Вступ
Отже один тиждень до другого туру президентських виборів в Україні 2019-го року – виникло бажання задокументувати свої враження та переживання. Потім через рік, п’ять, десять буде цікаво самого себе почитати. Спробую якось огранізувати думки, але все одно буде сумбурно.
Про Зеленського
Моя найбільша “травма” пов’язана з тим що Зеленський не просто мав кількох дебілів що проголосували за нього. Ні, він набрав аж 30%! Це жах. Поясню чому.
Перше – людина від скоріше за все не надто розумна. Це видно з того як він розмовляє коли текст треба генерувати самому, а не розказувати заучений. Він не те що побудувати ціле речення не може, навіть у випадкових словосполученнях не може узгодити відмінники. І так – людина яка не може зв’язно говорити рідною мовою однозначно має низький рівень інтелекту. Навіть Януковича за якийсь час натренували говорити двома мовами нормально, цей же безнадійний. Те що його ховають від журналістів теж показово – навіть його оточення знає що Вова може ляпнути щось дурне.
Друге – він не володіє мовами взагалі. Ні рідною російською, ні державною українською, ні англійською яка на мою думку має бути обов’язковою для Президента.
Третє – Зеленський не має поняття ні про що з того що він озвучував. Ні в чому полягають функції Президента, ні як працюють гілки влади, ні податки, ні армія – ні про що з цього він не має зеленого поняття. При цьому він має нахабство пропонувати рішення які часто навіть протирічять Конституції чи просто не можливі до втілення з інших причин.
Четверте – повна залежність від Коломойського. Його так званий бізнес і купа фірм-прокладок на Росії та Кіпрі існують щоб через них спрямовувати фінансові потоки олігарха і щоб відмивати гроші. Звісно частина цих грошей перепадає і нашому герою, але назвати це бізнесом чи просто достойним заняттям навряд чи можна. Зеленський працює на каналі Коломойського, їздить на машині Коломойського, виступає ведучім на вечірках Коломойського, має в своєму штабі і охороні людей Коломойського… Мабуть цього достатньо щоб з якоюсь імовірність стверджувати що він людина Коломойського.
П’яте – Зеленський не має ніякої ідеології, і взагалі не розуміється на політиці. У нього нема програми, нема відповідей на питання як він буде досягати того що обіцяє, немає навіть команди крім людей яких йому призначив Коломойський. Тобто він просто по суті така формочка яку можна заповнити чим завгодно. І по суті це і відбувається – різним аудиторіям він каже абсолютно протилежні, або не сумісні речі.
Шосте – він боягузливий і брехливий. Постійне переховування від ЗМІ, відверта брехня “я такого не казав” про те що задокументоване, вигадування незграбних виправдань… Це просто ганьба чесно кажучи. Дуже показова історія з дебатами та аналізами. Каже – не хочу дебати в студії, хочу на стадіоні. Порошенко йому – добре, давай на стадіоні. Зеленський – ні, я вже не хочу. Хочу, каже, аналізи здавати. Порошенко знову – добре, давай здавати. Порошенко здає у кілька лабораторій, Зеленський – ні, я їм не вірю, буду здавати своїм друзям, російській лабораторії. Результат аналізів публікують з датою за 2 дні до здачі. Виступає медсестра, каже це я вручну вносила, помилилася, переробила. От тільки на переробленому результаті чомусь у тієї медсестри інший підпис. Та і кров брали з вени, а аналіз крові з пальця. На додачу система яку вони наче використовують для тестування не дає можливості вносити дати вручну саме щоб уникнути таких помилок. Ну і далі Кличко пропонує зробити тести у WADA, Порошенко погоджується, Зеленський – ні, не хочу, не вірю їм.
У підсумку – Зеленський не достойна людина щоб представляти країну. Ті хто за нього віддають голоси не взяли б його на роботу з такою поведінкою, навіть би не довірили такому гроші на двері в під’їзді збирати. Але при цьому феномен – сподіваються що він зможе виконувати роботу про суть якої нічого не знає.
Порошенко
Свого часу коли треба було терміново обрати Президента після втечі Януковича я доволі скептично ставився до Порошенко – він олігарх, замазаний контактами з Партією Регіонів і таке інше. Але з часом відбулися речі які мене приємно вразили – армію фактично було відновлено, добилися санкції проти Кацапії, та навіть той же Томос став невеличкою, але перемогою.
Звісно Порошенко не ідеальний, але його вигідно відрізняє те що за його президентства було досягнуто більше ніж за усі 20 попередніх років.
У західній пресі головне дорікання Порошенку пов’язане з тим що він не зміг не те що побороти, але навіть зрушити корупцію. При цьому європейські та американські політики віддають належне відновленю армії та зусиллям України на міжнародному політичному полі. І мої претензії до Президента до недавнього часу були пов’язані з корупцією в першу чергу, потім – загравання з релігією, і далі різні не суттєві дрібниці.
Але після першого туру виборів коли я нарешті оговтався від ганебних для мене і усієї країни результатів мені прийшла інша думка. Порошенко і його команда або не вміють, або не вважають за необхідне працювати з українським виборцем. Вони чомусь вирішили що наявність позитивних зрушень достатньо для того щоб мати міцну позицію на чергових виборах. А виявилося що ні – українському виборцю не потрібні факти та логіка, українському виборцю важливі емоції, відчуття того що хто-хто, а я то і так розумію як воно там що. Все це помножене на низький рівень освіти і культури і дало такий результат.
Тому що найгірше у Порошенко та команди – повне не розуміння та не знання українського виборця. Вони не знають хто ці люди, що їм казати і як їм це казати.
Так що, українці дурні? Так, дурні і з низькою культурою, але це не головна проблема. Головна проблема – російська пропаганда.
Російська пропаганда
Росія має налагоджену і ефективну машину пропаганди яку використовує в тому числі щоб втручатися у вибори в інших країнах. Як приклад – Брекзіт на якому британців переконали що нашкодити собі то насправді добре і британці і самі досі в шоці від своєї дурості.
Пропаганда ця діє багато років. Усі ці серіали як “Слуга народу” та “Свати” – це пропаганда. Пропаганда простих рішень які начебто існують для вирішення складних проблем, пропаганда жлобського світогляду, пропаганда цінностей. Так само і комедійні шоу від Квартал 95 з року в рік пропихували потихеньку різні ідеї в голови. Ну типу того що треба вибрати собі за керівника когось хто не має ні знань ні хисту. І з часом люди погоджуються бо бачать у сценках як тупі і жадібні політики гірші за будь-яку випадкову людину.
Тут треба сказати що гумор у Кварталу доволі невибагливий і розрахований на людей які не читають, не знають мов і взагалі не надто цікавляться чимось за межами квартири і телевізору, але при цьому хочу відчувати свою розумність та значущисть. Я не буду казати що я прямо такий сноб що навіть не буду дивитися в сторону шоу Кварталу, але для мене з того що у них є прийнятним є добре якщо 5%. Просто через те що я читаю, і можу дивитися нормальну комедію в оригіналі. А те чим годує українців Квартал – це простяцький гумор що застряг десь у 60-х, нескінченне копіювання самого себе. Головне що можна сміятися постійно бо нема в їх гуморі нічого такого що вимагає ерудиції, смаку чи абстрактного мислення.
Тут ще важливо відзначити що усі ми без винятку в тому чи іншому є жертвами якоїсь пропаганди. У вас є улюблений бренд про який ви усім кажете що хто ним не користується – невдахи та дурні? Ви знаєте правильний спосіб харчуватися, і всі хто так не робить – ідіоти? Ви знаєте як правильно витрачати гроші і зверхньо переконуєте в цьому оточуючих дурників? І при цьому всьому ви не знаєте якихось базових речей, але вважаєте що це нормально бо ви розумієте суть? Будь-що подібне, особливо якщо воно у вас з’явилося зненацька в дуже сильній формі є результатом пропаганди яка спрацювала саме на вас.
І у підсумку маємо те що російська машина пропаганди привила українцям так звану пост-правду. Пост-правдою називають феноме коли у правдивості будь-чого людина певна через те що вона просто переконана що так і має бути, і відмовляється від того щоб знати як воно насправді. Типовий діалог з жертвою пропаганди:
- Порошенко посадив міністрами своїх родичів.
- Ну, по-перше, ні, а, по-друге, у нього просто повноважень таких нема.
- Ой, та всі вони там у тій Раді однакові!
- До чого тут Рада?
- Не треба мені, я і так знаю що вони там мафія.
У приведеному вище діалозі людина вважає не лише нормальним, але і правильним не знати того про що говорить, відмовлятися від того щоб дізнатися і зрозуміти – все через те що є внутрішнеє переконання “я розумію суть, а деталі мені ні до чого”. Тобто тут переконати людину у правдивості хибних тверджень допомогли низький рівень освіти, відсутність критичного мислення і, головне, подача через емоції – вони там усі негідники, а ти, розумний і красивий, чудово розумієш що саме вони у всьому винні, чи не так? І от саме у такий спосіб російська пропаганда і отруїла українського виборця.
Як протистояти російській пропаганді?
Процес цей складний, болісний, не дешевий… і я не певен що це можливо взагалі.
По-перше, освіта. Щоб люди взяли за звичку мислити раціонально, бути скептиками і використовувати логіку – це займе покоління. І для цього треба вкладатися в освіту.
По-друге, культура – чим ширший у людини світогляд, чим більше вона бачить різного тим толерантнішою до різних думок і більш критичною до категоричних тверджень людина буде. І для цього має працювати кожна родина. Якщо телевізор – то хороші фільми де хоч трошки треба працювати головою під час перегляду, де для отримання задоволення треба мати хоч якусь ерудицію. Тобто класичні фільми, фільми іншими мовами (так, знання інших мов є обов’язковою вимого до культурної людини). А також книги, концерти, вистави. Та навіть елементарно для дітей – кружки, спортивні секції, походи і подорожі, нові хобі з якими їх знайомлять батьки. І взагалі будь-що нове і не знайоме що вимагає хоч трошки зусиль.
Ну і третій, скоріше за все не реалістичний аспект – будувати власну машину пропаганди. Знаходити і виховувати людей, створювати інституції, вкладатися в те ж кіно, літературні конкурси, організовувати заходи за участі іноземних учасників…
І тут всю цю маніловщину я зупиню.
Так а що ж буде з Зеленським?
Цьому блазню я даю від двох місяців до року до того як його або посадять, або, скоріше за все, він втече в Ростов. І ті хто його зараз підгримують будуть казати “ну я ж думав що буде ось так, а воно вийшло зовсім по іншому”. І мало хто з них визнає що вчинив як дурень так само як ті що голосували свого часу за Януковича і досі виправдовують себе і не зізнаються що діяли бездумно під впливом пропаганди.
А як же час, чи лікує час? Так, з часом неприємних фактів та невідповідностей накопичується стільки що навіть сильно зомбована людина розуміє радісно вживала і розповсюджувала брехню. Але у випадку з другим туром часу треба більше ніж 3 тижні – тому я і даю Зеленському кілька місяців. Абсолютна більшість його виборців буде щодня стикатися з невідповідностями і в якийсь момент вони дійдуть до того що треба закривати очі на більшість того що відбувається навколо – от тоді вони зненавидять комедіанта і пригадають йому і недорікуватість, і тупуватість, і нахабність, і боягузливість, і наркоманію. Шкода лише що буде запізно і багато шкоди вже буде заподіяно…
