Призначення: Підставка для велосипеду. Дозволяє ставити велосипед фіксуючи заднє чи переднє колесо. Ширину щілини можна регулювати, але щоб просто вставити дістати велосипед нічого відкручувати чи перенастроювати не треба.
Загальні враження: В цілому працює як і має, але не найкращий варіант з можливих – дивись далі.
При відсутності альтернатив буде все одно хорошим вибором.
Недоліки: Почати можна з того що підставка ця доволі велика у порівняння з деякими іншими. І хоча теоретично вона дозволяє підрегулювати її під будь-яку ширину колеса на практиці це мало кому буде потрібно оскільки ви будете її використовувати з одним і тим же велосипедом.
До того ж час від часу її доведеться підкручувати бо з якоїсь причини щілина починає розширюватися.
Крім того нерзозуміло нащо вона така довга замість щоб бути вищою.
Призначення: Датчик каденсу (кількості обертів) і швидкості на велосипед. Датчик каденсу потрібен новачкам особливо щоб не попсувати собі коліна – крутит педалі треба не нижче певної частоти.
Датчик швидкості ж дозволяє не покладатися на не надто точний в цьому плані GPS, але вимірювати швидкість безпосередньо через оберти колеса.
Загальні враження: Надійний пристрій. Якщо його правильно встановити, а навіть для новачка це посильно зробити за 20-30 хвилин, то про нього можна забути і користуватися у будь яку погоду. Головна хитрість розмістити датчик так щоб він був за кілька міліметрів (не більше 5) від магніту на педалі та магніту на спиці колеса.
Дощ і грязюка (перевірено неодноразово) ніяк не шкодять датчику.
Недоліки: Ну хіба що ціна та те що на нестандартну раму його встановити може бути не просто.
Призначення: Кріплення для велосипедного номера. Саме кріплення за допомогою пластикових затяжок кріпиться на стойку сідла. Як ви бачите є дві варіації кріплення: аеро (для велосипедів у яких стійка каплевидна у розрізі) та для круглої труби.
Сам номер кріпиться до пластикової штангочки. Я особисто це роблю за допомогою двох тоненьких липучок (для цього ножем прорізаю у номері дірки).
Також в комплекті є пластинка для маленького номера.
Загальні враження: Одна з тих простих і очевидних речей яка неймовірно спрощує життя. Велономери хоча і можна клеїти просто на раму чи ту ж стійку сідла все ж таки спричиняють масу незручностей: чипляються за ноги, не поміщуються, вивертаються вітром та і просто відклеюються.
Один раз закріпивши цю держалку можна назавжди залишити її на велосипеді. А те що номер буде винесено додатково вирішує проблему з підседільною сумочкою яка і не дає приклеїти номер як положено. Причому при необхідності пластикову штангочку на яку кріпиться номер можна і відігнути трохи якщо треба покорикувати положення.
Недоліки: Недоліків як таких нема, лише є побажання. Хотілося б щоб якісь кріплення для номера вже були на штангочці – різати ножем дірки в номерах не так вже й легко.
Призначення: Поличка для інструментів та запчастин що підходить (кріпленнями) до декількох моделей стендів від того ж виробника, наприклад до Park Tool PCS-10 Work Stand.
Загальні враження: Кріпиться і знімається без проблем, виглядає дуже професійно. Але в цілому якщо у вас є зручна майстерня зі столами і поличками то ця приблуда не є обов’язковою, особливо враховуючи її вартість.
Недоліки: Ніяких крім ціни. Власне ціною таку погану оцінку і обумовлено.
Призначення: Хитрим способом зігнута трималка для велокерма. Так, ви не помилилися – це вигнута товстелезна сталева проволока (скоріше трубка) вкрита м’яким матеріалом. Виступом кладеться на раму, а крючками фіксує руль.
Ті хто ремонтували велосипеди на стендах знають якою морокою іноді буває те що руль не можна зафіксувати.
Загальні враження: Що тут сказати крім того що воно працює? Підходить як до шосейних так і для ТТ (тріатлонстьких) велосипедів. Як і все інше від цього бренду якісне і дороге.
Недоліки: Ціна звісно. Якщо не бути таким ледачим як я то щось подібне можна зробити самому з якогось тремпеля.
Призначення: Стренд для велосипеда. Велосипед за раму кріпиться спеціальним зажимом і вуаля – педалі і колеса вільно обертаються і можна все знімати, налагоджувати і мастити без перешкод.
Загальні враження: Набагото зручніше ніж тулити до стіни. До того ж почепили велосипед на стійку реально займає кілька секунд.
Висота регулюється, сам замок крім того що можна настроювати для різної товщини трубок ще й фіксується у будь-якому положенні.
Також можна скласти в компактну трубу.
Недоліки: Це в основному ціна – подібні стренди від інших брендів можна придбати мінімум за на третину меншу ціну. Проте тут вже починають грати свою роль дрібниці: бренд дуже відомий якість інструментів у вело-світі, до того ж вони у них дійсно зручні.
У підсумку я би порадив придбати саме цей стренд якщо ви хоча б пару разів щось робити зі своїм велосипедом, а інакше і простішого може вистачити, незручності можна потерпіти якщо це не так часто треба робити.
Призначення: Спортивна пов’язка на голову. Спортивність полягає в тому що вона синтетична та щільно прилягає.
Загальні враження: До недавнього часу я подібними речами не сильно користувався через те що для бігу в мене є Nike Featherweight Visor, але коли почав кататися у аерошоломі то знадобилося щось для захисту очей від поту. Ось якраз для велосипеду вона підходить ідеально.
Плюс цієї пов’язки не лише в тому що вона вбирає і випаровує вологу, але і в тому що в ній є на внутрішній стороні спеціальна резова вставка яка щільно прилягає до шкіри і не пропускає ні краплини поту вниз до очей та носа.
Як вже вище зауважив сидить на голові щільно, проте не тисне і в ній можна легко провести весь день.
Колір після кількох місяців використання не втрачає.
Недоліки: Якось вона не надто красиво виглядає… і все мабуть. Тобто особливих недоліків назвати не можу.
Ось вже місяць як у мене ця красота :) Ні, не такий як на картинці – колеса простіші, компоненти дешевші. Але рама така сама і заради неї я і купував.
Вибирав довго, читав, порівнював, але нарешті зрозумів що я замало поки що знаю про велосипеди щоб вибрати щось чисто по ревю і треба йти та пробувати.
Проте з’ясувалося що навіть пробувати не так просто – це поки під тебе велосипед підженуть, педелі переставлять, цінники знімуть, а потім ще поки катаєшся хочеться і по прямій розігнатися, і повороти позакладати, і в гірку подертися (заради чого я такий і брав). В результаті за одну годину нормально можна протестувати лише один байк.
Звузивши свій вибір до одного магазину що недалеко від нас почав тестувати. Взагалі то у мене в голові було 2 рами: Scott Addict (вже не випускається), або RC1 Pro та Felt F1. Рами одні з найлегших (700-800 грамів кожна), з геометрією для клаймбінга (підйомів у круті гірки) та довгих поїздок (досягається це незначним скороченням верхньої трубки як правило – 1-1.5 см).
Такі рами мають і недоліки – вони не настільки жорсткі при швидкісних спусках як хотілося б, вони не одразу реагують на набір швидкості і взагалі буде чесно сказати що вони менш надійні через свою легкість.
У вибраному магазині не було ні Scott ні Felt, проте вони працюють з BMC, Cervelo, Pinarello, Colnago та Focus.
Почав з Cervelo R5 оскільки R3 мого розміру тоді не було. Геометрія рами абсолютно ідентична R3, лише карбонові волокна у ній більші – рама в результаті жорсткіша по відчуттям, проте краще відгукується на прискорення. На байку стояв групсет (перекидушки, передні та задні зірочки, ручки перемикання) SRAM Red, і хоча я надаю перевагу Shimano (вони дешевші і більше поширені), проте мушу сказати що Red мене вразив і я серйозно буду думати про цю систему коли прийде час робити апгрейд.
Потім спробував Pinarello FPQuattro, хоча більше по класу R3 відповідав би Pinarello ROKH, але знову ж таки не було мого розміру :) Ну та рами у них ідентичні.
Рами ці за моїми відчуттями практично близнюки, єдине що Pinarello краще відгукується на прискорення, але після довгої крутої гірки мені здалося що з Cervelo було таки легше.
На тій моделі стояв групсет SRAM Force і тут я однозначно скажу що Shimano Ultegra краще.
Хотілося ще спробувати Colnago CLX 3.0 (рама того ж класу), але в них не було моїх розмірів.
Через кілька днів у них же спробував Focus Izalco Pro, але це велосипед для швидкості, а не для клаймбінгу, і навіть я відчув це одразу. Варто лише трошки додати зусилля як він просто виривається з під тебе вперед. З іншого боку на ньому маєш дуже агресивну посадку яка спонукає весь час перти вперед як божевільний. Проте у круту гірку на ньому теж треба працювати серйозно. Цей німецький виробник став для мене приємним відкриттям і у майбутньому цей бренд буду завжди брати до уваги.
Ну от поміркувавши я таки взяв саму базову модель канадського бренду. Рама R5 хоча і вважається крутішою проте як я вже сказав має ідентичну геометрію та вагу, і при цьому жорсткіша. Pinarello здався мені трошки важчим, та і взагалі Cervelo вразив мене.
Купити вирішив на базовому майже групсеті (Shimano 105 стоїть якраз в середині їхньої лінійки моделей. Одна з причин – заощадити бюджет, але головна – з часом зробити апгрейд самостійно.
Мені хочеться поробити якусь “механічну” роботу самому щоб краще розуміти свій велосипед і зима буде для цього хорошим часом. Куплю собі Shimano Ultegra, а то може навіть Shimano Dura-Ace чи SRAM Red і буду вечорами підстроювати :)
До того ж рама хороша і велосипед має сенс покращити хорошими колесами, може з часом навіть замінити деякі інші компоненти на більш круті та легші на кілька грамів. Коротше у найближчі років 5 у мене не повинно виникати бажання купити новіший велосипед в цьому класі.
А наостанок відео однієї з наших поїздок. На відео темно і дощить бо це Сіетл, і таке в Сіетлі літо. Ну і взагалі там нічого цікавого, але музика хороша і хоча б заради неї варто подивитися :)
Призначення: Велотуфлі для тріатлону. Головне питання чим трі-велотуфлі відрізняються від звичайних, відповідаю – трі-туфлі зроблено так що їх можна одягати та знімати на ходу, а також їздити в них без шкарпеток.
Язичок завертається зверху на одну сторону (і є одним цілим з іншою стороною). Одна застібка на липучці яку можна зафіксувати у максимальному положенні. Петля на заднику призначено для того щоб утримувати туфлю пальцем коли обуваєшся на велосипеді.
Загальні враження: В цілому дуже хороша інвестиція.
Потрібна певна підготовка (рази 3-4 по кілька підходів) щоб навчитися обуватися на ходу спокійно і швидко одночасно.
Туфлі легкі, добре облягають ногу, підошва достатньо жорстка для олімпійської дистанції.
Будьте уважні з розміром – потрібен десь на 0.5, а та і на цілий розмір більший за ваше бігове взуття.
Недоліки: Одразу скажу що не дивлячись на всі названі нижче недоліки туфлі все одно дуже хороші.
Отже:
Найголовніше що для довгих дистанцій (90 км і більше) підошва недостатньо жорстка і через це починають боліти стопи. Довшу дистанцію в них їхати я б особисто не ризикнув. На 40 км нічого такого не відчуваєш.
У мене дуже високий підйом і через це язичок не закриває ногу повністю, якась частина верху стопи залишається голою.
Петля на заднику мала бути б вищою – занадто низько вже треба нахилятися щоб утримати їх. Сантиметри зо 2, а краще всі 5 було б набагато краще.
Свій білий красивий колір вони втрачають майже миттєво і стають сіренькими з чорними смугами.
Сам номер кріпиться до пластикової штангочки. Я особисто це роблю за допомогою двох тоненьких липучок (для цього ножем прорізаю у номері дірки).
Підходить як до шосейних так і для ТТ (тріатлонстьких) велосипедів. Як і все інше від цього бренду якісне і дороге.
