В цьому пості зберу огляди на сумочки на пояс/талію які можна використовувати під час бігу щоб тримати в ній смартфон, ключі, енергетичні гелі, гаманець та інше подібне.
2020/07/06: Дешеве і дуже пристойне рішення. При ціні в $14 ця сумочка є кращим варіантом вище описаної iFitness – кишеня елементарно вміщує більше (десь на 20%) і крім того на поясі є дві додаткові невеличкі кишені в які я клав ключі та чохол від навушників.
Вона виглядає дуже просто і не модно, але функціонально ніяких недоліків не викликає – не стрибає, не совається, практично непомітна.
Я з нею бігав не так і багато, але схоже що і пошито її добре, тож очікую тривалий час використання.
New Balance Performance Waist Pack
2020/07/06: Цю сумочку відрізняє її більший за звичайний розмір. Але при цьому вона сидить на поясі дуже добре і не відчувається те що вона майже на 50% більша за стандартні розміри подібних виробів.
Дуже якісно її зроблено, з хороших матеріалів. Конструкція дуже проста – це по суті велика кишеня з невеличкою сіточкою зверху (для геля наприклад).
Власне цю сумочку було зроблено більше для туристів щоб носити щось невелике під час походів, але бігуни помітили, що з нею можна і бігати.
При ціні в $20 це найкращий варіант мати на собі до 1 літру (за обсягом) навантаження якщо з будь-якої причини ви не можете мати на собі рюкзак.
Nathan Trail Mix Plus Insulated Hydration Belt
Це найдорожчий продукт (на момент написання) серед усіх оглянутих – повна ціна складає $65, і як завжди я купив по акції за $45.
Така різниця в ціні лише підверджується високою якістю – матеріали, дизайн та зовнішній вигляд значно кращі ніж у подібних дешевших продуктів.
Пояс зручно сидить і не совається, пляшки мають прошарок термоізоляції, з них зручно пити, їх легко мити і вони добре сидять у пластикових “корзинках”.
Кишеня також зручна і дозволяє розмістити і доволі великий телефон, і ключі і гелі. І при цьому нічого не стрибає і не заважає.
Іншими словами якщо бюджет дозволяє і вам потрібні пляшки – це буде одне з найкращих рішень.
Почну з того, що повна ціна за цю безпровідну колонку складає аж $200, що як на мене занадто. Мені вдалося свою купити по акції за $80 і саме таку ціну я вважаю правильною і реальною.
Якісь звуку – надзвичайно висока для такого невеличкого пристрою. Дуже добре чути як високі так і середні, і навіть баси дуже розбірливі. До того ж колонка може видавати гучний звук якого буде достатньо для невеличкого спортзалу чи вечірки. Єдине що на гучності у 80% і вище баланс частот починає мінятися і чути, що розраховано колонку переважно на легкий рок та поп-музику.
Звук йде на 360 градусів, тобто в усі сторони від колонки.
Захищеність від води – IPX7, тобто колонку можна просто кинути у воду і не перейматися з цього приводу.
Управління: дві великі кнопки + та – для управління гучність, зверху кнопка вмикання.
Роз’єми: знизу під захисними клапанами AUX (аудіо) та micro-USB (зарядка). Звісно хотілося б Type C.
Також знизу є гвинт для монтування на тріподі (як для фотокамер).
Час роботи від батареї – розробник обіцяє якісь нереальні 15 годин, а у мене виходить ледь 2 години на гучності в районі 80-90%%. Можливо щось не так з моєю колонкою, але в 15 годин я не вірю.
Час повної зарядки – більше години. І хоча виробник пише про 2.5 години у мене після однієї години колонка показує повний заряд. Знову ж таки – можливо якийсь дефект.
Підключення до програвача через Bluetooth не складає ніяких труднощів і діапазон дії сигналу – 30 метрів як каже виробник. В моєму випадку 10 метрів без проблем, далі можливі переривання у звукові.
Що дуже круто – за допомогою додатку можна кілька таких колонок (до 100 штук) підключити до смартфону і відтворювати на них звук одночасно.
Розміри: діаметр – 6.5 см, висота – 18 см.
Вага – 545 грамів. Майже непомітно якщо закинути в рюкзак чи спортивну сумку.
Моє єдине побажання – час роботи від батареї. Але втретє – можливо моя колонка дефектна (через що і ціна нижча).
Коли у мене з’явився новий і безумно дорогий велосипед BMC SLR01 Teammachine DISC то я одразу ж подумав про те як би його безпечніше лишати на роботі (коли катався на роботу і з роботи на ньому). І хоча у нас там спеціальна парковка для велосипедів доступ до якої лише за карткою – все одна додатковий захист не завадить.
Інша причина придбати більший/дорожчий/надійніший замок – транспортування. Ми свої велосипеди возимо за допомогою река Thule T2 XT Pro. І хоча в ньому є вбудований кабель і простенький замок він, проте, не дає достатнього захисту як на мене – кабель можна перекусити, або, що реальніше, відкрити замок. До того ж нічого не вбереже якщо крадій захоче зняти колесо яке не замкнуте.
Ну і от вибираючи по співвідношенню ціни та надійності я і обрав саме цю модель. Сама дужка у формі літери U вимагає використання дискової пили щоб її зламати. До того ж в комплекті йде підсилений кабель яким можна захистити і раму і інше колесо.
Найслабше місце – це мабуть ключ. Він виглядає просто, але огляди стверджують, що його не так легко відкрити.
Взагалі якщо виходити з того, що замок має ускладнити крадіжку та примусити злодія перемкнути увагу на інші велосипеди – то цей замок просто один з найкращих виборів. Якщо ж ви свій дорогий велосипед збираєтеся надовго лишати у небезпечному місці то обирайте замок з повноцінним цепом. Ось на цьому відео показано як за допомогою спеціальних інструментів досвічена людина може відкрити подібний замок (проте сам він каже, що замок досить хороший):
При вазі в майже 1.3 кг це не той замок який ви захочете возити з собою на швидкому/легкому велосипеді. Натомість лишайте його на роботі і лише возіть ключі.
В комплекті йде 4 ключі (один з них з крихітним ліхтариком) та кріплення на раму, або на стіну в яке можна фіксувати замок.
Про бренд Altra і усі моделі бігових кросівок від нього треба знати дві речі: zero drop – тобто підошва пласка і нема підйому від носка до п’яти (0 мм), та друге – широкий носок. Носок у Altra настільки широкий, що іноді буде здаватися наче біжиш у сандалях і пальці взагалі не торкаються стінок верху. Подібний досвід у мене був з Altra Instinct які, до речі, все ще живі і в дуже хорошому стані. А отже з надійністю у Altra все в порядку.
Найбільше ці кросівки схожі на Hoka One One Clifton 4 – м’яка комфортна підошва саме те що треба для повільного розслабленого бігу. Але в той же час є кілька проблем. Перша – це те що оті 0 мм підйому суттєво впливають на техніку бігу і примушують ікри працювати більше, що може спричинити неприємні почуття дуже швидко якщо ви над технікою бігу не працюєте. Також мені не сподобалася шнуровка – або занадто туго (якщо і останню дірочку для поворосок використовувати), або таке враження що можуть злетіти.
Друга проблема в тім, що не надто насправді зрозуміло призначення кросівок. У них м’яка підошва, але надзвичайно легкий і майже не структурований верх як у кросівок для змагань. Тоненький язичок який ніколи ідеально рівно не лежить – для мене це не є проблемою, але для когось може бути. І в цих кросівках можна бігати швидше ніж потюпцем, але виникає питання чому саме цю модель обирати. Я відповісти на це питання не можу, і так само не можу цю модель радить хоч для чогось.
А з іншого боку Олені, яка завжди бігає у середньому темпі, або повільніше ці кросівки подобаються і вона саме їх часто обирає на пробіжку. Тому можна сказати що як і для інших не традиційних брендів (таких як Hoka, Newton) треба тестувати до того як робити покупку.
Повна ціна моделі складає на момент написання $100, але вже також є версії 1.5 та 2 з невеличкими змінами і вдосконаленнями. Я свого часу купив собі та Олені по $50 за пару.
В подорожах і походах іноді буває нема як, чи нема де, чи нема коли почистити зуби. Або почистити можна, але без полоскання (для тих хто користується рідиною для полоскання). І ось ці таблетки і вирішують цю проблему.
Використовувати їх дуже просто: жуєш 10 секунд – за цей час вони перетворюються на рідину (яку звісно не треба ковтати одразу). Потім тією рідиною полощеш рот, і потім її ковтаєш. Так, її можна ковтати – завдяки складу рідина та вбиває деякі бактерії і прибирає запах, але не шкодить травленю.
Дуже зручно, швидко і компактно. Беремо такі з собою у всі подорожі та поїздки.
Ціна складає до 30 центів за таблетку, що як на мене дуже не дорого. У мене на них підписка на Amazon, тобто з певною періодичністю приходить нова коробка. Це щоб вони були завжди коли раптово в них виникне необхідність.
Кросівки від HOKA One One доволі популярні були свого часу серед тріатлетів, а сьогодні вже і популярні серед бігунів теж. І мені дуже довго і давно хотілося їх спробувати. Але проблема з усіма моделями для мене була в тому, що я елементарно не міг ступню засунути в кросівок – вони були або занадто вузькі в носку, або по висоті вузькі.
Перші HOKA які мені вдалося вдягнути (бо їх спеціально зробили ширшими) були Hoka One One Clifton 4 і вони ж стали моїми улюбленими кросівками на тривалий час – легкі, м’які, комфортні.
Але з часом захотілося спробувати інші моделі призначені для не такого повільного і розслабленого бігу. Після невдалих Hoka One One Clayton 2 в яких я не ризикну більше бігати (бо натираю кожного разу) наступною спробою стала саме Bondi 5.
Перше враження непогане – кросівки все ще комфортні і трошки м’якіші ніж подібного призначення моделі від інших брендів, аля як для Hoka можна навіть сказати жорсткі. І головне що вони відчуваються швидкими.
Поступово я почав бігати в них все більше і більше… і знайшов проблему через яку не одягаю їх тепер взагалі. Проблема ця полягає у занадто вузькому носку. Не самий кросівок (тобто верх) вузький – ногу я всовую без проблем і навіть не відчуваю тісняви. А саме підошва під пальцями на кілька міліметрів вужча ніж підійшло б мені.
Погано це тому що мизинці не мають достатньої підтримки і після кількох кілометрів (після 10 точно) починаються неприємні відчуття наче постійно наступаєш мизинцем на щось вузьке (як металева смужка). Воно навіть не боляче, а просто неприємно. І неприємно так, що аж бігти нормально не можна :(
І ось це саме по собі робить ці кросівки не придатними для мене особисто.
З інших вражень можу згадати не найбільш гнучку підошву (тобто це не кросівки для змагань), доволі щільний верх (може буде спекотно в певну погоду), відносно тоненький язичок та система шнуровки можуть в залежності від стопи стати проблемою (у мене все нормально з цим було). Тобто кросівки призначено лише для доріг (підошва не буде нормально себе вести на ґрунті чи гравію) і для бігу в середньому темпі – тобто для бігунів-аматорів коли треба робити щось швидше ніж розслаблений біг, але не інтенсивні інтервали.
І деякі характеристики:
Ціна: повна ціна – $150, на розпродажах зараз можна знайти цю модель за $100 і менше – вже є Bondi 6.
Оновлення від 2021/10/02: ці кросівки пролежали у мене без діла тривалий час і я нарешті почав бігати в них знову. Якимось чином проблема з мізинцями стала не такою болючою, хоча все одно відчуваю певний дискомфорт.
Але ось що мені дивно, це те, що про Bondi говорять як про ледь на найм’якіші максималістичні кросівки в той час як для мене це просто жорсткіша (а не м’якіша) версія Clifton.
В цих кросівках можна тримати середній темп дуже комфортно, але коли я спробував побігати швидкі інтервали то одразу відчув які вони негнучкі, жорсткі та не дають ніякої пружності взагалі.
І хоча я не відчуваю дороги в тому сенсі, що товста підошва захищає мої ноги я натомість відчуваю жорстку гуму підошви.
Вже майже рік як я продав свій такий рідний Cervelo R3 і придбав собі надзвичайно понтовий BMC SLR01 Teammachine DISC. Велосипед просто фантастичний! Швидкий, легкий, агресивний… Характеристики перелічувати не буду, можете їх глянути на сайті виробника – https://us-en.bmc-switzerland.com/teammachine-slr01-disc-one-302022.html.
Чому новий велосипед?
Або що не так було зі старим? Насправді нічого крім того, що він був… старим. З того часу як я його купив і потім оновлював відбулося багато різної значущості змін в технологіях які в сумі накопичилися у доволі солідну перевагу нових велосипедів зі старими (навіть найкращими моделями).
Крім того мені захотілося поміняти зручний (геометрія та матеріали) велосипед на швидкий. І ось я пішов в магазин тестувати…
Власне спочатку ми з Оленою погодилися, що бюджет не має значно перевищувати $5000. Такі велосипеди я і почав тестувати – Pinarelo Dogma, Focuz Izalko та інші подібні моделі. Але на мій подив різниці чи не було відчутно взагалі, чи вона була настільки маленька, що я не розумів для чого б мені за це платити.
Коли я сказав консультанту про ці свої враження він мені відповів – хоче відчути різницю? Зараз. І привів ось цей BMC. Я глянув на цінник і злякався. Олена подивилася і сказала – якщо тобі сподобається то бери, я лише за.
Тоді консультант запропонував видати такий і їй щоб спробувала. Олена сказала, що не думає міняти свій Scott CR1, але консультант таки її вмовив. І ось ми поїхали вдвох – довгий плаский відрізок щоб прискоритися, кілометрова крута гірка щоб оцінити як вел їде в гору, спуск назад щоб оцінити керування та гальма.
Коротше повернулися ми в магазин і Олена з порогу – я хочу собі такий! Ось так їх у нас стало два :)
На світлині модель з компонентами від SRAM, моя модель має такого ж класу компоненти від Shimano.
Рама та виделка
Велосипеди розрізняються багато чим, але два параметри які роблять дорогі велосипеди більш призначеними для спринту чи гірських етапів – це геометрія рами та склад карбону.
Ці наші нові велосипеди мають таку геометрію, що додавання зусилля на педалі одразу перетворюється у збільшення швидкості – велосипед буквально вистрибує з під тебе. Також цьому додає більш жорсткий матеріал рами. Мінусом проте є те, що у порівнянні з м’якішим карбоном мого попереднього Cervelo R3 та більш “розслабленою” геометрією на цій рамі складно буде їхати розслаблено супер-довгі дистанції. Велосипед буквально спонукає прискорюватися.
А жорсткий матеріал хоча і передає енергію ефективніше проте і не гасить мікровібрації від нерівнострей дороги. І у підсумку втослюєшся на ньому трошки більше.
Але усе вище сказане має сенс лише для довгих, частих і швидких поїздок. Для тих хто катається лише пару років різниця може бути не помітна взагалі.
У BMC до речі є такий точно велосипед у модифікації SLR02 – різниця лише у складі карбону рами і ціна нижча на $2000.
Di2
Друга велика складова у ціні – система електронного перемикання передач Di2. Це рішення від Shimano існує вже кілька років і є доволі поширеним для велосипедів вищого цінового діапазону. У конкурентів SRAM та Campagnolo теж є свої подібні системи.
Я собі особливо ніколи нічого такого не хотів. І справді – яка різниця чи ти перемикаєш кабелем приєднаним до важеля, чи за тебе перемикає маленький моторчик за сигналом того ж таки важеля?
А виявилося, що це насправді дуже зручно і додає задоволення від поїздки. По-перше, перемикати передачі тепер легше – достатньо легкого торкання. По-друге, воно здійснюється більш плавно. Та, по-третє, перемикання є більш точним – нема довгого кабелю який вібрує під час руху та ще й розтягується з часом.
Також всю цю систему можна налаштувати зі смартфону чи комп’ютера – як швидко відбувається перемикання, в якому порядку і таке інше.
Ще на ручках є додаткові кнопки зверху (під великі пальці) які можна запрограмувати на певні дії. У мене вони дозволяють перемикатися між екранами вело-комп’ютера без того щоб відривати руки від керма.
Що стосується батареї то її заряду вистачає на кілька місяців. Роз’єм для зарядки у нас розташовано на рамі.
Гідравлічні гальма
Ще одне значне покращення – гідравлічні гальма. Тобто вони не просто металеві диски на колесах (зменшена версія того що на сучасних мотоциклах), але і гальмування здійснюється не за допомогою кабелю як у дешевших моделях, а через залиту в систему рідину (густа олія).
Перевага саме гідравлічних гальм в тому, що зусилля яке докладаєш прямо пропорційне силі гальмування. В той час як у звичайних механічних залежність скоріше експоненційна.
І у порівнянні з гальмами на ободі ці гальма більш безпечні, не затираються, працюють так само коли мокрі, не пошкоджують колесу і так далі. Але саме надійність та кращий контроль найбільше помітні і не лише роблять гальмування більш передбачуваним та контрольованим, але і додають упевненості та спокою на високій швидкості та крутих спусках.
У порівнянні з традиційними (на момент покупки) гальма на моєму Felt B16 практично відсутні.
Наскрізна вісь
Throug axel, або наскрізна вісь є доволі новим трендом в сучасних велосипедах. Доволі багато моделей досі мають вісь яку можна легко і швидко розкрутити руками щоб демонтувати колесу.
Для подібної ж системи потрібен інструмент. Але є і переваги: колесо не можна посадити не точно, легша вага і захищеність від “самостійного” розкручування.
Я досі ще не певен чи подобається мені така система, чи для мене важливо щоб я між швидше зняти і одягти колесо. Проте визнаю, що з традиційною віссю встановити колесо не надто точно дуже легко.
Широкі колеса
А вірніше шини. А ще вірніше – колеса під ширші шини.
Наші байки мають колеса зі встановленими 25 мм шинами. Це доволі широкі шини якщо порівнювати з тим що було в тренді 5-8 років тому коли навіть 23 мм виглядали як іноді занадто широкі для серйозних велосипедистів.
Але зараз тенденція змінилася на те щоб обід та шина більш плавно переходили одне в інше, що добре впливає на аеродинаміку, а отже швидкість. І з ширшими шинами досягти цього легше.
До того ж ширші шини додають комфорту і тому не зважаючи на те, що я написав вище про жорсткий карбон рами цей негативний ефект суттєво згладжується саме ширшими шинами. Мені подобається одним словом.
Виправданість покупки
Власне про технічні характеристики можна писати ще дуже довго і кожну з них окремо вихваляти, але питання таки лишиться – чи вартий цей велосипед своїх грошей і чи має ця покупка сенс для нас.
Скажу так – ціна виправдана і відповідає подібним моделям від інших виробників. І я не бачу щоб вона суттєво знижувалася за останній рік.
А чи дійсно потрібен мені цей велосипед – ні. Я не настільки сильний велосипедист щоб використовувати його по максимуму. До того ж є багато професійних спортсменів хто щось виграє на не таких дорогих моделях.
Але з іншого боку – яке задоволення на ньому кататися і знати про те, що єдиним стримуючим фактором є я сам, а не якісь технології. Тому так – ця покупка абсолютно виправдана в той же час і я щоразу як кидаю погляд на свій вел почуваю щось тепле і приємне в душі ;)
Цю штуку свого часу інтенсивно рекламували у всіх спортивних журналах (принаймні в США) – не можна було відкрити будь-який номер чи то бігового, чи вело, чи тенісного, чи ще будь-якого журналу щоб не побачити тигра. Зараз інтенсивність реклами знизилася, але досі зустрічається.
Під таким натиском я не міг не спробувати… І мені сподобалося.
По суті це сучасні гірчічники, тільки більш високотехнологічні. В одній коробці 6 клаптиків розміром 7×10 см. Їх просякнуто чимось схожим на відомий з совєцьких часів бальзам “Зірочка”. Просто ліпиш його на проблемне місце і можна так тримати до кількох годин.
Запах хоча і сильний, але його чути лише впритул до носа. Тобто можна спокійно ходити між люди – ні оточуючи, ні сам не будеш задихатися.
Сама мазь не подразнює і не обпікає шкіру, нічого не свербить, не червоніє і не облазить – перевірено не одноразово.
А допомагає воно так – область під наліпкою наче розігрівається і це дозволяє усунути певні види болю (легкі травми, застуди і таке інше). Звісно це не лікувальний засіб, а лише такий, що дозволяє полегшити симптоми. Шия, коліна, втомлений поперек і таке подібне – цей бальзам допоможе.
Ціна складає $22 за 6 штук. Це дорого, але працює, я задоволений.
З цим міні-рюкзаком я пробігав всю зиму і весну і страшенно ним задоволений, чим і хочу поділитися.
Треба сказати, що в інтернет магазинах назва цієї конкретної моделі завжди чомусь різна і навіть відрізняється від того, що написано на сайті виробника.
Отже це міні-рюкзак. Це означає, що він є альтернативою таким простим рішенням як пояси для бігу (як FlipBelt) чи чохли для телефону на руку. Але звісно у формі рюкзака.
Розмірами він дуже маленький і по суті призначено його для телефону та ключів від квартири/машини. Також він надзвичайно плаский і не пристосований щоб траспортувати навіть спортивну кофту чи куртку.
В самому рюкзаку позаду 2 великі кишені (повторюся – пласкі) в одній з яких є спеціальний відділ для смартфону зі зручною застібкою щоб тримати його на місці. Ще дві маленькі кишені по обсягу достатні щоб покласти в них ключ від машини та чохол від Jabra Elite 65t. Попереду на нагрудній застібці дві витягнуті кишені куди можна покласти гелі чи щось подібне.
Сидить він просто як влитий, не стрибає і не совається взагалі, ніяк не заважає. Звісно на спині створюється “тепла” зона, але вона не надто велика і не спричиняє помітного дискомфорту.
Дуже зручна застібка – на магнітах. Я таку ще ніколи не бачив. Вона надійна, але при необхідності її дуже легко розстебнути чи застібнути однією рукою.
Водовідштовхуючий матеріал захистить від дощу та бруду. Кілька разів бігав під не надто сильним дощем – ніяких проблем взагалі.
У мене в ньому як правило зіп-лок з туалетним папером, дезінфікуючі серветки, телефон, ключ від машини чи хати, навушники, гелі.
Ціна в $59 може здаватися зависокою. Але після кількох місяців використання можу стверджувати, що зручності додається просто неймовірно. Нема ніякого бажання використовувати пояси, а тим більше арм-бенди.
Єдине що треба буде оновити цей запис після того як відбігаю літо з ним – чи не занадто спекотно спині буде.
