Так, це розумна чашка. І так, таке дійсно існує. Чому і для чого воно існує? У когось була непогана ідея тримати напій у заданій температурі. І хоча такі рішення вже існували і до того, але були вони у формі підставки яка підігрівала кружку. Та і до того ж не були портативними.
У цій же кружці є акумулятор та елемент який підігріває напій. А підставка підзаряджає кружку. Таким чином її можна носити з собою і не тримати на гріючій поверхні весь час.
Чи варте воно того? Скоріше так ніж ні, але враховуючи ціну може і ні :)
Деякі люди мені казали, що не уявляють собі як тепер можна пити чай чи каву зі звичайної кружки де напій холоне. Я би не був таким категоричним, але дійсно це нові відчуття коли весь час, що сьорбаєш напій він тієї температури яку ти вибрав.
Оскільки це розумна кружка то звісно для неї є додаток на смартфон в якому можна ту саму температуру вказати. Мені подобається 57.5 – все ще гаряче, але не обпікає. Можна здається аж до 60 виставити. Але більшість людей наскільки я знаю ставлять собі 55 чи близько того.
Ще варто зазначити, що у виробника є більші кружки, але саме ось ця на 10 унцій (300 мілілітрів) є найкращим варіантом. Вона може і маленька і немає кришки як деякі інші їх кружки, проте найдовше тримає температуру і ціна не така безумна. Бо скажімо варіант на 14 унцій обійдеться вже в $180. А ще більша кружка з кришкою і протікає (з під кришки) і дуже недовго тримає температуру.
Повна ціна такої кружки становить $130, що як на мене надзвичайно дорого. І знижки на них я бачив лише один час коли і купив собі за $100. Надто сильно хотілося спробувати. І хоча мені подобається, проте радити не візьмуся.
Дуже давно і довго в мене був улюблений лептоп Dell XPS 13 – він і виглядає чудово, і легкий, і потужний. Одне задоволення було ним користуватися як вдома так і в подорожах. Але як виявилося його найбільшим недоліком було те, що батарею він вимагав лише від Dell, а інакше відмовлявся працювати і вимикався. Заміна батареї коштувала якісь абсолютно безумні гроші, і тому останні пару років цей лептоп сидів у мене в гаражі, був постійно підключений в розетку і використовувався виключно для Zwift.
Я довго не купував собі заміну через те, що не дуже розумів який саме лептом мені потрібен, з якими характеристиками і чи потрібен взагалі. Для ігор купив собі Lenovo LOQ 15 і він у мене використувується замість десктопу – тобто завжди сидить на столі і підключений до розетки, також підключив до нього клавіатуру, мишу та великий монітор.
А для подорожей та читання інтернету у мене був Samsung Galaxy Tab S6 Lite який также доволі близький до ідеального: маленький, легенький, може видати на диво хороший звук і доволі продуктивний.
Але все ж таки хотілося більший екран, фізичну клавіатуру та справжню ОС. І до лінійки LG Gram я приглядався давно – мала вага та тривалий час роботи приваблювали найбільше.
Отже купив я собі цю модель 2022-го року ще рік тому (тобто у 2023-му), і після місяців використання можу щиро сказати, що задоволений своїм вибором. Хоча звісно і не без недоліків. Далі трохи подробиць:
Ціна. На момент написання повна ціна складає $900, я ж на якісь свята купив за $680. Причому через те, що це модель не нова її не можна знайти на сайті LG – я купив на Amazon (https://www.amazon.com/gp/product/B09XH2W8WH).
Вага. Майже рівно 1 кг. Для такого розміру (16″) кожного разу дивуюся і радую коли беру його в руки.
Час роботи. Виробник каже про 20 годин, найоптимістичніша оцінка яку я бачив від самого лептопа – 13 годин. І це наче просто чудовий показник для великого екрану, процесору i7 та такої ваги. Але нюанс в тому, що довший час роботи досягається приглушенням яскравості екрану, і зменшенням енергоспоживання процесору. Проте це має сенс.
Екран… ну щоб відверто поганий то ні. І картинка детальна та насичена, але в цілому кольори якісь трошки штучні і наче затемнені. Я розумію, що це все можна налаштувати. Але я нічого такого робити не збираюся і на мою думку заводські налаштування могли б бути краще. Хоча на мій подив дуже багато схвальних відгуків саме стосовно екрану. Мабуть ці кольори з фабрики не дуже для мене особисто підходять.
Звук. Тут могло б бути набагато краще. Порівнювати з макбуками чи самсунгами (навіть таблетками) було б смішно, також помітно програє Dell та HP (з тих моделей що я ними користувався). Це в плані гучності – її не вистачає якщо ти не в тихому приміщені. Сама якісь звуку доволі хороша, скоріше холодна і безбарвна, але дозволяє як фільми дивитися так і час від часу музику слухати.
Пам’ять – 16 Gb DDR5, але її припаяно, тож додати не вдасться. Може бути великим мінусом для певних потреб.
Диск – 256 Gb, це мало як щось дійсно треба робити на лептопі, але і замінити буде доволі просто за необхідності.
Відео – вбудоване. Тобто для простих ігор, або на низьких налаштуваннях. Проте я грати на ньому не планую. І також у LG можна знайти подібну модель, але з сучасною відеокартою – це додасть до ціни $$800-1000.
Клавіатура – доволі зручна, сліпий набір переважно працює як треба. Пару кнопок не на своїх місцях, але значно приємніше набирати текст ніж з екрану.
Зовнішній вигляд. Непримітно, але стильно. Чорний тонкий паралелепіпед, майже як Lenovo ThinkPad які і знамениті таким дизайном, але тонший в кілька разів. Пластик не захапується, проте сліди від пальців все ж таки зблизька помітно.
Кресло для комп’ютерних ігор (а в моєму випадку для роботи за комп’ютером) яке я купив через рекомендацію на одному з українських спеціалізованих YouTube-каналів. Тоді якраз був сезон свят і через це були певні знижки. Оглядач сказав, що кресло йому настільки сподобалося, що він купив ще одне для співробітника.
До того у мене дуже довго (можливо навіть з 2014-го як переїхали в поточне житло) було крісло з IKEA, ось таке – MARKUS office chair, Vissle dark gray – IKEA. Воно хороше, але теж не дешеве. Проте якщо економія в майже $150 для вас важлива – беріть з IKEA, навіть не сумнівайтеся.
Крісло ж від AndaSeat знаходиться в іншому класі. По-перше, якість як на дотик так і на вид усіх матеріалів (обшивка, пластик, метал) – просто чудова. По-друге, крісло важкувате, але саме це і приємно коли сидиш в ньому – інерційність наче додає комфорту. Усі ручки, усе що регулюється і повертається зроблено якісно, усім цим приємно користуватися і нічого не розхитується та не розкручується.
Користуюся кріслом вже більше пів-року і досі воно відчувається як абсолютно нове. Я його власне під себе налаштував в перший же день і після того нічого здається і не міняв. А подушка під шию так взагалі така зручна, що я прямо радію кожного разу як відкидаюся на неї.
Можу порадити це крісло абсолютно щиро (якщо звісно у вас є можливість таке собі придбати). У виробника на вибір є кілька кольорів серед яких і білий, і рожевий. Я вибрав собі чорний і задоволений. Але якщо буду брати ще одне для Олени (у неї зараз якесь відносно не дороге ігрове, якась копія більш дорогого скоріш за все) то можливо візьму темно-помаранчове – на фото дуже круто виглядає, а в реалі не відрізняється від того, що на фото. Ну принаймні для чорного кольору не відрізняється.
З назви видно, що це навушники-вкладиші призначені для сну. І якщо для вас ця концепція не дивна то мушу сказати, що сам продукт через його специфіку та різні деталі є дуже дивним.
І перше мушу загадати, що ці навушники в мене вже більше півтора року на момент написання, але я все ще не можу вирішити чи це потрібний продукт, чи якась маркетингова вигадка не потрібна насправді. І причина чому я вирішив написати про ці навушники – огляд китайської підробки від Anker (Soundcore Sleep A20 — нові навушники для сну від Anker).
Дуже хороший огляд навушників можна знайти ось тут – Bose Sleepbuds II review | TechRadar. Я практично з усім погоджуюся, а далі перелічу важливі та дивні деталі:
Повна ціна на момент виходу складала $250, це неймовірно багато. І собі я дочекався знижку і купив за $200, але все одно вважаю, що це дуже дорого.
Комфорт – немає навіть з чим порівнювати. У Bose взагалі з комфортом неперевершено (принаймні для мене), і тут прямо якась нова вершина. При цьому навушники дуже пласкі і легкі (1.4 грами один) щоб можна було спати на боку і не мати через це ніяких проблем.
Шумоподавлення теж традиційно для Bose просто неймовірно. Навушники дуже добре перекривають діапазон людського голосу і побутової електроніки. Тобто стає дуже тихо. Я їх ніколи не тестував і не збираюся випробувати в будь-яких інших умовах крім спальні (ну може ще десь в подорожі спробую і тоді додам оновлення).
Навушники не можуть відтворювати аудіо. Так, це навушники для сну і музику через них не послухаєш. Проте вони можуть відтворювати “шуми” з невеличного набору. Для цього конкретний шум треба буде вибрати у додатку на смартфону і бібліотека там доволі дивна – наче і шум, але не білий шум. Якась музики місцями, торохтіння. Проте приємно.
Навушників нема на сайті виробника і знайти сторінку продукта можна лише через сайт підтримки (ось вона – Bose Sleepbuds™ II | Bose Support). Схоже навушники зняли з виробництва, але коли і чому не зрозуміло. До того ж їх досі можна придбати на Amazon – Amazon.com: Bose Sleepbuds II.
Додаток на смартфон для Android також відсутній в магазині Google і його можна встановити лише викачавши на смартфон apk (посилання є на тій же сторінці згаданій вище).
Відтворення шуму можна налаштувати щоб воно вимикалося через якийсь час (з інкрементом в 30 хвилин). Гучність також можна регулювати.
Жорсткий чохол на диво великий, дивно відкривається і при своїх розмірах має лише 30 годин додаткового заряду. Та і то мені здається неправдою.
Самі навушники мали б тримати більше 10 на одній зарядці, але з мого досвід цей час ближче до 6 годин.
В комплекті йде абсолютно не потрібна та не зручна сумочка для жорсткого чохла, кабель зарядки (USB-A в USB-C), та три розміри гумових накладок.
Що стосується того чи варто воно і чи став сон краще. Коротка відповідь – ні, якщо у вас поганий сон (а у мене від дуже поганий, читайте тут – Про сон, або скоріше про те як я не надто і люблю спати…) то він так і лишиться поганим, але буде поганим в тиші. Проте з іншого боку засинати трошки легше і особливо добре вони діють коли в середині для є можливість чи необхідність поспати 10-15 хвилин (це дуже усі сучасні лікарі радять). І на мою думку ці навушники більше корисні будуть тим хто не може спати без якихось шумів.
Спочатку що воно таке. Це так званий домашній файловий і медіа сервер. Тобто комп’ютер призначений для збереження фільмів, музики та інших типів файлів. І звісно за бажання на нього можна покласти інші функції (торент-сервер, проксі і так далі).
Для домашньої мультимедіа бібліотеки я використовую Plex і фільми та серіали з нього дивлюся або на планшетці, або на телевізорі через Roku (для старого телевізора в гаражі) чи просто з самого телевізора (мій Samsung має можливість встановлювати на нього програми як от Plex, YouTube, Netflix та інші).
Цей комп’ютер постачається без жорстких дисків і має слоти для 6 SSD дисків (я поки що зайняв 4). Диски можна організувати в різні конфігурації RAID (це коли кілька дисків виглядають для системи як один, але мають дублювання чи ділять фрагменти файлів між собою). На комп’ютері встановлено Linux, і хоча можна навіть підключити монітор та клавіатуру я до нього доступаюся через браузер зі свого Windows-комп’ютера.
Через слабенький процесор (Intel Celeron N5105) та відсутність графічної карти цей комп’ютер не має активного охолодження – тобто не має вентиляторів. І ось ця маленька безшумна коробочка стоїть непомітно під моїм робочим монітором. Дуже компактно і зручно у порівнянні з повно розмірним ПК який я використовував для тих же цілей раніше. А цей пристрій можна взагалі ніколи не вимикати.
Звісно є певні сумніви стосовно потужності процесора та обсягу пам’яті, але вони найбільше потрібні коли відео з дисків не просто передається по мережі, а тоді коли треба робити перекодування на льоту. Поки що у мене все доволі непогано працює і мої острахи лишилися не виправданими.
Також споживає ця машинка усього 65 ватт (версія на 12 дисків – 90), що в рази менше ніж повноцінний комп’ютер.
Звісно ціна в $450 може видатися завеликою для по суті дохлого комп’ютера. Але, повторюся, як домашній медіа-сервер, сховище файлів, раутер, система моніторингу з відео-камер і багато чого іншого – цілком собі заміна. До того ж тихенька, маленька, споживає мало і ніколи не треба вимикати. Я задоволений.
Після того як купили собі машинку для приготування еспресо (Breville Bambino Plus) та кавомолку для неї (Breville Smart Grinder Pro) почав дивитися навколо які аксесуари є для всього цього щоб або покращити якість приготованого, або зробити процес ще більш приємним. Хочу одразу сказати, що все перелічене далі не є обов’язковим, а саме для часто мало помітних покращень і потрібне.
Порта-фільтри (це корзинки в які насипають мелену каву) мають засипатися кавою під самий верх, а це створює багато сміття навколо поки мелеш каву, розподіляєш її рівномірно, трамбуєш у “шайбу”. Ось саме цю проблему і вирішують подібні насадки – вони одягаються на порта-фільтр і додають йому “висоти. Таким чином кава не розсипається, її можна трамбувати звичайним способом і потім він просто знімається.
Я купив ось цей на Amazon – https://www.amazon.com/gp/product/B08JPXXT9R і дуже ним задоволений. Ціна в $14 є доволі стандартною, а сама насадка добре працює з кавомолкою яка у мене – усі виступи на потрібних місцях і можна так само вмикати машинку просто вставивши порта-фільтр в пази.
Knock Box
Абсолютно необхідна як на мене річ щоб вибивати шайбу кави з порта-фільтру. Інакше це не зручно (скажімо виколупувати), та і сам процес виглядає більш ефектно. До того ж використана кава корисна для різних рослин та труїть шкідників і Олена її десь якось там розподіляє.
Я купив собі міні-версію від Breville за $20 (https://www.amazon.com/gp/product/B00ISQ6ZKC), але якщо ви п’єте еспресо щодня і вас більше ніж двоє то такої корзинки буде замало і варто купувати більшого розміру.
Coffee Tamper Mat
В залежності від того де саме і як ви “трамбуєте” каву в порта-фільтрі подібний мат може стати дуже в нагоді. Призначений від для того щоб можна було на кут столу поставити порта-фільтр і пресувати шайбу. Сам мат захищає поверхню столу (бо він пошкодиться від подібного) та не ковзає.
Той що я купив на Amazon (https://www.amazon.com/gp/product/B077C41TJS) коштує стандартні $10, працює як і очікуєш, не совається і не надто впадає в очі. Також на ньому є спеціальне місце щоб тримати “печатку”для пресування кави.
Bottomless Portafilter
Це точно не те, що можна назвати абсолютно необхідним, але додає дуже багато до естетики приготування еспресо – портафільтр без дна. Крім того, що виглядає сам процес доволі красиво (і щоб його спостерігати навіть спеціальні дзеркала продають) ще одна користь для початківців в тому, що можна бачити як саме тече кава, чи рівномірно розподілена та утрамбована.
В усьому іншому це просто портафільтр без дна і це повінстю його описує. Треба враховувати, що бризок в процесі буде дуже багато і машинку та навколо неї доведеться чистити після кожного приготування. А тому після певного часу використання я вернувся до звичайного портафільтру з дном та жолобами для рідини.
Собі я купив ось цю модель – https://www.amazon.com/gp/product/B09KGYJYMM, але ціна в $53 як на мене доволі висока за річ яка взагалі не є необхідною. І це ще доволі дешевий варіант.
Puck Screen
В процесі приготування еспресо дуже багато усього засмічується та забризкується і усе треба чистити після кожної порції. Одна з речей про яку часто забувають (чи лінуються) початківці – це поверхня на машинці через яку в портафільтр подається пара під тиском. Вона вкривається каваю гарантовано, а якщо одразу не почистити то воно там засихає, а потім ще впливає на смак та якість наступних порцій.
Так ось цей “екран” є просто металевою сіткою яка накладається зверху на “шайбу” пресованої кави і перешкоджає забрудненню машини.
Я собі купив https://www.amazon.com/gp/product/B0B46VXBVC за $30 (за 2 екрани) і це стандартна ціна. Річ яку треба мати на мою думку – не лише це збереже машину, спростить прибирання, але і позитивно відобразиться на смаку кави.
Spring Loaded Tamper
Тампер – це “прес” яким роблять “шайбу” кави в портафільтрі. І хоча разом з моєю машиною Breville Bambino Plus йшов звичайний темпер “печатка” його використання для початківців може бути одним з факторів невдалої кави.
Дорожчі, а особливо підпружинені темпери тактильно дають кращі відчуття, не дають пресувати каву сильніше ніж треба, мають краї щоб не провалюватися у портафільтр.
Той варіант, що я його собі купив (https://www.amazon.com/gp/product/B0BCJSV78X) коштує $50 і як я вже вище сказав в принципі можна обійтися без нього, але можна зробити помилки якщо нема досвіду.
Needle Stirrer
Один з найпростіших способів покращити якість еспресо – забезпечити рівномірне розподілення кави у портафільтрі перед пресуванням шайби. Для цього існують різні засоби, а ось цей конкретно – це пучок голок якими перемішується кава (ось тут дуже в нагоді стане dosing funnel, щоб не розсипати каву з портафільтру).
Той перемішувач, що я його купив собі за $20 вже не продається, але подібних можна знайти дуже багато. На мою думку це річ близька до необхідної.
Разом з еспресо-машиною я також придбав (але вже не по акції) автоматичну кавомолку. Повна ціна її $200 (на сайті виробника – the Smart Grinder™ Pro | Breville (US)). Хоча я певний час полював на знижку, але на момент написання цього посту так її не бачив досі за більше ніж рік.
Одразу виникає питання – а чому б не придбати машинку з вбудованою кавомолкою як Barista Express? І це справді має певний сенс – займає менше місця, усе в одному приладі. Але почитавши форуми і відгуки я зробив висновок, що окрема кавомолка є кращим варіантом: її використовують частіше, а отже і обслуговувати чи міняти її зручніше окремо. До того ж можливість з часом замінити або еспресо-машину, або кавомолку – це може бути значно дешевше і простіше.
Кавомолка має кілька налаштувань серед яких найважливішими є дрібнота помолу (я ставлю 6 для еспресо та 38 для кемексу). І другий – час помолу. Для мене досі дивно чому саме час, а не вага помеленої кави. Проте ось так. Тому я зважую каву окремо і потім засипаю її в машинку замість тримати усі зерна з пачки в контейнері призначеному для цього.
Також є можливість налаштувати внутрішню дрібному (чи що воно там таке) навколо механізму – там я поставив 8 згідно рекомендаціям з інтернетів.
Разом з машинкою йдуть насадки для порта-фільтрів двох найбільш популярних розмірів. І також є кнопка яку натискає порта-фільтер. Тобто можна налаштувати машинку як треба, вставити в насадку фільтр і машинка почне молотити автоматично.
У підсумку – дорого, але ми дуже задоволені і користуємося щодня, часто неодноразово.
Відомий бренд який виготовляє велосипедну та мотоциклетну продукцію як сілант (наприклад як Muc-Off Ultimate Tubeless Setup Kit), засоби для миття і таке інше відносно недавно створив цей новий продукт який призначення для миття велосипедів та мотоциклів під правильним тиском.
Яка власне проблема помити велосипед спитає більшість. І в цілому так – достатньо відра мильної води, щіток/ганчірок, чистої води, чим протерти і змастити. Але це доволі муторно і не все вдається відмити, або треба забагато час і зусиль витрачати. А враховуючи, що велосипед правильно мити одразу як привезеш його додому у бруді це ще і важко іноді.
Також можна використовувати мийні прилади які дають струмінь води під тиском. Але і тут проблема – тиск в тих приладах зазвичай занадто високий і вода може потрапити туди де її не має бути і інакше як під високим тиском вона в ті місця не потрапляє.
Ось ці проблеми (простота, швидкість, зручність) і вирішує даний прилад. Його дуже легко зібрати. В комплекті йде пляшка з якої створюється щільна піна яка чудово відмиває уже що налипло і присохло. І це теж зручність додаткова – не треба намилювати окремо.
А після того як велосипед посидить в піні кілька хвилин просто знімаєш пляшку з миючим засобом, одягаєш насадку для велосипеда чи мотоцикла і так само просто і швидко все змиваєш.
Коротше я задоволений. Купив собі бандл вело/мото в якому були крім приладу та двох насадок ще 2 пляшки миючого засобу, засіб для чищення цепки та зірочок, мастило для цепки, засіб для полірування рами та рушники. Повна ціна усього набору – $320, що вже хороша ціна на мою думку. Але я ще й купив на святковому розпродажу на $260.
Після того як Олена оновила свій S9 на цю модель я собі взяв той S9 і ходив з ним пару років і був надзвичайно задоволений. І ми власне і до сьогодні б продовжували цими телефонами користуватися якби оператор Олени не припинив підтримувати цей S10+ як дуже старий телефон. Спочатку Олена взяла собі якусь нову Моторолу, але та виявилася незручний і важким непотребом, тож довелося їй оновлюватися. І тому я свій S9 здав назад Samsung’у за що отримав знижку в $150 на Galaxy S21 FE для Олени. А собі відповідно забрав цей “старий” телефон.
розміри: 157.6 x 74.1 x 7.8 mm, екран 6.4 дюйми. Це трошки більше ніж мені зручно і зараз я би взяв S10, а то і S10e.
вага: 198 г. Це наче не так і мало, але не відчувається насправді, що цей телефон важчий за попередній.
екран: Quad HD+ Dynamic AMOLED, 3040×1440, 522 точки на дюйм. Дуже хороші кольори, подобається як виглядає і фото і відео.
фронтальні камери: доволі непогана якість селфі і просто чудово для відео-дзвінків.
задні камери: як мінімум не гірше ніж в S9, мені так взагалі один в один виглядають фото. Головне, що виходить те, що і очікувалося.
батарея: 4100 мАп. За не надто інтенсивного використання вистачає на день і трошки більше навіть.
зарядка: через USB-C, або безпровідна.
Bluetooth 5.0.
CPU: достатні щоб усе працювало і гальмів не було помітно взагалі.
Пам’ять: від 128 Гб до 1 Тб. У мене 512 Гб.
Карта пам’яті: MicroSD до 512 Гб. До речі варто згадати, що у новому S21 FE нема слота для MicroSD і це як на мене дуже тупо.
OS: проапгрейдився поки до Android 11/
Захист: IP68. Тобто можна впустити в калюжу і телефон має продовжувати працювати.
Кнопки: зліва важіль гучності та безглузда кнопка Bixby, зправа Power.
Датчик відбитка пальця: на екрані, близько до нижнього краю. Треба звикнути. Не завжди влучаю туди з першого разу, але все одно доволі зручно. Хоча б мати сенсор на боковій панелі було б зручніше.
Звук: гучний і чіткий. Без проблем подивитися відео практично будь-де.
Додатково: NFC (безконтактна оплата), аудіо-роз’єм 3.5 мм, ліхтарик.
