Позначка: Книги – Фантастика

Walter Tevis. The Man Who Fell to Earth / Уолтер Тевіс. Людина що впала на Землю (1999)

Книга якимось чином поєднує в собі наукову фантастику та драму.

На поверхні у нас історія іншопланетного створіння що намагається розвинути земні технології до рівня коли стануть можливими міжпланетні подорожі (привіт, Елон Маск!) А потрібно йому це щоб повернутися на свою рідну планету де його рід вмирає від нестачі ресурсів якими так досі багата Земля.

І спочатку ми спостерігаємо як прибулець заробляє собі багатство, починає вкладатися в дослідження і переманювати у свій проект зі створення космічного корабля найкращих науковців та інженерів… Але разом з тим як спливає час змінюється і сам прибулець. І ось вже в кінці книги він покалічений людьми та нашою планетую сумнівається в тому що взагалі є сенс продовжувати свою роботу.

І у самому кінці, в драматичному фіналі ми бачимо як він ламається та здається. І навіть починаємо розуміти його позаземну логіку та співчувати самотній істоті в чужому непривітному і некомфортному світі.

Книга виклакає ті емоції які рідко викликає наукова фантастика, я відчував себе наче якийсь англійський роман 19-го сторіччя читав і заламував руки у відчаї разом з емоційними героями того роману.

Оцінки:

Joseph Delaney. Arena 13 / Джозеф Делані. Арена 13 (2015-2017)

Цю трилогію навіть з великою натяжкою не можна назвати хорошою фентезі. Головне чого не вистачає цим книгам – це продуманого світу та його історії. Але ще тут є дуже картонні герої які перемагають усі можливі труднощі та долають ускладнення. І в художньому плані книги доволі посередні, наче написані за комп’ютерною грою.

Тим не менше читається все легко і швидко – бо все дуже просто і прямолінійно.

Усі трилогія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/150531-arena-13-trilogy.

Arena 13 / Арена 13 (2015)

Головний герой подорожує зі своєї провінції в столицю. І звісно ж герой бідний, але дуже чесний. А прибуває він для того щоб навчатися в найкращого майстра і битися на Арені де люди з командами андроїдів (яких вони програмують) б’ются проти одне одного та страшного джина що керує містом.

Ми дізнаємося що світ заселений джинами, які схоже є штучними створіннями що вийшли з під контролю, а люди живуть лише на маленькому острові.

І от здавалося б така цікава зав’язка, можна стільки цікавого придумати. Але ні, герой у нас тренується, закохується, потрапляє в потрібний момент в правильні місця і взагалі читач лише встигає ухилятися від роялів що їдуть чергою на нього з кущів.

Одна сильна сторона у цієї книги – її читати цікаво і швидко, схоже на проходження рівня в грі де передісторія має бути, але якість її нікого не цікавить.

Оцінки:

The Pray / Жертва (2016)

В цій книзі ті самі проблеми що і в попередній, але цікавинки додає те що головний герой проводить якийсь час з племенем воїнів з якого походить його батько. Ну і там він дізнається секрети про війну що її люди планують проти джинів, тренується, вбиває ще якихось потвор і повертається назад у місто.

І лише через те що автор намагався нам надати хоч трохи інформації про світ в якому відбуваються події книгу цю назвати зовсім поганою не можна. Але і хорошого в ній теж важко щось знайти буде.

Оцінки:

The Warrior / Воїн (2017)

Ну а в цій книзі все вже зовсім погано. Дочитав я її лише тому що просто хотілося завершити трилогію і забути про неї.

Герой з друзями долають неподолані перешкоди одна за одною. При чому кожного разу нам спочатку розписують які і чому вони не подолані, а потім герой що називається прєвозмогає і долає їх. А ще він вбиває у неймовірних кількостях ворогів про яких нам тут же розказували в тому ключі що один з них може знищити невеличку армію.

Ну і в місті починає коїтися якась суцільна лівацька нісенітниця з фемінізмом, жінками-воїнами та інше таке подібне. А про світ ми так і не дізнаємося більше :(

Оцінки:

Annalee Newitz. Autonomous / Анналі Н’ювіц. Автономність (2017)

Майбутнє в якому корпорації що випускають медичні та інші препарати контролюють світ що не всім подобається. Не подобається це також піратам які випускають препарати за краденими формулами на чорний ринок.

Один з таких препаратів що мав би підвищувати концентрацію призводить до жахливих побічних ефектів і корпорація посилає своїх агентів (людину і робота) на пошук пірата.

Історію розказано з точки зору різних людей та ідеологій де можна бачити що жодне з них не є злим, а лише вірять у свою правду та слідкують своїм принципам.

Додатково до того що книга по суті є сумішшю боєвика та детективу в науково-фантастичному антуражі тут ще є несподіваний та нетрадиційний сторонній сюжет про кохання між людиною та роботом.

Книга дуже сильна кожною своєю складовою – історією, науковим підгрунтям, світ показаний так що віриш у нього і герої всі живі і викликають співчуття. Мені дуже сподобалося.

Оцінки:

Justin Cronin. The Passage / Джастін Кронін. Переродження (2010 – 2016)

 

 

Серія пост-апокаліптичних книг в яких переважно показано світ через сотню років після падіння цивілізації. У книгах переплутано кілька жанрів, але основними є все ж таки фантастика, містика та пригоди. Після того як я закінчив першу книгу одразу ж взявся за наступну – наскільки мені сподобалося. Але вже перед третьою роблю переву :)

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/53226-the-passage.

 

The Passage / Переродження (2010)

Від “паціента зіро” з якого почалася поширюватися хвороба, через досліди військових які намагалися контролювати вірус, через прорих зараджених на волю і аж до майбутнього що відбувається через 100 років від нашого часу.

В першій третини книги у таємній лабораторії відбуваються таємні та жахливі речі з піддослідними злочинцями та маленькою (звісно ж обраною) дівчникою.

А останні дві третини вже йдеться про світ в якому невеличка колонія людей намагається вижити у морі зараджених і деякі з них вимушені вирушити у далеку подорож в пошуках порятунку.

У книзі багато містики, але вона не є визначною складовою тому і не сильно дошкуляє. В цілому це доволі жвава та іноді страшнувата книга в якій герої перебираються від локації до локації намагаючись вижити.

Оцінки:

 

The Twelve / Дванадцятеро (2012)

У цій книзі оповідання кидає нас у часі до катострофи та до подій першої книги. І в цілому додається багато подробиць та деталей до того що відбувалося у першій книзі.

В цілому історія тут багатша і продуманіша у деталях, але якось забагато усього.

Тобто з одного боку добре те що нам пояснюють і відповідають на більшість питань які виникли під час читання першої книги. Але в той же час занадто вже багато інформації, сюжетних ліній, дійових осіб та стрибків у часі.

Книга тим не менше на належному рівні хоча як на мій смак містить навіть більше містики ніж перша і це стає в деяких сценах та поворотах сюжету помітно. Тим не менш я не розчарований цим продовженням.

Оцінки:

Emily St. John Mandel. Station Eleven / Емілі Джон Мандел. Станція 11 (2014)

Хороший представник пост-апокаліпсису і взагалі одна з найкращих пост-аполіктичних книг останніх років.

Починається книга з того як світ руйнується, але оповідання доволі швидко переходить до того що відбується за роки після того. Коли кількість населення критично знизилася, інфраструктура зруйнувалася і залишки людства поступово повертаються до середньовіччя.

Окремі групки подорожують, або виживають серед матеріальних залишків нашої цивілізація і це робить книгу частково пригодницькою. Але найбільше що відрізняє цю книгу від інших в подібному жанрі це те як розказано історію.

Історії окремих людей, фрагменти їх життя перемішані (до катастфрофи, під час та після неї) і те як ці люди та їх історії пов’язані між собою. При цьому про якісь зв’язки дійові особи іноді так ніколи і не дізнаються.

Оцінки:

Jesse Bullington. The Sad Tale of the Brothers Grossbart / Джессі Буллінгтон. Сумна історія братів Гроссбарт (2009)

 

По суті це казка з елементами жахів, але все ж таки казка.

Ця книга є історією двох братів-відморозків що за часи Середньовіччя мандрують з Німеччини в Єгипет з метою пошуку скарбів у могилах.

По дорозі вони зустрічають всяке страхолюддя типу відьом, вовкулаків та ще не пойми чого. І все це вони вбивають та знищують разом з людьми які іноді потрапляють під їх гарячу руку.

Історія обростає деталями, другорядними персонажами та їх історіями і дуже скоро перетворюється на доволі масштабне дійство.

Пригоди тут трохи нагадують те що можна знайти в книгах Барочного Циклу. І в цілому книга дуже жвава, місцями напружена, іноді трошки смішна чорним гумором. І хоча я подібне не читаю як правило у данному випадку дочитав із задоволенням.

Оцінки:

Brian Lumley. Necroscope / Брайан Ламлі. Некроскоп (1994-…)

 

І знову ціла серія (на момент написання в ній вже 16 книг!) про існування якої я навіть не здогадувався поки не почав писати цей пост.

Серія розовідає про хлопця з надприродньою здібністю спілкуватися з мертвими (через це його власне і називають Некроскопом) та його боротьбу з іншою нечистю.

Продовжувати її читати після першої книги я скоріше за все не буду, а чому – читайте далі.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/40853-necroscope.

 

Necroscope / Некроскоп (1994)

В книзі є не лише історія Некроскопа та те як він почав працювати на британські спецслужби, але і багато іншої дичини. Так, наприклад, тут є совєцькі злі екстрасенси, вампіри і таке інше.

Треба сказати що у книзі є доволі незвичний погляд на вампірів та що їх робити такими. Ось ця частина була доволі цікава.

Але ще у книзі багато нісенітниць та просто сміховинних ситуацій та пояснень.

Книга могла б бути хорошою фентезійною альтернативною історією, але натомість намагається виглядати серйозною фантастикою і саме це все і псує.

І знову ж таки з сильних сторін – написано усе дуже хорошою мовою і передано картинку просто чудово. От лише зміст усе псує.

Тому якщо вам подобається містика і різні таємні таємниці та страшні страхи то книга може навіть надзвичайно сподобатися. А мені було так собі.

Оцінки:

Richard K. Morgan. Black Man / Річард Морган. Чорна людина (2007-…)

 

Серія від автора чудового “Видозміненого вуглецю” – https://www.goodreads.com/series/226261-black-man.

Події так само відбуваються у майбутньому і так само серед дійових осіб присутні люди з модифікаціями.

А серія має таку назву просто через те що головний герой чорношкірий. Ніякої містики.

 

Black Man / Чорна людина (2007)

Головний герой є модифікованою людиною – наслідком експериментів, мутантом. Його мутація та підготовка не лише включає в себе бойові навички, але і здатність вбивати швидко і рішуче, вирішувати проблеми якнайшвидше і простіше. До того ж у нього нема більшості присутніх звичайним людям страхів, упереджень, стримуючих бар’єрів та симпатій і емоційних прив’язаностей.

Але такі як він знаходяться на Землі поза законом і мають жити в резерваціях на Марсі. Наш герой як і ще кілька подібних знаходяться на Землі лише через те що виконують певну брудну роботу для впливових організацій.

І ось його притягують для участі у розслідуванні серії жорстоких і здається безцільних вбивств скоєних подібним йому мутантом хто втік з Марса.

У книзі велика кількість дуже класних бойових сцен. Але це переважно хороший і не надто простий детектив де час від часу з’являються несподівані повороти.

Книга затягує і взагалі дуже хороша, єдине що може трошки затягнута.

Оцінки:

Claire North. The Sudden Appearance of Hope / Клер Норс. Несподівана поява Хоуп (2016)

У назві книги присутня гра слів – справа в тому що ім’я головної героїні Хоуп також перекладається з англійської як “Надія”. Тому назву можна було б ще перекласти як “Несподівана поява Надії”.

Книгою я зацікавився після того як прочитав “Перші п’ятнадцять життів Гаррі Огаста” тієї ж авторки. І хоча ця книга сподобалася мені менше їх можна порівняти в тому сенсі що вони обидві мають за основу незвичні, я би навіть сказав неочікувані здібності головного героя (героїні у цьому випадку) і ці здібності не лише слугують щоб створити і рухати сюжет – вони ще й добре опрацьовані і розглянуто їх можливе використання та наслідки у різноманітних ситуаціях та обставинах.

В даній книзі у нас є героїня талант якої в тому що її одразу всі забувають за дуже короткий час після зустрічі з нею. І вона цю свою здібність використовує щоб коїти дрібні та великі злочини. Але ось її затягує у вир подій де у нас є могутній міліардер, його корпорація, соціальні мережі, нав’язані ідеали та правила життя… Така собі суміш “Кола” та “Чорного дзеркала“. І наша героїня починає боротися в міру своїх сил та розуміння правди.

Книга розвивається і градус напруження зростає. При цьому у нас є як гостросюжетні сцени і філософські розмірковування (треба визнати доволі цікаві). І все наче добре, але доволі скоро проявляється головний недолік який по суті єдиний і робить оцінку набагато нижчою за ту що могла б бути в ідеалі – книга неймовірно затягнута. Там де вже вона б мала закінчуватися з подивом помічаєш що ледь пройшов третину обсягу, а книга все тягнеться і тягнеться. І не те щоб не було ніяких осмислених подій чи поворотів сюжету, просто вже дуже занадто і задовго стає і дочитуєш просто щоб нарешті її завершити.

Оцінки: