Колись я писав про технологію Samsung DeX яка дозволяє перетворити сматфон та персональний комп’ютер. Я користуюся цією технологією щоденно: підключив 14-дюймовий екран, мишу та клавіатуру. А щоб усе це не просто набором кабелів плуталося на столі якраз ось ця док-станція дозволяє усе організувати.
Крім того що в неї можна “посадити” телефон на USB Type-C роз’єм станція ще має кілька роз’ємів:
1 HDMI – через нього я і підключаю зовнішній монітор.
1 USB Type-C – через нього телефон заряджується.
1 USB 3 та 2 USB 2 – для підключення дротових клавіатури, миші, камери, тощо.
SD та TF – для карток пам’яті.
Встановлення та використання не вимагає ніяких додаткових дій. Все функціональне і добре зроблено.
Оновлення від 2021/06/01: І через майже рік використання станція частково припинила функціонувати – зарядний кабель більше не дає енергії ні телефону, ні відповідно док не можна використовувати з монітором. При ціні в $30 це не так щоб дуже хороший результат. Проте було зручно поки все працювало.
Для смартфонів та подібних пристроїв хто тільки не виготовляє захисних чохлів і яких тільки цін не буває. Але я особисто дуже ці чохли не люблю – красиві самі по собі телефони як мій Samsung Galaxy S9 чи Samsung Galaxy S10+ у Олени коли заховані у чохлі виглядають як і інші безформні унилі цеглини.
І крім того, що чохли усі потворні самі по собі більшість з них ще й додає обсягів перетворюючи тоненький телефон знову ж таки у цеглину.
І коли я знайшов цей бренд то просто зрадів. Вони мають чохли до усіх сучасних популярних моделей (сайт – https://mnmlcase.com/), але головне це як чохли виглядають та відчуваються.
По-перше вони неймовірно тоненькі і практично нічого не додають до товщини телефону. Це найтонші чохли які я будь-коли бачив. І при цьому вони не надто гнучкі, тобто не просто поліетилен. У виробника є кілька різних кольорів, але на мою думку найкраще брати прозорі – чохол не помітно і сам телефон добре видно.
Також є певний захист, але звісно не такий як у спеціалізованих чохлів. Олена одного разу впустила свій телефон – чохол пошкодився, але телефону абсолютно нічого.
Повна ціна там як правило вказана в $25, але шукайте коди – з ними ціна буде $$10-15 та ще й безкоштовна доставка.
Спочатку про бренд – хто такі ці DIERYA я не знаю, в інтернеті про них знайти мало що можна і схоже це якийсь дрібний китайський виробник який продає свої товари (клавіатура, кнопки, перемикачі, килимок, чохол) виключно на Amazon – https://www.amazon.com/stores/page/2AA891E7-ECAF-4908-9388-10ABF9C95729.
Ця клавіатура є 60% – тобто в ній відсутні функціональні клавіші, додаткова цифрова панель та блок клавіш управління курсором (усього 63 клавіші). Вся ця функціональність доступна за допомогою спеціальної клавіші Fn в комбінації з іншими. Так, наприклад, F1-F10 доступні якщо одночасно натиснути Fn та одну з цифр від 1 до 0.
Клавіатура через це доволі маленька, але виглядає надзвичайно привабливо. Підключається вона через USB-кабель який одночасно є і зарядним. Кабель має оплітку з ниток, роз’єм під 90 градусів і виглядає надійно і якісно.
При тому, що клавіатура мала б працювати як через USB так і через Bluetooth безпровідного з’єднання мені не вдалося добитися ні на комп’ютері ні на смартфоні. Це великий мінус, але для мене він не став надто суттєвим.
Також в клавіатурі є RGB – підсвітку клавіш (патерн та яскравість) можна регулювати і виглядає все це доволі приємно чесно кажучи.
Щодо якості набору тексту то до зменшеної кількості клавіш і нових комбінацій я звик за 2 дні і коли повернувся до своєї компактної Das Keyboard 4C Ultimate то вона мені дуже довго видавалася здоровенною якоюсь.
Пластик кнопок на дотик дуже приємний, а перемикачі доволі тихі і при цьому звучать приємно.
У підсумку – якісно зроблена клавіатура яка вигладає і відчувається як наче вона вдвічі дорожча. Хороший вибір для тих хто хоче спробувати 60% клавіатуру – як мінімум якістю розчаровані не будете.
Повна ціна складає $60, але я свою купив коли була якція за $45.
Дуже довго, просто надзвичайно довго я використовував велокомп’ютер Garmin Edge 520 і був ним дуже задоволений. Але нарешті у наступної моделі в лінійці назбиралося достатньо відмінностей які і змусили мене перейти на нову версію (тобто я пропустив 520 Plus яка по набіру характеристик десь посередині). Отже коротко про ці відмінності:
Ціна -$300, я купив по акції за $250. На мою думку враховуючи набір характеристик це найкраще співвідношення ціни та фіч у велокомп’ютерів для любителів. При цьому ціна за новий Edge 520 усього на $80 менше.
Час роботи – 20 годин проти 15 у 520-ї моделі.
Розміри – додано 1 мм висоти та ширини, 9 мм товщини.
Екран – 2.6 дюйми по діагоналі замість 2.3.
Маршрути – до 200 можна завантажити на пристрій. У 520-ї такої можливості не було.
Підтримка bluetooth сенсорів – це нове і додає можливість підключати практично будь-які датчики.
Нова статистика по вело – набір висоти, режис для гірського байку, погода, тощо.
Але головні дві фічі заради яких я і зробив покупку це кольоровий дісплей та режим розширення дисплею.
Що стосується кольорового дісплею то він не прости виглядає красивіше, але і дає контрастніше зображення. До того ж тут сильно покращено карти і читати їх незрівнянно легше. Лише заради цього варто було б оновитися.
Що стосується розширеного дисплею то це спеціальний режим для тріатлону. Працює це так. Перед стартом тріатлону вмикаємо комп’ютер, переводимо у режим Extended Display, паруємо годинник і йдемо на старт плавання. Після плавання у транзитній зоні годинни знаходить велокомп’ютер і той починає показувати екрани вело-режиму беручи дані з годинника без необхідності вмикати/вимикати і таке інше. Таким чином можна дивитися на зручніше розташований більший екран під час велоетапу.
Звісно це означає, що датчики (каденс, швидкість) треба підключити до годинника, а не до комп’ютера.
Для тренувань на вело-тренажері конче необхідно мати не просто хорошу, а навіть форсовану вентиляцію. Те що у приміщенні повітря не обдуває так як під час поїздок на велосипеді призводить не лише до калюж поту, але і до перегрівання.
Звісно як і більшість людей можна використовувати вентилятори яких є велика кількість у будь-якому ціновому діапазоні. Але ж є і спеціальні вело-вентилятори – ось на такий і поглянемо.
При дійсно високій ціні в $250 (для порівняння подібної потужності звичайний вентилятор з пультом можна знайти за $$80-100) цей вентилятор має набір деяких ключових відмінностей. Поглянемо на них щоб зрозуміти (кожен для себе) чи вартий він такої ціни:
Компактний дизайн – зазвичай венстилятори які видають потік повітря такої сили і ширші, і вищі. Тут же у нас доволі компактна прямокутна конструкція високої якості збірки.
Сила – потік повітря може емулювати до 30 миль на годину (45 км на годину), що під силу далеко не кожному звичайному вентилятору.
Напрямок – на відміну від звичайних вентиляторі цей дме у цілком обмежену зону і за її межама потік повітря ледь відчувається.
Режими роботи:
Прив’язка до пульсу – якщо використовуати датчик пульсу Wahoo TICKR то можна вибрати режим в якому вентилятор підвищує силу зі зростанням пульсу. Дуже зручно.
Управління з додатку – при необхідності додаток від wahoo можна використовуватти як пульт для регуляції сили повітря.
Ручний режим – можна також вручну вибрати (кнопки на передній панелі) один з 4 налаштувань сили повітря.
Гучність – на низькій швидкості (пульс до 140) його взагалі не чути. Зі зростанням сили розсте і гучність. Проте навіть у самому гучному режимі цей вентилятор тихший за більшість звичайних.
Інтеграція зі столом Wahoo – у мене дешевша копія стола для вело RAD Cycling Training Desk і ця можливість не доступна. Але якщо мати стіл від Wahoo то ніжки вентиляторя якраз стають поверх нижньої дужки жорсткості стола – має бути дуже зручно.
У підсумку для мене можливість прив’язати силу повітря до пульсу та спрямувати повітря у конретну зону виправдовує ціну. Раніше я постійно страждав від того, що вентилятори дуло чи то недостатньо, чи то занадто. Та і дули в усі боки.
Якщо ж вам вистачає того вентилятора, що він вже є то скоріш за все особливих переваг ви не відчуєте.
На відміну від датчика Wahoo ця модель має сам датчик прямо на еластичній смузі. А фіксується він пластиковим крючком на одному з кінців смуги.
Що стосується точності то тут нарікань ніяких – це один з самих точних датчиків в принципі.
Відносно комфорту – він значно краще ніж попередні моделі Garmin і мабуть так само не заважає як вище згаданий Wahoo.
Те що з датчиком можна плавати означає, що в ньому є вбудована пам’ять щоб зберігати пульс і потім його синхронізувати з годинником. Одне обмеження – цю модель не призначення для плавання в басейні через руйнівну силу хлорки та інших хімікатів. Для басейну у виробника є спеціальна модель.
Під час бігу датчик сидить доволі добре, але у мене траплялося і сповзав і розстібувався. Не так часто щоб я його зненавидів, але достатньо разів щоб одягати уважно. На велосипеді взагалі ніяких проблем. При вазі в 49 грамів про нього легко взагалі забути якщо правильно одягнути.
Батарейки вистачило мені більше ніж на рік майже щоденних тренувань. А замінити її можна знявши синій захисний ковпачок та відкрутивши 4 гвинти.
Датчик можна прати, але рекомендується робити це вручну з милом.
Оновлення від 2022/06/14: після двох таких датчиків вирішив більше ними не користуватися. Проблема з ними при їх високій ціні в тому, що вони ламаються через рік використання. Мій першей датчик перестав працювати прямо перед стартом мого першого IronMan 70.3 (2021-06-20 – IronMan 70.3 Des Moines) і мені довелося стартувати без нього. Купив новий, і на старті цьогорічного триатлону (2022/06/05 – Lake Wilderness Triathlon) він так само перестав працювати. Звісно я міняв батарею, перевіряв чи не затекла десь вода – ні, все виглядає нормально. Та і до того ж цей датчик мені іноді натирає аж до крові, навіть утворився невеликий шрам на грудях. Отже буду пробувати Wahoo тепер.
Як я зауважив в огляді HRM-Tri однією з проблем цього датчика (і головною причиною чому я перейшов на Wahoo TICKR X є те, що при заміні батарейки порушується водонепроникність і датчик просто виходить з ладу. У мене було 2 таких і обидва вийшли з ладу після усього другої чи третьої заміни батарейки. Це неприпустимо для такого дорогого датчика і просто не зручно.
Така проблема була не лише у мене і Garmin відреагував помінявши механізм на такий, що не вимагає викручувати та закручувати винтики. Натомість у моделі Pro Plus тепер повертається на 45 градусів верхня кришка датчику після чого її можна просто зняти. Це і зручніше, і зламати тепер щось недо- чи перекрутивши не так легко.
Проте мушу зауважити, що при ціні в $130 (на сайті виробника – Garmin HRM-Pro™ Plus | Heart Rate Monitor) його важко рекомендувати у порівнянні з тим же Wahoo TICKR X. І навіть $100 за які я купив свій по акції не дуже рятують ситуацію. Хоча особливо мені Garmin подобається трохи більше ніж Wahoo.
Спеціальний датчик пульсу для плавання. Треба пояснити, що хоча у Garmin (як і у інших виробників) є датчик в якому можна і плавати в тому числі (Garmin HRM-Tri) проте його не призначено для басейнів. Хімікалії у воді басейну руйнують і саму смугу і можуть навіть протекти з часом всередину датчика.
І ось спеціально для басейну і існує ця модель.
Одразу скажу – вона не зручна і з мене потрошку зповзає на кожному розвороті. Я роблю фліп (тобто обертаюся під водою), але якщо ви зупиняєтеся біля стінки то такої проблеми у вас не буде.
Смугу датчика зроблено ширшою і з більш щільного матеріалу. І ще одни мінус – через більшу жорсткість вона постійно муляє і я навіть пару разів порізав себе до крові. Бігати чи взагалі щось робити крім плавання з цим датчиком я вкрай не рекомендую. Та і по великому рахунку я раджу для плавання купити щось типу Scosche Rhythm 24 – з ним теж можна плавати, але усіх недоліків HRM-Swim нема.
Ціна в $100 обумовлена… а не знаю навіть чим вона обумовлення. Звісно тут є пам’ять щоб можна було зберігати дані без з’єднання з годинником, але це є і в тріатлонському датчику. Можливо матеріал з якого зроблено цю смугу так впливає на ціну.
Зараз ця модель вже не продається, але та що у виробника називається Prime – це вона і є з назначними і не суттєвими змінами.
Це один з представників пристроїв які стали дуже популярними саме цього року. Масажер яким можна дістатися практично до будь-яких проблемних ділянок навіть для самомасажу.
У порівнянні з набагато дешевшим Jigsaw Massage про який я писав, що він “функціонально не відрізняється” – то таки різниця не функціональна така суттєва, що і примусило мене купити цей масажер.
По-парше, гучність. Якщо електропилка оре так, що її чути на десятки метрів навіть якщо користуватися в будинку, то цей масажер вже не дуже чути навіть у сусідний кімнаті.
По-друге, вага. Teragun помітно легший і його можна тримати під будь-яким кутом масажуючи що завгодно. Пилку ж треба було втримувати докладаючи силу. А тут усього 1 кг.
По-третє, і це вже перевага перед іншими подібними масажерами – конструкція ручки у вигляді трикутника якраз і дозволяє застосовувати масажер ззаду, зверху і взагалі як хочеш просто взявши за потрібне ребро.
Час роботи від батареєї згідно виробника складає більше години, але це не правда. Я би сказав що хвилин 15-20. Враховуючи, що один сеанс не радять робити довше 2 хвилин це досить пристойний час. Повна зарядка складає десь 30 хвилин.
За ціну в $300 маємо такий набір:
Масажер з двома швидкостями.
4 насадки різного розміру.
Кабель зарядки.
Кейс для зберігання.
Дорожчі моделі від виробника мають швидкість яку можна міняти, більшу кількість насадок, змінну батарею та зарядну станцію. Але мені нічого з цього не потрібно.
Я дуже задоволений цим масажером і порівнючи його з іншими популярними моделями вважаю, що зробив правильний вибір. А комбінуючи його з Speed Hound Recovery Boots складні тренування переносю легше (можу спати без того щоб ноги гули) і відновлення відбувається швидше.
Колись я писав про розумний замок August і в тому числі згадував, що серед числених переваг головним недоліком є те, що замок не спрацьовує автоматично та вимагає доставати смартфон щоб його відкрити у самий незручний момент.
І ось ця панелька з кнопками є рішенням такої проблеми. Я власне припинив користуватися додатком на смартфоні взагалі.
Працює це дуже просто. В тій же програмі де налаштовується замок можна додати коди на відкривання замка – наприклад по коду на людину. Також можна створювати тимчасові коди, чи коди які діють лише у певний час – це зручно щоб давати такі коди прибиральницям чи доставці коли нікого з нас нема дома.
Встановити панель дуже просто. Можна посадити на гвинти, але моєму випадку вистачило клейкої смуги на яку я закріпив панель поруч з дверима.
Сніг, дощ, холод і спека – все переносить нормально і після року на вулиці виглядає як нова.
Коротше не залежно від виробника розумного замка мати подібну штуку варто.
Для тих хто мав доступ до персональних комп’ютерів у 90-ті назва Sound Blaster та бренд Creative Labs неодмінно стануть зануренням у ностальгію. Тоді комп’ютери не мали пристойного звуку вже на материнській платі, а мали лише крихітний динамік пищалку. А для тих хто хотів чути стерео звук, і може навіть (це було щось неймовірне) слухати музику – ті мали за чималі гроші купувати спеціальну плату розширення для відтворення звуку. І саме Sound Blaster були тими картами які усі хотіли і які абсолютно домінували на ринку.
Потім якість аудіо-можливості почали з’являтися як рішення вже присутнє на материнській платі. Але буквально за пару років їх якість не лише догнала, але і стала достатньою для більшості сценаріїв користувачів… і про Sound Blaster та компанію яка його створила забули остаточно.
Проте компанія не зникла. Вони і досі розробляють та продають аудіопродукцію. Мені раніше вдалося спробувати чесно кажучи надзвичайно посередні спортивні навушники Outlier Sports, а тому великих сподівань і на цей вироб не було.
Те про що я далі пишу – це зовнішня компактна аудіо-карта розміром трохи більше за USB-драйв. І вона виявилася… дуже класною!
Почну з розміру – картка маленька і невагома і її не треба ніде фіксувати.
Встановлення просте і надійне – просто включити її в USB-A роз’єм і в системі одразу з’являється аудіопристрій. З іншого боку картки 3.5 мм джек для навушників та мікрофону.
Якісь звуку надзвичайно висока. Не лише вона помітно краще (я перевіряв багато разів) за аудіо материнської плати, але і краще за такі не надто портативні пристрої як Libra SE2 ES9023. З хорошими навушниками у музиці будь-якого стилю чути всі інструменти, усі частоти чіткі і не перебивають одна іншу. Не потрібні навіть аудіофільські навушники щоб почути різницю – достатньо моїх стареньких Bose QC 25 чи навіть Beats Studio щоб будь-хто відчув підвищення якості.
