Jabra Elite Active 75t

Одразу скажу, що попередня модель Jabra Elite 65t є і досі моїми улюбленими безпровідними навушниками і до старішої моделі я згодом і повернувся. А цю нову модель використовує Олена і дуже нею задоволена.

Кілька важливих відмінностей (важливих для мене) у порівнянні з 65t:

Навушники стали помітно менше – це і добре (вони не так позначають свою присутність у вухах), але і гірше одночасно – тепер вони перекривають менше зовнішніх шумів.
Кнопка-важель для регуляції гучності (яка є однією з причин чому саме 65t я і досі вважаю найкращими безпровідними навушниками для спорту) стала просто кнопкою і регуляція гучності відбувається утриманням пальця на лівій (тихіше) чи правій (гучніше) кнопці. І відповідно гучність має плавно змінюватися. Але у мене не завжди виходить це робити плавно і я би надав перевагу схемі “натискання – зміна”.
Коробочка в якій зберігаються навушники тепер має безпровідну зарядку, що зручно. Сама коробочка стала менше, а батарея тримає заряд довше. І ще з micro USB тепер перейшли на USB-C.

Стосовно звуку – мені здається він лишився рівно таким же. Принаймні я різниці не помітив. А от активне шумоподавлення стало значно краще. Проте я все одно надаю перевагу пасивному шумоподавленню, а отже більший корпус 65t працює для мене краще.

На сайті виробника – https://www.jabra.com/bluetooth-headsets/jabra-elite-active-75t.

Що стосується ціни то вона складає $270, що в принципі те саме, що просять інші виробники за подібного рівня навушники. Мені ж вдалося дочекатися акції і купити їх за $110, що просто неймовірно хороша ціна враховуючи якість, комфортність, функціональність та фантастичний звук.

UPD від 2023/02/26: власне як я і написав вище для бігу ця модель мені подобається значно менше ніж попередня. А от коли я почав її використовувати в качалці то тут все помінялося. По-перше, звук коли йде з телефону, а не з годинника таки кращий – він і глибший, і більш (але не надмірно) насичений і дуже добре чути усі деталі. І друге – навушники дуже комфортні і не заважають абсолютно ніяк. Тримаються дуже добре. Довго тримають заряд і мають достатній запас в чохлі – можна на кілька тижнів забути їх в сумці з якою ходиш в зал.

Zoot LTD TRI Aero FZ Racesuit – Racing As One

Після одного зі своїх IronMan 70.3 я отримав листа в якому було сказано, що я отримую запрошення в “команду Zoot” і мені дають купити цей костюм (і купу інших товарів) за $150, що дуже добре у порівнянні з повною ціною в $250. Згодом я з’ясував, що це просто реклама і бачив вже дуже багато людей в цьому костюмі з різним рівнем підготовки.

Перше, що треба сказати – це дійсно костюм цінової категорії $250 і вище – матеріали, якість пошиву, те як усе сидить і відчуваються абсолютно на рівні з іншими дорогими костюмами. А така знижка можлива завдяки тому, що весь костюм обписано логотипами спонсорів. Тобто фактично виступаючи в цьому костюми ти стаєш безкоштовним рекламним табло для цих брендів.

В цьому костюмі я зробив дві олімпійські дистанції та один IronMan 70.3 і можу сказати, що вибравши цей костюм ви не прогадаєте. Костюм добре сидить, ніде не заважає (хоча у мене традиційно була невелика проблема на вело з дуже легким натиранням в паху), костюм добре дихає. Додатково від має спеціальні кишені всередині на шиї та по боках щоб в них засипати кригу. Коротше як єдиний високоякісний костюм – хороший варіант.

Проте порівнюючи з Castelli Free Sanremo 2 я все ж таки віддам перевагу останньому через кілька не надто важливих для мене переваг:

для мене особисто Castelli є менш помітним – одяг і забув про нього в прямому сенсі. В той час як про Zoot постійно пам’ятаєш, що він на тобі. Якийсь матеріл більш тонкий.
Та сама проблема з легким натиранням в паху на вело є і у Castelli, але менше проявляється.
Castelli просто менше на дистанції, я навіть можу бути єдиний в такому.
Синій колір мого Castelli мені більше подобається (у них ще бувають білі і помаранчові).

Проте Castelli обійдеться в ті самі $250 і знайти знижку на нього – це треба певне везіння.

На сайті виробника – MENS LTD TRI AERO FZ RACESUIT – RACING AS ONE – Zoot Sports.

2022/08/20 – Lake Meridian Triathlon

Невеличкий (можна сказати “ламповий”) триатлон в містечку яке в менше ніж годиною машиною від нас. Кілька років тому я вже робив цей старт: 28/8/2011–Lake Meredian Triathlon, 2012-08-26–Lake Meredian Triathlon, Kent, WA, 2013-08-26–Lake Meridian Triathlon, Kent, WA, та 2015-08-23 – Lake Meridian Triathlon – 2:20:48.

Цього року робив олімпійську дистанція як контрольний старт перед наступним IronMan 70.3. І далі короткий звіт, бо особливо щось розписувати… і нема чого.

Плавання – старт з води, старші за 45 років стартують усі разом через 3 хвилини після молодших. Вода доволі тепла, але мутнувата і особливо в ній нічого не видно. Гідрокостюм Zone 3 показав себе добре (цього разу щоб не стерти шию наліпив терапевтичну смугу). Усе плавання в натовпі, але відносно мало зіткнень.

Викладався наче добре, але у підсумку вийшло аж 27:02, хотілося б швидше. Коротше 22-й на плаванні у загальному підсумку.

З води побіг у транзитку яка була дуже близько, а там вже велотуфлі на педалях. Тренер сказав треба вчитися стрибати на вел з туфлями, а не бігати у туфлях по транзитці як чайник. Отже пробую. Закріпив туфлі і “підвісив” їх у потрібному положення офісними гумовими стрічками як профі.

Власне вдалося сісти нормально – хоча я не застрибую на вел на льоту (і мабуть ніколи не буду), проте вставити ногу в одну туфлю, перекинути іншу, вставити теж в туфлю, покрутити якийсь час, застебнути липучки… це вийшло.

Маршрут вело цього року трошки поміняли – стало два розвороти на 180, але в цілому відносно пласкі ділянки вперемішку з не надто довгими гірками і спусками відповідно. Можна розганятися. І мені навіть вдалося кількох людей на вело обійти. Хоча викладався не на всі 100 – боявся за коліно.

Фінішував вело за 1:06:10, що стало 8-м результатом у загальному підсумку, а мені дозволило наблизитися до першої десятки.

А ось вже і транзитка наближається – розбуваюся ще в сідлі (це складніше), так-сяк виймаю ноги, зістрибую з вела, біжу в транзитку. Шкарпетки (не хочу і не буду бігати без шкарпеток), кросівки, хапаю пояс з номером, кепку, окуляти і побіг.

Біг такий же як і попередні роки – по парку туди і назад. Частина траси на початку майже в лісі, постійно вгору і вниз. Потім ті хто робив спринт розвертаються, а я біжу далі.

Попереду далеченько хтось біжить, але я знаю, що головне не перестаратися і тримаю темп та пульс. І відставання у метрів 100 вдається скоротити вже на 5-му кілометрі. А ось вже і поворот назад.

Дивлюся на тих хто біжить назустріч і бачу пару просто надзвичайно швидких. І обоє вони (добре хоч молодші значно) обійшли мене за пару кілометрів до фінішу. Але і мені вдалося ще пару людей обійти. А ось і гірки перед фінішом, уважно слідкую щоб не “перебрати”. Остання пряма, забігаю у парк, фініш.

Біг за 44:59, так собі. 12-й час у загальному заліку.

Відхекався (щось важко було після фінішу), набрав їжі, посиділи з Оленою пожували. Ну а потім чекали нагородження – я був 2-м у своїй віковій групі, хоча зараз протокол показує, що першим.

Час усього старту – 2:19:53, 10-й у загальному заліку. Протокол змагань – Lake Meridian Triathlon Results (runsignup.com).

Дані з годинника – Garmin Connect.

Muc-Off Pressure Washer

Відомий бренд який виготовляє велосипедну та мотоциклетну продукцію як сілант (наприклад як Muc-Off Ultimate Tubeless Setup Kit), засоби для миття і таке інше відносно недавно створив цей новий продукт який призначення для миття велосипедів та мотоциклів під правильним тиском.

Яка власне проблема помити велосипед спитає більшість. І в цілому так – достатньо відра мильної води, щіток/ганчірок, чистої води, чим протерти і змастити. Але це доволі муторно і не все вдається відмити, або треба забагато час і зусиль витрачати. А враховуючи, що велосипед правильно мити одразу як привезеш його додому у бруді це ще і важко іноді.

Також можна використовувати мийні прилади які дають струмінь води під тиском. Але і тут проблема – тиск в тих приладах зазвичай занадто високий і вода може потрапити туди де її не має бути і інакше як під високим тиском вона в ті місця не потрапляє.

Ось ці проблеми (простота, швидкість, зручність) і вирішує даний прилад. Його дуже легко зібрати. В комплекті йде пляшка з якої створюється щільна піна яка чудово відмиває уже що налипло і присохло. І це теж зручність додаткова – не треба намилювати окремо.

А після того як велосипед посидить в піні кілька хвилин просто знімаєш пляшку з миючим засобом, одягаєш насадку для велосипеда чи мотоцикла і так само просто і швидко все змиваєш.

Коротше я задоволений. Купив собі бандл вело/мото в якому були крім приладу та двох насадок ще 2 пляшки миючого засобу, засіб для чищення цепки та зірочок, мастило для цепки, засіб для полірування рами та рушники. Повна ціна усього набору – $320, що вже хороша ціна на мою думку. Але я ще й купив на святковому розпродажу на $260.

На сайті виробника – Pressure Washer Bicycle Bundle | Muc-Off USA.

Saucony Endorphin Speed 2

За останні 3 роки бігові кросівки з карбоновою пластиною як Nike ZoomX Vaporfly NEXT% з яких все і почалося з чогось надзвичайного стали доволі повсякденним елементом спортивного обладнання яким користуються навіть пересічні любителі. До того ж практично всі основні виробники бігових кросівок зараз мають свої моделі (часто більше однієї) подібних так званих “супер-кросівок”.

І хоча технологія карбонової вставки дає певні переваги (підвищує ефективність, заощаджує енергію, захищає ноги, або навіть усе разом) тим не менш у них є і певні недоліки через які не всі і не завжди користуються супер-кросівками.

Одна з головних причин в тому, що кросівки ці націлено саме на змагання, а отже повсякденні тренування в них робити не надто розумно, та і до техніки бігу вони висувають значно вищі вимоги. Ще можна згадати помітно вищу ціну і значно менший час життя. І так далі.

Тому деякі компанії створили так звані моделі-компаньйони які дуже схожі на супер-кросівки, але не такі вибагливі, дешевші, довше служать і “заощаджують” ноги. Ось ця модель якраз і є компаньйоном до супер-кросівок Saucony Endorphin Pro. Причому ця модель вийшла настільки вдалою, що багато хто вибирає її навіть для змагань – різниця у вазі та віддачі енергії практично не помітна, і при цьому відчуваються кросівки значно м’якіше на нозі.

Особливістю цієї моделі є наявність поліурієтанової пластини – не карбон, але все ж таки з пластиною. А тому відчуття дуже подібні. І при ціні в $160 (на сайті виробника – https://www.saucony.com/en/endorphin-speed-2/50612M.html) вони не те щоб дешеві, але помітно дешевші за версію з карбоновою пластиною. До того ж мені вдалося купити за $100.

Усіма характеристиками кросівки ледь помітно програють “старшій” моделі і їх можна легко порівнювати з супер-кросівками інших виробників: вага у 224 грами, підйом в 8 міліметрів, пружній матеріал підошви, тонкий верх який щільно облягає стопу і не рухається взагалі, тоненький язичок який сидить на місці, доволі добре продумана шнуровка.

Мене кожного разу як їх одягаю вражає те наскільки пружною відчувається підошва – вона наче трошки підкидає вгору навіть коли просто йдеш. При цьому зізнаюся я не відчуваю ефекту пластини. Але кросівки безумовно швидкі і люблять високий темп. Вони не відчуваються такими агресивними як старша модель, але в той же час не відчуваю я і будь-яких обмежень. І цілком вийшов би на старт в цій моделі.

UCAN

Бренд спортивного харчування який вирізняється з проміж інших тим, що їх продукція має формулу яка дозволяє постачати калорії повільніше, але впродовж більш тривалого часу. Тобто від їх продукції не має бути відчуття як наче підзарядився, але з іншого боку падіння сил буде відтягнуто і пом’якшено якщо можна так сказати.

Energy Powder

Основний (принаймні для мене) продукт виробника – розчинний порошок. Одним з плюсів його використання (чи іншого подібного продукту) є те, що організм не отримуючи велику порцій калорій миттєво вчиться потрошку добувати енергію з жиру. Але щоб це працювало треба з цим напоєм постійно тренуватися.

Крім власне електролітів напій містить магній, що теоретично на тривалому проміжку часу суттєво полегшує роботу (а головне відновлення) великих м’язів ніг.

Порошок доволі “важкий”, не надто добре розчиняється, доволі швидко випадає в осад. На смак доволі приємний, хоче трошки нагадує крейду, але переважно просто солодкий. Лишає сліди як від крейди (може через те і присмак такий здається).

На велосипеді можна пити без проблем доволі тривалий час, але під час бігу мені не дуже подобається – все ж таки хочеться чогось легшого і більш “енергійного” на смак.

Ціна в $70 (на сайті виробника – Energy Powder Drink Mix | Great Tasting, Crash Free Energy | UCAN) за 30 порцій це не так щоб і дешево, але якщо працює то наче і виправдано. Проте я купую на thefeed.com за $63 за банку.

Єдине лишилося спробувати на якомусь змагання (на момент написання я стартую з Maurten Drink Mix на вело) і відписатися про результати.

Energy Bar

Батончики створені за тією самою формулою: без додавання цукру і таке інше. Як правило подібні продукти вживають або в процесі не надто інтенсивних тренувань (або скажімо під час походів), або за якийсь час перед стартом.

Натуральні і більш тверді (умовно звісно) компоненти допоможуть шлунку легше перенести наступні кілька годин на напоях та гелях. А подібність до пасти (навіть у порівняння з Lärabar (хоча саме Larabar я надаю перевагу) дозволить уникнути проблем з травленням коли шлунок перегрівається.

Проте мені ці батончики не дуже подобаються – у них який неприємний трошки металевий присмак і мені треба значно більше ніж 30 хвилин до початку тренування чи старту щоб шлунок не жалівся на них.

При ціні в $35 за 12 штук вони цілком собі знаходяться посередині і не є занадто дорогими у порівнянні з іншими брендами. На сайті виробника – Energy Bars | Healthy, Low Sugar & Gluten-Free Energy | UCAN.

Edge Energy Gel

Серед безлічі гелів продукти UCAN вирізняються тим, що вони мають “довгограючу” складову. Тобто вони не дають швидкого бусту енергії, а натомість обіцяють вивільняти потрібні калорії тривалий час. І додатково регулярне використання їх продукції має привчити організм видобувати енергію з власних запасів жиру. Це в теорії. На практиці це, як з’ясувалося працює не так добре. Але в цілому подібні продукти теж варті уваги якщо ви не можете нормально і без проблем зі шлунком та травленням споживати великі порції цукру.

З ціною $3 долари за порцію я абсолютно не згоден і купив кілька таких на пробу лише через те, що мені їх на сайті де я купую спортивне харчування (thefeed.com) мені запропонували їх зі знижкою.

На смак ці гелі ледь помітно солодкі і зовсім трошки кислі. Але обидва ці компоненти смаку надзвичайно слабкі і смак зникає практично миттєво не лишаючи після себе після-смаку. Мені здається, що саме цих гелів я міг би з’їсти значно більше ніж моїх улюблених на момент написання Precision Fuel & Hydration. А це ще одна причина звернути на них увагу і протестувати якщо вам погано заходять більш популярні гелі.

На сайті виробника – Edge Energy Gels | UCAN.