Daniel Suarez. Influx / Деніел Суарез. Вплив (2014)

Книга яка змішує доволі непогану наукову фантастику з також непоганою пригодницькою фантастикою, а результат, на жаль, виходить так собі. І наче ідея цікава, і сюжет динамічний, і вистачає як пригод так і наукової частини, але воно якось погано одне з іншим в’яжеться і у підсумку наче кілька оповідань одночасно читав.

Події нашого часу в яких головний герой винаходить гравітаційне дзеркало, тобто можливість змінювати напрямок гравітації локально. І за це відкриття його наче б то вбивають релігійні фанатики, але насправді виявляється, що вже багато десятирічь існує таємна організація яка контролює розвиток та поширення технологій. І ця організація ув’язнює та катує вчених і винахідників, а також приховує такі відкриття як термоядерний синтез, ліки від раку, розумні штучні інтелекти, нові матеріали та безліч усього іншого.

І головний герой після кількох років ув’язнення вибирається з тюрми та з допомогою навернених колишніх працівників валить цю потужну організацію, чого не могли зробити ФБР разом з армією.

Читати в принципі цікаво, але як я вже сказав книга перемикається між описом того як працює гравітаційне дзеркало до погонь, польотів, перестрілок і це створює дивний ритм. Можна читати.

Оцінки:

Макс Кідрук. Нові Темні Віки. Колонія (2023)

Чудова наукова-фантастика яку ми з Оленою у форматі аудіокниги “читали” майже рік (коли разом колись їхали машиною далеко, що буває не часто).

Подій книги відбуваються у не надто далекому майбутньому, але вже є поселення на Марсі, проте все ще існує рашка і наслідки сьогодняшної війни.

Автор малює масштабну картину в якій є невідома хвороба яка спричиняє дивні ефекти, є загадкові космологічні явища наче б то пов’язані з хворобою. Є поселення на Марсі та проблеми у них. Є московити які постачають марсіанським підліткам зброю. Є забруднене довкілля і загроза масового вимирання. І ще політика, популіст на чолі США який вірить росіянському президенту.

Але усі ці події показано через досвід щоденного життя дійових осіб книги. Різні характери, різні середовища та реальності. І ці дрібні мазки поступово вимальовують велике полотно.

Книга цікава як своїм сюжетом, вірніше сюжетами, так і героями в них. Але і наукова складова дуже сильна і реалістична наскільки це можна вимагати від фантастики.

Коротше класна книга навіть без будь-яких доданих балів за те що сучасна українська.

Оцінки:

Simon Stålenhag. Tales from the Loop / Саймон Сталенхаг. Оповідки з Кільця

Серія книг в яких ілюстрацій набагато більше ніж тексту і як стимулюють уяву читача. Світ книг це альтернативне сьогодення чи геть не далеке майбутнє в якому вже існуючи технології, а скоріш їх руїни є фоном для дещо апокаліптичної буденності. Наслідки великих воєн, дрони та мегалітичні механізми, віртуальна реальність, роботи та фантастичні технологі у напівзруйнованому стані оточують людей які мусять виживати.

За книгами знято доволі хороший серіал з такою ж назвою – від дещо повільний, але візуально вражає і має доволі цікавий сюжет.

Уся серія на Good Reads – Tales from the Loop Series by Simon Stålenhag | Goodreads.

The Electric State / Електричний Штат (2017)

Історія дівчинки яка у супроводі робота подорожує на захід країни в більш цивілізовану місцевість. Весь текст є більше супроводом для ілюстрацій і оповідь йде як від самої герої так і від відстороненого коментатора.

В книзі не стільки викладається історія (хоча і вона сама по собі є доволі хорошим науково-фантастичним оповіданням) як показано звіт з коротеньких уривків спогадів та картин сьогодення з вікна машини. І ось це – передати світ, книзі вдається чудово, атмосфера наче поступово оточує читача.

На жаль книга надзвичайно коротка, це, як я вже зазначив скоріш оповідання. І мабуть на розглядання ілюстрацій читач витратить значно більше часу.

Оцінки:

J.G. Ballard. The Drowned World / Дж. Баллард. Затонулий світ (1962)

На відміну від багатьох інших визначних книг які суттєво вплинули на фантастику (зверніть увагу на рік видання) і які дійсно є часто визначними та доволі нестандартними навіть зараз… так ось у порівнянні ця книга мене розчарувала.

Події книги відбуваються у 90-х роках, що було далеким майбутнім на момент написання. І йдеться про світ який повільно поглинають океани. До речі причина не в діяльності людини, а у змінах клімату через активність Сонця.

Головний герой книги – науковець який в компанії військових досліджує затоплені міста і потрошку їде дахом. До нього приєднується ще пара диваків які вирішують рухатися на південь, замість повертатися в цивілізацію. Вони тікають, вірніше ховаються, лишаються жити у напівзатоплених будинках. Потім до них добирається якась дивна банда і починається якесь безглуздя. У кінці головний герой робить найбільші зі своїх дурних вчинків.

Що в книзі хорошого – її дуже добре написано і це дійсно хороша література. Переживання героїв, як вони бачать світ – прямо відчуваєш.

Що мені не сподобалося так це усе інше: мені цікаво було б читати про геть інші аспекти цього світу. Мені не симпатичний, навіть відверто противний головний герой та його друзі. Мотивація та вчинки більшості дійових осіб якісь безглузді і відверто дурні. І фінал теж дуже сильно розчаровує.

Чи варто читати? Хіба щоб ознайомитися і забути. Можна і пропустити.

Оцінки:

David Wellington. The Last Astronaut / Девід Веллінгтон. Остання астронавт (2019)

Доволі цікавий погляд на тему контакту людства з істотою іншопланетного походження. Книга поєднує в собі як елементи жорсткої фантастики в тому що стосується космічних перельотів, скафандрів, роботи державних та комерційних структур. В той же час у книзі є елементи горору і велика дещиця пригод.

У недалекому майбутньому, коли США практично зупинили свою космічну програму, комета яка пролітала крізь сонячну систему раптово міняє напрямок руху і починає рухатися до Землі. НАСА та комерційна компанія відсилаю команди для контакту з як вони думають космічним кораблем прибульців.

А вже при досягнені цього нібито корабля починаються одні загадки: чому нема ніякої відповіді на будь-які спроби контакту, чому він порожній всередині при усіх своїх неймовірних розмірах, куди зникла команда комерційного екіпажу?

Головна героїня з командою починає пошуки зниклих астронавтів і все оповідання перетворюється на пригоди та страждання героїв у якомусь незрозумілому задзеркаллі. Доволі цікаві ідеї як природи прибульців, так і як пояснити чому воно все таке як вони його бачать. Ну і про приреченість Землі та людської цивілізації теж трохи є.

Книга має доволі темний та трагічний фінал, хоча автор спробував його трошки розрядити.

В цілому мені сподобалося – хоча і не ідеально, але дуже добре.

Оцінки:

Alma Katsu. The Hunger / Алма Катсу. Голод (2018)

Книга в якій переселенці на Дикий Захід (прямують у Каліфорнію) переживають жахливі події і стикаються в прямому сенсі з вампірами. Причому для вампіризму у книзі є таке собі обгрунтування, але все одно ця частина скоріш містична.

Мені особисто частина про побут та проблеми переселенців впродовж подорожі були набагато більше цікаві і чесно кажучи я б з радістю прочитав книгу лише на цю тему. Але авторка додала вампірів, містики, потойбічного жаху… і все це не дуже вдалося як на мене і дуже зіпсувало усю книгу. Тобто пафосу багато, але не зважаючи на всі описані звірства якось воно не лякає і не вражає. До того ж хочеться більше подробиць та логіки.

Повторюся, що побутова частина просто чудова. І в цілому книга для подорожі наприклад просто чудова. Проте в іншому – ні, не моє.

Оцінки:

Robert Charles Wilson. Darwinia / Роберт Вілсон. Дарвінія (1998)

Книга має доволі цікаву ідею – уся Європа, та прилеглі до неї частини суші незрозуміло чому і як раптом зникли, а на їх місці опинилися безлюдні землі з невідомими раніше на Землі рослинами та тваринами.

Починається книга більше як пригодницька де людство починає досліджувати новий континент (а той географічно дуже сильно збігається зі старими землями) і повільно розбудовуватися.

Але з часом автор додає все більше і більше елементів. Тут і про збереження Всесвіту від теплової смерті, і про те, що наша реальність насправді є симуляцією, і про складні, але при цьому не розумні сутності. І ще багато чого включно з паралельними світами та альтернативною історією.

І в цілому все це непогано, але мені особисто хотілося б щоб книга була більш сфокусована. А то ось ці стрибки між бойовиком, пригодами, політикою та ізотерикою створюють дуже нерівну картину.

Оцінки:

William Gibson. Sprawl / Уільям Ґібсон. Кіберпростір (1984-1988)

Найбільше серія відома своєю першою книгою яка стала не лише початком кіберпанку як жанру, але і породила кілька незалежних творів (варто хоча б згадати дуже популярний на теренах пост-совка “Джоні Мнемонік”) та надихнула безліч авторів. Зараз ця серія хоча її все ще цікаво читати, проте видається місцями занадто сухою, а іноді наївною в плані технологій та їх впливу. Проте щоб розуміти звідки ростуть ноги у сучасної хвилі жорсткої фантастики ознайомитися хоча б з першою книгою треба обов’язково.

Уся серія на Good Reads – Sprawl Series by William Gibson | Goodreads.

Neuromancer / Нейромансер (1984)

Той самий світ “високих технологій та мерзенного існування” почав свій шлях в науково-фантастичній літературі саме звідси. Так само як і назви деяких технологій та способів роботи хакерів які ми вже 40 років бачимо у різноманітних фільмах в першу чергу.

У короткому переказі це історія колишнього хакера (хоча у книзі повторюся інша технологія) який наближається до передчасної смерті десь у трущобах Токіо. Але його підбирають для якоїсь важливої робото двійко цікавих персонажів. І по ходу історії коли хакера підліковують ми разом з ним дізнаємося, що планується набіг на родинне гніздо клану багатіїв на орбіті. І поступово історія ускладнюється відношеннями між дійовими особами, з’ясування, що замовником виступає штучний інтелект та фантасмагоричними подіями під час набігу.

Тут є усе, чим наповнені дуже посередні фільми надихнуті цією книгою: неон і наркотики, незрозумілий жаргон, візуалізація вірусів та захисту від них як драконів, літаків, палаців, тощо. Також якісь біотехнологій, матриця як штучна реальність, реальність в реальності і таке інше.

Фінал книги дає простір для кількох різних інтерпретацій серед яких є і доволі щаслива.

Додатково хочу зауважити, що прочитав цю книгу в перекладі та виданні “Видавництва” і дуже задоволений таким придбанням. Переклад читається легко і все виглядає органічно, саму книгу оформлено чудово і навіть сіруватий м’який папір сторінок з дещо незвичним шрифтом дуже відповідає змісту.

Оцінки:

Mars Attacks! (1996)

Серія книг події в яких розвивають чи то під час вторгнення марсианських військ, чи вже після завоювання і підкорення ними Землі. Трошки почитавши про цю серію я зрозумів, що вона надихнута чи то коміксами, чи то картками які збирали діти у 60-х роках. Але і ці книги написані різними авторами, і фільм Mars Attacks! належать до одного всесвіту.

Книги ці скоріше смішні у своїй примітивності, але цим і розважають.

Уся серія на Good Reads – Mars Attacks prose Series by Nathan Archer | Goodreads.

Nathan Archer, Lawrence Watt-Evans. Martian Deathtrap / Нейтан Арчер, Лоуренс Ватт-Еванс. Марсианська смертельна пастка (1996)

Під час атаки марсіан група випадкових людей (рокери, багата молодь, пересічна родина) опиняються у віддаленому великому будинку де бігають потаємними кімнатами ховаючись від кількох марсиан які на них полюють. Додатково ще є гіганські комахи та павуки яких вивели та привезли на Землю ті самі марсиани. Ну і автори не бояться нищити дійових осіб направо і наліво.

Сюжет доволі дурний, сама історія безглузда і не має ні сенсу, ні моралі, та взагалі нічого крім випадкової біганини. Але через те, що викладено усе доволі жваво дочитати можна без особливо неприємних емоцій. Проте радити не можу аж ніяк.

Це можна назвали гумористичною фантастикою, але такий гумор мене не надто смішить.

Оцінки:

Ray W. Murill. War Dogs of the Golden Horde / Рей Мюрріл. Бойові пси Золотої Орди (1996)

Події цієї книги відбуваються у Монголії та на кордоні Китаю коли марсіани вже окупували частину Землі (рашку наприклад), але не змогли захопити всю планету.

Цікавого в книзі те, що головний герой є монголом який намагається відновити Золоту Орду, робить це за підтримки марсіан та починає свій завойовницький похід.

Марсіани не можуть контролювати монголів які несуть смерть та руйнування, китайці не можуть їм протистояти. В цілому все дуже криваво, епічно, пафосно і так серйозно, що лише через це стає смішно.

Книга насправді не дуже хороша і вирізняється лише одним своїм аспектом – абсолютно незвичною логікою, мораллю та ходом думок нового Чингізхана та його наближених. Лише через це і дочитав. Проте так само ради не можу аж ніяк.

Оцінки: