Категорія: Рецензії на книги

Robert R. McCammon. The Listener / Роберт МакКаммон. Той що слухає (2018)

Жанр книги скоріше кримінальний трилер ніж будь що інше, але тут є і містична складова.

Якщо коротко то це кримінальна історія в якій парочка відбитих злочинців викрадає дітей багатія і намагається вибити з нього викуп. Ну і звісно їх плани не йдуть так як їм би хотілося і різна стріляники, бійки і погоні в книзі є.

Але ще тут є паралельна історія про людей які мають телепатичні здібності і можуть спілкуватися на великих відстанях. І одна з викрадених дітей виявляється такою телепаткою. І також у нас є молодий чорний хлопець що може з тією дівчинкою спілкуватися і він допомагає у звільнені дітей.

Ще в книзі багато соціальної та расової нерівності, історичних екскурсів та усього такого атмосферного. 

Книга не погана, я дочитав і навіть були місця де затягувало. Але в цілому я таки жанр не люблю і вдруге читати навряд чи стану.

Оцінки:

Justin Cronin. The Passage / Джастін Кронін. Переродження (2010 – 2016)

 

 

Серія пост-апокаліптичних книг в яких переважно показано світ через сотню років після падіння цивілізації. У книгах переплутано кілька жанрів, але основними є все ж таки фантастика, містика та пригоди. Після того як я закінчив першу книгу одразу ж взявся за наступну – наскільки мені сподобалося. Але вже перед третьою роблю переву :)

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/53226-the-passage.

 

The Passage / Переродження (2010)

Від “паціента зіро” з якого почалася поширюватися хвороба, через досліди військових які намагалися контролювати вірус, через прорих зараджених на волю і аж до майбутнього що відбувається через 100 років від нашого часу.

В першій третини книги у таємній лабораторії відбуваються таємні та жахливі речі з піддослідними злочинцями та маленькою (звісно ж обраною) дівчникою.

А останні дві третини вже йдеться про світ в якому невеличка колонія людей намагається вижити у морі зараджених і деякі з них вимушені вирушити у далеку подорож в пошуках порятунку.

У книзі багато містики, але вона не є визначною складовою тому і не сильно дошкуляє. В цілому це доволі жвава та іноді страшнувата книга в якій герої перебираються від локації до локації намагаючись вижити.

Оцінки:

 

The Twelve / Дванадцятеро (2012)

У цій книзі оповідання кидає нас у часі до катострофи та до подій першої книги. І в цілому додається багато подробиць та деталей до того що відбувалося у першій книзі.

В цілому історія тут багатша і продуманіша у деталях, але якось забагато усього.

Тобто з одного боку добре те що нам пояснюють і відповідають на більшість питань які виникли під час читання першої книги. Але в той же час занадто вже багато інформації, сюжетних ліній, дійових осіб та стрибків у часі.

Книга тим не менше на належному рівні хоча як на мій смак містить навіть більше містики ніж перша і це стає в деяких сценах та поворотах сюжету помітно. Тим не менш я не розчарований цим продовженням.

Оцінки:

David Crystal. Spell It Out: The Curious, Enthralling and Extraordinary Story of English Spelling (2013)

 

Не перекладаю назву цієї книги просто через те що вона про англійську мову і має сенс її читати виключно англійською.

У книзі викладено у дуже стислому та спрощеному вигляді історію англійської мови. Вірніше навіть буде сказати що тут йдеться про історію написання та вимови різних слів англійської мови.

Автор веде нас з епохи в епоху пояснюючи як і звідки додавалися слова у мову, як і що впливало на правопис та вимову.

Зізнаюся чесно що хоча я уважно прочитав усе проте тут же все вивітрилося з голови. Але читати тим не менш було цікаво :)

Головний висновок – хоча в англійській мові є правила написання та вимови проте цих правил існує кілька несумісних наборів і в кожному з цих конфліктуючих наборів є набір виключень.

Усім хто цікавиться англійською мовою читати обов’язково, іншим – за бажанням.

Читати дуже легко, ніяких спеціальних знань для розуміння написаного не треба мати.

Єдине що я скажу що книга можливо (але не обов’язково) була б кориснішою якби була більш структурованою щоб до неї можна було повертатися у майбутньому. А зараз це як наче вам хтось просто історію розказує – ця книга не підручник і не довідник.

Оціки:

Jason Arnopp. The Last Days of Jack Sparks / Джейсон Арнопп. Останні дні Джека Спаркса (2016)

Книга має як дуже сильні і хороші моменти та знахідки так і доволі слабкі і затягнуті місця пробиратися крізь які іноді надто вже сумно.

Безстрашний журналіст (це коли нам показують події від його імені) і він же істеричний наркоман очами інших у пошуках паранормального натрапляє на щось що вбиває його в кінці.

Ось це переструбування оповідання то від імені іронічного циніка та скептика до невротичного шизофреника як його бачать інші є мабуть найсильнішою стороною книги. Коли читаєш доводиться постійно переосмислювати та переоцінювати все розказане до того.

Ще у книзі є стрибки у часі. І хоча різниця там іноді усього на дні виникає той же ефект – продії про які вже склав своє враження читач тепер мають нові деталі які зовсім по іншому показують картину.

В плані жахів та містики книга і не страшна і не містична скільки небудь, хоча автор і старався. Але мене саме ця частина не вразила. Більше боїшся за здоровий глузд головного героя ніж тіх страхів яких боїться він.

Оцінки:

Emily St. John Mandel. Station Eleven / Емілі Джон Мандел. Станція 11 (2014)

Хороший представник пост-апокаліпсису і взагалі одна з найкращих пост-аполіктичних книг останніх років.

Починається книга з того як світ руйнується, але оповідання доволі швидко переходить до того що відбується за роки після того. Коли кількість населення критично знизилася, інфраструктура зруйнувалася і залишки людства поступово повертаються до середньовіччя.

Окремі групки подорожують, або виживають серед матеріальних залишків нашої цивілізація і це робить книгу частково пригодницькою. Але найбільше що відрізняє цю книгу від інших в подібному жанрі це те як розказано історію.

Історії окремих людей, фрагменти їх життя перемішані (до катастфрофи, під час та після неї) і те як ці люди та їх історії пов’язані між собою. При цьому про якісь зв’язки дійові особи іноді так ніколи і не дізнаються.

Оцінки:

Jesse Bullington. The Sad Tale of the Brothers Grossbart / Джессі Буллінгтон. Сумна історія братів Гроссбарт (2009)

 

По суті це казка з елементами жахів, але все ж таки казка.

Ця книга є історією двох братів-відморозків що за часи Середньовіччя мандрують з Німеччини в Єгипет з метою пошуку скарбів у могилах.

По дорозі вони зустрічають всяке страхолюддя типу відьом, вовкулаків та ще не пойми чого. І все це вони вбивають та знищують разом з людьми які іноді потрапляють під їх гарячу руку.

Історія обростає деталями, другорядними персонажами та їх історіями і дуже скоро перетворюється на доволі масштабне дійство.

Пригоди тут трохи нагадують те що можна знайти в книгах Барочного Циклу. І в цілому книга дуже жвава, місцями напружена, іноді трошки смішна чорним гумором. І хоча я подібне не читаю як правило у данному випадку дочитав із задоволенням.

Оцінки:

Kealan Patrick Burke. Kin / Кілан Патрік Бьорк. Родина (2011)

У чистому вигляді жахи. Тут у нас є родина повних відморозків де батько та мати зі схибленими мізками навчили дітей полювати на людей, а потім їх катувати та вбивати. І все це відбувається в якійсь глибинці де на протязі багатьох років родині ман’яків вдавалося безкарно вбивати туристів що іноді траплялися в їх краях.

І власне історія у книзі дуже проста (що і викликає основну масу нарікань) – одній з жертв вдалося врятуватися і знайшлося кому за неї помститися. І якби не криваві подробиці та різні “несподіванні” ускладнення то і справді книгу можна було б назвати ледь не дитячою. Але все ж таки її натуралістичніть і кривавість роблять історію лячною…

Читати чи ні? Чесно скажу що книга дуже добре розважає, затягує і навіть страшить. Але коли закінчиш читати відчуваєш що нічого нового з цією книгою не придбав – тобто читати варто лише щоб розважитися. Тому самі вирішуйте.

Оцінки:

Brian Lumley. Necroscope / Брайан Ламлі. Некроскоп (1994-…)

 

І знову ціла серія (на момент написання в ній вже 16 книг!) про існування якої я навіть не здогадувався поки не почав писати цей пост.

Серія розовідає про хлопця з надприродньою здібністю спілкуватися з мертвими (через це його власне і називають Некроскопом) та його боротьбу з іншою нечистю.

Продовжувати її читати після першої книги я скоріше за все не буду, а чому – читайте далі.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/40853-necroscope.

 

Necroscope / Некроскоп (1994)

В книзі є не лише історія Некроскопа та те як він почав працювати на британські спецслужби, але і багато іншої дичини. Так, наприклад, тут є совєцькі злі екстрасенси, вампіри і таке інше.

Треба сказати що у книзі є доволі незвичний погляд на вампірів та що їх робити такими. Ось ця частина була доволі цікава.

Але ще у книзі багато нісенітниць та просто сміховинних ситуацій та пояснень.

Книга могла б бути хорошою фентезійною альтернативною історією, але натомість намагається виглядати серйозною фантастикою і саме це все і псує.

І знову ж таки з сильних сторін – написано усе дуже хорошою мовою і передано картинку просто чудово. От лише зміст усе псує.

Тому якщо вам подобається містика і різні таємні таємниці та страшні страхи то книга може навіть надзвичайно сподобатися. А мені було так собі.

Оцінки:

Richard K. Morgan. Black Man / Річард Морган. Чорна людина (2007-…)

 

Серія від автора чудового “Видозміненого вуглецю” – https://www.goodreads.com/series/226261-black-man.

Події так само відбуваються у майбутньому і так само серед дійових осіб присутні люди з модифікаціями.

А серія має таку назву просто через те що головний герой чорношкірий. Ніякої містики.

 

Black Man / Чорна людина (2007)

Головний герой є модифікованою людиною – наслідком експериментів, мутантом. Його мутація та підготовка не лише включає в себе бойові навички, але і здатність вбивати швидко і рішуче, вирішувати проблеми якнайшвидше і простіше. До того ж у нього нема більшості присутніх звичайним людям страхів, упереджень, стримуючих бар’єрів та симпатій і емоційних прив’язаностей.

Але такі як він знаходяться на Землі поза законом і мають жити в резерваціях на Марсі. Наш герой як і ще кілька подібних знаходяться на Землі лише через те що виконують певну брудну роботу для впливових організацій.

І ось його притягують для участі у розслідуванні серії жорстоких і здається безцільних вбивств скоєних подібним йому мутантом хто втік з Марса.

У книзі велика кількість дуже класних бойових сцен. Але це переважно хороший і не надто простий детектив де час від часу з’являються несподівані повороти.

Книга затягує і взагалі дуже хороша, єдине що може трошки затягнута.

Оцінки: