Місяць: Квітень 2025

Born Primitive Savage 1

Останні кілька місяців моя програма тренувань включає в себе більше вправ з вагою, але не те щоб я прямо почав багато усього піднімати і тягнути – це більше підтримуючих вправ. Доволі не часто і раніше у мене були “силові” тренування, але тепер вони є кожного тижня. Тому і захотів собі придбати спеціальне взуття “для качалки”.

Раніше для всього цього використовував кросівки ASICS Gel-Noosa Tri 8 в яких бігати неможливо (і я геть не розумію як деякі люди в них навіть IronMan роблять) через їх тверду як дерево підошву. Але то все ж таки бігові кросівки, та і за 10 років вони почали трохи розпадатися.

Отже подивився я різні огляди і зрозумів, що зараз для подібного популярними є різні моделі з пласкою і тонкою підошвою, з широким носком та трошки жорстким верхом.

Далі з усіх найбільш рекомендованих вибрав ті на які була найбільша знижка на той момент – це і виявилася ця модель від бренду про який я раніше не знав навіть.

Повна ціна на момент написання складає $130 (на сайті виробника – Men’s Black Cross Training Shoes | All Black Training Shoes – Born Primitive), зі знижкою я купив цю модель за $104.

Перші враження:

  • Пласка і тонка підошва, геть не схоже на бігові кросівки. Але звик дуже швидко і насправді це дуже зручно. Радію кожного разу як їх одягаю.
  • Широкий носок – надзвичайно комфортно.
  • Відносно жорсткий верх – теж не є проблемою і стопа не совається всередині взагалі при тому що її добре зафіксовано на місці.
  • Шнурівку лишаю доволі вільно і це не спричиняє будь-яких негараздів.

Коротше в них класно в качалці і я їх одягаю з задоволенням.

Звісно ці кросівки не підійдуть для бігу взагалі. Та і ходити в них просто може бути не найкращою ідеєю. По-перше, їх підошву зроблено спеціально для зали (паркет, гума та інші матеріали якими покривають підлогу) щоб вони не були слизькими. А, по-друге, зовні вони виглядають так собі і оцінять їх лише деякі люди в залі.

А згодом я докупив ще кілька речей (спортивний одяг) від цього бренду – речі класні, але абсолютно не бігові через свою щільність та важкість у порівнянні з біговими речами. Але в залі в ний класно.

Leaf Triple-Blade Razor

Я мав кілька причин купити цей станок для гоління (і ще купу інших дрібниць разом з ним – про це далі). Але головною стало те, що свого часу я подивився відео про те як одноразові пластикові станки засмічують довкілля, по суті не переробляються і у підсумку дуже дорого коштують користувачам (маю на увазі усі роки використання). Другою і теж важливою причиною була естетика – металевий станок, змінні леза, ось це все.

Продукти цього бренду доволі дорогі, хоча знову ж якщо враховувати, що це може бути єдиний станок на все життя насправді можна навіть зекономити. Але я таки дочекався знижки і купив набір в який входив сам станок, 50 лез, мило, підставки, олії до і після гоління і інші дрібниці. Все це коштувало $140.

Одразу скажу чого не варто очікувати – це чистішого ніж хорошими пластиковими станками гоління. Мені, до речі, одноразові станки Bic подобаються значно більше ніж Gilette, і вони голять не гірше ніж ось цей. І до того ж плаваюча голівка цього станка доволі велика, що викликає певні проблеми зрізати волосся прямо біля ніздрів.

Вибрав собі саме такий колі – дуже подобається.

До станка треба призвичаїтися. Як і радить виробник водити ним треба легко, без особливого натискання. Але через те що голівка плаває дуже вільно і відхиляється далеко механіка у цього станка не така як у одноразових. Мені знадобилося мабуть більше місяця щоб призвичаїтися.

Щодо лез то за 3 місяці (голюся раз на 2-3 дні) досі нема потреби їх міняти. Тож оті 50 лез має вистачити на роки. До речі в купленому наборі ще була маленька жерстяна коробочка куди можна складати використані леза щоб потім їх відправити на переробку.

Звісно ж виникає питання – чи варто купувати і чи можу я порадити цей продукт? Для себе особисто я задоволений і не розчарований, але радити не можу саме через ціну – бо функціонально він не краще, чи принаймні не настільки краще за хороші одноразові станки.

На сайті виробника – The Leaf Razor | Our Three-Blade Pivoting-Head Razor | Leaf Shave.

[переклад] Converge – I Can Tell You About Pain

Маткор (mathcore) – один з під-стилів важкої музики який не легко сприймати навіть металістам. І справа в тому що ця музика зовсім не метал і вважається металом лише тому що звучить важко і агресивно.

Термін маткор є скороченням від mathematical core, тобто “на основі математики”. Музику цю відрізняють кілька ключових речей. Перше – використання нестандартних розмірів, які ще й до того ж постійно змінюються. Простими словами – коли ви пробуєте качати під цю музику головою чи стукати ногою ви завжди не попадате в такт. Друге – полімелодійність, тобто використання як мініму двох мелодій одночасно. Згадайте твори Баха для органа де мелодія наче наздоганяє і переплітається сама з собою. А коли ці мелодії різні мозок починає плавитися. І третє – музиканти використовують дисонуючі інтервали, тобто такі що звучать не приємно для нашого вуха.

Зрозуміло що таку музику дуже складно грати через усе вище назване, але команди що грають в цьому стили ще і зробили свою музику надзвичайно швидкою та складною для гри на інструментах так що навіть професійні музиканти мають спеціально готуватися щоб грати таку музику.

І у підсумку маємо музику яка має сенс лише в цілому на рівні цілої пісні. Повторюся що таку музику важко слухати будь-кому просто через те що її для цього і зроблено.

Як же її слухати? Треба не чеплятися за пошук структури і мелодії, а просто дати цьому хаотичному потоку нести себе куди б він не повернув… І через якийсь час ви відчуєте що є якийсь шарм у цьому, приблизно як можна знайти задоволення у тому щоб нестися на поганому автомобілі по страшенно розбитій дорозі.

Тексти у команд що грають подібну музику як правило про те “чи це зі мною щось не так, чи може я якраз єдина нормальна людина в цьому світі?”

Хвора матріарх,

Нас розділяють з тобою світи

І твоє невірне функціонування

Віриває корені з мого серця.

Я присягаюся що намагаюся,

Присягаюся що намагаюся,

Але ти навіть не уявляєш який біль я відчуваю.

Як наша пам’ять стирається

І болючі рани затягуються

Несправедливість зростає

І моя кров стигне.

Присягаюся що намагаюся,

Але ти навіть не уявляєш який біль я відчуваю.

– Мені треба йти, треба знайти вихід,

Мені треба бігти, треба пробити собі шлях.

– Заспокойся, тихо, опусти голову…

– Але мені треба йти, треба знайти вихід,

Мені треба бігти, треба пробити собі шлях.

Бо ти навіть не уявляєш який біль я відчуваю.

[переклад] Stealers Wheel – Stuck in the Middle with You

Цю пісню було написано у 1972-му році як пародію на Боба Ділана (копіюється його манера виконання і прийоми які він використовує), а текст висміює вечірки на яких домовляються про контракти у музичній індустрії.

Пісня стала хітом одразу після виходу, але через пару років про неї повністю забули і заново її було відкрито у 1992-му році коли Тарантіно використав її у своєму фільмі “Скажені пси” – під цю композицію Віктор Вега катував ножем полісмена.

Не знаю чому я прийшов сюди сьогодні,

Мені здається щось тут не правильно.

Я боюся впасти зі свого місця

І не знаю як спуститися сходами.

Зліва клоуни,

Зправа – жартівники,

А тут – застяг з тобою між ними.

Застряг між ними з тобою

І думаю, що ж мені робити.

Важко втримати посмішку на обличчі,

Втрачаю контроль і мене несе кудись.

Зліва клоуни,

Зправа – жартівники,

А тут – застяг з тобою між ними.

Ти почав з самого низу

І пишаєшся тим, що усього досяг сам.

Усі твої друзі кланяються тобі,

Плескають по спині і благають про щось.

Намагаюся зрозуміти в чім сенс,

Але схоже його нема.

Ляжу спати прямо на підлозі

Бо більше не можу цього терпіти.

Зліва клоуни,

Зправа – жартівники,

А тут – застряг з тобою між ними.

Kindle Paperwhite 6

В мене було вже доволі багато цих електроних читалок попередніх версій (Amazon Kindle Paperwhite, Kindle та Kindle Keyboard) – купував їх собі та родичам в Україну. Дуже мені подобаються, користуюся постійно.

І коли вийшла нова модель і її продавали по акції зі знижкою так співпало, що у наших з Оленою наявних читалках почали помирати батареї (тобто замість 2-3 тижнів вони тримають заряд тиждень).

І звісно з такою знижкою (повна ціна складає $179, а я купив дві штуки по $70) я не міг їх не придбати.

Дуже задоволений і радий з цієї покупки. Кілька зауважень:

  • Обсяг пам’яті збільшився вдвічі до 16 Гб. Мені і попереднього обсягу вистачало, але я не проти мати більше.
  • Нарешті порт зарядки замінили на USB-C. Дуже спрощує життя.
  • Розміри трошки змінилися – тепере читалка трошки більш квадратна. Екран на пару міліметрів ширший, але недолік в тому, що обкладинки тепер не підходять. А шкіряні, ті які круто виглядають і які вічні коштують по $60.
  • Не дивлячись навіть на характеристики екран став краще – точки дрібніші і їх більше, а отже шрифти виглядають краще.
  • Певні зміни в інтерфейсі, не певен, що вони мені подобаються. Зрозуміло, що все націлено на онлайн бібліотеки та користувачів які купують книги на Amazon. Але я переважно заливаю FB2-файли на читалку і мені їх спосіб відображення бібліотеки не здається надто зручним.

На сайті виробника – https://www.amazon.com/gp/product/B0CFPJYX7P.

Bose QuietComfort 45

Дивно, що Bose відмовилися від номеру в назві моделі і дізнатися її можна лише в додатку на смартфоні. Раніше у мене були чудові Bose QuietComfort 25 з неймовірним звуком, неперевершеним шумоподавленням та комфортом. Головна причина чому я відіслав ті навушники в Україні – вони не підтримували бездротове з’єднання.

А коли почав багато подорожувати по роботі подумав, що треба мати щось більших розмірів додатково до дійсно чудових Bose QuietComfort Earbuds II (і якщо у вас такі є можна обійтися лише ними). Захотілося повнорозмірних навушників. І по старій пам’яті вибрав цю модель.

Повна ціна складає $350 на момент написання (на сайті виробника – QuietComfort Wireless Noise Cancelling Headphones | Bose), але я купив їх по акції за $200. І це неймовірна ціна за такі якісні навушники.

Вибрав собі темно-зелений колір який мені дуже подобається, а навушники якимось чином робить непомітними.

Що змінилося і що лишилося як було? Чисто суб’єктивно це ті самі чудові навушники які мені свого часу так подобалися. І форма, і на дотик, і за звуком. Напевне зміни якісь були з часом, бо вже стільки років минуло, але мені вони в око не кидаються крім того, що тепер можна підключатися до пристроїв по Bluetooth, та кнопок управління відтворенням та гучністю.

Про самі кнопки. Їх 4 на правому вусі: вмикнути/вимкнути по центру чашки ззовні, а також три кнопки гучності(+/-) та відтворення/пауза. Кнопки легко знайти на дотик і вони вимагають якраз достатнього зусилля для натискання.

На правому вусі є кнопка яку можна прив’язати до асистентів чи зміни режиму шумоподавлення. Я нею не користуюся. На тому ж вусі є AUX-роз’єм.

Стосовно звуку – він ледь трошки “теплий” але в цілому доволі нейтральний. Є додаток на смартфон який дозволяє налаштувати еквалайзер для навушників. Я використовую плаский профіль.

Треба сказати, що за роки використання безпровідних вкладишів відвик від того, що великі навушники можуть трохи “гріти” вуха. Це не спричиняє дискомфорту і помічаю це лише коли знімаю навушники.

В комплекті йде жорсткий кейс та кабель для зарядки (USB-C цього разу).