip Zip або SunDisk Sansa Fuze+. За конфігураціями ідеальні плеєри для бігу, але судячи з відгуків якість збірки не надто хороша і багато з них перестають працювати доволі швидко. До того ж є багато нарікань на складність навігації. Та і до того ж я не розумію для чого плеєру так багато кнопок і як їх натискати в сліпу. Ну і виходить що крім Zune варіантів то і нема :(

Ну от знайшов кілка пропозицій за 99 центів і почав торгуватися. Причому спочатку робив усе обережно і всі пропозиції що мені подобалися прогавив. А потім зробив типову помилку одночасно виставивши свою максимальну ціну на кілька плеєрів і таки кілька і виграв :)

Ну власне ціни вийшли від $15 до $30 за мою улюблену модель з 8 Гб пам’яті (на Амазоні $100+). Це буде для бігу мені. А велику на 120 Гб трошки більше ніж за $100 купив (на Амазоні $300+). Вона піде в машину як сховище усієї моєї колекції і час від часу буде синхронізуватися з колекцією на компі.

Ну а ота з татушкою то улюблена Оленина Zune HD з якою вона вже третій рік не розлучається.

Ну от, наче як одним постом і звітував, і срач спробував розвести ;) А вам є що сказати про музичні плеєри для активних видів діяльності?

ASICS Thermopolis Lt Running Tight

 

 

Ціна: $60

Призначення: Бігові обтягуючі штани (тайтси) для прохолодної погоди.

Загальні враження: У порівнянні з іншими тайтсами ці виглядають не надто красиво, навіть простяцьки. Проте вони дуже зручні.

У них відсутні недоліки тайтсів Sugoi, а саме дискомфорт в паху на довгих дистанціях та є блискавки внизу на штаниних так що одягати і знімати їх незрівнянно легше.

Матеріал знову ж таки трохи щільніший (і грубіший на дотик), тому вони підійдуть і для зовсім холодної погоди.

Ці штани не ідеальні, але дуже близькі до того.

Недоліки: В першу чергу, і мабуть єдине що можу пригадати, це ті самі блискавки на штанинах. Їх треба уважно перевіряти перед початком бігу бо вони можуть пересунутися назад і розтерти до крові ноги вище п’яти (було таке у мене пару разів).

На сайті виробника: http://asicsamerica.com/Apparel/Pants—Tights/Thermopolis-LT-Tight-ML0880-Mens/

Poul William Anderson. The Boat of a Million Years / Пол Андерсон. Човен мільйонів років (1989)

Грандіозна за охватом часу книга що відкриває перед нами історію від часів фінікійських моряків далекого минулого до зустрічі з іншопланетною цивілізацією у майбуньому.

Герої оповіді – мутанти що живуть і не вмирають весь цей час, усього кілька осіб на всю планету. Греція, Рим, Персія, Китай, Русь, Америка… І ось людство досягло майже безмежної технологічної могутності. Але в космос виходити не бажає і надає перевагу існуванню у віртуальному просторі. І знову прадавні моряки та шукачі пригод несуть дзерно людської цивілізації до небезпечного берегу.

Книга переважно є художньо-історичною, з елементами пригод. Лише під кінець стає схожою на фантастику.

Оцінки:

George R. R. Martin. Dying of the Light / Джорж Мартін. Смерть світла (1977)

На вмираючій планеті що летить від своїх сонць відбувається полювання на людей та зіткнення культур.

По суті це пригодницький роман в НФ антуражі. Але крім втеч, погонь, перестрілок і сутичок ще є хороша порція “культорологічного” матеріалу. А саме – як можуть люди мати протилежні точки зору і при цьому обоє бути праві (в контексті своєї культури та моралі звісно).

Світ описано випадково і не детально, але усю картину бачиш добре і віриш в неї.

http://www.goodreads.com/book/show/67956.Dying_of_the_Light

2012/10/15 – Перший півмарафон у Олени, Poulsbo, WA

Про всяк випадок ось блоґ моєї дружини – http://puzzlemind.wordpress.com/. І в ньом вона нещодавно написала як пробігла свій перший півмарафо- Poulsbo, WA – мій перший полумарафон.

imageВзагалі писати вона не любить хоча і є про що (спитайте, наприклад, про її нову роботу Smile). Тому додам трошки від себе.

Полсбо це таке малесеньке містечко на пів-острові Олімпія. Хоча там прохолодно і вітряно це певною мірою курортна зона. Звісно загоряти чи купатися там не вийде – холодно і пляжів нема, а от побродити лісом чи покататися на гірському велосипеді буде класно.

Туди ми добиралися через Сіетл – паром з центра міста ($20 в одно сторону, $13 назад). Пливе він дуже швидко, навіть і пів години не проходить. Потім зовсім недовго проїхати через острів Бейнбрідж і не надто швидкісіній дорозі до міста призначення.

Саме Полсбо невеличке так що можна його пролетіт машиною за пару хвилин як не знижувати швидкість.

 

У мене була думка зареєструватися на пів-марафон, але я ще відходив від марафону який пробіг усього тиждень тому і вирішив просто приєднатися до Олени після старту і пробігтися з нею скільки вийде. Вийшло усю дистанцію.

 

Знімав на бігу камерою Fujifilm FinePix XP10, тому більшість світлин розмазані. Проте з такою камерою класно бігати – вона повністю поміщується в руку.

 

Усі фотографії ось тут – https://skydrive.live.com/#cid=B21290194214A37D&id=B21290194214A37D%214529.

Данні з мого годинника (Олена свої теж записувала, не знаю чому посилання не дала) – http://connect.garmin.com/activity/233928244

 

Це був зовсім крихітний пробіг – усьго десь 500 учасників з яких пів-марафон бігли близько 400.

Погода весь час була переддощова і сонце навіть не виглядало. Я біг з рюкзаком, а Олена поступово знімала з себе вітровочну безрукавку, шапку, рукавички… Smile

Так, в деякі гірки йшли. Але ціль була (для неї) просто добігти і не боятися таких дистанцій. З чим вона прекрасно впоралася.

Christopher Priest. The Inverted World / Крістофер Пріст. Інвертований світ (1974)

Дуже цікава і затягуюча книга. Затягує через дивну реальність яку в ній описано і яку так хочеться “розгадати” самому.

Дивний світ що падає вниз і в якому щоб залишитися на місці треба як тій Алісі у Задзекаллі весь час бігти.

У книзі події розвиваються у місті що має (чому саме має пояснено в кінці) постійно рухатися вперед прокладаючи перед собою залізничні рейки та будуючі мости. До того ж місто треба захищати від зловісних племен що живуть за межами міста. Та і взагалі якщо вийти з міста то починаються якісь неймовірні фізичні ефекти…

Кінцівка трохи розчаровує. Ні, все логічно, але якось занадто швидко і трохи просто (читай притягнуто) все розв’язалося. Та ще і закінчується так що продовження не очикуєш і перспектив у них не бачиш. Проте книгу я все ж таки похвалю і порекомендую.

Оцінки: