Місяць: Грудень 2018

Joseph Delaney. Arena 13 / Джозеф Делані. Арена 13 (2015-2017)

Цю трилогію навіть з великою натяжкою не можна назвати хорошою фентезі. Головне чого не вистачає цим книгам – це продуманого світу та його історії. Але ще тут є дуже картонні герої які перемагають усі можливі труднощі та долають ускладнення. І в художньому плані книги доволі посередні, наче написані за комп’ютерною грою.

Тим не менше читається все легко і швидко – бо все дуже просто і прямолінійно.

Усі трилогія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/150531-arena-13-trilogy.

Arena 13 / Арена 13 (2015)

Головний герой подорожує зі своєї провінції в столицю. І звісно ж герой бідний, але дуже чесний. А прибуває він для того щоб навчатися в найкращого майстра і битися на Арені де люди з командами андроїдів (яких вони програмують) б’ются проти одне одного та страшного джина що керує містом.

Ми дізнаємося що світ заселений джинами, які схоже є штучними створіннями що вийшли з під контролю, а люди живуть лише на маленькому острові.

І от здавалося б така цікава зав’язка, можна стільки цікавого придумати. Але ні, герой у нас тренується, закохується, потрапляє в потрібний момент в правильні місця і взагалі читач лише встигає ухилятися від роялів що їдуть чергою на нього з кущів.

Одна сильна сторона у цієї книги – її читати цікаво і швидко, схоже на проходження рівня в грі де передісторія має бути, але якість її нікого не цікавить.

Оцінки:

The Pray / Жертва (2016)

В цій книзі ті самі проблеми що і в попередній, але цікавинки додає те що головний герой проводить якийсь час з племенем воїнів з якого походить його батько. Ну і там він дізнається секрети про війну що її люди планують проти джинів, тренується, вбиває ще якихось потвор і повертається назад у місто.

І лише через те що автор намагався нам надати хоч трохи інформації про світ в якому відбуваються події книгу цю назвати зовсім поганою не можна. Але і хорошого в ній теж важко щось знайти буде.

Оцінки:

The Warrior / Воїн (2017)

Ну а в цій книзі все вже зовсім погано. Дочитав я її лише тому що просто хотілося завершити трилогію і забути про неї.

Герой з друзями долають неподолані перешкоди одна за одною. При чому кожного разу нам спочатку розписують які і чому вони не подолані, а потім герой що називається прєвозмогає і долає їх. А ще він вбиває у неймовірних кількостях ворогів про яких нам тут же розказували в тому ключі що один з них може знищити невеличку армію.

Ну і в місті починає коїтися якась суцільна лівацька нісенітниця з фемінізмом, жінками-воїнами та інше таке подібне. А про світ ми так і не дізнаємося більше :(

Оцінки:

2018, підсумки: настольні ігри

Одне з моїх великих хобі (крім спорту, музики, книг та фільмів) це настільні ігри які відкрив для себе усього кілька років тому. З того часу я вже зібрав колекцію з більше ніж 50 ігор і навіть грав у більшість з них по кілька разів. Хоча є ще ігри які я поставив на поличку і навіть ще не розпечатав.

Ось тут мій обліковий запис з іграми та іншою статистикою – https://www.boardgamegeek.com/user/0lexandr. Якщо ви колекціонуєте чи граєте у настільні ігри раджу зареєструватися на цьому сайті – там найбільша спільнота, статистика, обговорення ігор, правил, навчальні матеріали і багато усього іншого.

На новій роботі у нас утворилася групка гравців і ми збираємося в п’ятницю раз на 2 тижні щоб пограти 2-3 години. Цього вистачає для однієї великої гри, чи пари-трійки менших ігор.

За статистикою я найбільше зіргав в:

  • Splendor – чудова проста гра в яку цікаво грати знову і знову.
  • Pandemic – це вже серйозна гра, але кооперативна (тобто усі гравці грають проти гри). Не з моїх улюблених, але початківці з задоволенням грають і просять ще :)
  • Sushi Go! – простенька дитяча гра якій можна навчити за пару хвилин і яка теж подобається початківцям. По суті це неймовірно спрощена версія гри типу 7 Wonders.

А ще у нас цього року були друзі в гостях щоб ми мали час зіграти у велику кількість простих ігор (з багаторазовими повторами для багатьох з них) і навіть спробували кілька трохи складніших. І я зрозумів що половина задоволення від гри для мене особисто полягає в тому щоб знайомити нових гравців з правилами та прийомами гри.

А ви граєте в настолки? Якщо так то що любите і що рекомендуєте? А якщо ні то що вам не подобається в такому хобі?

Jabra Elite 65t

Характеристики та призначення

Справді безпровідні спортивні навушники які я назву найкращою моєю покупкою цього року з усієї електроніки та спортивних виробів. Але спочатку характеристики:

  • Ціна: повна ціна складає $180, мені вдалося купити їх на розпродажу за $120 і я досі радію такій ціні.
  • Підключення по Bluetooth 5.0.
  • Заряду вистачає на 5 годин плюс чохол має заряд ще на 15 годин. Навушники мають швидку зарядку – за перші 15 хвилин навушники заряджаються на 1.5 години.
  • Захист від бризок, поту та пилу IP55. Треба відзначити що існує дорожча модель Jabra Active 65t яка відрізняється лише тим що є повнітю захищеною від води (їх можна навіть в басейн одягати), але за більшу ціну.
  • Управління кнопками на навушниках: відтворення/пауза на правому та важіль гучніть (короткі натискання)/зміна пісні (довге натискання) вгору-вниз на лівому навушнику.
  • В комплекті 3 пари силіконових насадок різних розмірів.
  • Інеграція з голосовим асистентом Alexa від Amazon.
  • Система зниження шуму (але не повне шумоподавлення) яку можна вимкнути.
  • Додаток для смартфону дозволяє налаштовувати еквалайзер та оновлювати прошивку навушників.
  • На сайті виробника – https://www.jabra.com/bluetooth-headsets/jabra-elite-65t.

Враження від використання

Спочатку хороше. Зручність – на найвищому рівні. Навушники не дошкуляють коли я їх використовував більше 2 годин. Сидять добре, не соваються, не випадають.

Якість звуку. Тут теж все в порядку. Якщо порівнювати з Samsung Gear IconX 2018 то дзвук тут не такий дзвінкий, а у порівнянні з JayBird BlueBuds X Sport не такий агресивний. Але мені подобається – усе дуже виразно, чітко і чисто. Що високі що низькі частоти дуже легко розрізнити, нічого не злипається до купи. Можливо іноді треба трошки басу додати, але тут як раз і рятує додаток на смартфоні.

Що стосується управління то воно для справді безпровідних навушників найзручніше ніж я бачив у будь-якої іншої моделі. Тут все просто (коротке та довге натискання) і всього 3 кнопки.

Додаток простий, але усі свої функції виконує. Ніяких нарікань, проте і нічого надзвичайного.

Певні нарікання можна висловити стосовно чохла-зарядки. По-перше, навушники не тримаються в гніздах на магнітах як це зроблено у інших виробників, а тому є ризик впустити навушники. Треба бути обережним кожного разу коли відкриваєш коробочку.

Також мені не подобається як зроблено кришку – вона відкривається і закривається просто стисканням самої кришки, та і кріпиться не дуже добре. Боюся що одного дня вона просто відвалиться.

Ну і третє це те що заряджається чохол через micro USB – хотілося б вже Type C щоб не тримати додаткові кабелі.

Ще один, не надто суттєвий недолік – насадки Comply Foam для цих навушників існують лише в маленьких модифікаціях які я не можу використовувати :(

Якість телефонних дзвінків очікувано посередня, як завжди проблема з мікрофонами. Іноді якість настільки погана що мені доводиться діставати телефон і перемикатися на його мікрофон.

Оцінки:

2018, підсумки: музика

Цілком нормально для будь-якої людини з часом знаходити все менше і менше цікавої музики, та і взагалі музики яка хоч трошки чіпляє. Тому цілком очікувано що музики яка була б хоч скількись була варта згадування дуже небагато в цьому році.

Але спочатку поглянемо на мою статистику на last.fm цього року:

  • Найпопулярніші виконавці:
    • Kraftwerk (332 відтворювання)
    • Red Hot Chili Pappers (318 відтворювань)
    • AC/DC (276)
    • Buckethead (218)
    • Anthrax (203).
  • Найпопулярніші альбоми:
    • Tour de France – Kraftwerk
    • Icon 2 – Rob Zombie
    • Apocalypshit – Molotov
    • Legion of Boom – The Crystal Method
    • Ten$ion – Die Antwoord.
  • Найпопулярніші пісні:
    • Girls Got Rhythm – AC/DC
    • Bloodsuckers – Die Krupps
    • Metall Auf Metall – Kraftwerk
    • Heimcomputer – Kraftwerk
    • Fok Julle Naaiers – Die Antwoord

Тепер можна і до того що можу порадити з цьогорічної музики:

  • Metal Church – 2018 – Damned If You Do – приємний сильний альбом від класичної команди. Ніякого екстріму, усе за канонами, класика практично.
  • Front Line Assembly – 2018 – WarMech – спочатку я був навіть розчарований тим що команда дуже сильно змінила свій стиль (був індастріал, а стало щось дуже електронне і спокійне). Але згодом мені почало подобатися все більше і я навіть готовий сказати що це можливо нова вершина для команди.
  • …і схоже на цьому все :( Усе інше що я почув цього року видання можна спокійно пропустити.

А що з цьогорічних релізів будь-якого стилю можете порекомендувати ви?

2018, підсумки: книги

Написати звіт за рік по прочитаних книгах особисто для мене не має наче б то особливого сенсу – я байдуже ставлюся до того чи книга “свіжа”, чи її було написано хто-зна коли. До того ж я перечитую час від часу книги які мені сподобалися, приблизно 30-50%% прочитаного за кожен рік у мене складають книги які я читаю вдруге, втретє,…

Тому просто спробую згадати що було такого прочитаного мною цього року вперше (не залежно від року написання та видання) що варте згадування:

  • Автономість – антиутопія, корпорації, хакери, любов між роботом та людиною. І в цілому хороша наукова фантастика.
  • Переродження – трилогія про антиутопічне майбутнє з вампірами, містикою та безліччю пригод. Нове (скоріше свіже) слово у темі вампірів.
  • Станція 11 – ще одна антиутопія в якій акцент зроблено на те як пов’язані між собою люди майбутнього на руїнах цивілізації. Написано книгу у стилі сучасної літератури і аж ніяк не фантастики, таке враження що читаєш якусь класику що задали у школі.
  • Перші п’ятнадцять життів Гаррі Огаста – в цій книзі в першу чергу важливий незвичний сюжет. Це дійсно нова історія, а не переробка знаймого сюжету в новому антуражі. І добре побудований світ. Оповідають нам про людей які проживають своє життя знову і знову і пам’ятають усі свої попередні життя.

Усього ж згідно Good Reads цього року я прочитав 8 нових книг (усе інше було повтори), трохи більше 4 тисяч сторінок – https://www.goodreads.com/user/year_in_books/2018/26877622. Хоча я ще не всі книги додав туди і в мене ща 5 нових прочитано за цей рік. Тобто приблизно виходить 15-20 книг за рік.

А що такого прочитали нового і можете порадити ви?

2018, підсумки: спорт

Подумалося чому б не написати (переважно самому для себе) такі собі звіти про те що відбулося, сподобалося та не сподобалося у цьому році. Почну зі спортивних подій.

Травми коліна та плеча які тепер у мене назавжди схоже не дадуть мені більше ні бігати марафони, ні тим більше спробувати зробити Iron Man. Але і без того мені буде чим зайнятися.

Стосовно тренувань то згідно моєї статистики зібраної на strava за рік я проїхав на велосипеді майже 4200 кілометрів (усього 133 заїзди), пробіг 1270 км (усього 1071 пробіжка) та проплив 230 км за 498 запливів. Рік ще не скінчився і скоріше за все ще трошки додам до кожного виду.

Вдалося зробити один тріатлон і мені і Олені – 2018-07-26 – Seafair Olympic Triathlon. І головне що вдалося продовжити циклокрос і навіть втягти Олену в цю справу (про старти на циклокросі читайте тут).

Ще був один заплив на 2 милі, кілька походів і таке інше. А ще під кінець року ми взяли кілька уроків з тренером з плавання яка дала нам справді цінні поради і звернула увагу на те що не так і як можна покращити нашу техніку.

Але в цілому можна сказати що як погане сталося (ті ж травми) так і щось хороше (той же циклокрос). Так що будемо продовжувати тренуватися, іноді виступати на змаганнях і взагалі намагатися радіти життю.

У наступному році дуже хочеться почати займатися греблею, треба лише зібратися з силами – тренування у них починають дуже рано (часто о 5-й ранку) та ще і їхати туди треба якийсь час. Вже мабуть з рік плануємо почати, але все ніяк…

Отакоє от. Планую ще написати “звіт” про найкращі фільми, музику та “про взагалі” за 2018-й, залишайтеся на зв’язку.

Anker Roav DashCam C1

Характеристики та призначення

Автомобільний відеорегістратор який особисто мені дуже подобається і яким я на момент написання цього посту користуюся вже 1.5 роки.

Давайте поглянемо на деякі характеристики:

  • Ціна. Свого часу я по акції (тобто зі знижкою) купив цю камеру за $90, а зараз її можна придбати за $60. Вважаю таку ціну дуже виправаданою.
  • Кріплення – на лобове скло спеціальною наліпкою що має пластиковий паз. Тобто камеру можна легко знімати при необхідності. Тримається все чудово.
  • Живлення – від USB. В комплекті йде кабель. Без живлення акамулятору вистачає на кілька секунд.
  • Якість відео. В низу цього посту дивіться зразки відео. А так може сказати що камера підтримує 1080P.
  • Є налаштування на увімкнення запису при виявлені руху.
  • Вага: 448 грамів (15.8 унцій).
  • Розміри: 3.8×6.1×7.1 см (1.5×2.4×2.8 дюйми).
  • Додатково в комплекті є ще одна наліпка з кріпленням та USB-перехідник для прикурювача та microSD картка пам’яті на 32 Гб.
  • Управління камерою здійснюється кнопками на самій камері, або за допомогою додатку на смартфоні (про це нижче).
  • На сайті виробника цієї моделі вже нема бо її більше не випускають, натомість можна порівняти з новою A1 – https://www.anker.com/store/roav-dashcam-a1/R2241111.

Враження від використання

Взагалі Anker мені з кожних їх виробом (камери, навушники, повербанки) – уся їх продукція приємно виглядає, зроблено її з якісних матеріалів, якість збірки на висоті, усім зручно користуватися і усе доцільне.

Камеру легко встановити, довжини кабелю вистачає щоб розмістити її під самим верхнім краєм по центру. Кабель я провів від панелі по підлозі заховавши потім під внутрішній корпус так що його і не помітно.

З вулиці камеру теж мало помітно якщо не знати куди дивитися.

У камери є налаштування стосовно якості відео, довжини відрізків і таке інше. На самій камері є 4 кнопки якими можна більш-менш зручно переміщуватися по меню. Найбільше що мені не подобається що WiFi у неї вимкнено за замовчання і щоб підключити телефон треба кожного разу згадувати де саме і як в тому меню увімкнути безпровідний протокол.

Телефонний додаток доволі простий і крім зміни налаштувань дозволяє викачувати відеороліки (але це настільки довго що простіше вийняти картку пам’яті) та видаляти їх.

Час від часу (раз на 4-5 місяців) трапляється якийсь глюк і камера не може записувати нарікаючи на відсутність пам’яті. Я у цьому випадку просто форматую картку що займає кілька секунд.

Ну і у підсумку маємо надійний, приємний на вигляд і доволі зручний у використанні відеорегістратор який я порекомендую тим хто шукає собі щось у машину.

Якщо вам не шкода однієї хвилини свого життя то можете глянути яке відео знімає камера у яскравий сонячний день. Обережно – там в середині відео гучність може стрибнути.

Оцінки:

Annalee Newitz. Autonomous / Анналі Н’ювіц. Автономність (2017)

Майбутнє в якому корпорації що випускають медичні та інші препарати контролюють світ що не всім подобається. Не подобається це також піратам які випускають препарати за краденими формулами на чорний ринок.

Один з таких препаратів що мав би підвищувати концентрацію призводить до жахливих побічних ефектів і корпорація посилає своїх агентів (людину і робота) на пошук пірата.

Історію розказано з точки зору різних людей та ідеологій де можна бачити що жодне з них не є злим, а лише вірять у свою правду та слідкують своїм принципам.

Додатково до того що книга по суті є сумішшю боєвика та детективу в науково-фантастичному антуражі тут ще є несподіваний та нетрадиційний сторонній сюжет про кохання між людиною та роботом.

Книга дуже сильна кожною своєю складовою – історією, науковим підгрунтям, світ показаний так що віриш у нього і герої всі живі і викликають співчуття. Мені дуже сподобалося.

Оцінки:

Robert R. McCammon. The Listener / Роберт МакКаммон. Той що слухає (2018)

Жанр книги скоріше кримінальний трилер ніж будь що інше, але тут є і містична складова.

Якщо коротко то це кримінальна історія в якій парочка відбитих злочинців викрадає дітей багатія і намагається вибити з нього викуп. Ну і звісно їх плани не йдуть так як їм би хотілося і різна стріляники, бійки і погоні в книзі є.

Але ще тут є паралельна історія про людей які мають телепатичні здібності і можуть спілкуватися на великих відстанях. І одна з викрадених дітей виявляється такою телепаткою. І також у нас є молодий чорний хлопець що може з тією дівчинкою спілкуватися і він допомагає у звільнені дітей.

Ще в книзі багато соціальної та расової нерівності, історичних екскурсів та усього такого атмосферного. 

Книга не погана, я дочитав і навіть були місця де затягувало. Але в цілому я таки жанр не люблю і вдруге читати навряд чи стану.

Оцінки: