Fitbit Ultra

Ціна: $99

Призначення: Педометр (шагомір) з можливістю безпровідної синхронізації з ПК (по Wi-Fi), підрахунком спалених калорій, прольотів сходів і активності під час сну.

Чепляється на одяг (футболка, кишеня джинсів, ремінь), або хоч у сумку можна класти. Екран показує дані по кругу (треба натискати на єдину кнопку).

Вже не випускається – на зміну прийшли компактніші і дешевші моделі.

Загальні враження: Враження доволі неоднозначні.

Почнемо з того що купив я їх 2 штуки – собі і Олені. Перший пристрій у Олени перестав нормально працювати менш ніж за 2 тижні – екран нічого не показував, хоча дані записував і передава на ПК. На честь виробника (вірніше Амазона) треба сказати що замінили без питань і дуже швидко. Тим не менш і другий її пристрій виявився не ідеальним – швидко почало облазити покриття, а зараз (майже рік використання) взагалі не працює ніяк. Мій же пристрій з першого дня і до сьогодні не лише повністю функціональний, але і досі виглядає як новий.

Дуже подобається його “живучість” – ще жодного разу не вдалося розрядити батарею повністю. А заряжається майже миттєво. Хвилин 10 вистачить щоб зарядити на тиждень, а то і більше.

Інший плюс – для зкачування даних не обов’язково ставити пристрій на кредл, він і по Wi-Fi все передає. При чому йому не потрібна рідна станція. Навіть просто проходячи повз офіс з подібною станцією можна не знаючи передати дані на сервер.

На сійті можна не лише збирати статистику по кількоті пройдених кроків, але і при бажанні вести щоденники спожитих (їжа) та витрачених (тренування) калорій. Там же можна вступати в різні групи і навіть “змагатися” в них.

Коротше враження дуже неоднозначні.

Недоліки: Почнемо з того що ціну я вважаю завищеною. Як на мене ціна $60 більш адекватна.

Друге що пристрій не є таким надійним як хотілося б і можна натрапити на “невдалі” зразки.

Ну і особисто для себе я вже не бачу сенсу використовувати його щодня (хоча і роблю це). Першого етапу щоб подивитися на те яким є мій типовий день (а дні сильно різняться тим які тренування я кожен з них роблю) вистачило щоб натхнення від пристрою не зникало місяців 4, далі мені він вже не надто потрібен.

Тим не менш я би все ж таки порекомендував цей пристрій, особливо якщо шагомітрами ніколи до цього не користувалися – це мабуть найкрасивіший, найфунціональніший та найзручніший з усіх подібних.

На сайті виробника: Нова лінійка пристроїв – http://www.fitbit.com/store.

China Miéville. New Crobuzon Чайна М’євілль. Нью Крюбозон (2000-2004)

Страшна, хвороблива і гнітюча казка для дорослих. Це стім-панк (майже) у жорстокому фенезі-світі, у темному і непривітному місті де перемішани сни з реальністю, де біль і відчай фізично вливають на істот що мешкають у тісняві…

http://www.goodreads.com/series/61490-new-crobuzon

Perdido Street Station / Вокзал загублених снів (2000)

У відразливому мегаполісі мешкають, крадуть, чинять злочини і інші погані речі різноманітні покидьки не лише людської породи. Тут і мутанти, і механічні істоти, і інші розумні види і їх різноманітні і потворні комбінації. Тут магія вивчається, класифікується і використовується так само як фізика, хімія і біологія. Тут є і інтриги політиканів, і угоди між владою і королями злочинних кланів. Тут і міжвидовий секс і ксенофобія, а ще детектив в перемішку з пригодами.

Книга складна просто через те що в ній багато всього – багато героїв, багато істот, багато сюжетних оліній, багато мотивації, багато жахів і низьких вчинків.

Автор дуже вдало описує усіляких моторошних, відразливих і просто дивних істот. Так само як і їхню дивну поведінку.

Зважаючи на те як виснажує книга емоційно треба зібратися і зосередитися щоб почати читати продовження.

http://www.goodreads.com/book/show/68494.Perdido_Street_Station

The Scar / Шрам (2002)

Ще не читав…

http://www.goodreads.com/book/show/68497.The_Scar

Iron Council / Залізна Рада (2004)

Ще не читав…

http://www.goodreads.com/book/show/68495.Iron_Council

Garmin Forerunner 110

Ціна: $230 (з пульсоміром)

Загальний опис: відстеження маршрутів по GPS, біг, велосипед, інтервальні тренування.

Загальні враження:

Це мій перший біговий джипігатор/годинник. Довго не наважувалася на такий клас спортивного обладнання – та ще й такий недешевий! Нарешті дала себе умовити. Тим більш, ну як таку гарнюньку не купить. Легенький, не обтяжує зап’ясття і, головне, виглядає просто клас і поза джимом. Почитала тут рев’ю на мій 110 – знайшла кой-шо нове для себе: виявляється його і на байк ставить можна. Загалом, класно написано, нема сенсу пересипати з пустого в порожнє, тому айда за лінкою.

Від себе добавлю декілька спостережень. Реально корисна штука. З нею якось і займатися веселіше. Відстежується дистанція, як вона відпрацьована – і це все доступне прям щас. Дома, зливши на комп, маєш маршрут, детальний звіт по інтервалам, з елевейшном і серцебиттям. Так, останню мою півмарафонку було поділено на 9 лепів – в мене один леп установлено на 1,5 милі – по кожному видно час і прискорення. Приємно здивувалася тому факту, шо на останні 3 милі в мене прийшовся найкращій час за весь пробіг. А я ж майже помирала!

З комп’ютера також можна заливати на годинник маршрути та програми тренувань. Тіки я до такого ще не допетрала і мені самих інтервалів вистачає покищо.

З серцебиттям – то окрема тема. Приємно спостерігати, шо з часом можу тримати довше свої 179. Але поки що суттєвих змін в збільшенні хьорт-рейту не спостерігається – іноді достригує до 182 і на цьому все. Але з годинником зручно слідкували на серцем коли пряцюєш з вагою – тепер уже не на глаз орієнтуюсь, коли воно заспокоїться, а по конкретним данним. От.

Недоліки:

З неприємностей хочу поплакаться, шо вредний він – цей ДжиПиєС. Супутники не  ловляться з приміщення і коли рухаєшся. І ну так довго ловляться, а якшо поряд дерева, навідь невисокі будинки – все перешкоджає. В морозну погоду або дощ поки дочекаєшся – задубіти можна.

Особливо непрємно з ним на тріатлоні, бо спіймавши супутники через 2 хвилини він уже вимикається, так і не дочекавшись натиснення кнопки старту. На байку в мене інший Гармін стоїть і на байковій лезі я 110-им не переймаюся. Але після байку в транзитці проводиш ледь більше хвилини і єдине, шо залишається, використовувати його як просто годинник і сподіваться, що всеж таки спіймає супутники. Було, шо ловив на ходу, хоча частина маршруту просто втрачалась. На триатлоні у серпні бігали по лісу навколо лейку, то так і не співмав.

І шось не те з виміром висоти – дивні якісь графіки спостерігаються :/

Ще особливо в дощ з ним не попадала та знаю шо не тривкий до води, тож…

Пару раз годинник залишався на ніч на кредлі для зарядки при вимкнутому компі, то замість того шоб зарядитися на всю, на ранок годинник виявлявся розрядженим вщент. Заряду вистачає надовго, але декілька з моїх рейсів не доживав до фінішу.

На сайті виробника: https://buy.garmin.com/shop/shop.do?cID=142&pID=63511

John C. Wright. The Golden Age / Джон Ч. Райт. Золота доба (2002-2003)

Це один з тих представників молодих фантастів що пишуть речі які формують золотий фонд НФ. Так, це книги які увійшли вже у скарбницю НФ і нічим не гірші за роботи майстрів 50-70-хх років ХХ сторіччя.

Автор абсолютно безжальний до читача – повне занурення у світ без розлогих пояснень та передісторій. Вимоги до читача високі – ерудиція, розуміння принципів сучасних інформаційних технологій та тенденцій їх розвитку.

The Golden Age / Золота доба (2002)

Першу чверть книги (як мінімум) продираєшся крізь текст і збираєш інформацію про структуру суспільства та взагалі життя у описаному майбутньому буквально по крихтам. Але результат того вартий – починаєш вірити у описаний світ і розуміти його.

Людство вже давно живе переважно у віртуальній реальності, хоча і сонячна система майже підкорена, а енергія добувається безпосердньо з Сонця. Безсмертя змінило весь устрій та цінності, а світи що існують лише у комп’ютрених симуляціях не менш важливі ніж базова реальність.

І ось головний герой з’ясовує що його було покарано і він добровільно позбувся спогадів за кілька сотень років свого життя. Спогади можна повернути, але кара за це – відлучення від людства.

Дуже напружено усе…

http://www.goodreads.com/book/show/207410.The_Golden_Age

The Phoenix Exultant / Фенікс ликуючий (2003)

Ще не читав…

http://www.goodreads.com/book/show/632751.The_Phoenix_Exultant

The Golden Transcendence / Золота трансцедентність (2003)

Ще не читав…

http://www.goodreads.com/book/show/632753.The_Golden_Transcendence

2010–Chelan Man півмарафон 1:37:44

Це перенесений (і трошки переписаний) запис з мого старого блоґа.

imageДва роки поспіль їздили на змагання у цю курортну зону нашого штату, а минулого року вибрали змагання поближче.

Оскільки це курортна зона (парки, гірські озера, тощо) то забронювати там готелі не так і просто. По перше, їх просто дуже мало, а те що є коштує легко по 500 баксів за ніч.

У 2010 ми зупинялися в кемпінгу у палатці у містечку Лівенворс, а це годину добиратися до старту машиною. Наступного року знімали кімнату в готелі у Венатчі, але і звідти було хвилин 50 їхати. Неймовірно втомлює, особливо після змагань назад їхати.

Отже перший раз я біг там півмарафон, але що ще більш цінно вперше зблизька подивився як організовано тріатлони в США.

Пам’ятаю що було ну дуже важко – зі старту взяв зависокий темп і після першої половини почалися суцільні муки. Крім того сонце пекло нещадно, а дорога вся по сонцю. Отак біжиш весь розпечений, а з одного боку синіє озеро з крижаною водою, з іншого – підіймаються пагорби з густим затінком під деревами.

Це дводення спортивна подія куди входять біг на 5, 10 та 21 км та тріатлони –  супер-спринт, спринт, олімпійська дистанція та Half Iron Man.

Транзитна зона з безлічю велосипедів, і по багатьом з них видно що коштують вони тисячі доларів. Це видно навіть якщо не розбиратися у велосипедах.

Людей дуже багато, старти починаються з 6 ранку. А у транзитній зоні видно у кого ціль результат, а хто для власного задоволення все це робить. Більшість народу неспішно витираються, мажуться кремами, переодягяються, деякі навіть щось їдять.

Старт бігу давали лише після того як останні учасники виїхали з транзитки на велосипедах.

Ось на фото якраз і видно як бігуни пропускають через стартову лінію останніх велосипедистів. Звісно це затримало наш старт (з 8:25 перенесли на 8:45), але унебезпечило і бігунів і велосипедистів (бо не перетиналися) і останні учасники мали гучну підтримку.

Маршрут для бігового етапу дуже простий – туди і назад. По дорозі добрі люди поливали бажаючих зі шлангів, а вода та спортивні напої просто розліталися.

Я ще назавжди запам’ятаю цей пробіг тому що помилково схопив Hammer Heed замість води у стаканчику (а він візуально не відрізняється) і вилив собі на голову. А потім усю дорогу напагався змити засохлий цукор з волосся та обличчя Smile

Ледь-ледь добіг, так погано було – спека і неправильний старт далися взнаки. Ще хвилин 5 приходив до тями, потім поліз у озеро, а вода таки справді крижана. Ну і додому їхав з великим мішком льоду який купив на заправці в обнімку.

А у підсумку ще й примудрився зайняти 2-ге місце у своїй віковій групі за що мені видали скляну кружечку з відповідним написом.

Наступного року вже вдвох приймали участь в тріатлонах на тому ж самому місці.

Усі світлини з цієї події – https://skydrive.live.com/#cid=B21290194214A37D&id=B21290194214A37D%214867

Фігурки Plants VS Zombies

Прекрасна іграшка яка на мою думку набагато більше заслуговує на увагу ніж Angry Birds, ну та не про це.

 

Фігурки зроблено у якомусь кубічному стилі (видно по голові зомбі та гороха), тим не менш виглядають вони доволі органічно якщо подібну характеристику взагалі можна дати фігуркам зробленим за комп’ютерними іграми Smile

 

До повного комплекту ще не вистачає рядового зомбі (такий же точно, але без конуса на голові) та зомбі-Майкла-Джексона.

Але Олені ці фігурки дико несподобалися і вона сказала що задавить мене якщо я продовжу цю серію збирати Smile

 

А вам як?

Saucony DryLete Tight

 

Ціна: $50

Призначення: Зимові бігові штани “в обтяжку”. Призначені для мінусових (по цельсію) температур.

Загальні враження: На відміну від звичайних тайтсів у яких я бігаю рано восени та піздно осінню та на початку зими це утеплений варіант – матеріал набагато товщий і “плюшевий” всередині. Тим не менш штани обтягують як положено і відчуття товщого матеріалу нема взагалі. Їх має сенс починати носити при температурі від 0 градусів і нижче (та і то з хорошою зимовою біговою білизною звичайними тайтсами можна обійтись). Мені особисто більше подобається бігати в обтягуючих ніж звичайних штанях.

Недоліки: Виглядають вони дуже просто, не модно. Але недоліків назвати не можу, тому при нагоді вже купив собі другу пару.

На сайті виробника: http://www.saucony.com/store/SiteController/saucony/productdetails?catId=cat10004&subCatId=cat360234&showDefaultOption=true&stockNumber=80105-BK&skuId=***4*******80105-BK00**L&productId=4-101300&&subCatId=cat360234&productId=4-101300&stockNumber=80105-BK&subCatTabId=&catId=cat10004&productdisplayName=Men’s+DryLete+Tight&subcatdisplayName=Tights+%26+Pants&skuId=***4*******80105-BK00**L&pageIdentifier=productdetail&catdisplayName=Men&showDefaultOption=true

Роздягальні у MS

Вже не один раз я хвалився тим як я бігаю чи катаюся на велосипеді з/на роботу. Ну от і подумав зненацька чому б і не написати про це.

Сьогодні вранці був туман, а фотографував на кросівок телефон, які там ще стандартні виправдання розмазаних фоток є? Smile Насправді після бігу якось зовсім не хотілося стояти і вицілювати ті фотографії – весь потний і мокрий як миша, руки починають швидко мерзнути, телефон стогне і плаче що я його цілий день вчора не заряджав… Коротше дивіться що є.

Я працюю в Studio E.

Взагалі роздягальня є як правило одна на комплекс будівель (3-4 білдінга, або 2-4 тисячі людей). В Белев’ю де у МС 4 хмарочоси роздягальня є у кожному з них. Розташовуються вони як правило на першому рівні підземної парковки, хоча в деяких старих будівлях можуть бути і на першому поверсі, трохи збоку від офісів.

Працюю я в тому ж “будинку” де роздягальня, але скоро у зв’яку з переїздом доведеться ходити сюди з будинку через дорогу.

Всередині є туалет, 2-3 рукомийники, кілька душових кабінок з рідким милом, рушники та шафки.

Шафки поділяються на такі що їх можна тримати закритими кілька днів (через 10 днів після останнього використання замок відкривається автоматично), та такі що відкриваються щодня.

Знову ж таки в залежності від будівлі знайти вільну шафку на тривалий час (наприклад щоб тримати там запасний одяг та різну “косметику”) може бути доволі проблематично.

Раніше були якісь спеціальні правила що треба було знайти вільну шафку, написати у спеціальну службу щоб підтвердити що можна її забрати собі. Потім усе це спростили і якщо замок відкритий то за новими правилами ти можеш усе звідти викинути і зайняти її собі (на шафках кодовий замок і код задається при замиканні).

Якщо ж через відпустку чи відрядження точно не зможеш відкривати-закривати її 10 днів то треба написати знову ж таку у спеціальну службу і можна повісити замок.

Як правило шафку одразу не забирають якщо в ній є речі, натомість кладуть записку що “я такий то заберу її собі якщо до такого числа вона ще буде відкритою”. Проте іноді у внутрішній переписці можна почитати веселі історії коли хтось принциповий забрав шафку одразу викинувши речі (за правилами же ж!), у відповідь на записку “поверніть шафку будь-ласка, я просто забув вчора її закрити” написав “згідно правил не мушу” і наступного дня мав повну шафку піні для гоління видавлену туди через дірки у дверці Smile

Інша цікава річ це розмір шафок. Я не розумію американців – навіть у найкрутішому і дорогому спортклубі це якісь вузенькі книхітні нірки, майже як в Україні в магазинах на вході де люди свої торби залишають.

Поруч із роздягальнею як правило є парковка для велосипедів де часто можна знайти насос.

Рушниками займається якась окрема контора і возять вони їх по розкладу – іноді закладені усі лавочки, а пару разів за всі роки бувало що взагалі рушників не було. Тому у багатьох у шафках можна побачити пару рушників про всяк випадок. Колись давно кажуть у цілях скорочення витрат рушники відмінили взагалі (треба було свої носити), а потім коли їх повернули то народ ледь масове гуляння не почав, хоча реально цим усим користується добре якщо 5% працівників. Проте завжди є можливість сходити в душ на роботі. А я іноді там і голюся коли дома не було часу чи бажання це робити.

В bing пам’ятаю народ вішав свої шмотки спортивні сушитися на якісь труби (там була одна кімната де зберігалися велосипеди, там були і труби, а з неї вже можна було потрапити в роздягальню) на плечиках звісно. Спочатку вішали плакати “не сушіть шмотки на цих трубах – порушуєте техніку безпеки”, а потім прикрутили спеціальну трималку для плечиків. Тут же де я зараз особливо де розвісити свої лахи і нема. І навіть зверху шафок (дивись на фотках) прикрутили лист жесті під кутом щоб нічого на верх не ставили. У bing знову ж таки зверху шафок народ навалював взуття і шмоток.

Ну що ще сказати? Гаряча вода є завжди Smile

[english] cut the cheese

 

Оце так політкорректно говорять коли хтось зіпсує повітря. Начебто це пов’язано з тим що коли розрізають колесо сиру то з’являється неприємний запах.

У словниках:

Також словники говорять що те саме значення мають словосполучення “cut the mustard”  та “cut a muffin”.

 

Фрагмент з “Two and half men” де Чарлі Шин співає пісеньку на цю тему: