Saucony DryLete Tight

Ціна: $50

Призначення: Зимові бігові штани “в обтяжку”. Призначені для мінусових (по цельсію) температур.

Загальні враження: На відміну від звичайних тайтсів у яких я бігаю рано восени та піздно осінню та на початку зими це утеплений варіант – матеріал набагато товщий і “плюшевий” всередині. Тим не менш штани обтягують як положено і відчуття товщого матеріалу нема взагалі. Їх має сенс починати носити при температурі від 0 градусів і нижче (та і то з хорошою зимовою біговою білизною звичайними тайтсами можна обійтись). Мені особисто більше подобається бігати в обтягуючих ніж звичайних штанях.

Недоліки: Виглядають вони дуже просто, не модно. Але недоліків назвати не можу, тому при нагоді вже купив собі другу пару.

На сайті виробника: http://www.saucony.com/store/SiteController/saucony/productdetails?catId=cat10004&subCatId=cat360234&showDefaultOption=true&stockNumber=80105-BK&skuId=***4*******80105-BK00**L&productId=4-101300&&subCatId=cat360234&productId=4-101300&stockNumber=80105-BK&subCatTabId=&catId=cat10004&productdisplayName=Men’s+DryLete+Tight&subcatdisplayName=Tights+%26+Pants&skuId=***4*******80105-BK00**L&pageIdentifier=productdetail&catdisplayName=Men&showDefaultOption=true

Mammut Lucido TX1 Headlamp

Ціна: $30 (на розпродажу)

Призначення: Виробник пише що це лампа для тих хто ходить в гори і тиняється там ночами, але для бігу вона теж підходить.

Загальні враження: Хоча лампа і важча за дуже просту Black Diamond Gizmo Headlamp, проте вага в неї теж доволі мала і тому я її переважно і використовую. У цій лампі аж 3 лампочки, блок з батарейками (3 батарейки АА) та яскраво-червоні світлодіоди ззаду (на блоку з батарейками). Спереду на лампі 2 кнопки: одна вмикає різні режими бокових лампочок що дають рівне широке коло світла під ногами, інша – вмикає тонкий далекий (метрів 10) промінь. Також як я вже сказав є можливість увімкнути світлодіоди на блоку з батарейками в режим мигання. Можна вмикати різні комбінації.

Бігав з лампою і в дощ – усе добре, відсік з батарейками не промокає. Кнопки легко знаходяться на впомацки, треба вдавити їх всередину, випадково світло не увімкнеться.

Недоліки: Хоча лампа і не важка, проте покласти її в кишеню і забути не вийде – сама вона більша за стандартні бігові, та ще і блок для батарей.

Управління і комбінації кнопок не надто інтуінтивні. Я і досі не знаю всі режими та комбінації. З іншого боку потрібний мені мінімум легко доступний.

Також може бути проблемою носити її без шапки – провод від батарей до лампи хоч і кріпиться спеціальною пластиковою зачепкою, проте може постійно набридати.

Також проблема багатьох бігових ламп у тому що коли світиш собі під ноги то світло відбивається від носа і сліпить. У цієї лампи теж є така проблема, проте веде себе вона трошки краще за Black Diamond Gizmo Headlamp.

Ну і за повну ціну (60+ доларів) я би не став її купувати.

На сайті виробника: це не та модель про яку я пишу, а вже якась наступна версія – http://www.mammut.ch/en/productDetail/232000261_v_4220/X-Shot.html

Zune 120

Дуже хороший пристрій який на сьогодні вже не випускають.

Придбав свого часу з кількох причин:

хотів мати девайс де поміщувалася уся моя коллекція музики (а в мене ніколи не то що 120, навіть більше 50 Гб не було)
хотілося спробувати щось нове (до того виключно різні iPod’и користував)
хотілося підтримати рідну компанію
хороша скидка як для працівника компанії ($210 замість $250).

До речі хоча такі плеєри вже не випускаються на момент написання цього посту на ebay ціна нових пристроїв сягає $500.

Що добре:

Чесно скажу що певний час після iPodiTunes довелося звикати, сильно навіть бувало плювався. Але дуже швидко (буквально наступного дня) вже не відчував якихось певних незручностей. Зараз Zune в мене основий плеєр для музики на комп’ютері. Та і на відміну від епловського рішення плеєр не прив’язано до виключно одного комп’ютера – синхронізувати можна з будь-якою машиною.
На фото (навіть на офіційному сайті) плеєр виглядає страшнувато, а от в реальному житті він симпатичніший набагато.
Синхронізація по wifi, в тому числі з комп’ютером… Зручна фіча, але я так нею серйозно і не користувався ніколи. Лише перевірив що працює.
XBox music (раніше Zune Pass) є платною підпискою з необмеженим доступом до музики. Коштує вона зараз 10 (було 15) баксів на місяць.
Дуже корисна фіча – радіо. В США взагалі з радіо ситуація незрівнянно краща ніж в Україні – можна знайти станції з музикою будь-якого стилю (буквально будь-якого). Ще одна зручність відносно радіо проявляється у спортклубах – часто у тренажерних залах тут висять декілька великих телевізорів, а звук до кожного з них передається по ФМ на різній частоті. Ось тут Зуна стає в пригоді – вибираєш що хочеш дивитися, настроюєшся на радіочастоту і радієш.
Цікава дрібничка – зворотня сторона навушників являє собою магніти, тому навушники можна ось так красиво з"єднувати (: Але магніти дуже слабенькі, тому насправді користі від них небагато
Я навіть якийсь час бігав з цим плеєром. Так, він великий, але я купив спеціальну штуку на руку (на біцепс) де він і сидів.

Недоліки ж можна назвати такі:

Відсутність аксесуарів. На даний момент вся продукція епл може вважатися окремим видом електроніки. Це буквально означає що в будь-якому магазині є відділи iPod та "інші плеєри". Дуже складно знайти аксесуари для Зуни, в той час як для іПода продається все що побажаєш ледь не у продуктових магазинах. Ми, наприклад, свого часу об’їхали 3 магазини доки знайшли хоча б єдину трималку Зуни на руці (вона і є ледь не єдина яка для нього випускається). Для іПода варто було зайти в перший ліпший магазин і вибратияке мініму з 5-10 моделей.
Навушники виглядають доволі дешево. Хоча звук дають пристойний. та і ціна в додаткового комплекта не така вже й маленька. До цього додайте відсутність еквалайзера в програмі та у плеєра, що саме по собі мішусом все ж таки не є, бо звук на диво нормальний.

У підсумку – плеєр нічим не гірше за відповідні моделі iPod, але усе ж таки для занять спортом я вибрав більш компактну версію.

Коли повністю перейшов на менші Зуни то подарував свою велику. Але згодом знову купив таку саму (цього разу вже на ebay) і тримаю її з колекцією музики у машині.

Nuun

Nuun є одним з найбільш відомих виробників спортивних напоїв в США. Принаймні відомих серед велосипедистів. Їх таблетки які дуже добре розводяться водою використовує ледь не кожен другий велосипедист-любитель з того що я бачив.

Але з часом лінійка їх продуктів розширилася і в ній з’явилися інші цікаві речі.

Nuun Active Hydration

Ціна: $45 (8 баночок по 12 таблеток)

Призначення: Розчинний напій з підвищеним вмістом електролітів що теоретично означає швидшу доставку палива у м’язи. Подібні напої значно краще і швидше засвоюються ніж вода і тому використовуються переважно спортсменами під час довгих тренувань і змагань.

Загальні враження: Як на мене то за своїм смаком цей продукт значно поступається більшості інших доступних на ринку. Але його головна перевага у його компактності – маю один у біговому рюкзаку, один у сумці з якою хожу в спортклуб та завжди беру з собою коли їду на велосипеді. Власне серед велосипедистів цей напій і є найбільш популярним і через свою зручну і запобігаючи розмоканню та розсипанню упаковку.

Недоліки: Смак у розведеного напою занадто хімічний. Майже таке саме відчуття як коли лизнеш батарейку. Абсолютно не попсовий смак. І при цьому всі ті різні смаки в асортименті виробника я би мабуть із закритими очима не міг би розрізнити.

Скажімо так – я із задоволенням купую і буду купувати цей “напій” через зручний формат та надійність, але коли є вибір то буду пити щось інше.

На сайті виробника: http://shop.nuun.com/nuun-active-hydration

Nuun Immunity

Концентровані в пігулці вітаміни та мікроелементи обіцяють дозу достатню щоб допомогти імунній системі організму. І це доволі непоганий продукт насправді – пити розведені елементи з водою іноді краще і зручніше ніж ковтати пігулки.

Ми п’ємо їх час від часу коли виникає бажання (смак доволі різкий та кислий, але приємний), а також перед та в процесі подорожей – в цей час організму вітаміни не завадять.

І склад доволі очікуваний – мультивітаміни у розумних дозах:

Nuun Rest

Пігулка містить магнезій та деякі інші мікроелементи і виробник рекламує цей засіб як призначений для покращення сну та заспокоєння в цілому.

Можу сказати з власного досвіду – для мене це не працює. Я п’ю перед сном розчинену пігулку вже деякий час і ніякої різниці ні в тому як швидко засинаю чи як міцно сплю не помітив взагалі.

Хоча не виключаю, що тим у кого нестача саме магнезію цей засіб допоможе.

FINIS Freestyler Hand Paddles

Ціна: $15

Призначення: Лопатки для роботи над технікою плавання. УВАГА! Ці лопатки не призначені для роботи над силою гребка. Їх призначення у тому щоб працювати над правильною технікою, а саме як тримати долоню. Лопатки доволі вузенькі і тримаються лише на одному пальці. У разі неправильного орієнтування долоні (при входжені у воду чи в процесі гребка) вони або вивертаються вбік, або зсовуються. Таким чином плавець мусить весь час слідкувати за положенням долоні.

Загальні враження: Чи то в мене така добра техніка, чи я знову не зрозумів як їх правильно використовувати, але якихось особливих труднощів тримати їх на місці я не мав. Те ж саме було у Олени, а в неї техніка теж не ідеальна (особливо враховуючи що саме я і навчив її плавати фактично). Скоріше за все призначено їх для зовсім вже початківців, або тих у кого є “погані звички” в техніці.

Коротше лопатки ці поїхали в Україну Smile

Недоліки: Крім того що не працюють ніяких особливих і нема. Все ж таки не така безсмислена річ як FINIS Forearm Fulcrum, з цими лопатками зрозуміло як вони мають працювати і можна регулярно їх використовувати просто щоб перевіряти себе.

На сайті виробника: http://www.finisinc.com/freestyler-hand-paddles.html

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=sibkmd5OsVU&w=448&h=252&hd=1]

Jeff Long. The Descent / Джеф Лонг. Внизу (2001)

Автора (а за ним і мене як читача) захопила ідея про прадавню цивілізацію на нашій планеті, ще «передлюдську». Причому створили її істоти з паралельної гілки розвитку homo erectus (людини прямоходящої). З часом їх цивілізація практично повністю згасла (за кілька тисяч років до того як люди повилазили з нір і навчилися розпалювати вогонь), але пам’ять про них зберіглася. Так само як зберіглися їхні вимираючі нащадки.

Плюс ідея про порожнини, лакуни і ходи у базальтовому слої Землі, про території які перевищують площу усієї сухопуньої поверхні. До речі автор є альпіністом, а також спеціально для цієї книги брав безліч консультацій у різних альпіністів і спелеологів щоб якнайреалістичніше описати піджемне життя.

Починається ледь не як жахи. З часом кілька напружених історій зливаються в одну пригодницьку. Але в цілому читати страшнувато і особливо чутливим не рекомендував би читати ввечері.

Тут і біганина-стрілянина в дусі Індіани Джонса, тут і жорстокість, катування, людожерство, бруд і сморід. І ще одна ознака сучасності наукової фантастики це тупоголовість, упередженість і зашореність політиків, військових, вчених і просто обивателів прямо як у реальному житті.

У класиків фантастики з 40-50 років, коли Землі чи нації щось загрожує то всі прямо починають разом працювати проти спільного ворога. У сучасних же авторів, що тяжіють створювати менш картонні персонажі люди так і залишаються дрібними, злими, тупуватими і мстивими істотами які навіть перед лицем небезпеки не припиняють гризтися, інтригувати і підставляти одне одного.

Взагалі не дивлячись на таку мішанину стилів в кожному з цих стилів книга демонструє високу якість і може слугувати взірцем як писати “пригодницьку фантастику жахів”.

http://www.goodreads.com/book/show/239065.The_Descent

FINIS Forearm Fulcrum

Ціна: $20

Призначення: Покращення техніки гребка. Ці пласмаски одягаються на руки і щоб їх не загубити треба руку тримати лише певним чином.

Загальні враження: Одне з двох – або це “прилад” виключно для початківців, або я (і Олена) неправильно ними користувався. Коротше крім певного дискомфорту ніяких ні покращень ні іншого впливу на свою техніку я не помітив. Є така підозра що це просто плацебо якесь.

Ну та я вислав їх в Україну – якщо у когось є бажання спробувати то звертайтеся.

Недоліки: Дорого і незрозуміло як використовувати.

На сайті виробника: http://www.finisinc.com/forearm-fulcrum-sr.html

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=xlueVJCTyuU&w=448&h=252&hd=1]

Piers Anthony Dillingham Jacob. Aton / Пірс Ентоні Діллінгем Джейкоб. Атон (1967-1975)

Фантастика і психологія, божевілля, злочини, захопливі пригоди, генетика та технології – все перемішано у вбивчу для мозку мішанину. Спочатку читати важкувато. Так само як підлітку читати перший в його житті твір Ф. Діка чи любителю фентезі читати “психологічний” твір Хайнлайна. Чому я не знав про цього автора раніше?

І я не жартую – читання цієї ділогії перетворює мозок на бульойн з уривками думок і вражень. Вбивче чтиве, як дошкою по обличчю. Але якимось дивом тримаєшся сюжету і читати цікаво.

Підзема, нескінченна у своїх лабіринтах засекречена тюрма для невиправних злочинців.

Але втягуєшся швидко і далі просто читаєш з радістю.

http://www.goodreads.com/series/54359-aton

Chthon / Хтон (1967)

Найбільш за все вражає що це перша книга письменника. Без усіляких сумнівів можна сказати що з нею народився не лише майстер фантастики, але і майстер слова.

Хвороба майбутнього, впливові родини, містичне кохання, і божевілля що веде до підземних лабіринтів із печер. А там і слиз, зомбіфікація та розумність печер. Далі йде підрив залишків послідовності. Телепатія, коханка головного герою виявляється його матіррю в той час як його батько про неї навіть не пам’ятає, ну і таке інше в дусі давньогрецьких трагедій.

http://www.goodreads.com/book/show/491178.Chthon

Phthor / Фтор (1975)

Якщо першу книгу хоча і з певним зусиллям, але можна все ж таки назвати цікавою, то тут цікаво старанно стежити за текстом і не опинитися в практично будь-якому абзаці у хаотичному вихрі емоцій та подій. Навіть пробувати переказати сюжет не варто – його спеціально написано не пов’язаними уривками, причому син головного героя попередньої книги відтворює вчинки батька і намагається уникнути усих можливих варіантів майбутнього що йому не до вподоби.

Тут все ще темніше і безвихідніше…

http://www.goodreads.com/book/show/15514.Phthor

Iain M. Banks. Culture / Єн Бенкс. Культура (1987-…)

Всю серію називають не інакше як новим “Гіперіоном”. І взагалі в рунеті останнім часом любителі фантастики говорять багато про ці книги.

Окремо кожна книга скоріше за все є пригодницькою і бойовою фантастикою, але в сумі вони малюють масштабну картину. Дії можуть відбуватися то у майбутньому, то у далекому минулому. Читати їх можна абсолютно у довільному порядку, або як окремі закінчені книги.

В цілому усі разом книги описують з різних боків Культуру. Культура – це така цивілізація з нечіткими кордонами, без уряду, грошей і армії, толерантна і миролюбна. Включає в себе кілька розумних видів і штучні інтелекти. По суті це комунізм де “кожному по вимогам його”, а головна ціль і задача індивідуумів у пошуку свого призначення (читай “чим би себе зайняти”). Жителі культури не знають матеріальних негараздів, не страждають від хвороб, перенаселення, упереджених думок чи інших проблем менш розвинених суспільств.

Більшість книг присвячені роботи Контакту – групи людей та штучних розумів що займаються конфліктними ситуаціями пов’язаними з іншими цивілізаціями. Ну а в деяких з книг герої належать до Особливих Обставин – фактично шпигунів і спец-агентів у таборі можливого ворога. До речі в самій Культурі відношення до ОО скоріше стримано негативне – тотальна толерантність, ніякого насильства і таке інше слюнтяйство.

http://www.goodreads.com/series/49118-culture?auto_login_attempted=true

Consider Phlebas / Зважай на Флеб (1987)

Перша книга розповідає про війну між традиційною цивілізацією і Культурою. По суті Культура сама почала війну просто оцінивши іншу цивілізацію як майбутню загрозу.

У книзі головний герой, мутатор (штучно виведений для бойових дій вид людей що тим не менш воює проти Культури) проходить з екіпажом випадкових подорожніх через різні пригоди щоб знайти біглий штучний розум.

http://www.goodreads.com/book/show/8935689-consider-phlebas

The Player of Games / Гравець у ігри (1988)

В цій книзі ми більше дізнаємося про Культуру. Це устрій при якому не існує законів, кордонів і уряду. Де немає власності, але і немає матеріальних потреб які б не можна було задовольнити.

Але є тут створіння розумніші за людей – це штучні розуми що виконують критичну для цивілізації роботу.

Сюжет побудовано навколо зіткнення Культури і Імперії – побудованого за принципами “інстинкту переможця” соціального інституту.

І головний герой освоює і перемагає у надзвичайно складній грі що відображує саму Імперію.

Неймовірні обсяги та масштаби.

http://www.goodreads.com/book/show/18630.The_Player_of_Games

Use of Weapons / Використання як зброї (1990)

Іноді Культура використовує найманців для різних робіт. В даному випадку – для ведення бойових дій (в основному керування операціями) в інших відсталих світах і цивілізаціях.

В цій книзі про одного з таких і йде мова. Не знає він ніколи за хороших чи поганих він воює, не знає що спричинить своїми діями, а плани Культури розтягнена на сотні і тисячі років.

Усю книгу написано рваним переплутаними спогадами і подіями що відбуваються от просто зараз.

http://www.goodreads.com/book/show/12007.Use_of_Weapons

The State of The Art / Витвір мистецтва (1991)

Тут дії відбуваються на Землі 70-х років. З чого ми дізнаємося що Культура не є нащадком земної цивілізації, і більше того – Культуру складають різні види, деякі зовсім не схожі на людей.

В цілому акцент зроблено на свободі вибору – чи можна при повній свободі робити невірний вибір, і чи має право безсмертний за власним бажанням страждати і помирати.

Я би сказав що це найбільш філософська і безрадісна книга серії.

http://www.goodreads.com/book/show/129131.The_State_of_the_Art

Excession / Ексцесія (1996)

Культура стикається із загадковим явищем та недосяжними для її рівня розвитку маніпуляціями з часом і простором.

Тут же ми дізнаємся про цивілізацію що відокремилася від Культури свого часу і про войовничу цивілізацію яка таким розпочинає війну у критичний момент. Більшість подій розвивається навколо ексцентричних Розумів у порівнянні з якими люди є просто короткоживучими нецікавими мурашками.

Усе це як завжди подано фрагментами та ще і перемішано з майже детективною любовною історією кількох людей.

Ну і в результаті кожен програв по своєму.

Одна із найскладніших книг – через рваний ритм і перемішані фрагменти неймовірно складно слідкувати за сюжетом. А ще додайте до нього інтриги, параноїдальні побоювання зговорів, переживання та емоції…

http://www.goodreads.com/book/show/12013.Excession

Inversions / Інверсії (1998)

Альтернативне середньовіччя і агенти Культури що займаються прогресорством. Так, це варіація “Складно бути Богом” Стругацьких. Але ніякого виховання хороших, правильних людей, а навпаки – лібертаріанство у всі поля.

Книга сильно відірвана від усієї серії і її можна читати саму по собі. Взагалі сама Культура і не згадується взагалі, лише якісь натяки є. Сприймається все як осучаснений Дюма – інтриги при дворах правителів.

http://www.goodreads.com/book/show/12017.Inversions

Look to Windward / Погляд з навітряного боку (2000)

Ця книга розкриває чим займаються Розуми після того як втрачають інтерес до своєї основної діяльності і як вони йдуть в небуття.

Сюжет описує чергову войовничу расу колись переможену Культурою яка придумала як помститися. Їхня ціль – зруйнувати один із хабітатів (світ-кільце). Але не виходить у них нічого просто через те що Культура все бачить і все знає. Ну і крім того у неї агенти скрізь. А конкретно в даному випадку прямо у голові терориста.

Власне вся книга має одночасно кілька рівнів. Це екшн де відбувається терористична діяльність. Більш культурологічний рівень де Культура поширює свій вплив та цінності навколо себе. І власне доля тих хто керує розвитком Культури і власне усього розумного життя навколо.

http://www.goodreads.com/book/show/12016.Look_to_Windward

Matter / Матерія (2008)

І знову середньовіччя. Але цього разу відстала цивілізація знає про існування інших більш розвинених цивілізацій. І взагалі виявляється є певна ієрархія цивілізацій у галактиці і Культура посідає в цій ієрархії одне з найвищих місць.

Дії відбуваються у юрисдикції іншої високорозвинених цивілізації (не Культури) де на штучній, багатошаровій планеті кілька рівнів втягуються інтригами у суперечки, а потім і війни.

В цілому книга доволі життєствердна, але якесь відчуття розпачу через те що не так все прекрасно і дружелюбно у комуністичному майбутньому глибокого космосу.

http://www.goodreads.com/book/show/886066.Matter

Surface Detail / Фрагмент поверхні (2010)

Дії цієї книги відбуваються на кількох рівнях. Раз є можливість перенести свідомість на штучні носії то значить можна і побудувати віртуальний “світ мертвих”. А раз так то значить життя там можна легко зробити Раєм. А там де є Рай там є і Пекло.

Отже одночасно відбуваються дії у Пеклі (і картини настільки реалістичні і страшні що дух перехоплює), у віртуальних світах де йде війна між прихильниками та противниками пекла, а також у базовій реальності в яку ось-ось готова перейти війна з віртуальних світів.

В книзі також згадуються дві раніше не названі секції Контакту – Квієтус що завідує спілкуванням з мертвими, та Ресторія що бореться з вірусом самовідтворення у механізмів.

Власне у книзі усього дуже багато, навіть на парі сторінок тексту не перекажеш. Варто зауважити що саме в цій книзі остаточно розвіюються сумніви щодо ролі Розумів та людей в Культурі – люди звісно щось там вирішують, але виключно на своєму рівні, а питання якими займаються Розуми їм навіть не під силу зрозуміти.

І закінчується книга несподівано фактично замикаючи сюжет в кільце.

http://www.goodreads.com/book/show/7937744-surface-detail

The Hydrogen Sonata (2012)

Ще не прочитана

http://www.goodreads.com/book/show/13497991-the-hydrogen-sonata