2012-08-11-Lake Tye Triathlon, Monroe, WA

image

 

Цей тріатлон відбувався зовсім недалеко – усього 30 хвилин машиною з дому до старту.

Маленьке смішне озеро. Смішне тому що має такі контури з прямих ліній яких у природі не буває.

Старт мав бути о 7:30, але був такий сильний туман що не воді не було навіть видно наступного буйка.

Ну і затримали старт через це майже на годину.

Крім того для олімпійської дистанції змінили маршрут – треба було пливсти 2 кола по маршруту спринта і за моїми відчуттями дистанція була довша.

Я був третій у своїй віковій групі. Загальний час дуже поганий, хоча я був задоволений тим як виклався на дистанції.

Отже час у підсумку 2:27:43.5. Плавання – 25:14, Т1 – 0:49, вело – 1:18:55, Т2 – 0:43, біг – 0:42:01.

 

До речі Олена теж була третьою в своїй віковій групі.

Протокол змагань тут – http://www.buduracing.com/raceresults/20120811_832.pdf#view=Fit.

 

Маленький час у транзитній зоні пояснюється тим що вона реально крихітна була (усього пару сотень людей на старті), а потім треба було далеко бізгти від неї з велосипедом.

image

На самому велосипеді я довго тупив і вперто натискав не ту кнопку на комп’ютері. А дійшло чому не можу почати запис лише на другому колі. Ось тут половина велоетапу – http://connect.garmin.com/activity/209572105.

 

І взагалі згідно даних з мого комп’ютера велоетап був довшим мінімум на 5 км.

А стартували ми майже одночасно тому Олену, яка робила вдвоє коротшу дистанцію, я просто не міг.

 

Бігти почав дуже добре, десь по 4:06 кілометр. Думав нарешті вибіжу з 42 хвилин. Але наприкінці першого кола почало нестерпно боліти у боку. То була не діафрагма бо глибоке дихання не допомагало. Довелося зупинитися і трошки пройтися. Далі добіг нормально.

 

Дані бігового етапу з мого годинника – http://connect.garmin.com/activity/209570871.

Як правило на бігові я наздоганяю всих тих кого не зміг на велосипеді, та тих хто мав наглість мене на велосипеді обігнати Smile А тут один дядько так добре пішов уперед, обійшов мене, але за кілометр до фінішу з ним сталася така ж біда як і зі мною до того. Але він замість трошки пройтися страждав і намагався бігти. Тож я його зміг дістати і обійти.

 

Через те що старт було відкладено фінішували ми по спеці і під яскравим сонцем. Ну і зрозуміло що плечі і руки у нас зараз яскраво червоні.

image