Місяць: Липень 2018

2018-07-26 – Seafair Olympic Triathlon – 2:01:43

 

Визначний для мене старт не лише через те що останнього разу я виступав на ньому ще аж в 2012-му році (2012-07-22–Seafair Triathlon, Seward Park, WA), але і тому що це мій перший тріатлон з 2015-го року. Через травми та складнощі з розкладом у мене не виходило змагатися та і страшнувато було.

 

Але ось цього разу нарешті відчув себе більш-менш готовим, дистанція не так щоб дуже довга та і сам старт близько. Тож ми на нього записалися (Олена робила спрінт) і ось що з цього вийшло.

Сам старт відбувається в парку в Сіетлі де дуже приємно гуляти та бігати і де є прямий доступ до води на якій постійно багато яхт та інших плав-засобів.

Старт, який мав би відбутися о 6:30 затримали майже на годину що не дуже допомогло… Ну та буває. Отже нарешті стартонули: спочатку еліта, а потім через кожні 3 хвилини хвилі чоловіків та жінок різних вікових категорій. Я, наприклад, стартував через 24 хвилини після першої хвилі.

 

Плавання пройшло дуже добре крім того що курс робив два кола що привело до того що не лише швидші плавці доганяли повільніших з попередніх хвиль, але і ще й нові хвилі вливалися по курсу. До того ж 2 повороти на кожному колі були більше ніж під 90 градусів – тож давка там була ще та.

У підсумку плавання вийшло коротшим ніж мало б (1300 метрів замість 1500) і зайняло у мене 19 хвилин і 30 секунд. Це 22-й результат на плаванні.

Потім у транзитці я не надто поспішав бо з самого початку вирішив що головна ціль для мене – фінішувати. Тому у мене пішло аж 2 хвилини 3 секунди на неї в той час як найшвидші проходили першу транзітку швидше ніж за 1 хвилину 30 секунд.

 

Далі скочив на вел і погнав… Цього разу траса вело-етапу не йшла про фрівею, а натомість її було прокладено по набережній озера і вулицях близьких до неї. В цілому дорога була дуже хороша, хоча деякі ділянки і мали проблемний асфальт. Також було у підсумку 4 доволі помітні гірки, проте мене вони не надто зупинили. І якби не цепка що злетіла одного разу (і як на зло коли почалася одна зі складних гірок) то можна було б сказати що вело взагалі пройшло ідеально.

Власне казати щось крім того що етап був теж коротший (44 км замість 40) і зайняв у мене 54:47 що є 10-м результатом на вело у загальному підсумку.

 

В другій транзитці я теж не спішив і вже через 1 хвилину 29 секунд вийшов на біговий етап. Знову ж таки у найшвидших на цю транзитку пішло менше однієї хвилини.

Бігти я вирішив у On Running Cloudracer – в них можна бігати без шкарпеток і взагалі вони начебто для тріатлонів і зроблені. І треба сказати що кросівки виявилися занадто жорсткими у підошві – вже пройшов тиждень, а у мене досі коліна болять.

 

Ну а сам біг нічого особливого крім того що тут я теж втратив час коли довелося зупинитися в туалет (пам’ятаєте я вище писав що старт суттєво затримали?) де і втратив мабуть більше хвилини. Також на кожному з двох кіл дистанції була одна дуже хороша і затяжна гірки і такий самий спуск. Мені наче пройшло нормально, але через втрачений час я не потрапив на подіум :(

Усього біговий етап (10.3 км) у мене зайняв 43:53 що є 20-м результатом у загальному підсумку.

 

І таким чиному я був 9-м у загальному заліку, 5-м у своїй віковий групі (1 секунда відставання від 4-го та 18 секунд від 3-го місць). Протокол змагань – https://runsignup.com/Race/Results/64360#resultSetId-124529.

Данні з годинника – https://connect.garmin.com/modern/activity/2872508212.

 

Усі світлини з цього та інших стартів 2018-го року – https://1drv.ms/f/s!An2jFEIZkBKyk4RmLQxaBrozd3052g.

2018-07-04 – Martha Lake Swim – 52:36.

 

Це вже вчетверте ми приймаємо участь в цьому старті – плавання на відкритій воді у місцевому невеличкому озері.

Ми обоє пливли 2 милі, дистанцію складають 2 кола.

В принципі мені вже нема чого і писати про цей старт крім як те що він близько, в ньому приймає участь невелика кількість людей і він нам досі цікавий.

Цього разу я навіть покращив свій результат, ось так у мене виглядає по роках:

Олена тут пропливла за 1 годину і 10 хвилин що майже ідентично її минулорічному результату.

Rudy Fotonyk

Призначення та характеристики

Круті (принаймні на вигляд) спортивні окуляри як я особисто використовую дуже часто. У цієї моделі є великий вибір як кольорів оправи так і кольорів та прозорості лінз.

Давайте поглянемо на деякі характеристики:

  • Ціна. Ось тут цікаво. Повна ціна складає від $145 до $200 в залежності від оправи та лінз. Але свої я купив використовуючи страховку на зір і ще до них додав лінзи які мені прописані (про це нижче) – вийшло набагато дорожче. А Олені ми такі купили в наборі коли була акція – за $225 в набір входили додаткові лінзи, мій улюблений велошолом Rudy Project Sterling Helmet, чохол для велошолому, рюкзак, та дрібниці як шнурок для окулярів, защіпка для ключів і таке інше.
  • Лінзи можна докуповувати різних кольорів і їх легко міняти.
  • Можливо замовити прописані лінзи з корекцією.
  • Вага – 40 грамів.
  • На сайті виробника – https://www.rudyprojectna.com/collections/performance-sunglasses/products/fotonyk.

 

Враження

Головне – чи зручні вони і чи добре сидять? Так, окуляри зручні, сидять майже незворушно. При тому що постійно їх на собі відчуваєш вони не дратують, ніде нічого не передавлюють і голова у них не болить навіть після кількох годин. І що головне вони не спадають і не стрибають ні під час бігу, ні на велосипеді. Також важливо що вони не запотівають.

Якщо ж їх порівнювати з Rudy Rydon Golf від того ж виробника (які мені теж дуже подобаються) то ця модель має більші лінзи і тому краще захищає обличчя від відтру. Це важить на високих швидкостях на велосипеді.

Що стосується коригуючих лінз. Повторюся що частину ціни мені на них покрила страховка, але все одно довелося суттєво доплатити. І з’ясувалося що хоча в таких лінзах я бачу більше деталей, але при цьому якось воно все перевантажує голову і особливо якщо швидко рухати очима чи головою то з’являється відчуття що ось-ось почне крутитися голова і стане підташнювати. Тому я ті лінзи на надто часто і використвую. І вам, якщо у вас нема суттєвих проблем з зором (у мене лінзи дуже слабенькі) теж не раджу.

Варто також зазначити що усі спортивні лінзи трохи викривляють кольори – це роблять для підвищення контрасту щоб, наприклад, тріщини у асфальті було краще помітно. Насправді для різних видів спорту є різні лінзи саме через те що треба підкреслювати. І все це дуже добре, але у повсякденному житті калюжі води виглядають наче в них бензин, трава має дуже насичений і глибокий зелений колір і таке інше.

В цілому окуляри класні і я їх можу порадити. Якщо вас відлякує ціна то гляньте на дешевші альтернативи типу Tifosi Podium.

Оцінки:

Kealan Patrick Burke. Kin / Кілан Патрік Бьорк. Родина (2011)

У чистому вигляді жахи. Тут у нас є родина повних відморозків де батько та мати зі схибленими мізками навчили дітей полювати на людей, а потім їх катувати та вбивати. І все це відбувається в якійсь глибинці де на протязі багатьох років родині ман’яків вдавалося безкарно вбивати туристів що іноді траплялися в їх краях.

І власне історія у книзі дуже проста (що і викликає основну масу нарікань) – одній з жертв вдалося врятуватися і знайшлося кому за неї помститися. І якби не криваві подробиці та різні “несподіванні” ускладнення то і справді книгу можна було б назвати ледь не дитячою. Але все ж таки її натуралістичніть і кривавість роблять історію лячною…

Читати чи ні? Чесно скажу що книга дуже добре розважає, затягує і навіть страшить. Але коли закінчиш читати відчуваєш що нічого нового з цією книгою не придбав – тобто читати варто лише щоб розважитися. Тому самі вирішуйте.

Оцінки:

Logitech Z200

Призначення та характеристики

Комп’ютерні колонки, хіба не зрозуміло? :) Давайте подивимося на характеристики:

  • Ціна – в районі $20.
  • Регулятор гучності, він же вимикач – на лівій колонці.
  • Регулятор рівня баса.
  • Вихід для навушників – на передній панелі  лівої колонки.
  • Вхід для мікрофону – на передній панелі  лівої колонки.
  • На кожній колонці по два 2.5-дюймових драйвери.
  • Підключення до ПК – 3.4 мм аудіо-джек.
  • Максимальна потужність – 10 Ватт.
  • На сайті виробника – https://www.logitech.com/en-us/product/multimedia-speakers-z200-business.

 

Враження

Я шукав доволі довго прості (і як кажуть у нас “недорогі, але хороші”) колонки для настільного ПК такі щоб і звук був не надто поганий, і щоб можна було їх ставити нормально, і, головне, щоб можна було просто на навушники перемикатися. І ці колонки задовольняють усі мої вимоги.

Стосовно якості звуку – вона недостатня для музики, але для фільмів, ігор та ютуба вистачає їх з головою. Навіть на половину гучності ніколи не вмикаю – і так добре кричать. Звуку мабуть не вистачає глибокого басу та якось ваги в цілому, але повторюся – якщо не для музики то ці колонки дуже хороший звук дають.

Також колонки дуже добре стоять на столі – “ніжка” вбудована прямо у корпус і звалити їх не можливо як їх не зачепай. Хіба що зі столу звалити вдасться, але не на бік.

Виглядають вони теж дуже симпатично і не дивлячись на блискучу поверхню пил не збирають.

Так само зручно підключати навушники на передній панелі (і звук переспрямовується на них).

Мабуть чого не вистачає іноді так це сабвуфера, але ж я таки спеціально шукав просте рішення.

Оцінки:

Inflatable Lounger

Розкажу трохи про своє враження від такої штуки як надувний диван/софа/труба для порожей. Надувається він вітром – з одного боку труба ця повністю відкрита. Власне надувати (тут слово “надувати” навіть не підходить) цю трубу дуже просто – повернув отвір в сторону вітру, захопив повітря, закрив отвір і закрутив край щоб уся труба стала жосткішою.

При наявності хоч якогось вітру наповнити повітрям цю штуку не складно взагалі і усі операція займає буквально кілька секунд. Коли ж вітра нема то треба трошки постаратися, але як призвичаїтися то нічого складного теж.

Я бачив кілька відео та відгуків де люди безуспішно намагаються надути подібну софу і потім кричать що вона “не працює”. Повірте мені на слово – усе працює і усе дуже не складно, треба лише розібратися.

Що стосується ціни то різні бренди пропонують дуже схожі за якістю вироби ціня яких починається від $30.

Стостовно якості треба звертати увагу на прошарки – має буте як мінімум щільний полієтилен всередині який і утримує повітря, жорстний захисний шар синтетичного матеріалу зверху та на відкритому краї вшиті широкі металеві пластини що забезпечцють надійне закриття та завертання.

Наскільки така штука зручна? На диво – дуже зручна. Якщо її добре накачати (та закрутити) чи посадити на неї 2-3 людей то сидиш наче на дивані. Можна і лягти, можна і на умовну спинку опертися, можна і лягти вздовж. Єдине що посередині “подушки” будуть розходитися і якщо інтенстивно крутитися то можна трошки провалитися вглиб цього дивану :)

У підсумку – раджу.