Orbitkey Key Organizer

Призначення та характеристики

Як і говорить назва це “організатор” для ключів. Цікавий він буде тим кому важливо мінімізувати обсяг та/або вагу усього що доводиться носити з собою – наприклад коли ви бігаєте з ключами. І в цьому плані ця штучка стане хорошим доповненням до мінімалістичного гаманця як Chums або Capsul.

Характеристики:

Ціна: від $20 до $30 на розпродажах в залежності від матеріалу, повна ціна від $40.
Матеріал: шкіра або гума. У функціональності ніякої різниці нема, лише зовні шкіра трошки багатше виглядає. Зараз бачу що у виробника ще якісь нові матеріали з’явилися…
Місткість: 3-4 ключі.
Розширення: відкривачки, USB-стіки, тощо.
На сайті виробника – http://www.orbitkey.com/.

Враження від використання

У мене така штука вже більше 3 років і досі майже як нова. Мені усе подобається.

З одного краю є спеціальний винт на який і одягаються ключі, ним же регулюється те наскільки туго вони будуть сидіти. Я закручую так що самі по собі вони не відкриваються і сидять щільною групою.

До недоліків можна хіба що віднести те що ключів влазить небагато, у мене лише 3 штуки поміщується.

При необхідності у виробника можна замовити мінімізовану версію ключів від машини і ще якісь доповнення. Дивіться ось тут – http://www.orbitkey.com/collections/orbitkey-2.

І в цілому як на мене це не та штука про яку можна сказати що вона однозначно необхідна – в кінці кінців ключі можна просто офісною резинкою перетягувати. Але комфорту якогось точно додає.

Моя оцінка – 10/10.

Columbia Omni-Heat Jacket

Призначення та характеристики

Перед нами куртка для походів, холодної погоди та зимових видів спорту. Насправді це не одна якась конкретна модель, а ціла родина куроток що розрізнюються наявністю доданих прошарків, кишень і так далі. А головною характеристикою що відокремлює їх є внутрішній шар термо-рефлективного покриття. Виглядає він як щільні алюмінієві крапинки якими всипано матеріал зсередині і призначені вони для відбиття тепла тіла всередину.

Характеристики:

Ціна: залежно від моделі від $100 до $250.
Рукава мають липучки на зап’ястках що дозволяє регулювати їх ширину (і температуру всередині відповідно).
Капюшон який можна зняти.
Подвійна блискавка спереду, плюс липучки.
Під руками також є блискавки як можна розстебнути для регулювання температури.
На сайті виробника – http://www.columbia.com/technology-omniheatreflective/.

Враження від використання

Ці куртки ми з Оленою використовували і у дощових походах, і у зимових походах і навіть коли каталися з гір на лижах. І треба сказати що технологія відбиття тепла всередину працює, сумнівів ніяких нема. Взагалі то рекомендують ці куртки одягати просто на термобілизну щоб максимізувати ефект. І в цілому треба сказати що найбільшою проблемою буде необхідність слідкувати за тим щоб утримувати нормальну температуру всередині курти і “провідтрювати” та розстібувати клапани коли починаєш перегріватися.

Куртка зручна, дорбе виглядає щоб її носити у місті як звичайну куртку, має великі бокові кишені.

В цілому якщо ви думаєте про походи в непогоду, або куртку яку можна використовувати і на лижах і в місті то саме ці куртки будуть найкращим вибором. Єдине що ціна може кусатися.

Важливо також відзначити що куртка хоча і тримає температуру довше ніж звичайна без omni-heat, проте її все ж таки призначено для активних сценаріїв. Якщо плануєте сидіти/спати у ній то варто подумати про теплу флісову чи шерстяну кофту яку треба одягати коли припиняєте рухатися.

Оцінки на ці куртки як правило доволі високі, моя оцінка – 9/10.

Richard Matheson. I Am Legend / Річард Матесон. Я – легенда (1954)

На відміну від фільму який начебто було знято за цією книгою коли читаєш стає зрозуміло чому така назва. Хочу ще раз повторити що фільм зроблено лише що називається “за мотивами” і спільного з книгою він має дуже мало.

У книзі яка певною мірю є унікальною для книг про зомбі-апокаліпсису йдеться про останню людину у світі населеному вампірами. І він живе оточений ними і вбиває їх вдень. А вони намагаються відбудувати світ який майже розвалився після епідемії, вони відбудовуються та ростять дітей і серед них ходить легенда про чудовисько яке вбиває їх вдень, коли вони сплять…

Оцінка на Good Reads – 4.07/5 (https://www.goodreads.com/book/show/14064.I_Am_Legend), моя оцінка – 9/10.

Тимчасово припиняю тренуватися…

Все це дуже депресивно, але накопичилося вже кілька дрібних і не дуже проблем яких у сумі достатньо для того щоб на кілька тижнів припинити займатися спортом.

По-перше, це моє коліно. Якщо коротко то я собі пошкодив меніск у правому коліні ще 2 роки тому – невеличка тріщинка, але боляче бігати, і головне що болить сильно після того як пробігаю хоча б 10 км. Нарешті вирішив що буду робити операцію – ту частинку що тріснула відріжуть щоб тріщина не розповзалася далі. Так, у мене буде трошки менше меніску в коліні і він буде швидше стиратися в цілому (особливо якщо бігати довгі дистанції), але хоч боліти не буде. Відновлення після операції не має бути довгим – 2 тижні без ускладнень.

Також я примудрився якось пошкодити плече. Це може бути наслідок аварії в яку я потрапив (подробиці тут – Як мене збила машина) які лише зараз почали проявлятися – для подібних аварій серйозні наслідки якраз через 3-4 роки і починають проявлятися. Останні пару місяців почав помічати що коли поплаваю довго чи потягаю залізо та з’являється дискомфорт у правому плечі. Воно болить, але я усе можу робити як і раніше. А минулого тижня на класі йоги різко заболіло так що я мав піти з класу раніше. Лікар швиденько оглянув і сказав що скоріше за все запалення верхівки біцепса чи як воно там називається – там де м’яз кріпиться до кісток. Сказав пару тижнів нічого взагалі не робити і пити протизапальні пігулки (що я не роблю).

Ну і ще різні інші дрібнички не суттєві. А в сумі виходить так що це вже буде третій рік коли мені скоріше за все доведеться пропускати і тріатлони і марафони… Якщо взагалі будь-коли у майбутньому зможу їх робити. Поки що буду рятуватися походами, але все це дуже депресивно. Навіть думаю може знайти який спорт що зовсім до витривалості не має відношення – зайнятися карате, наприклад.

Отакоє от :(

Nissan Armada

Завжди було цікаво поводити одну з велетенських машин що їх не так вже і рідко можна зустріти на американських дорогах. І ось під час останньої нашої поїздки на Гаваї ми взяли на прокат Nissan Armada. Ми власне і не планували таку здорову машину брати, але нам її в прокаті запропонували за ту ж ціну що і звичайного розміру машину (видно у них було замало звичайних в наявності) і ми подумали що чому б і ні.

Згодом з’ясувалося що ми зробили правильний вибір – на цій машині з її великими і широкими колесами та великим кліренсом у нас не було ніяких проблем добиратися до дикого пляжу дуже-дуже поганою дорогою через лавове поле. А ще у цю машину легко було закинути два велосипеди не знімаючи з них колес і ще лишалося місце для сумок.

В цілому моє враження від машини таке – усе що не зроблено в ній дуже добре зроблено дуже погано. Наприклад радіо – заплутаний інтерфейс, безліч кнопок на панелі і екран на якому показано не пойми що. Знайти і зберегти радіостанції ми так і не змогли і просто махнули рукою. Ну і так в усіх не надто суттєвих дрібницях.

Як на мене то машина розганяється і гальмує повільніше ніж хотілося б, наче якусь затримку зробили спеціально. А Олені так не здалося і для неї машина себе вела саме так як вона очікувала. Власне мені все управління здалося трошки ватним – відгук був доволі повільний на усі дії. Зробити “ривок” теж не вийде миттєво. Тим не менш враховуючи розміри машина зовсім не відчувалася як танк і дуже пристойно вела себе на поворотах та парковці. Та і до габаритів звикли дуже швидко.

Всередині три ряди сидінь два з яких можна скласти так що 3 людини середнього зросту зможуть лежати без проблем. Передні сидіння мають відкидні підлокітники. Повно місця для окулярів, чашок/термосів і такого іншого.

В цілому машина скоріше сподобалася ніж не сподобалася, але сенс мати таку є лише якщо ви подорожуєте або великою компанією (8 людей розміститься всередині спокійно), або везете багато речей, або десь перетинаєте складні ділянки. Та і ціна від 50 тисяч доларів не виглядає захмарною за подібну машину. Лише треба враховувати що середній розхід пального у неї 16 миль на галон (майже 15 літрів на 100 км).

Polar Bottle

Не буду довго і детально розписувати бо тут в принципі і нема чого сказати крім того що це велосипедна пляшка і що у неї є термо-прошарок.

Може виникнути питання для чого взагалі розглядати інші пляшки коли є ідеальна Camelbak Podium? Причин насправді декілька, але у випадку з пляшкою Polar головну роль грає саме термо-прошарок – він дозволяє пити теплу рідину у холодну погоду, або прохолодну у жарку. Звісно термо-прошарок тут не такий як у хороших термосах і дуже довго він температуру не тримає. Але навіть зайві 10-15 хвилин іноді грають значну роль і тут цій пляшці рівних нема.

Друга відмінність варта уваги – соска на Camelbak така зручна на хорошій дорозі при хорошій погоді дуже легко збирає на себе велику кількість пилюки, бруду, дощової води і різноманітного сміття яке дуже не просто потім вимити (тим більше під час поїздки). На пляшках від Polar соска зроблена звичайною “кнопкою” яку треба відкривати зубами і доволі жорстка – закривати краще пальцем.

А ще на них наносять доволі веселі малюночки і є з чого вибрати якщо це для вас важливо.

Ціна в залежності від обсягу починається від $8.

На сайті виробника – https://shop.polarbottle.com/polar-bottle-shop/category/20-oz-series/.

Оцінка на Amazon – 4.2/5 (https://www.amazon.com/Polar-Bottle-Insulated-Water-20-Ounce/dp/B00651QDUE), моя оцінка – 9/10.

Про оновлення номерів і техогляд

В США так само як і в Україні автомобілістам треба для своїх машинок проходити техогляд. В нашому випадку коли у нас жодного разу ще не було машини старішої за 5 років і коли ми регулярно їздимо до дилера на огляд та заміну/підтягування усього що необхідно це просто формальність. По-перше, машина нова і це означає що у неї і викиди в атмосферу знаходяться у припустимому діапазоні. А, по-друге, те що ми регулярно (приблизно раз на пів-року) возимо машину на огляд означає що дилер робить так щоб на дорозі наша машина не чинила небезпеки.

У тих же у кого машина вже стара треба проходити якісь “процедури”: показати що двигун/гальма/ліхтарі працюють і поміряти спеціальним приладом те що викидається з труби. В нашому випадку достатньо просто сплатити необхідну суму по інтернету, отримати нові наліпки на номер і на цьому все.

На номерах у нас є кольорові позначки за якими поліції одразу видно рік і місяць – тобто чисто за кольором навіть не розрізнюючи цифр вони можуть побачити як десь якийсь “старий” номер. Це так в нашому штаті. В інших штатах інші системи і не обов’язково подібні до нашої. На Гаваях, наприклад, я звернув увагу що на бамперах машин приліплено доволі великі чорно білі наліпки з цифрами року та місяця.

Що стосується цін то для машини подібній нашій (Subaru Forester 2016) до останнього року ціна цих наклейок складала в районі $100. Але недавно населення проголосувало за проект субсидування публічного транспорту, а потім неприємним відкриттям для багатьох стало те що гроші на це будуть брати саме “з номерів”. І цього року сума для нас склала майже $370. Відповідно якщо у когось в родині кілька машин і деякі з них дорогі то доведеться навіть заощаджувати на ці виплати.

І на цьому у мене все.

Xbox One

Варто одразу сказати що я купив собі XBox One ще у липні 2013-го року. Більше того – у мене так звана Day One редакція, тобто сама перша партія яку можна було перед-замовити за спеціальною програмую.

На момент купівлі ціна складала $499.99 і в комплект входив Kinekt та здається диск Kinekt Sport.

І не те щоби XBox 360 який був у нас на той момент чимось нас не задовольняв. Навіть навпаки – ми використовували його щоденно і нам усе подобалося. Але ж новіше означє краще, правда ж? :) А старий ми продали разом з усіма іграми за якусь доволі символічну суму.

З новим XBox ми теж в принципі якийсь час співіснували щасливо, а потім просто припинили користуватися ним. Ігри трохи набридли, для Netflix та YouTube почали використовувати Roku 3… З часом у нас поламався Kinekt, але ми вирішили що ні ремонтувати ні міняти його не будемо. Пару років він у нас взагалі вимкнений простояв. І лишен не дуже давно ми почали потроху (в основному Олена) використовувати його.

Власне нас усе задовольняє враховуючи те як нечасто ми його за прямим призначенням (а саме для ігор) використовуємо. А пост цей я написав просто щоб у майбутньому можна було згадати коли саме і за скільки я купий це диво.

Joseph D’Lacey. Meat / Джозеф д’Лейсі. М’ясо (2008)

Антиутопія в якій після катастрофи про яку нам мало що відомо людство існує ізольовано у місті оточеному мертвою пустелею. Також у цьому світі практично відсутні живі істори крім людей і якихось рослин.

Суспільство доволі ієрархічне, на вершині знаходяться ті хто контролює ресурси (м’ясо, зерно, енергію, тощо) і ті хто має роботу на виробничих потужностях. Усі інші існуть аби не померти хоч якось.

Але головне що тут людей вирощують на м’ясо яке і є основним раціоном мешканців міста.

Хтось у цій книзі бачить пропоганду вегетаріанства, але як на мене книга зовсім не про те, а скоріше про те як ми робимо вибір і як виправдовуємо будь-якими способами порядок речей що здається нам правильним.

У книзі дуже багато натяжок і якщо почати хоч трохи аналізувати і рахувати то все одразу розпадається – так економіка і таке суспільство не може існувати. Тим більше не може вона існувати так довго (на протязі кількох поколінь мінімум) щоб описаний стан речей у ній здавався усім природнім.

А як соціальний експеримент на папері так наче і нічого.

Оцінка на Good Reads – 3.8/5 (https://www.goodreads.com/book/show/2222947.Meat), моя оцінка – 6/10.