Автор: Oleksandr Golovatyi

Phone Armband / Нарукавна сумочка для телефону

Я майже завжди бігаю з телефоном (або слухаю музику з нього, або просто щоб була можливість зв’язатися терміново, або тому що біжу з/на роботу). І мати на собі рюкзак не завжди доцільно. Так само не завжди хочеться використовувати пояси типу FlipBelt чи Amphipod RunLite AirStretch. Тоді у нагоді стає така проста річ як сумочка (чи може правильно б її було назвати кишенею?) що кріпиться на руці.

Крім того щоб утримувати телефон такі сумочки як правило надають якийсь захист від дощу та поту, мають відсіки для однієї-двох карток та/або ключа. Іноді можна знайти варіанти з підсвіткою, додатковими кишенями, тощо.

Хороша модель буде сидіти на руці і не соватися, при цьому не передавлювати руку чи спричиняти будь-якого іншого дискомфорту. У мене їх за роки було багато різних від різних виробників і єдиного ідеального рішення я не знайшов, але є багато доступних що підійдуть під більшість сценаріїв.

Ціна такої сумочки ставить від 10 до 25, більше платити за них не варто.

 

У цьому пості спробую зібрати свої враження про використання нарукавних сумочок від різних виробників з тих що мені довелося використовувати.

Отже:

  • Trianium Armband – дуже добре виглядає, у комплекті є додатковий ремінець для кріплення. В сумочці є отвори по чотирьох кутах плюс ще один по центру з низу. Внутрішня поверхня має резові “бульбашки” щоб сумочка не рухалася. Матеріал товстий і м’який. Виглядає дуже класно, комфортна, але з часом ремінець кріплення порвався, тож не надто надійна. На Amazon – https://www.amazon.com/gp/product/B01GGX9KUA.
  • EOTW – з часом стало помітне зношування, але досі все тримаєтсья і функціональне. Приємна ціна (можна знайти менше ніж за $10), спеціальні кишеньки для ключа та дрота для навушників. На Amazon – https://www.amazon.com/gp/product/B01MY6B479.

  • J&D – практично те ж саме що й згадана вище модель. Та сама ціна до $10, якісні матеріали і все інше. Схоже це один і той же виробник, лише брендінг інший – тобто зроблено на одній фабриці і потім лише друкують інший малюнок зверху. На Amazon – https://www.amazon.com/gp/product/B06XNWXQPY.

Justin Cronin. The Passage / Джастін Кронін. Переродження (2010 – 2016)

 

 

Серія пост-апокаліптичних книг в яких переважно показано світ через сотню років після падіння цивілізації. У книгах переплутано кілька жанрів, але основними є все ж таки фантастика, містика та пригоди. Після того як я закінчив першу книгу одразу ж взявся за наступну – наскільки мені сподобалося. Але вже перед третьою роблю переву :)

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/53226-the-passage.

 

The Passage / Переродження (2010)

Від “паціента зіро” з якого почалася поширюватися хвороба, через досліди військових які намагалися контролювати вірус, через прорих зараджених на волю і аж до майбутнього що відбувається через 100 років від нашого часу.

В першій третини книги у таємній лабораторії відбуваються таємні та жахливі речі з піддослідними злочинцями та маленькою (звісно ж обраною) дівчникою.

А останні дві третини вже йдеться про світ в якому невеличка колонія людей намагається вижити у морі зараджених і деякі з них вимушені вирушити у далеку подорож в пошуках порятунку.

У книзі багато містики, але вона не є визначною складовою тому і не сильно дошкуляє. В цілому це доволі жвава та іноді страшнувата книга в якій герої перебираються від локації до локації намагаючись вижити.

Оцінки:

 

The Twelve / Дванадцятеро (2012)

У цій книзі оповідання кидає нас у часі до катострофи та до подій першої книги. І в цілому додається багато подробиць та деталей до того що відбувалося у першій книзі.

В цілому історія тут багатша і продуманіша у деталях, але якось забагато усього.

Тобто з одного боку добре те що нам пояснюють і відповідають на більшість питань які виникли під час читання першої книги. Але в той же час занадто вже багато інформації, сюжетних ліній, дійових осіб та стрибків у часі.

Книга тим не менше на належному рівні хоча як на мій смак містить навіть більше містики ніж перша і це стає в деяких сценах та поворотах сюжету помітно. Тим не менш я не розчарований цим продовженням.

Оцінки:

Ligth and Motion Vis 360 Pro

Призначення та характеристики

Нашоломний ліхтар який можна використовувати багато для чого, але в першу чергу його призначено для велошолому.

  • Ціна. Повна ціна складає $130, іноді можна знайти знижки до $100, але таке буває не часто.
  • Потужність – 600 люмен. Також є режими на 300, 150 та 70 люмен та пульсація на 150 люмен.
  • Час роботи в залежності від яскравості складає 2 (600 люмен), 4 , 8, 12 та 16 (режим пульсації) годин відповідно.
  • Заднє чевоне світло (вбудоване у блок з аккамулятором).
  • Бокові індикатори що показують рівень заряду.
  • Час повної зарядки з нуля – 6 годин.
  • Зарядка через роз’єм micro USB.
  • Одна кнопка якою вмикається/вимикається світло та змінюється яскравість.
  • Вага – 140 грамів.
  • Захищено від води, виробник декларує що цей ліхтар переживе занурення у воду на 1 метр у чому в мене особисто є великі сумніви. Але будь-якої сили зливу можна не боятися.
  • На сайті виробника – https://www.lightandmotion.com/choose-your-light/vis-pro/vis-360-pro.

 

Враження від використання

Головне що треба сказати це те що зручність та комфорт який додає наголовний ліхтар не можливо оцінити поки не спробуєш. Навіть скажу що ці 600 люмен на голові зручніше та краще ніж 1500 на рулі.

Головна перевага в тому що світло падає саме туди куди дивишся і це неймовірно зручно. Кажу ж  – треба спробувати щоб оцінити. Я дуже задоволений і більше в темний час дня їздити без чогось подібного навіть не хочу.

Також цей ліхтар легко знімати та одягати. Сам ліхтар кріпиться на маленькій платформі на яку його треба садити просто вставивши в пази. Щоб вийняти треба натиснути на язичок і посунути в інший бік.

Для відсіка з батареєю є окреме кріплення на потилицю шолома і в це кріплення батарея вставляється просто защіпками і так само просто виймається. Струсів та повороти голови як і будь-які інші рухи абсолютно не впливають на кріплення при цьому і я навіть не можу уявити що треба робити з шоломом щоб батарея випала.

Провід виглядає надійно і його довжини якраз вистачає щоб він був і не в натяжку і не бовтався у повітрі.

Якщо вже вигадувати недоліки то мабуть краще б було мати USB Type C, але то вже таке.

Оцінки:

David Crystal. Spell It Out: The Curious, Enthralling and Extraordinary Story of English Spelling (2013)

 

Не перекладаю назву цієї книги просто через те що вона про англійську мову і має сенс її читати виключно англійською.

У книзі викладено у дуже стислому та спрощеному вигляді історію англійської мови. Вірніше навіть буде сказати що тут йдеться про історію написання та вимови різних слів англійської мови.

Автор веде нас з епохи в епоху пояснюючи як і звідки додавалися слова у мову, як і що впливало на правопис та вимову.

Зізнаюся чесно що хоча я уважно прочитав усе проте тут же все вивітрилося з голови. Але читати тим не менш було цікаво :)

Головний висновок – хоча в англійській мові є правила написання та вимови проте цих правил існує кілька несумісних наборів і в кожному з цих конфліктуючих наборів є набір виключень.

Усім хто цікавиться англійською мовою читати обов’язково, іншим – за бажанням.

Читати дуже легко, ніяких спеціальних знань для розуміння написаного не треба мати.

Єдине що я скажу що книга можливо (але не обов’язково) була б кориснішою якби була більш структурованою щоб до неї можна було повертатися у майбутньому. А зараз це як наче вам хтось просто історію розказує – ця книга не підручник і не довідник.

Оціки:

Victorinox Swiss Army Bike Tool Kit

Характеристики та призначення

Компактний набір вело-інструментів який я особисто використовую, вірніше буде сказати тримаю у своїй підсідельній сумочці на своєму Cervelo R3.

Поглянемо на деякі характеристики:

  • Ціна: повна ціна складає $40, розпродажів особливо я не бачив, але мені вдалося купити цей інструмент за $35.
  • Вага: 91 грам (3.2 унції).
  • Розміри: 96.5х30х20 мм(3.8х1.2х0.8 дюймів).
  • В комплекті: 2 скобки для зняття/встановлення шин, ключ з магнитною насадкою, 8 типів насадок на ключ, нержавіюча сталь.
  • Зроблено в Швейцарії.
  • На сайті виробника – https://www.victorinox.com/us/en/Products/Swiss-Army-Knives/Garden-and-Sports/BikeTool/p/4.1329.

Враження від використання

Як я вже зауважив вище з цим набором міні-інструментів я катаюся на своємо основоному велосипеді весь час. Він мені подобається тим що він легкий, компактний і простий у використанні.

Мені довелося ним користуватися усього кілька разів, але жодного разу не пошкудував що маю в сумочці саме цей набір. По-перше, він не розсипається і всі елементи сидять на місці. Навпаки – треба ще навчитися збирати його назад, а саме правильно вставляти в пластікове гніздо ручку ключа.

На самомий ключ одягається магнитний утримувач для вже конкретних профілів. Зручно і надійно – нічого не випадає і не розсипається.

І взагалі виглядає все так що вистачить мені на все життя.

Оцінки:

2018-11-18 – MFG Cyclocross Woodland Park


Отже фінальний етап серії. Власне в цьому парку я вже катався минулого року (https://blog.golovatyi.info/2017/11/22/2017-11-19-mfg-cyclocross-woodland-park-seattle/) і траса була мені біль-менш знайомою.

Цього разу я стартував у 4-й категорії і поки що це був наймасовіший циклокрос в якому я приймав участь – лише в цій категорії стартувало більше сотні людей. Тобто 4-та категорія стартувала о 9:30 ранку, але там кілька хвиль було на старті: спочатку загальна категорія (в якій і я стартував), через 3 хвилини стартувала 4-та категорія віком більше 35 років (в якій мені варто було стартувати), через 3 хвилини ще одна хвиля і так далі.

 

В цей раз через те що траса була не надто складна я помічав як мені не вистачає вміння правильно заходити і виходити з поворотів. Ну тобто я роблю всі повороти, але при цьому у мене або траєкторія не вірна (тобто їду зайве), або швидкість занадто низька.

Більше того – я навіть примудрився впасти на одному віражу (навіть не повороті) на гравію. Це говорить про те що я просто не вмію вибудовувати правильну траєкторію руху і не дуже розумію як моя позиція та положення тіла впливає на центр інерції.

А саме падіння можна побачити на відео внизу.

 

В усьому іншому пройшло непогано і я скоріше задоволений ніж ні. Але (я вже це казав пару разів) вже дуже добре видно і зрозуміло що для прогресу треба займатися технікою – повороти, підйоми, гальмування, спуски, застрибування на вел і так далі. Думаю брати уроки перед початком наступного сезону, тобто в кінці наступного літа.

 

Данні з велокомп’ютера: Garmin Connect – https://connect.garmin.com/modern/activity/3170717776, Strava – https://www.strava.com/activities/1972790220.

У підсумку я 42-й з 78 у загальному заліку 4-ї категорії – https://www.webscorer.com/racedetails?raceid=162065&did=176362&cid=900334.

Ну і відео:

 

Light and Motion Vibe

Характеристики та призначення

Іноді цю модель можна побачити під іменем Light & Motion Vya TL.

Це пристрій є заднім світлом, або проблисковим маячком для велосипеда і призначений для того щоб вас було видно на дорозі ззаду.

Характеристики:

  • Ціна: повна ціна складає $40, іноді можна побачити акції зі знижкою до $25 за цю модель.
  • Яскравість – 50 люмен, червоне блимаюче світло.
  • Захист – IP67, тобто його можна не боятися навіть впустити у воду.
  • Зарядка через USB, повна зарядка триває 2 години.
  • В комплекті йде кріплення для стійки сідла.
  • Зроблено в США.
  • На сайті виробника – https://www.lightandmotion.com/vya-tl.

Враження від використання

У мене було кілька різних проблискових маячків і всі вони наче непогані – є такі що зручно знімати/одягати, легко заряджати, такі що їх дуже добре видно і так далі. Але головна проблема для мене (і думаю для багатьох інших) з подібними світлячками в тому що їх треба не забувати вимикати і вмикати. І часто я про це забував і тоді їздив або з виключеним маячком, або він розряджався на велосипеді в гаржі коли я забував його вимкнути.

Цей же ліхтарик вирішує проблему тим що він вмикається автоматично при будь-яких струсах і вимикається коли знаходиться у спокої 30 секунд. Тобто його не можна забути ні увімкнути ні вимкнути.

До того ж його дуже легко знімати та одягати – він просто вставляється в кріплення і повертається.

Яскравості достатньо щоб видно його було навіть в день.

Як було згадано вище повна зарядка триває 2 години, але мені за жодну зі своїх поїздок не вдалося розрядити цей ліхтарик так щоб терба було його заряджати довше кількох хвилин.

Недоліків не знайдено.

На мою думку це абсолютно найкращий маячок з усіх що є на ринку зараз.

Оцінки:

 

Garmin Edge 520

Призначення і характеристики

Цей велокомп’ютер став заміною моєму Edge 500, і заміною виправданою.

Поглянемо на найсуттєвіші з моєї точки зору характеристики, а потім поговоримо детальніше:

  • Ціна. Я свого часу купив цей комп’ютер за $280, зараз його повна ціна складає $250, а на момент написання цього посту у виробника діє знижка і ціна складає $140.
  • Захист – IPX7, тобто комп’ютер має вижити навіть при падінні у воду. І найсильніша злива не зашкодить йому аж ніяк.
  • Протоколи: Bluetooth для з’єднання зі смартфоном та ANT+ для підклюдення датчиків (каденс, швидкість, поверметр, серцебиття).
  • Одного заряду має вистачати на 15 годин роботи. Повна зарядка триває менше… а я навіть і не знаю. Менше за одну годину точно, а може і менше ніж пів-години. Підключення до зарядки чи ПК через micro USB.
  • Екран кольоровий, 200×265 точок.
  • Підтримує Strava live segments.
  • На сайті виробника – https://buy.garmin.com/en-US/US/p/166370/pn/010-01368-00.

Враження від використання

Користуюся цим комп’ютером більше року і мені все подобається. Більше того – він мені сподобався одразу і після першого місяця використання я купив такий же Олені на заміну її Edge 500.

Трошки більший екран насправді додає незрівняно більше комфорту, а те що він кольоровий покращує видимість як в темну погоду так і при яскравому сонці. Також на більшому екрані можна розмістити більше показчиків.

Є можливість завантаження карт, ось тут детально розписано як це зробити – https://www.dcrainmaker.com/2013/05/download-garmin-705800810.html. Крім карт можна завантажувати маршрути (наприклад зі Strava) і тоді у вас з’явиться яка-не-яка навігація.

І в цілому у цього комп’ютера набагато більше можливостей ніж я використовую (тренування, різні велосипеди, різні види спорту, підтримка камер, ліхтарів та радарів від Garmin  і ще багато чого). Він навіть вміє визначати коли сталася аварія і дзвонити на вказаний номер.

Мені особисто, повторюся, дуже легко керувати цим пристроєм, ніколи не плутаюся з ним. І після того як налаштував собі екрани активності маю перед собою те що мені потрібно під час поїздок.

Також раджу почитати дуже детальний огляд усіх можливостей цієї моделі – https://www.dcrainmaker.com/2015/07/garmin-edge-520.html.

Якщо говорити про негативні моменти то я навіть і вигадати нічого не зможу. Мене настільки все задовольняє що я навіть не думаю переходити на старші і більш просунуті моделі. Знаю що деякі люди з якими я іноді катаюся перейшли на комп’ютери від Wahoo через те що ті вміють працювати з Bluetooth датчиками і мають трошки кращу навігацію (хоча і гірші карти при цьому).

Оцінки:

2018-11-04 – MFG Cyclocross North 40

 

Це був один з тих стартів які пройшли не надто добре і тому було кілька причин.

Перша це певна чи то перетренованість, чи то недотренованість (скоріше за все). От буває таке що що майже як уві сні намагаєшся зробити якесь зусилля, а воно нічого не виходить. Не виходить навіть зусилля зробити :(

 

І відчуваєш що треба б і додати, але ніяк…

Стартував я погано і майже все перше коло був на передостанніх позиціях у групі. Лише згодом коли ми розтягнулися спромігся декількох обігнати, але все одно відчував що не виходить швидко їхати.

 

Траса була доволі складна. Більшу частину її складала склизька після дощів трава і відносно рівня поверхня, але потім був ліс.

І в лісі першою була крута і довга гірка в яку теоретично треба було б забігати, але мені сил вистачало лише йти.

 

Далі звивистою грязюкою вузенької лісової доріжки, а потім спуски. Спуски були страшні – доволі різкі і круті, та ще й всі з крутими поворотами внизу. І я всі ті спуски збігав. І хоча втрачав на цьому не так багато проте відчував себе страшенним чайником все одно.

Також складною проблемою були затяжні, хоча і не круті підйоми – варто було потрапити колесом десь мимо вузенької (усього у кілька сантиметрів) накатаної стежечки як велосипед зупинявся і я (та і не тільки я) валився на бік разом з ним.

 

І тому навіть деякі не круті гірки доводилося бігти з велом після зупинки чи падіння.

І в цілому, повторюся, уся гонка пройшла для мене якось не дуже. Я навіть розстроївся спочатку. Потім звісно попустило, але все одно.

 

У підсумку я 32-й з 35 у 4-й категорії віком старше за 35 – https://www.webscorer.com/racedetails?raceid=159655&did=175172&cid=892849.

Данні з велокомп’ютера: Strava – https://www.strava.com/activities/1946795584, Garmin Connect – https://connect.garmin.com/modern/activity/3139528250.