Позначка: Книги – Фантастика

Ian McDonald. Desolation Road Universe / Ян МакДональд. Світ Дороги Запустіння (1988-2000)

Популярний на заході автор роботи якого називають проривними в тому сенсі, що він сміливо домішує у наукову фантастику інші стилі та жанри (як, наприклад у книзі “Бразилія” чи “Історія Тенделео“).

Ось і ця серія стала доволі унікальним представником суміші короткого сатиричного оповідання та епічної наукової фантастики.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/83986-desolation-road-universe.

Desolation Road / Дорога Запустіння (1988)

Скоріш за все я просто не зрозумів цієї книги яка так усім подобається і яку так захоплено вихваляють…

Книгу дійсно надзвичайно добре написано – її легко читати і події в ній цікаві, і герої. Але весь чималенький обсяг складають короткі оповідання. Вони звісно усі пов’язані одне з одним і йдеться в них про одних і тих же людей та той же час, але занадто їх вже багато.

Я в прямому сенсі заморився читати. Читаєш, читаєш, читаєш… а там ще хто зна скільки тексту. Якби книга закінчилася б десь на третині то може і враження в мене було б інше.

А так виходить що усю голову забив якимись мікро-подіями за якими важко відстежувати основний сюжет і десятками дійових осіб. І якесь читання заради читання виходить.

Такий прийом дійсно має сенс коли розказують масштабну по географії чи часу історію як, наприклад “Світова війна Z” чи “Основання“. Але тут усі події відбуваються в одному й тому ж часі і всі дійові особи – мешканці маленького містечка в пустелі Марсу.

Ну і сюжет власне про те як було створено, заселено та зроблено впливовим те саме містечко Дорога Запустіння. Тут без будь-яких перебільшень розказано історію кожного його мешканця та взаємозв’язок з усіма іншими жителями. І все це треба тримати в голові…

Коротше після кількох днів читання коли я побачив що ледь прочитав половину кинув цю книгу. І продовження читати точно не буду.

Оцінки:

David Koepp. Cold Storage / Девід Коепп. Холодильник (2019)

Сюжет книги обертається навколо ідеї фільмів та оповідань жахів ще з 80-х років в яких якась тварина чи рослина ставала все більшою і більшою просто поглинаючи живе навколо. Тобто нічого нового в цьому плані.

Але що робить цю книгу біль-менш пристойного так це як добре її написано – динамічно, виразно, місцями страшнувато. Автор наче щось і пояснює про природу страшного організму, але в той же час уміло обходить складні питання.

Варіація тут така, що тією страшною істотою став грибок який возили в космос для експериментів, а далі він мутував і впав в результаті аварії у пустелю Австралії. А вже з пустелі його в холодильних сховище в США привезло пару агентів.

І ось пройшло пара десятків років, сховище більше не належить ЦРУ, холодильник зламався і страшна істота почала рости заражуючи все що можна. І старі вже агенти борються з нею.

Книга починається як фантастика, але насправді це суміш пригод і жахів і так її і треба сприймати. Читати її легко і швидко, але, повторюся, це єдина її перевага.

Такий собі добре зроблений бойовичок. Добре підійде в дорогу чи коли спати не хочеться.

Оцінки:

Ian McEwan. Machines Like Me / Ян МакЕван. Машини як я (2019)

Цікавий альтернативний світ в якому Алан Тьюрінг продовжує свою діяльність, що призводить до виникнення штучних людей у 80-х роках. Головний герой, що є власником одного з перших таких андроїдів переживає проблеми романтичного характеру, намагається заробляти гроші і якось взаємодіє зі своєю власність (тобто з андроїдом). І все б наче б то непогано – це книга про переживання звичайною людини у доволі незвичних обставинах, але не зрозуміло для чого тут науково-фантастична складова. Вона, ця складова, не грає абсолютно ніякої визначної ролі ні в сюжеті, ні у розвитку героїв.

В якийсь момент книга перетворюється ледь не на детектив, але швидко знову скочується до рефлексії другорядних дійових осіб. І по суті вся ця книга, за винятком антуражу, є рефлексією кількох дійових осіб.

Написано непогано, це мабуть єдиний плюс. Але читаєш і не розумієш чому продовжуєш. Якби текст так легко не проковтувався то я б кинув читати дуже швидко.

Оцінки:

John Crowley. Ka: Dar Oakley in the Ruin of Ymr / Джон Краулі. Ка: Дар Оклі в руїнах Імру (2017)

Ця книга хоча і розказує фантастичні речі не є фантастикою. Це скоріше сучасна міфологія.

Практично усю книгу розказано від імені ворона Дар Оклі (або якщо перекладати відповідно сенсу поясненого в книзі то Дара З Вітки Дубу). І з цієї точки зору погляд на людство в цілому і ставлення людей до своїх мертвих та історії виглядає настільки незвично, що аж трошки зсовує сприйняття усього звичного і буденного.

У книзі послідовно показано як уся людська історія, культура, здійснення, віра та переконання – все це обертається навколо культу мертвих. Ми, люди, постійно знаходимося під впливом тих кого вже з нами нема, постійно думаємо про них, враховуємо їх думки і звертаємося до них у всьому.

І саме через все це я книгу і дочитав, хоча як правило подібний жанр не можу споживати довго. Але це виняток і просто неймовірно класний твір на мою думку.

Повторюся – ніякого відношення до фантастики ця книга не має. І щоб отримувати від неї задоволення любити і читати фантастику не обов’язково.

Оцінки:

Robert Jackson Bennett. The Divine Cities / Роберт Джексон Беннет. Божествені міста (2014-2017)

Свіженька трилогія в якій автору вдалося запропонувати новий погляд на магію: як вона працює, які її першоджерела і які наслідки. Такі спроби бувають не часто – як правило у фентазі магія просто є. Але це до того ж ще й вдала спроба. І книги та герої в них самі по собі цікаві.

Прекрасна серія як для любителів фентезі, так і для тих хто надає перевагу темному фентазі, або навіть науковій фантастиці.

Вся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/159695-the-divine-cities.

City of Stairs / Місто сходів (2014)

В першій книзі нас знайомлять зі світом та основними дійовими особами. І це не просто світ з магією, але ще тут багато історії і політики і взагалі все переплутане і схоже на реальне життя.

На момент оповідання світ трилогії знаходиться на початку індустріальної ери. Що теж доволі незвично для фентазі де події в основному відбуваються у середньовіччі.

Події відбуваються в окупованому місті де окупанти вже дуже давно викоріняють місцеві вірування. І двійко головних дійових осіб є саме цими окупантами.

Розповідь йде одночасно про сучасність (пробудження одного з наче зниклих богів) та у минулому – так читач дізнається яким світ був до окупації, як було знищено богів і що сталося внаслідок.

Переказувати сюжет особливого сенсу нема – всю цінність складають саме деталі. Читав і не міг відірватися.

Оцінки:

City of Blades / Місто мечів (2016)

В другій книзі події відбуваються в іншому місті і головною дійовою особою є другорядний персонаж першої книги.

Усю книгу побудовано навколо наче б то пробудження іншого бога, але все настільки заплутано що до самого кінця важко розібратися в тому що відбувається. Чи то якісь інші божествені творіння, чи то видіння і безумства, чи що воно таке?

Книга для мене була трошки гіршою через більшу кількість містики в ній. Але на користь треба сказати, що в книзі не лише герої змінили свої характери під впливом досвіду, але і суспільства еволюціонували.

Читалося вже не так в один ковток і з цією книгою я провів більше часу. І це не обов’язково погано.

Оцінки:

City of Miracles / Місто див (2017)

Ще більше років минуло з подій першої книги, але знову починається якась чортівня.

Цього разу головним героєм є один з персонажів першої книги, а події відбуваються у кількох містах.

Залишки магічного, уособлені в кількох створіннях знаходять можливість розвивати свої вміння та збільшувати силу. І здається ера старих богів може повернутися. З цим і борються герої останньої книги трилогії.

Ця книга вийшла надзвичайно пригодницькою. Багато гострих моментів (бійок та переслідувань). Але при цьому вона є і найглибшою і піднімає дуже серйозні питання на які нема правильної відповіді. І також у книзі показано як правильні вчинки можуть бути злими, і як погані дії спричинені бажання чинити справедливо.

Дуже хороше завершення неймовірної серії.

Оцінки:

Комікси Futurama

Як великий прихильник Футурами я все ще вірю, що ми можемо одного дня побачити нові епізоди. Але також збираю іграшки (як ось ці – https://blog.golovatyi.info/2012/09/09/%d0%b4%d0%b8%d1%82%d1%8f%d1%87%d1%96-%d1%84%d1%96%d0%b3%d1%83%d0%b3%d1%80%d0%ba%d0%b8-%d1%84%d1%83%d1%82%d1%83%d1%80%d0%b0%d0%bc%d0%b8-%d1%84%d1%80%d0%b0%d0%b9-%d0%bb%d1%96%d0%bb%d0%b0/), дивлюся інші твори Мета Гроенга (https://blog.golovatyi.info/2020/01/23/disenchantment-2018/), читаю іноді різні сайти та новини на тему.

Але ще є одна річ яка дозволяє в черговий раз поринути у світ улюблених героїв – комікси.

Комікси як значна частина американської поп-культури є окремим повноцінним жанром. Велитенські томи, довжелезні серії, десятки років історії і цілі всесвіти. В невеличкій мірі все це існує і для Футурами. І кілька з них мені вдалося придбати.

Futurama-O-Rama (#1-#4) (2002)

Оскільки комікси я читав не по порядку (першими я прочитав випуски 10-13) то це була друга книга. І вона мені сподобалася більше.

Історії тут дійсно як міні-серії: вагітний Запп Брейніган якого рятує команда (пародія на “Апокаліпсис сьогодні”), мутованих акваріумних тваринок, космічних піратів та колекційних пухнастиків як зброї вампірів.

Не варто казати про те що гумору в кожному малюнку і діалогу є, нехай і не всі жарти надзвичайно смішать.

Мальовка ніяких нарікань не викликає – усе дуже схоже на серіал.

Оцінки:

Futurama Adventures (#5-#9) (2004)

В цьому випуски історії доволі довгі і візуально вони навіть трошки відрізняються – найбільше різницю видно у кольоровій гамі і те як обведено персонажів.

Такі історії як:

  • Фрая рятують від смертельної небезпеки на “Хто хоче бути міліонером”,
  • Нью Нью Йорк рятують від змови між Сантою, Рободияволом та Ніксоном,
  • майбутнє рятують від руйнівних дій минулого,
  • Землю рятують від злої Мамочки (пародія на Росомаху), та
  • Фрая в тілі професора рятують від лоботомії.

І всі ці історії не зважаючи на комічність ситуацій є доволі таки серйозними і навіть можуть примусити замислитися. Це вже практично література.

Оцінки:

Futurama Conquers The Universe (#10-#13) (2007)

Історії з 10-ї по 13-ту в яких команда приймає участь в Олімпійських Іграх, зараджує Землю старовинною простудою, потрапляє в цирк як потвори в колекції. А ще тут є історія про те як Бендер замінив Рободиявола у Пеклі для роботів і що з того вийшло.

Юмор цілком характерний для Футурами, мені сподобалося – наче подивився міні-серії.

Мальовка місцями дуже класна, але в кількох місцях я помітив трошки незвично намальованих персонажів. Але також треба відзначити велетенську кількість деталей на великих малюнках.

Також у випуску приведено інструкції як малювати Фрая та Бендера.

Оцінки:

Futurama: The Time Bender Trilogy (#16-#19) (2006)

Перше цікаве в цій трилогії – це те що вона скаладється з чотирьох частин :D

Друге – це по суті одна велика історія поділена на чотири глави.

Ну і третє – хоча вона по порядку номерів йде за попереднім випуском, проте надруковано її було на рік раніше.

В цій книзі команда Planet Express спричиняє порушення в часі і Лілу, Фрая та Бендера розкидує в різні часи. Ліла потрапляє у античну Грецію і має розбиратися з богами. Фрай потрапляє у приблизно наш час в якому Земля воює проти іншопланетних загарбників. А Бендер потрапляє до якихсь мормонів які намагаються спалити його на кострі.

В решті решт герої зустрічаються, рятують світ, Землю, час і взагалі повертають усе до майже того як воно було раніше.

Історія дуже сподобалася.

Оцінки:

Fred Saberhagen. Empire of the East / Фред Саберхаген. Східна Імперія (1968-1973)

Фентезійна серія події якої відбуваються у пост-апокаліптичному світі, що повернувся у стан середньовічного розвитку і поступово відновлюється.

Книги задумано і написано одразу і це видно в процесі читання – події наступної книги починаються там де закінчилася попередня і сюжет розкручується далі.

З самого початку може здатися, що це доволі примітивна історія про магію і мечі, але чим далі тим складнішими стають події. Герої так, як це характерно для фентазі 70-х лишаються картонними, але і тут не все так погано. Коротше несподівано для себе прочитав усю серію доволі швидко і з інтересом.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/43638-empire-of-the-east.

The Broken Lands / Розорені землі (1968)

В цій книзі ми знайомимось з головним героєм – молодим селянським хлопцем родину якого вбивають злі-презлі служки місцевого правителя. А отже герой приєднується до повстанців.

Далі відбувається кілька гостросюжетних подій в процесі якого ми отримуємо уяву про можливості магії в описаному світі, технологіями минулого (головний герой знаходить атомний танк старих часів) і під сам кінець розуміємо, що правитель розорених земель – усього лише служка Імператору Сходу.

Також присутні бої за палац і місто, шпигунські проникнення та магічні і політичні інтриги.

Оцінки:

The Black Mountains / Чорні гори (1971)

Армія повстанців рухається на схід щоб дістатися серця імперії, але на дорозі постають гори і недолана фортеця. І хоча ми вже знаємо, що світ в якому відбуваються події має і науку і магію (тобто це вже суміш наукової фантастики та фентезі) усе ще раз ускладнюється введенням незалежних дійових осіб що мають владу над фортецею та околицями. І при цьому вони навіть не союзники.

Також автор більше заглиблюється у доволі складну соціальну структуру суспільства, що неочікувано і додає глибини не лише цій, але і попередній книзі.

А за сюжетом повстанці різними хитрощами технологій та магії захоплюють фортецю, але не можуть скористатися перемогою і мусять тікати.

Оцінки?

Ardneh’s World / Світ Арднеха (1973)

Книга мінімум на половину складається з того, що головний герой з дівчиною тікають від військ ворога, а повстанці намагаються тому ворогу завадити у погоні. Також нам розказують історію Імператора і вводять в дію його могутніх магів.

Несподівано (так, знову несподівано) з’ясовується, що причиною повстань і боротьби стали знову таки старі технології. А по суті супер-комп’ютер однієї з країн нашого часу який спричинив не лише апокаліпсис, але і зробив можливою магією. І тепер, через сотні років він має більший інтелект і хоче виправити свої помилки руками людей.

Ну і звісно битви, магія, все ось це. Насправді дуже добре. І це найкраща і найсильніша книга з серії.

Оцінки:

Trudy Cooper, Danny Murphy. Platinum Grit Volume 1 / Труді Купер, Денні Мьорфі. Платинова пацанка, том перший (2009)

Мій перший комікс розмірів, що їх можна співставити з книгою… і враження дуже погане.

Чому я взявся саме за цей комікс? Справа в тому, що Труді Купер є авторкою класних коміксів Оглаф які я читаю щодня (з веб-сторінки). І такого ж рівня чорного і дорослого гумору я очікував і тут. Але натомість отримав якусь маячню в якій не бачу особливого сенсу.

Двійко героїв – молоді хлопець і дівчина, прибувають щоб отримати у спадок шотландський замок. Там хлопця викликає на двобій мечами якийсь родич. Родича вбивають скинувши на нього фортепіано. Потім не пойми звідки якийсь детектив щось розслідує стосовно цього вбивста і раптом зникає, а головний герой летить на небо до знаків зодіака. Потім іншопланетяни, ще інші іншопланетяни, роботи, контоль свідомості, танцівниці і взагалі все що завгодно.

З опису вище може скластися враження, що сюжет надзвичайно насичений. Але ні – він просто стрибає з локації в локації і від персонажів до персонажів без будь-яких переходів та обгрунтувань.

Єдине що не викликає негативу це мальовка. Виразні чорно-білі малюнки в яких добре дотримано баланс між реалістичністю та карикатурою. А в цілому – дарма витрачений час.

Оцінки:

Ted Chiang. Exhalation: Stories / Тед Чіанг. Видох (2014)

Збірка оповідань американського автора китайського походження (це суттєво) за яку він отримав велику кількість престижних нагород (Х’юго, Небула, Локус та інші).

І так само як я писав про “Паперовий звіринець” мушу повторити – хоча про збірки оповідань я не не пишу, проте цей випадок особливий і варти згадки. Оповідання доволі довгі, але надзвичайно добре побудовані, написані і мають дуже хороші, нові і незвичні для наукової фантастики сюжети.

Часто в історіях присутні елементи китайського фольклору, але іноді вони просто неймовірно відірвані від нашої реальності і дозволяють подивитися на все, що ми вважаємо звичним та нормальним з іншого боку.

Я був вражений і прочитав усю збірку з великим задоволенням. Навіть можу сказати – вона цінна не як збірка фантастичних оповідань, а як збірка літературних казок. І надзвичайно до того ж високохудожніх.

Оцінки: