![](https://blog.golovatyi.info/wp-content/uploads/2019/07/20190714_141445-1024x768.jpg)
Сходили на вихідних (пару тижнів тому) у похід. Спочатку 2 години добиралися машиною до національного парку Mt. Rainier. При цьому половина дороги йде спочатку все вужчими дорогами, вуличками, а потім і взагалі грутовкою. А по дорозі можна побачити оленів та лосів, і все менше і менші житла та людей.
![](https://blog.golovatyi.info/wp-content/uploads/2019/07/20190714_124327-1024x768.jpg)
Вже в самому парку доволі високо (десь на 1.5 км) залишили машину і вирушили в похід. Дозвіл на парковку та походи, до речі, коштує $30 на тиждень, або $55 на рік.
Розраховували пройти одним маршрутом, але повернули не там, а коли вже зрозуміли що точно промазали вирішили йти до іншої точки.
![](https://blog.golovatyi.info/wp-content/uploads/2019/07/20190714_122123-e1563819175868-768x1024.jpg)
Усього похід тривав 12 годин з яких ми йшли приблизно 10. Зробили собі обід за допомогою Jetboil Zip, ще один раз зупинялися щоб заварити чай тією ж плиткою – дуже зручно, раджу. На обід варили собі висушені страви від Mountain House – смак доволі специфічний, але в поході гарячий обід це прямо таки розкіш.
![](https://blog.golovatyi.info/wp-content/uploads/2019/07/20190714_103137-e1563819136432-768x1024.jpg)
Ну і власне нічого крім того, що ми довго спускалися вниз, то знову дерлися вгору і сказати нема чого. Вже під кінець останні години півтори було дійсно важко.
А так – природа, річки, дерева, квіти, тваринки усілякі.
![](https://blog.golovatyi.info/wp-content/uploads/2019/07/20190714_100607-1024x768.jpg)