Серпень 2012 – Сторінка 2 – Ще один не такий як усі…

Fred Saberhagen. Berserker / Фред Саберхаген. Берсеркер (1967-2005)

Початково серію було розпочато одним автором, але згодом до написання долучилися інші майстри фантастики. В списку авторів є такі генії та зірки першої величини як Роджер Зелязни, Пол Андерсон та Ларі Нівен.

Берсеркери – машини руйнування (космічні кораблі) з можливостями самовідновлення та реплікації. Мають доволі такі розвинений інтелект. Єдина ціль Берсеркера – знищення життя. Розмірами від невеличкої планети до дорослої людини.

Свого часу їх було розроблено як автономну зброю з можливостями саморемонту для війни між іншопланетними расами яка точилася коли людство перебувало ще в палеоліті.

База з виробництва висилає все нових і нових вбивць яких практично не можливо зупинити і Галактика страждає від них десятки і сотні тисяч років.

І ось у війну вв’язується людство і так само як і машини ставить собі за мету остаточно знищити ворога – або ми, або вони.

Цінність серії і кожної окремої книги полягає в тому що їх складено з оповідань не зв’язаних між собою. Добре розроблена база і деталі світу дозволяють авторам приділяти більшість уваги саме своїм ідеям.

Оповідання дуже різні – різні часи і культури, різні рівні розвитку, різні Берсеркери в кінці кінців.

Оповідання передають і відчай неминучої загибелі, і героїчні спроби боротьби, і винахідливість і все інше що хотілося відобразити авторам.

Деякі оповідання просто маленькі шедеври наукової фантастики.

В серію входять такі книги:

Berserker / Берсеркер (1967)
Brother Assasin / Брат вбивця (1969)
Berserker Wars / Війни Берсеркерів (1981)
Berserker Throne / Трон Берсеркера (1985)
Berserker Blue Death / Берсеркер “Синя смерть”(1985)
Berserker Base / База Берсеркера (1985)
Ultimate Enemy / Заклятий ворог (1987)
Berserker Attack / Атака Берсеркера (1987)
Berserker’s Planet / Планета Берсеркерів (1991)
Berserker Lies / Брехня Берсеркера (1991)
Berserker Man / Людина-берсеркер (1992)
Berserker Kill / Берсеркер-убивця (1993)
Berserker Fury / Гнів Берсеркера (1997)
Shiva in Steel / Сталевий Шива (1998)
Berserker Star / Зірка Берсеркера (2003)
Berserker Prime / Головний Берсеркер (2003)
Rogue Berserker / Берсеркер-негідник (2005)

В деяких книгах оповідання повторюються.

Camelbak Podium

Ціна: $10-$15 в залежності від обсягів та навявності “термосу”.

Призначення: Пляшка для пиття. В першу чергу призначена для велосипеда, але прекрасно працює і в залі, і в басейні.

Загальні враження: Найголовніше що є у пляшок від цього виробника це оригінальний “сосок”. По-перше, він може знаходитися у двох станах – закритий, коли нічого взагалі не виливається, і відкритий коли рідину висмоктуєш чи вичавлюєш. І це дуже зручно в порівнянні зі звичайними велопляшками де спочатку треба зубами відкрити сосок, а після того як попив закрити бо буде розливатися. Тобто цю пляшку треба тримати закритою лише при транспортування, а на велосипеді вона постійно відкрита і рідина не виливається з неї.

Недоліки: Не виявлено. І навіть ціна така сама як у звичайних пляшок. Хіба що відсутність яскравих розфарбовок можна було б назвати недоліком.

На сайті виробника: http://www.camelbak.com/Sports-Recreation/Bottles/Podium-Big-Chill-25oz.aspx

Звіт…

Коли я вже подумав що завантаженішим по роботі бути не можна все тільки починалося. Ми все ближче і ближче до наших дат, продукт все ближче і ближче до ринку…

Працюємо тепер і вихідними, і ночами, і все одно ледь-ледь встигаємо.

За всі ті майже 4 місяці що я у команді зроблено неймовірний обсяг робіт, суттєво покращено багато чого. Нажаль я не можу відкривати деталі, ну та ви самі все розумієте.

Читати майже не встигаю, на тренування часу не вистачає.

Майже закінчив серію “Культура” Йена Бенкса (http://www.goodreads.com/series/49118-culture), але бачу що останні книги буду таки дочитувати у відпустці.

Із серіалів підсіли на “Фрейзера” – легенька комедія з іноді на диво смішними моментами (http://www.imdb.com/title/tt0106004/).Там щось близько 300 серій загалом (епізоди по 20 хвилин), так що нам ще надовго вистачить. Не “Друзі” далеко, але розслабитися можна прекрасно.

Із музики в основному слухаю класику, скрипки та гітару. У нас навіть будильник в 6:30 вмикає радіо де цілодобово класичну музику крутять. Отак і прокидаємося під прекрасне.

Ну і головне що попереду відпустка на омріяних Карібах.

А безпосередньо перед нею, перед відпусткою тобто, спробую зробити свій перший Half Iron Man (2 км плавання, 90 км велосипед і 21 км біг). Що мене лякає так це велосипед. Я і досі в цьому виді почуваюся дуже невпевнено і взагалі боюся що добігти після нього не зможу. Ну ма в принципі результат мене не цікавить, для першого разу головне фінішувати в принципі.

Отакоє от. А у ваш що нового?

Rossignol Sky 15 Backpack

Ціна: невідома (офіційно не продається), мені дістався за $25

Призначення: Маленький рюкзак для походів. Найбільше відділення вмістить кросівки і футболку з джинсами, але 15” лептоп вже не влізе. Менше відділення пласке і може вмістити документи, карту, телефон, ключі, тощо. Є сітка для подушки чи кофти, дві бокові кишені-сіточки. Застебається на поясі та грудях. На спині м’які рельєфні подушки що забезпечують вентиляцію.

Загальні враження: Спочатку про те де я його взяв. У нас поблизу є магазин в якому продаються речі що їх компанії готують на виставки. Часто це нові моделі які не йдуть у масове виробництво. Ось так цей унікальний рюкзак і з’явився у нас.

Бігаю з ним практично щодня. Сидить зручно, не стрибає взагалі. Вміщує судочки з фруктами/бутербродом, футболку, а іноді і взуття.

Недоліки: Є і кілька недоліків. Перше це те що рюкзак призначено для походів, а не для бігу і типові “бігові” проблеми у ньому не вирішено. А це такі речі як: хлястики тіліпаються і доводиться їх зав’язувати вузлами, бо коли біжиш якусь відностно довгу дистнацію то це нестерпно дратує. Крім того застібка на грудях постійно лізе вгору і намагається мене задушити. Блискавки треба застібати дуже уважно і зачепляти одну за ішу щоб від бігу не розстебнулися і труси не почали сипатися на дорогу (було і таке). Ну і ще хотілося б щоб маленькі кішені було винесено назовню замість того як їх розміщено всередині більших.

Іншими словами це суперовий маленький рюкзак для ходьби, але як біговий рюкзак він має характерні недоліки.

William Golding. Lord of the Flies / Вільям Голдінг. Володар мух (1954)

Не сказав би що це одна з моїх науйлюбленіших книг, але дуже близька до того.

Можна почати так: діти на острові будують суспльство яке дуже швидко як викривлене дзеркало перетворюється на жорстоку карикатуру на те що будують дорослі…

Але було б насправді тупо щось писати про цю пам’ятку літератури, а тим хто якимось дивом не читав скажу – нафіг з інтернетів, книжку в руки і читати!

А, ще одне зауваження – автор зумів зупинитися там де сучасні письменники настрочили ще б кілька десятків сторінок.

2012-08-11-Lake Tye Triathlon, Monroe, WA

Цей тріатлон відбувався зовсім недалеко – усього 30 хвилин машиною з дому до старту.

Маленьке смішне озеро. Смішне тому що має такі контури з прямих ліній яких у природі не буває.

Старт мав бути о 7:30, але був такий сильний туман що не воді не було навіть видно наступного буйка.

Ну і затримали старт через це майже на годину.

Крім того для олімпійської дистанції змінили маршрут – треба було пливсти 2 кола по маршруту спринта і за моїми відчуттями дистанція була довша.

Я був третій у своїй віковій групі. Загальний час дуже поганий, хоча я був задоволений тим як виклався на дистанції.

Отже час у підсумку 2:27:43.5. Плавання – 25:14, Т1 – 0:49, вело – 1:18:55, Т2 – 0:43, біг – 0:42:01.

До речі Олена теж була третьою в своїй віковій групі.

Протокол змагань тут – http://www.buduracing.com/raceresults/20120811_832.pdf#view=Fit.

Маленький час у транзитній зоні пояснюється тим що вона реально крихітна була (усього пару сотень людей на старті), а потім треба було далеко бізгти від неї з велосипедом.

На самому велосипеді я довго тупив і вперто натискав не ту кнопку на комп’ютері. А дійшло чому не можу почати запис лише на другому колі. Ось тут половина велоетапу – http://connect.garmin.com/activity/209572105.

І взагалі згідно даних з мого комп’ютера велоетап був довшим мінімум на 5 км.

А стартували ми майже одночасно тому Олену, яка робила вдвоє коротшу дистанцію, я просто не міг.

Бігти почав дуже добре, десь по 4:06 кілометр. Думав нарешті вибіжу з 42 хвилин. Але наприкінці першого кола почало нестерпно боліти у боку. То була не діафрагма бо глибоке дихання не допомагало. Довелося зупинитися і трошки пройтися. Далі добіг нормально.

Дані бігового етапу з мого годинника – http://connect.garmin.com/activity/209570871.

Як правило на бігові я наздоганяю всих тих кого не зміг на велосипеді, та тих хто мав наглість мене на велосипеді обігнати Smile А тут один дядько так добре пішов уперед, обійшов мене, але за кілометр до фінішу з ним сталася така ж біда як і зі мною до того. Але він замість трошки пройтися страждав і намагався бігти. Тож я його зміг дістати і обійти.

Через те що старт було відкладено фінішували ми по спеці і під яскравим сонцем. Ну і зрозуміло що плечі і руки у нас зараз яскраво червоні.

Roger Zelazny. Lord of Light / Роджер Желязни. Бог світла (1967)

Класика.

Якщо по сюжету то якось так буде. Колонізатори, а вірніше втікачі, у новій колонії будують суспільство за принципами індуістської міфології. Обмеження технологій, реінкарнація “вірних” і провозголошення самих себе богами.

В книзі добре перемішано науково-технічно складову, пригоди і головне – соціальне і моралізаторське.

Заздрю тим хто буде читати вперше.

Фігурки Футурами, 1-й сезон

Так, іграшки ці теж мають сезони. У кожному сезоні різний набір фігурок. Випускають їх кілька компаній.

Конкретно цей набір доволі дешевий, усі 4 фігурки (плюс брелок Планет Експрес) в одній коробці. Самі фігурки на трієчку, інші виробники та піздніші сезони виглядають краще. Особисто мене вразила якість фігурок від Toynami – http://www.toynami.com/futurama.html. Але там і ціни на рідкі фігурки нормальні такі. Професор може легко 60+ доларів затягнути, а Зойдберг і більше сотні.

У фігурок як бачите гнуться руки і ноги, хоча пальці не розділені і взагалі вони їх одним шматком зроблено.

Колекціонування подібних фігурок (Сімпсони, різні аніме, комп’ютерні ігри, тощо) тут доволі поширено. Не те щоб кожен їх збирава, але побачити в офісі у когось пару поличок щільно заставлених фігурками можна з ненулевою імовірністю.

А Олені дуже ці мої цяцьки не подобаються і кожного разу як приходить нова посилка вона готова мене задавити Smile

Я їх все одно продовжу купувати, але не так часто як був почав. Ну і напишу обов’язково про інші набори.

Інші мої цяцьки:

Tifosy Vogel

Ціна: $35 (звичайна модель), $70 (фотохроматична модель)

Призначення: Спортивні окуляри для бігу і велосипеду.

Взагалі ця модель завжди має схвальні відгуки від різноманітних спортивних видань де її називають хорошою дешевою заміною основним окулярам.

Слово “фотохроматичні” означає що затемненість змінююється в залежності від освітлення, хамелеони по нашому. Відмінність технології Tifosi в тому що затемнюється не все скло, а лише та частина куди падає світло.

Загальні враження: Сидять окуляри дуже зручно. Головне чим вони мені подобаються так це відсутністю рамки. Справа у тому що на трі-байку сидиш у низькій позиції і дивишся вперед з під лоба, а тому рамка тілька заважає.

Поки що я не знайшов кращої моделі, хоча серйозні “пацанські” окуляри які носять професійні тріатлети теж не пробував ще. Та і чесно кажучи купувати окуляри за більше ніж 300 доларів якось занадто виглядає. Вже краще тоді за 200+ купити аеродинамічний велошолом з інтегрованими окулярами.

Недоліки: Що ж, можу назвати декілька:

У них трошки жіночий дизайн. Мене це не хвилює бо зручність під час змагань важить мені незрівнянно більше. Але для когось це може бути достатнім фактором щоб витратити в 3-5 разів більше грошей на подібну модель від іншого виробника.
Фотохроматична модель дуже погано працює в парках і лісі – часті чередування смуг світла і темряви примусять окуляри змінювати затемнення із запізненням. Але це не лише для данної моделі характерно, це загальний недолік фотохроматичних окулярів.
При інтенсивній їзді на велосипеді на зупинках (наприклад на перехрестях) запітнівають миттєво. Це через те що у склі нема вентиляційних отворів, що в свою чергу обумовлено тим що нема дужки. Коли рух відновлюєш вони майже миттєво очищуються.
Не виглядають спортивними і не виглядають дорогими. Знову ж таки дивись пункт 1.
Хотілося б все ж таки щоб скло було більше – є невелика шпарина між вернім краєм скла і бровами. Туди і вітер задуває, і трошки втомлює бачити половину картинки через скло, а іншу половину – без. Та і камінчик якийсь чи мошку зловити можна.

На сайті виробника: http://tifosioptics.com/products/article/sku-0170404479/search&exact-model=Vogel&sport=Golf%7CTennis/