Місяць: Квітень 2018

Sony Waterproof Walkman

Призначення та характеристики

Як зрозуміло з назви це плеєр для плавання. Вірніше він водозахищений, тому у ньому можна плавати (що я і роблю), але звісно при бажанні можна і бігати чи просто ходити у ньому.

  • Ціна: повна ціна складає $100, в інтернеті постійно можна купити цей плеєр приблизно за $80.
  • Захищеність від води: до 2 м глибини в солоній чи прісній воді, піт, пилюка.
  • Місткість: 4 Гб.
  • Формат аудіо-файлів: MP3, WMA, AAC.
  • Час роботи від заряду: до 12 годин.
  • Підключення до ПК: через кредл до micro USB – зарядка та передача файлів.
  • Кнопки: праве вухо – вімкнути/вимкнути, програвання/пауза, перемотка; ліве вухо – порядок програвання, блокування зовнішнього звуку, гучність.
  • Насадки для вух: 3 пари для звичайної активності, 4 пари для води.
  • На сайті виробника (оновлена модель) – https://www.sony.com/electronics/walkman/nwz-w273-nwz-w274s.

 

Враження від використання

Все ще у пошуку ідеального (чи хоча б просто непоганого) плеєра для плавання після невдачі з Aerb 4G Waterproof MP3 Music Player, та трохи меншої невдачі з FINIS Duo… І схоже пошук продовжиться, але покращення таки є.

Головне для мене після спроб з попередніми плеєрами це зручність і загальний комфорт. Скажу що хоча навушники сидять не ідеально і одночасно і заважають і наче випадають в них все ж таки можна проплавати годину і ніякого особливого погіршення відчутно не буде.

І навушники таки іноді протікають. При цьому я досі не розумію як їх правильно одягати щоб не текли – іноді вдається годину пропливати без проблем, а буває через пару хвилин одне з вух повне води і звук повністю зникає.

Стосовно якості звуку не все так добре. По-перше, насадки для вух мають перекритий звуковий канал (це щоб як вода потрапить у вухо то не пошкодила б драйвери) – через це звук помітно глухий і з практично відсутнім басом. По-друге, більшість музичних стилів в цих навушниках перетворюються в кашу – басу майже ніде не чути, верхи пискляві і невиразні, середина злипається до купи. Найкраще звучати буде чітка електроніка де усе відбувається саме в середніх частотах, але відбувається не дуже багато чого – щось типу Frontline Assembly чи The Chemical Brothers. І також часто не вистачає гучності. Олена пробували ці навушники під час бігу і казала що звук значно якісніший коли не у воді.

Управління навпомацки не надто складне. Єдине що не зрозуміло нащо стільки кнопок – можна було б вдвічі менше зробити.

Одне з обмежень про яке варто знати – відсутність Bluetooth. У виробника є версія з підтримкою протоколу, але обійдеться вона вдвічі дорожче. Проте оскільки я цей програвач брав виключно для плавання мені таке обмеження взагалі не суттєве.

У підсумку – не надто дискомфортний програвач для плавання з доволі посереднім звуком. Є куди покращувати.

Оцінки:

 

Garmin Forerunner 920xt

Призначення та характеристики

Перед нами оновлення (хоча оновленням зараз цей годинник можна назвати дуже умовно – вже є новіші моделі) дуже вдалого мульти-спортивного годинника Garmin Forerunner 910xt. І далі я буду переважно порівнювати цю модель з попередньою.

А тепер до характеристик:

  • Ціна: повна ціна складає $450, іноді бувають скидки де можна зекономити до $50, а я свій взяв у стані refurbished (тобто з ремонту з повною комплектацією та гарантією) за $210. Вже минуло 2 роки з того часу і з годинником ніяких проблем не було.
  • Розміри: 45 x 55 x 12.7 мм.
  • Вага: 61 грам.
  • Стійкість до тиску в 5 атмосфер.
  • Екран: кольоровий 1.1″ x 0.8″ (29 x 21 мм), 205х148 пікселів.
  • Батарея: з увімкненим GPS до 24 годин, в режимі економії – до 40 годин.
  • Пам’ять (для тренувань, маршрутів, тощо): 32 Мб.
  • Інші функції: будильник, таймер, GPS/GLONASS, чесний альтиметр, компас, акселерометр, трекер активності (кроки, хвилини, калорії, сон, і т.д.).
  • Можна встановлювати додатки з магазину Connect IQ, отримувати нотифікацію з телефону, керувати камерами Garmin.
  • На сайті виробника – https://buy.garmin.com/en-US/US/p/137024.

 

Враження від використання

Як видно з опису вище характеристики не просто стали трохи кращими у порівнянні з попередньою моделлю, годинник насправді є пристроєм нового покоління. Також зручно що годинник можна синхронізувати з Garmin Connect на смартфоні по Bluetooth.

Він і виглядає краще – тонкіший, акуратніший. Але так само зручно записувати результати тренувань, інтервали, перемикатися між видами спорту.

Кольоровий екрам може здатися трохи зайвим (я би і без нього цей годинник вподобав), і особливої функціональності кольори не додають. Але з іншого боку знову ж таки заради привабливішого вигляду кольори свою функцію виконують.

У цього годинника трошки не такі і трошки не так працюють кнопки (і їх все ще забагато), але нічого такого щоб було занадто нелогічним нема. І як завжди у Garmin для цього годинника потрібен абсолютно унікальний кабель (а вірніше кредл) для зарядки і все те що у вас було для попередніх моделей чи інших сучасних моделей Garmin просто не підійде. Коли вони вже все на якийсь USB-C переведуть?

З недоліків можна назвати хіба що зависоку ціну і не надто тривалий час роботи – фактично доведеться зараджати кожен день що б там виробник не стверджував. І саме тому такі пристрої як мій зараз улюблений Garmin vívoactive HR мають свою нішу.

Оцінки:

Дуже детальний огляд годинника можна знайти ось тут – https://www.dcrainmaker.com/2014/11/garmin-forerunner-920xt-depth-review.html.

Samsung Gear IconX 2018

Призначення та характеристики

Справді безпровідні (тобто взагалі без будь-яких проводів) навушники в яких завдяки їх захищеності від поту та бризок можна займатися спортом.

Взагалі справді безпровідні навушники з хорошим прийомом сигналу та нормальним часом роботи з’явилися не так давно і до цього часу більшість моделей мали багато проблем. Але з появою саме цієї моделі та подібних моделей від Garmin та Jaybird ситуація почала покращуватися.

Спочатку глянемо на характеристики:

  • Ціна. Повна ціна складає $200, але час від часу бувають акції і розпродажі і мені вдалося купити їх за $150.
  • Форм-фактор: вкладиші.
  • Захищеність:  IPX2 (піт та бризки).
  • Вага: 8 грамів кожен вкладиш.
  • Розміри: в комплекті йдуть насадки трьох різних розмірів.
  • Час роботи: 5 годин з Bluetooth, або 7 годин в режимі відтворення музики записаної на самі навушники.
  • Кейс-батарея: додатково утримує повну зарядку.
  • Повна зарядка (кейсу та навушників) триває менше 2 годин і здійснюється через роз’єм USB-C.
  • Швидка зарядка: 10 хвилин у кейсі заряджають навушники на 1 годину.
  • Кнопки управління: відсутні. Натомість навушники реагують на різні дотики та жести. Одне торкання – відтворення/пауза, подвійне торкання – наступна пісня, провести вгору/вниз – гучність і так далі.
  • Датчик серцебиття – вбудований в навушники.
  • На сайті виробника: http://www.samsung.com/global/galaxy/gear-iconx/.

 

Враження від використання

Спочатку про якість звуку. З того що я постійно використовую має сенс порівнювати зі спортивними ж Bose SoundSport, JayBird BlueBuds X Sport та Jaybird JF3 Freedom. За комфортом та якістю звуку Samsung очікувано програє Bose, але через те що Bose не щільно прилягають у Icon чути набагато менше зовнішнього шуму. Якщо ж порівнювати з моделями від Jaybird то мені звук у Samsung подобається менше. Хоча він дуже чистий і чіткий у ньому наче не вистачає якоїсь м’ясистості. Натомість звук у навушників дуже дзвінкий. Він найкраще підійде для року і подібної музики де багато усього відбувається на середніх частотах і де бас та перепади гучності не такі важливі. Зрозумійте мене правильно – звук такий що чути що дорогі навушники, в цьому розчаровані не будете.

Активне шумоподавлення у навушників відсутнє, проте через те що вони добре закривають вуха зовнішні шуми не дуже і заважають.

Стосовно комфорту теж усе непогано – в них можна провести пару годин. А під час бігу та інших активних занять вони не те що не стрибають, вони навіть не зрушуються хоч на скількись.

Так само радують розміри – навушники практично не виступають з вух і їх можна навіть не помітити якщо дивитися на людину в них не з боку.

 

Коробочка виглядає доволі стильно, компактна і неї легко оперувати.

Підключення до телефонів не викликало жодних проблем.

Тепер про недоліки. Перше і головне це управління – під час бігу просто неможливо не зробити щось не те. Хочеш перейти на іншу пісню чи змінити гучніть – гарантовано або поставиш на паузу або ще щось таке відбудеться. Навіть якщо не бігати у них, а спокійно стояти часто не вдається виконати потрібну команду. І це відгук який ви можете часто прочитати від багатьох людей будь-де. Я особисто для управління музикою використовую програму на своєму Garmin vívoactive HR і вам також рекомендую забути про управління жестами.

Ну і варто сказати про те що присутнє, але мені особисто не суттєве. Датчики серцебиття нажаль доступні лише через програму від Samsung і ніяк скористатися ними з пристроями від Garmin не вийде. Тому ними і не користуємося.

Так само і тренер вбудований в навушники який може підказувати програму бігу нам абсолютно ні до чого. Та і максимум що він може там підказати це “тримай темп”, “знижуй серцебиття” і таке інше. Ніяких там справжніх програм на швидкість чи витривалість нема. Тому раджу його просто відключити.

 

У підсумку якби цим навушникам краще управління то я навіть би погодився на той звук що є і назвав би їх найкращими спортивними навушниками взагалі. А поки що є шанс у когось зробити ще ближче до ідеалу :)

Оцінки:

 

 

[переклад] Nirvana – Polly

Вираз Polly wants a cracker який дослівно перекладається як “Полі хоче плеченьку” використовують так само як у нас “Попка дурак” – цій фразі вчать домашніх папуг. І в цій пісні фраза має подвійний зміст.

Полі хоче печеньку?
Але спочатку мені треба розрядитися.
Вона хоче води
І щоб я прибрав паяльну лампу?

Це ж не моя провина –
У всіх нас всередині є зернятко зла.
Давай зв’яжу
Твої брудні крильця,
Дай погарцюю на тобі.
Не ріж собі вени –
Мені ж потрібна твоя допомога
Щоб задовольнитися.
У мене є мотузка –
Я ж тобі казав,
Я тобі обіцяв
І так і зроблю.
Дай погарцюю на тобі.
Не ріж собі вени –
Мені ж потрібна твоя допомога
Щоб задовольнитися.

Полі хоче печеньку?
Може ще і поїсти дати?
Вона просить розв’язати її.
Може так і зроблю щоб поганятися за нею.

Полі каже що у неї болить спина,
І що їй вже сумно…
Вона мене підловила і втікла,
Мене вражає її волі до життя.

Трейл Forth of July

Олена десь прочитала про цей трейл що наче на ньому рано починається весна і можна побачити багато квіточок. Власне весь трейл туди і назад має трохи більше 20 км довжини та нормальний підйом (і відповідно спуск у зворотній бік) що доволі нормально для одного дня.

 

В сам похід ми визбиралися 25-го березня. Добиратися до трейлу від нас десь приблизно 2.5 години машиною, через засніжений гірський перевал де все ще можна кататися на лижах і потім у приємне курортне містечко у німецькому стилі під назвою Лівенворс.

 

Коли ми вже були близько до початку трейлу на дорозі було доволі багато снігу і навіть брили льоду. От заради таких моментів я дуже щасливий що маю Subaru Forester і страшенно своєю машиною задоволений.

Коротше приїхали ми на початок трейлу, взулися, накинули рюкзаки і вирушили в дорогу. Доріжка не круто, але постійно йду у гору, з’являється трошки сніжку що ще не потанув. З часом снігові плями все більші і більші. І ось вже плями не засніженої землі серед снігу. А далі пішов сам сніг з під якого іноді видно вершини придавлених ним дерев та якісь кущики.

 

Доріжка зникла, але там хтось один перед нами пройшов і ми слідували цим слідам. Сліди йшли в гору зиґзаґом і я перевіряв своїм новим навігатором Garmin Oregon 750t – схоже той хто йшов тут до нас дуже добре знав дорогу і слідував її контурам навіть коли нічого під снігом не видно.

В якийсь момент сніг вже вкривав все навколо, а кут підйому ставав все крутішим. Вже було трошки страшнувато йти – якщо послизнутися то можна дуже круто полетіти вниз багато десятків метрів. Не знаю який там точно був кут, але у багатьох випадках здавалося що було крутіше за 45 градусів.

 

І таки в один момент я послизнувся і поїхав вниз. Вдалося зачепитися однією ногою яка була глибоко в снігу і далі на спині роблячи сходинки ногами я обережно видерався назад на доріжку. Проблема в тому що в такий момент лежиш на крутому схилі мерзлого снігу з якого не стирчить жодної травинки. І можна просто зірватися вниз. Ну та як би там не було я нарешті через якийсь час вибрався назад в “колію” і ми вирішили йти назад. Олені в цей час снігу було вже вище коліна.

Ми не дійшли найвищої точки трейлу пару сотень метрів, а по довжині зробили лише половину дистанції. Тим не менше це було правильне рішення – занадто ризиковано було продовжувати.

 

Йти назад теж було не надто легко – весь час з гори що важко для м’яз ніг.

І ось через 5 годин ми вже біля машини і оскільки закінчили ми на годин 5 раніше ніж розраховували то поїхали у Лівенворс щоб поїсти німецьких сосисок. Ну і додому потім :)

Наша подорож на Garmin Connect – https://connect.garmin.com/modern/activity/2579756255 і на Strava – https://www.strava.com/activities/1472362291.

Усі світлини з цього та інших наших хайків за 2018-й рік – https://1drv.ms/f/s!An2jFEIZkBKyk4EoN9nIOTBMnzbr-A.

Hannu Rajaniemi. Jean le Flambeur / Ханну Райаніємі. Жан ле Фламбер (2010-2014)

Коли дебютна книга нікому до того не відомого автора вистрілює так що її усі порівнюють зі “Сліпою зоною” та “Анафемом” і коли гранди жанру в один голос хвалять і автора і книгу то без усяких сумнівів треба брати і читати.

І треба сказати що хоча ні стиль оповідання ні описаний світ не схожі на те з чим книгу порівнюють є щось таки спільне у молодого автора і Пітера Уотса. А саме ставлення до читача як до розумної дорослої людини. І якщо Уотс оперує науковими і вузькоспеціалізованими термінами не пояснюючи їх (що примушує на кожній сторінці щось шукати у Вікіпедії) то Райніємі не розказує нам ні історію світу в якому відбуваються події ні історії діючих осіб. Читача просто кидають у вир подій і лишається дізнаватися про світ з дрібниць супровідної до основного сюжету інформації. Ну або здатися і кинути читати.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/57134-jean-le-flambeur.

 

The Quantum Thief / Квантовий крадій (2010)

Головного героя визволяють з в’язниці в якій він нескінченно переживав смерть у різних її формах. А визволяють його щоб він вкрав те що потрібно замовнику. А вкрасти треба на Марсі, у крокуючому місті. А мешканці Марсу захищають себе від спостерігачів спеціальними технологіями. А головний герой виявляється вже колись давно був на Марсі і навіть щось там набудував.
І ще тут є якісь зоку з їх технологіями, ще є нановіруси що постійно атакують місто. Ще тут кожна людина має чітко відведений час життя після чого має служити роки як свідомість однієї з машин що підтримує існування міста. І ще тут є боги і купа інших незрозумілих і не пояснених ніколи речей…

Але тим не менше книга затягує і її сюжет схожий на детектив у стім-панковій обгортці навіть не такий цікавий як той світ що намагаєшся його зрозуміти поки читаєш.

І хоча до кінця нам так і не розказують ні історію головного героя чи замовника крадіжки, ні історію Марса і катастрофи що здається сталася в минулому світ виглядає логічним і ніяких дисонансів не викликає. І при цьому сюжет розвивається доволі непередбачувано.

Оцінки:

Книга мені настільки сподобалася що я одразу почав читати наступну в серії…

 

The Fractal Prince / Фрактальний принц (2012)

Цього разу більшість подій відбувається на Землі на яку вирушає головний герой щоб викрасти дитячу копію одного з богів.

У книзі ми більше дізнаємося про світ і краще починаємо розуміти значення термінів що їх використовує і автор і його герої.

Власне перед нами світ в якому людство майже втратило своє біологічне коріння і так само існує у віртуальній реальності як і у фізичній. При цьому універсальні штучні інтелекти це як правило поробітнені людські свідомості.

Ще у нас тут існує самокопіювання (для свідомості) та навіть “чорні дири” у вигляді злиття безлічі особистостей в бога. Ну і так далі.

Уся книга має східні мотиви що підсилюється як іменами землян так і їх термінологією – джини, як приклад.

Власне одна з проблем з подібними книгами це те що їх сюжет не можна розказати не переказавши усю книгу в деталях. І тут дійсно краще прочитати ніж послухати чийсь відгук.

Книга мені так само сподобалася, чимось більше, а чимось менше ніж перша, але перед тим як почати останню в серії захотілося перемкнутися тимчасово на щось легше для мозку. Занадто вже вибаглива подібна фантастика…

Оцінки: