Peter F. Hamilton. The Night’s Dawn Trilogy / Пітер Гамільтон. Трилогія Пришестя Ночі (1996-1999)

Найкращий НФ серіал з усих існуючих! В ньому є і детальний опис технологій, і релігія, і бойові дії і пригоди. А найголовніше що це не просто шість книг (наші видавці хитро порізали кожну на дві щоб подвоїти прибутки) на одну тему, ні, це сюжет що розвивається на протязі усих книг.

Якщо ви спитаєте мене то саме це найкращий НФ серіал усіх часів. Краще за Дюну, краще за Гіпріон, краще за Вторгнення з Хторру.

Те що спочатку було зомбопокаліпсисом у космосі, де мерці швидші та могутніші за людей, з часом переростає у доволі серйозні філософствування та альтернативну фізику.

Якщо ви збираєтеся читати найближчим часом то можете пропусти весь подальший текст.

The Reality Disfunction / Дисфункція реальності (1996)

Адамісти і еденісти (дві гілки людства), біотехнології, нанотехнології, космічні кораблі та штучні розумні створіння що живуть у космосі. В цій книзі також є сатанізм з ритуалами та катування і бюрократична людська машина. Уряди та монархи, торгівля та війни.

Еденісти мають генну модифікацію що дозволяє їм спілкуватися з усим суспільством одразу і розділяти горе та радощі. Вони не помирають а переходять у загальну пам’ять де з роками ролзмиваються і перестають бути окремими особистостями.

Саме тут все зав’язується, тут мертві прориваються в світ живих.

Тут є сатанізм. Але це не солоденька казочка про сильні особистості і індивідуалізм, а цілком реальні банди і клани, криваві ритуали і тортури, фанатичні служки Брату Божому.

Також дослідження загадкової цивілізації леймілів, вірніше її залишків.

Загравання автора з християнством, екзоцизм, бойові дії, мерці захоплюють кораблі і вириваються у космос. Починається експансія на інші людські планети. Тут же перший опис поселення тіратка.

Найцікавіше питання чому далеко не всі мертві накопичуться "по ту сторону" і як влаштовано "ту сторону".

The Neutronium Alchemist / Нейроний Алхімік (1997)

Експансія мерців на інші планети, криваві бої, люди починають накопичувати доствід боротьби з окупантами.

Аль Капоне (так, той сакмий) повертається з небуття і захоплює цілу планету та купу астероідів, і, головне, озброєння та сотні кораблів, відтворюючи свою Організацію та проводячи експанію.

Хабітат (гіганський живий організм-супутник населений людьми) намагається боротися з прониклими в нього мерцями і вірусами.

Зараження чорнояструбів (піратських версій космояструбів – живих космічних кораблів еденістів) – з’являються адові яструби.

Кіінти (один з видів ксеноків що контактують з людством, і набагато більш розвинені) випадково дізнаютьчя про Сплячого Бога – могутню істоту що її зустріли тіратка (ще одна раса ксеноків які не розвиваються вже сотні тисяч років) тисячі років тому. Також відкривається що кіінти володіють технікою телепортації і походять з іншої галактики, а їхня присутність у "нашій" галактиці це усього лише дослідницьеі станції.

Знаходять Нейтроного Алхіміка – зброю що гасить зірки (по суті Чорну Діру у неактивному стані) і задіюють її щоб знищити.

The Naked God / Голий Бог (1999)

Це сама складна у плані філософських ідей книга.

Деякі таємниці стосовно кіінтів та їх природи розкриваються.

Мерці переносять хабітати, цілі планети та просто клапті землі у інший всесвіт. А військова кампанія з очищення території від мерців відкриває ще більше проблем – ракові захворювання, виснаження людей…

В кінці кінців трошки роз’яснюється природа паралельних Всесвітів. Одночасно с тим автор дуже жорстоко описує відсталість і недолугість людства як виду що ледь-ледь колупається замість йти вперед.

Тут же розкривається таємниця тіратка та знищених ними видів.

В кінці кінців за допомогою Сплячого Бога, який виявляється машиною для стрибків на неосяжні відстані, вдається розв’язати конфлікт, позбутися мерців а разом з тим ізолювати людство від зірок і дати можливість розв’язати внутрішні проблеми.

Ну і апологети Пришестя Ночі досягають свого – ведуть армію душ до Вічної Ночі – кінця нашого всесвіту.

Dan Brown. Rober Langdon /Ден Браун. Роберо Лангдон (2000-…)

Серія книг про дослідника з Гарварда Роберта Лангдона який спеціалізується на символах, зашифрованих повідомленнях і розкриває таємниці старовини.

Уся серія на Good Reads – Robert Langdon Series by Dan Brown | Goodreads.

The Da Vinci Code /Код да Вінчі (2003)

Книга безперечно надзвичайно цікава, і в першу чергу цікава як детективно-авантюрний роман. Я чесно не розумію що в книзі могло викликати таку бурхливу і негативну реакцію християнської церкви.

Є в книзі маловідомі широкому загалу факти з історії християнства, є і багато вигадок та надуманих фактів. Але жоден з них не мав викликати такого неочікуваного сплеску емоцій.

Отже книга цікава “для почитати”.

І взагалі Ден Браун пише про цікаве, ідеї і сюжети у нього хороші, але написано не надто цікаво.

Оцінки:

Good Reads – 3.88/5 (https://www.goodreads.com/book/show/968.The_Da_Vinci_Code).
Моя оцінка – 6/10.

Lärabar

Калорійність: 200 кал.

Склад: в залежності від смаку – фрукти, горіхи, спеції, молоко, соя, какао, морска сіль та шоколад.

Загальне враження: Одні з найулюбленіших моїх енергетичних батончиків. Близько 20 смаків. Подобаються мені тим що дуже легко жуються і ковтаються що суттєво коли захеканий і руки трусяться. На відміну від більшості інших енергетичних батончиків ці якісь більш вологі і мають приємний кислуватий присмак. Самі батончики крихітні, кусати не треба – усе легко запхати в рота одним шматком, що теж значно полегшує задачу. Особливо люблю їх хряцати на велосипеді.

На сайті виробника: http://www.larabar.com/products/larabar.

J. L. Bourne. Day by Day Armageddon / Дж. Л. Борн. Щоденник Армагеддона (2004)

Доволі невибагливий сюжет – американський вояк-параноїк, та ще й пілот з зарасом їжі і зброї пробивається крізь армії зомбі (підлий китайський вірус цього разу). По дорозі збирає умілих чоловіків, красивих жінок і слухняних янголоподібних дітей (інші не вижили).

Зомбі стають все швидшими і розумнішими з часом, від ядерних бомб та іншрої радіації лише стають здоровішими.

А наші герої подорожують потужними машинами, літаками і моторними човнами. І стріляють вони влучно – кожен постріл точно в лоба.

Не дивлячись на такий тотальний примітивізм сюжету і характерів читати все ж таки цікаво, затягує.

Трійка власне лише через те що цінності як художньої так і просвітницької в книзі рівно ноль.

Далі автор сам чесно пише що “буду писати продовження стільки, скільки читачі будуть вимагати” – http://www.jlbourne.com/.

Nike Lunar Trainer+

Ціна: $60

Вага: 230 гр.

Призначення: для швидкіних тренувань.

Загальне враження: Вже доволі давно відправив їх додому. Не знаю навіть чи хтось в них там бігає, чи просто ходить.

Підошва немовірно м’яка і комфортна. Враження таке наче в теплий плстилин вступаєш. Навіть важко примусити себе бігти, а не просто стояти і насолоджуватися. Через таку підошву можна також сказати що це кросівки в яких варто бігати під час відновлення від нещодавніх змагань.

Я в них бігав і інтервали, і доволі довгі дистанції, і взагалі використовував для щоденного бігу. Чув навіть що деякі люди бігали в них успішно пів-марафони. В принципі при такі вазі це не найгірший вибір.

Отой плюс в назві моделі означає що підошві є місце для встановлення сенсора Nike+ що передає дані під час бігу на iPod/iPhone. Дурня ще та.

Недоліки: Головним недоліком мабуть буде те що підошва недостатньо захищена від стирання. Сама м’яка резина зтирається дуже щвидко, а жорсткий прошарок є не на всій підошві, але в первних місцях під п’ятою і на носку.

Ну і особисто моє – носок, як і у багатьох сучасних моделей Nike зроблено з одного шматку матеріалу і він доволі невисокий і круто йде вниз від області зі шнурками. А оскільки в мене великі пальці ніг трошки стирчать вгору то мені в них не те щоб тісно, але весь час відчуваю тиск.

King’s Bounty: Armored Princess (2009)

Це якась ганьба!

Довго шукав щось схоже на старих “Героїв”, оцю штуку усі в один голос рекомендували як найближчу до оригіналу реінкарнацію. Не вірте!

Що не так:

Нема міст які треба розвивати – натомість є якісь будиночки, палаци та намети в яких можна купувати різні види військ
замість очевидної цілі “знищити усих” дають якісь дебільні завдання “знайди 7 перснів та відвези як якомусь дядькові”
Немає ворогів як таких що ж ними треба змагатися, замість є купки неприкаяних військ на які треба нападати щоб пройти по карті далі
герой усьго один
…

В цілому набридає дуже швидко. Щоб зробити елементрані дії треба скакати-плавати через пів карти. Постійно забуваєш де що продається бо карти чималенькі.

Також добиває те що навіть якщо є гроші не можна купити максимум військ – пишуть “не вистачає лідертва”. Так само магія абсолютно збоку – мани настільки мало що вдається лише 1-2 рази за бій виконати самі примітивні і слабенькі заклинання. Ото так весь час і тикаєшся туди-сюди. Напав на когось, переміг, поскакав назад докупити 2 вбитих солдатика, поскакав назад.

Що зроблено добре так це бої. По суті це єдине що взяли зі старих “Героїв” і не сильно зіпсували. Багато, дуже багато видів військ. У кожного з них якісь унікалььні вміння. В принципі є над чим подумати щоб максимально ефетивно їх задіяти. Ну і намалювали красиво.

Але в ціломо – відстій!

http://games.gamepressure.com/game_info.asp?ID=12377

У іграшки є кілька продовжень-доповнень, я і купив якесь з них в комплекті з оригінальною (на стімі знижка була). Але не дограв навіть першу частину, витер все нафіг.

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=ynejlse2MVo]

Stephen King. Lisey’s Story / Стівен Кінг. Історія Лізі (2006)

Як завжди у Кінга дуже реалістично і якось буденно.

Свого часу я був великим його прихильником, щоб не сказати фанатом. Потім трошки попустило Smile

Сюжет – щось середнє між "Мізері" та "Таємне Вікно" і зовсім трошечки від "Темної Вежі".

В принципі ненапряжне, але доволі гостросюжетне чтиво. Беззмістовно, але приємно проведений час у підсумку.

Aldous Huxley. Brave New World / Олдос Хакслі. Дивний новий світ (1931)

Хакслі був правий. Майбутнє не стало тиранією, але контроль, чи навіть самоконтроль, відбувається завдяки безглуздій поп-культурі та штучним і безглуздим цінностям нею сформованими.

На відміну від від світу 1984 в якому комуністи бачили себе і старанно забороняли книгу, “Дивний новий світ” говорить про пересичення матеріальними благами і розвагами, що для совків безсумнівно було критикою загниваючого капіталізму.