Joe Abercrombie. The First Law / Джо Аберкромбі. Перший закон (2006-2008)

Класні книги у жанрі “темного фентезі”. Це такий стиль де нема ельфів та принцес, а натомість є не надто чесні та розумні люди що лаються, б’ються, зраджують і крадуть. Тут рани після битв не загоюються, а гниють і смердять, тут замість мужніх шрамів на плечі чоловіки мають покалічені кінцівки, вибиті зуби та деформовані обличчя. Тут жінок ґвалтують бо вони слабші, а знедолених обкрадають бо вони не можуть дати відсіч. Коротше реалістичніше навіть за реальне життя.

Автор дуже добре пише, а крім того не починає розмальовувати карту свого світу і розписувати хто де живе. Географію та геополітику читач засвоює по ходу оповіді, та навіть під кінець книги залишаються великі білі плями.

Також характерно що у книзі нема позитивних героїв. А навіть ті що здаються такими з часом, коли відкривається їх мотивація та моральні устої, виявляються ще гіршими за гречних очевидних негідників.

В одному (тобто найвищому для мене) ряду з “Чорним загоном”. Але ця річ жорстокіша набагато.

The Blade Itself / Саме лезо (2006)

З півночі, населеної дикими суворими воїнами йде загроза одному з уламків колись великої імперії. З півдня завойовницькі плани виношує інша держава що невпинно росте останні рокі.

Взагалі весь світ сильно нагадує час після падіння Римської імперії. Я так і уявляв собі що події відбуваються в Італії десь (центр), Англії чи Німеччині (північ), та на півдні є Алжир чи Єгипет.

Ну от ми дізнаємося про бюрократично-феодальний устрій, магію яка майже покинула світ (і про те що вона не дістається безкоштовно і не діє як заманеться), трошки про часи розквіту Імперії та власне створення світу.

Але все ж таки основна частина це пригоди – бої, погоні, змагання, катування, …

Головний результат – збирається компашка для тривалої небезпечної подорожі (звісно це могутній артефакт який треба знайти). Як це заведено у класичному фентезі в компанії максимально несумісні люди – маг, воїн, воїтельниця, учень мага та аристократ.

http://www.goodreads.com/book/show/944073.The_Blade_Itself

Before They Are Hanged / До того як їх повісили (2007)

Довга подорож дає можливість членам команди вести тривалі дискусії в яких вони обмінюються знаннями про світ і звідки ми дізнаємося про створення світу, історію держав та походження і ціну магії.

Усе це розріджено боями, каліцтвами та переривається бойовими діями на півдні та півночі держави за яку читачі мали б вболівати.

В кінці саме існування держави під загрозою, артефакт не знайдено (що не характерно для фентезі), кілька героїв вбито чи покалічено і взагалі все якось доволі напружено. Не почати читати наступну книгу одразу після цієї просто не можливо.

Тут з’являється відчуття що автор говорить нам не вся і раптом якісь дрібні деталі з попередньої книги (які незрозуміло для чого було введено взагалі) починають важити дуже багато і дозволяють зрозуміти те що прямо не було сказано.

Це ще одна класна річ у цій серії – деякий час навіть після закінчення трилогії настають просвітлення “о, так ось чому він так зробив”, або “а, так от через що таке сталося”.

http://www.goodreads.com/book/show/902715.Before_They_Are_Hanged

Last Argument of Kings / Останній аргумент королів (2008)

Ось тут все і розв’язується. Книгу перенасичено бойовими діями і біганиною. Тут з’ясовується що деякі позитивні і могутні персонажі є дріб’язковими маніпуляторами, а деякі героїчні особи – безпросвітними дурнями.

Магія, яка знищує ворога калічить більше союзників ніж ворогів, але магу на людей все одно, у нього свої плани на сотні років. Могутній мудрий правитель є безвольною маріонеткою, а непереможний воїн – просто диким колгоспником що не вміє користуватися унітазом.

І взагалі всі ці епічні події є чимось не надто більшим за розбірки магів і поділ сфер впливу. Єдине що основна їхня зброя політика, а не магія.

Ну і нічим хорошим не закінчується – бродяги залишаються бродягами, сильні не втрачають сили і влади. Лише людей купу поклали.

http://www.goodreads.com/book/show/944076.Last_Argument_of_Kings

Best Served Cold / Краще смакує охолодженим (2009)

Головними героями на цей раз виступають другорядні та прохідні герої основної серії, а дії відбуваються на землях про які було лише згадано у перших книгах.

Історія жорстокої помсти за підступність і зраду. І знову фірмовий стиль автора: біль, муки, поранення та каліцтва описує так що ні на секунду не забуваєш що герої живуть у жорстокому, мало комфортному світі. І до того ж автор не забуває згадати про голод, холод, бруд, несмачну їжу, некрасивих людей та інші непривабливі речі.

Проте цього разу здається є певний перебір. Коли вже на перших сторінках починається детальний опис катування та мук то якось трошки перегорають запобіжники, а далі жорстокість і бруд йде по наростаючій.

З іншого боку це хоч і фентезі, проте тут відсутня магія. В основній серії один з останніх магів світу був у головних героя, тут же лише холодна зброя і натяки на магію. Це більше наближує книгу до популярної зараз “Гри престолів” ніж до класичного фентезі.

Сюжет цікавий, динамічний і драматичний, але книга трошки завелика за обсягом і вимагає зусиль щоб дочитати.

Проте любителям темного, реалістичного фентезі має сподобатися.

Оцінки:

Fujifilm FinePix XP10

 

Ціна: $135

Призначення: “Екстремальна” камера яка не боїться води (до пари метрів глибини), падінь, температур. Не потребує також слідкування за оптикою. А до того ж вміє писати відео.

Загальні враження: Скажу чесно що спочатку ми цю камеру не оцінили. Після купівлі вона більше року пролежала у нас без діла. І лише нещодавно ми заново відкрили її.

Використовуємо в басейні (щоб потім подивитися на відео на найбільш суттєві недоліки у техніці плавання). Беремо у подорожі і знімаємо у воді.

Також дуже класно те що можна її кинути у кишеню хоча б і поруч ключами і не хвилюватися про оптику.

І взагалі це найкраща камера з тих що у нас були за весь час.

Недоліки: Хоча кольори передані непогано (на мій любительський погляд) проте часто картинка буває змазаною. Тому бажано кожен кадр робити по 2-3 рази.

На сторінці виробника: http://www.fujifilm.com/support/digital_cameras/specifications/xp/finepix_xp10/index.html

Frederik Pohl. The Coming of the Quantum Cats / Фредерік Пол. Нашестя квантових котів (1986)

 

 

В назві книги, як і в тексті, дотепно обігрується кіт Шредінгера. Як відомо кіт цей одночасно і живий і мертвий. Єдине що знаходяться вони в різних Всесвітах (і це не маячня якась альтернативна, а сама що не є сучасна фізика).

За сюжетом книга нагадує знамените “Кільце навколо Сонця” Саймака, але дуже віддалено. Тут на Землю нападають земляни але з іншої реальності. Ну і воюють самі з собою. А потім вже і не розумієш  де хто.

Небагато насправді НФ, лише головна ідея. І літературності малувато. В основному опис воєнних та навколовоєнних дій.

http://www.goodreads.com/book/show/1402910.The_Coming_of_the_Quantum_Cats

Zune 4/8/16 GB

 

На мою думку це найкращий в історії MP3-плеєр для занять спортом. І не менше.

Одна з причин – він зручно лежить в долоні, якраз ідеально підходить за розмірами. Швидкого погляду достатньо щоб глянути що там грає чи пройтися по меню. А міняти гучнісь, перемикати пісні/станції чи робити паузу можна одним пальцем не дивлячись навіть. Чомусь саме такий спосіб (тримати у руці) виявився найзручнішим для мене і за останні 4 роки не виникало бажання повернутися до прищепок.

Далі перелічу ще характеристики які є доволі привабливими і для когось можуть бути більш важливими.

Радіо – особливо зручно в спортклубах де часто у залах висять великі екрани, а звук для кожного з телевізорів передається на окремій частоті.

WiFi – не лише вихід в інет, але і безпровідна синхронізація з ПК та навіть передача пісень між присторями.

Zune Pass – за 15 доларів у місяць маєте необмежений доступ до музики (замість платити за кожну пісню окремо). Більше того – якщо сподобалася якась пісня з радіо можна одним натисненням додати її у колекцію і при першій нагоді її буде викачано (підключення до ПК чи WiFi).

Вміє показувати (і синхронізувати) фотографії та відео на великі екрани  або XBox. І до речі Zune Marketplace доступний на XBox теж, а Zune Points  еквівалентні XBox Points.

Навушники доволі зручні і дають непоганий звук (як мінімум не гірший за ті що йдуть з iPod’ами). І взагалі якість звуку на висоті, точно краща за iPod’івську.

На жаль більше не випускають Sad smile

На амазоні можна купити 4 Gb за $100, 8Gb – $200, 16 Gb – $400. Я ж свого часу купив пару пристроїв за дешево. Спочатку перекупив 4 Гб модель у співробітника який нею не користувався за 40 баксів. А як та померла від старості за 3 роки (щоденне використання по 1-2 години в будь-яку погоду) то вже за 20 баксів купив 8 Гб модель у іншого який загубив кабель одразу після покупки Smile Зараз от дивлюся на ebay купити за дешево (доларів за 20-30) пару моделей будь-якої місткості. Краще на жаль нічого для бігу не придумали поки що.

Kit Pedler, Gerry Davis. Mutant 59: The Plastic-Eaters / Кіт Педлер, Гері Девіс. Мутант 59: пожирачі пластику (1972)

 

Це чиста НФ яку не здивуюся якщо перекладали в СРСР.

Внаслідок експерементів виник вид бактерій що живиться пластиком (і розкладає його). Як результат – локальний апокаліпсис у Лондоні.

Проблему вдається побороти, але страшнувата – комунікації, водопостачання та і просто ключові для виживання сучасної людини технології, інструменти та потужності повністю залежні від пластиків…

От тільки в літературному плані книга слабувата.

http://www.goodreads.com/book/show/2368220.Mutant_59

Tim Powers. Dinner at Deviant’s Palace / Тім Поверс. Вечеря в палаці відхилень (1985)

 

 

Постапокаліптична (післяядерна) Америка владу в якій поступово прибирає до рук позаземний психовампір. Не дивлячись на такий трешевий сюжет в цілому книга хороша – якісний постапокаліпсис, пригоди і навіть трошки вивертання мізків.

Книга отримала аж дві найпрестижніші у фантастиці нагороди – Небулу та премію Ф. Діка.

До речі за мотивами книги відома pop-black група Cradle of Filth написала одноіменну пісню (альбом Bitter Suites to Succubi).

http://www.goodreads.com/book/show/209700.Dinner_at_Deviant_s_Palace

Michael Swanwick. Vacuum Flowers / Майкл Свонвік. Вакуумні квіти (1987)

Сонячна система стала великим, густонаселеним містом. Земля еволюціонувала до колективного розуму. “Психзразки” цікавих і героїчних особистостей можна купити і завантажити собі в голову. І ось одна з тестерів таких зразків після смерті і відновлення з резервної копії опиняється у таборі борців з корпораціями.

Дуже сильний сплав наукової фантастики і пост-кіберпанку, сподобається прихильникам обох стилів.

http://www.goodreads.com/book/show/243854.Vacuum_Flowers

Clive Barker. The Great and Secret Show / Клайв Барке. Велика таємна вистава (1989)

На диво нерівна книга від автора лячних історій “Повсталий із пекла”.

Випакдковій і не дуже хорошій людині випадково потрапляє у руки могутня магія і знання. Далі за допомогою вченого який стає його добрим антагоністом обоє здійснюють еволюційний стрибок і стають ледь не рівними богам.

Далі йде боротьба між ними і несподівано історія жахів у маленькому сонному містечку (прямо як Стівен Кінг цю вставку писав).

Далі йде така мішанина містики, жахів, фантастики і фентазі що іноді сам не розумієш чому досі не кинув це читати. Там ще й до кучі альтернативна теорія еволюції, будови всесвіту та інших чакр з аурами.

І сам хід оповіді дуже нерівний – то повні провисання і тягомотина, а то прямо затягує так що відірватися не можна.

Оцінки:

Subaru Forester 2013

Так, це наша нова машина Smile

Довго, дуже довно, неймовірно довго вмовляв Олену купити саме сУбару. Їй чимось бренд так не подобався що просто з гнівом відкидала всі мої пропозиції. І ось нарешті поступилася.

Це модель 2013 року, 2.5X Premium. Коробка автомат звісно.

Чому ж ми вирішили проміняти свою Акуру РЛ (2005 Acura RL)? Головна причина це споживання акурою бензину. Вона їла самий дорогий 92-й бензин ($4.05 за галон – $1.07 за літр), причому розхід рідко коли був кращий за 18 миль на галон (13 літрів на 100 км). Проте люди які зазвичай купують акури та інші ягуари рідко звертають на такі дрібниці деталі.

У нової ж машини розхід по місту 21 миля на галон (11 літрів на 100 км), а по швидкісним дорогам 27 миль на галон (9 літрів на 100 км). Це при тому що вона їсть найдешевший 87-й бензин. У нас ціна такого бензину зараз складає $3.79 за галон ($1 за літр).

Крім того акура вже була не нова, а платили ми за неї більше ніж за деякі нові машини мали б.

Зрозуміло що акура на пару класів вища за сУбару, наприклад такі речі:

    • шкіряний салон і найзручніші крісла які ми бачили
    • вбудована навігація
    • практично повна звукоізоляція в салоні
    • неймовірна аудіосистеми з еквалайзерами ледь не на кожен динамік і сабвуфери
    • незалежний клімат контроль для 2-х людей
    • супутникове радіо
    • можна було запам’ятати положення сидіння, руля та дзеркал для двох водіїв і натисненням на одну кнопку пересунути усе це в зручну для себе позицію. Хоча і кнопку не обов’язково натискати – машина по комплекту ключі знає хто з водіїв сідає.
    • заводити можна без ключа
    • неможливо закрити ключ в машині

Напевне ще щось є, недарма ж вона в базовій комплектації коштує як 4 наші субару. Просто з мене такий автомобіліст що я ні в попередній нашій Шеві Малібу, ні в акурі капот жодного разу не відкривав і навіть не знаю як воно це робиться. Так, наприклад, коли мені показали де у субару лежить запасне колесо я розказував Олені що вау, тепер у нас є запасне колесо в машині. А виявляється воно і в Акурі було приблизно там же сховане Smile

Хотів узяти темно-сірого кольору, але Олена закомандувала білу (як завжди виробники не могли назвати колір просто “білий”, він у них якийсь “білий перл”). Мені в принципі все одно – помаранчових чи салатових субару не випускають, тому підійде будь-який з нудних кольорів.

Слово Premium у назві моделі означає що у нас є деякі додаткові фічі – великий люк, підігрів сидінь, підігріврозморозка дзеркал та лобового скла, ще там щось.

Після одного дня вождіння призвичаїлися і особливих складнощів нема. Машина навіть трошки коротша за Акуру, тому більш маневрена. Хоча досі незвично так високо сидіти над дорогою.

Купувати машини в США саме задоволення. Спочатку ходит і катаєшся пробуєш машини, потім обговорюєш ціну і тут же на місці все відбувається. Ми ще були б трошки винні банку за Акуру якби продали її самі (трошки обдерли, одна аварія невеличка була). Салон купив її у нас за всю суму боргу, закрив наш кредит, додав різницю до продажної ціни, відкрив кредит на нову машину (1.9% на 5 років), оформив страховку і почав оформлення документів на отримання номеру (коли буде готовий або подзвонять і ми приїдемо до них прикрутити його, або можуть вислати нам поштою щоб самі прикрутили). Все це за менше ніж 2 години. Тобто можна приїхати на старій машині, продати її, купити нову і оформити абсолютно всі потрібні документи за менше ніж 2 години у автоділера. І це, панове, при тому що я навіть не є громадянином. Ну таке…

UPD. А, головне ж забув сказати! В акуру незручно запихувати велосипеди і колеса в багажник, місця мало, а в субару як скласти задні сидіння то все увійде пречудово. Для чого ж зміна машини і задумувалася :)

Як ще щось згадаю то допишу у коментах.