Особливо писати нема чого крім хіба того що продукти трошки рідкіші і скоріш за все мають менший ефект. Але легко змиваються і волосся після них (і відповідно після басейну) не має помітних слідів хлорованої чи солоної води і відповідно не є жорстким. Ну і головне, що хімія у воді басейну не спричинить хімічного опіку навіть за умов регулярного плавання.
Знайти окуляри для плавання які комфортно сидять, не протікають, не викривляють поле зору, не пітніють зсередини – іноді це майже неможлива задачі і може зайняти кілька років пошуку. І я один з тих нещасливцім кому не піходять будь-які окуляри: на мені більшість моделей протікає, деякі надвзичайно некомфортні і навіть є такі у яких я нічого нормально роздивитися не можу.
Тож коли я побачив рекламу та схвальні відгуки про цей бренд то одразу вирішив спробувати їх окуляри.
Ідея цікава – за допомогою додатку на смартфоні “скануєш” своє обличчя і замовляєш індивідуальні окуляри. Насправді індивідуальні там лише гумові насадки на лінзи.
Перша дуже незвична річ – окуляри не мають сидіти щільно, це навіть протипоказано. Натомість їх треба просто прикладати, а гумові смуги на потилиці заміть вдавлювати лінзи навколо очей просто тримають окуляри на місці. Досягається такий ефект завдяки тому, що індивідуальні насадки на внутрішніх та зовнішніх кутах очей дуже глибокі. І якщо спробувати затягнути окуляри туго то навіть і не вийде – буде дуже дискомфортно і вони будуть текти.
Друга незвична річ – лінзи мають форму діамантів.Виглядає незвично, але насправді розширює поле огляду і мінімізує викривлення.
У підсумку – для мене вони не працюють, що при ціні в $55 доларів виходить дуже дорого щоб просто спробувати. І пробував я їх так довго, що пропустив термін коли можна було окуляри повернути. Проте повторюся – багато людей судячи з відгуків не має такої ж проблеми і дуже задоволені.
У комплекті йде жорсткий кейс в якому також розміщено 4 додаткові перемички на ніс різної ширини. І пробуючи їх усі я знайшов, що найвужча з них працює для мене найкраще – окуляри все одно протікають, але вода в них не просто заливається як з крана, а потихеньку капає. І протікання завжди в одне і те око.
Ну а написав я це власне для того щоб може кого зацікавити хто шукає індивідуалізованих рішень.
Сайт виробника – https://themagic5.com/. У них є можливість вибрати різні кольори, затемнені, або навіть дзекральні лінзи. При замовленні кілької пар ціна буде трошки нижчою.
Коли з’являється новий бренд то одразу хочеться спробувати його продукцію. Тим більше, що у цьому випадку вона була недорога – окуляри для плавання практично усі продавали по акції дуже дешево.
Я купив кілька моделей і більшість з них на мені дуже сильно протікали. Проте ось ця модель після того як я поставив найкоротшу дужку на носа показала себе дуже добре і зараз я виключно в ній і плаваю.
Окуляри зроблено доволі дивно – у них лінзи та гума яка сидить між лінзою та шкірою зроблені одним шматком. Лише матеріал по різному оброблено на різних ділянках так що лінзи прозорі і тверді, а там де має бути гума пластик гнучкий і не прозорий.
Як правило окуляри у яких недостатньо гуми для захисту очей мені дуже заважають і взагалі неприємно їх одягати. Але у цієї моделі я їх просто не відчуваю. В прямому сенсі одяг і забув.
Огляд надзвичайно широкий і практично нічого у конструкції лінз не лізе в поле зору. Викривлення також мінімальні і практично не помітні.
Лінзи пітніють, але не гірше (можливо навіть менше) ніж у традиційних окулярах.
Оновлення від 2022/01/31: Через більше ніж пів-року використання цих окулярів як регулярно в басейні так і на стартах можу сказати, що на даний момент це мої улюблені окуляри. На жаль вони за 4-6 місяців регулярного використання (2-3 рази на тиждень) починають втрачати вид і з’являються маленькі протікання. Тому я вже купив нову пару прозорих.
Що стосується затемнених – то вони трошки аж занадто темні навіть на дуже яскравому сонці.
На відміну від датчика Wahoo ця модель має сам датчик прямо на еластичній смузі. А фіксується він пластиковим крючком на одному з кінців смуги.
Що стосується точності то тут нарікань ніяких – це один з самих точних датчиків в принципі.
Відносно комфорту – він значно краще ніж попередні моделі Garmin і мабуть так само не заважає як вище згаданий Wahoo.
Те що з датчиком можна плавати означає, що в ньому є вбудована пам’ять щоб зберігати пульс і потім його синхронізувати з годинником. Одне обмеження – цю модель не призначення для плавання в басейні через руйнівну силу хлорки та інших хімікатів. Для басейну у виробника є спеціальна модель.
Під час бігу датчик сидить доволі добре, але у мене траплялося і сповзав і розстібувався. Не так часто щоб я його зненавидів, але достатньо разів щоб одягати уважно. На велосипеді взагалі ніяких проблем. При вазі в 49 грамів про нього легко взагалі забути якщо правильно одягнути.
Батарейки вистачило мені більше ніж на рік майже щоденних тренувань. А замінити її можна знявши синій захисний ковпачок та відкрутивши 4 гвинти.
Датчик можна прати, але рекомендується робити це вручну з милом.
Оновлення від 2022/06/14: після двох таких датчиків вирішив більше ними не користуватися. Проблема з ними при їх високій ціні в тому, що вони ламаються через рік використання. Мій першей датчик перестав працювати прямо перед стартом мого першого IronMan 70.3 (2021-06-20 – IronMan 70.3 Des Moines) і мені довелося стартувати без нього. Купив новий, і на старті цьогорічного триатлону (2022/06/05 – Lake Wilderness Triathlon) він так само перестав працювати. Звісно я міняв батарею, перевіряв чи не затекла десь вода – ні, все виглядає нормально. Та і до того ж цей датчик мені іноді натирає аж до крові, навіть утворився невеликий шрам на грудях. Отже буду пробувати Wahoo тепер.
Як я зауважив в огляді HRM-Tri однією з проблем цього датчика (і головною причиною чому я перейшов на Wahoo TICKR X є те, що при заміні батарейки порушується водонепроникність і датчик просто виходить з ладу. У мене було 2 таких і обидва вийшли з ладу після усього другої чи третьої заміни батарейки. Це неприпустимо для такого дорогого датчика і просто не зручно.
Така проблема була не лише у мене і Garmin відреагував помінявши механізм на такий, що не вимагає викручувати та закручувати винтики. Натомість у моделі Pro Plus тепер повертається на 45 градусів верхня кришка датчику після чого її можна просто зняти. Це і зручніше, і зламати тепер щось недо- чи перекрутивши не так легко.
Проте мушу зауважити, що при ціні в $130 (на сайті виробника – Garmin HRM-Pro™ Plus | Heart Rate Monitor) його важко рекомендувати у порівнянні з тим же Wahoo TICKR X. І навіть $100 за які я купив свій по акції не дуже рятують ситуацію. Хоча особливо мені Garmin подобається трохи більше ніж Wahoo.
Спеціальний датчик пульсу для плавання. Треба пояснити, що хоча у Garmin (як і у інших виробників) є датчик в якому можна і плавати в тому числі (Garmin HRM-Tri) проте його не призначено для басейнів. Хімікалії у воді басейну руйнують і саму смугу і можуть навіть протекти з часом всередину датчика.
І ось спеціально для басейну і існує ця модель.
Одразу скажу – вона не зручна і з мене потрошку зповзає на кожному розвороті. Я роблю фліп (тобто обертаюся під водою), але якщо ви зупиняєтеся біля стінки то такої проблеми у вас не буде.
Смугу датчика зроблено ширшою і з більш щільного матеріалу. І ще одни мінус – через більшу жорсткість вона постійно муляє і я навіть пару разів порізав себе до крові. Бігати чи взагалі щось робити крім плавання з цим датчиком я вкрай не рекомендую. Та і по великому рахунку я раджу для плавання купити щось типу Scosche Rhythm 24 – з ним теж можна плавати, але усіх недоліків HRM-Swim нема.
Ціна в $100 обумовлена… а не знаю навіть чим вона обумовлення. Звісно тут є пам’ять щоб можна було зберігати дані без з’єднання з годинником, але це є і в тріатлонському датчику. Можливо матеріал з якого зроблено цю смугу так впливає на ціну.
У часи пандемії з якої весь світ ніяк не може вибратися вже майже рік неймовірним попитом користуються різноманітні пристрої для тренувань вдома. Свого часу придбавши вело-тренажери Wahoo KICKR та Wahoo KICKR SNAP не лише можу ховатися від вірусу в гаражі, але і проводити тренування які інакше було б важко робити на нашому рел’єфі. Що ж стосується іншого обладнання як станки, штанги і навіть елементарні гантелі – все це зараз стало дуже дорого, а дещо взагалі не можна купити.
Що ж стосується плавання то ситуація ще складніша. В нашій місцині 9 з 12 місяців занадто холодні щоб плавати у відкритій воді. А басейни вже вдруге закривають.
До певної міри рішенням можуть стати корди як NZ StrechCordz, але в найкращому разі за їх допомогою можна задіювати потрібні м’язи, проте і положення тіла і реалістичність повністю втрачається. Це як тренуватися бігати присідаючі на одній нозі по черзі.
А ось така проста річ як невеличка лавочка на рейці дозволяє трохи краще імітувати плавання – руки можуть рухатися дуже близько до того як це має бути у воді, тіло у горизонтальній позиції і навіть можна імітувати різну техніку.
Звісно щось подібне можна зробити і самому, але для цього треба мати прямі руки, інструменти, матеріали, а головне час і бажання.
Ось тому я і купив цей станок для плавання. Не зважаючи на доволі високу ціну в $1050 на них доволі велики черга (принаймні в США) і мені довелося чекати щоб моє замовлення розглянули аж цілий місяць.
Усе приїхало у двох великих коробках, не надто важких проте. Я самотужки усе зібрав доволі швидко за допомогою інструкцій та інструментів всередині – весь процес зайняв не більше 20 хвилин.
Користуюся вже 9 місяців на момент написання і маю лише позитивні враження. Все працює точно як очікуєш як воно мало б. Можна регулювати кут нахилу рейки (відповідно змінюючи зусилля яке треба робити) – це теж робиться за секунди. А для тих кому не вистачає навантаження виробник продає більш жорсткий корд.
Якщо спробувати пояснити як воно працює то вийде щось таке – мотузка закріплена на лопатках проходить через колісчатка під “сідушкою”. Таким чином якщо доклати зусилля обома руками то сідушка поїде вперед. Якщо ж задіяти лише одну руку то друга просто відійде назад. Для того щоб лавочка не стрибала вперед надто швидко і поверталася на місце її до рами притягує корд. Ось це і вся конструкція.
Мабуть єдине доповнення яке особисто мені мало б сенс купити – це більші лопатки. Іноді у мене починають боліти пальці в тих місцях де лопатки врізаються в долоні. Але це не було ніколи такою проблемою щоб я не міг завершити тренування.
У виробника також є вдвічі дорожчий тренажер який вимірює зусилля і в якому кожна рука ізольована. Також можна встановлювати силу супротиву. Але нічого з цього мені не потрібно і навряд чи буде потрібне колись.
Як на мене – класна річ і обов’язкова (або дуже рекомендована) для “сухого” плавання.
Минулого року я писав про Forerunner 735xt і навіть назвав його найкращою своєю покупкою минулого року. Проте з того часу у мене виникли певні проблеми з годинником – кнопка Start/Stop зламалася і то не працювала взагалі, а то генерували десятки натискань на протязі кількох секунд коли я її навіть не торкався.
На честь Garmin вони без питань замінили мені годинник коли я з ними зв’язався, але це було не швидко (зайняло довше місяця). І як заміну я використовував світ старий Forerunner 910xt який і через 5 років нормально працює і тримає батарею. І ще не знаючи, що Garmin зробить мені заміну я вирішив купити ось цю модель яка є топовою в лінійці годинників для тріатлону у Garmin.
При повній ціні в $600 цей годинник безумвно є не тією річчю яку можна бездумно рекомендувати усім, а тому хочу далі навести порівняння з набагато більш доступним за ціною 735xt (на момент написання Garmin вже випустили 745xt на який теж варто звернути увагу).
Отже переваги які роблять 945xt для мене виправданим вибором:
Ціна – з виходом Forerunner 745xt можна зекономити більше $250 вибравши Forerunner 735xt замість 945xt.
Час роботи – з увімкненим GPS 945xt може протриматися 36 годин, замість 14 у молодшої моделі. Також є підтримка супутників Galileo.
Помітно яскравіша підсвітка яка ще й вмикається автоматично на пару секунд коли повертаєш руку в положення щоб глянути на годинник – неймовірно зручно.
Музика. Ось тут у мене були завжди сумініви коли я читав про цю функцію – наскільки це потрібно і як воно працює мені не було очевидно. Виявилося, що це просто те, про що я не знав що воно мені потрібне доки не спробував. Трохи деталей нижче.
NFC, або безконтактні платежі – ще одна функція про яку я навіть не думав, що з нею так покращиться життя. Додав картки, вибираю якою платити і все – навіть зручніше ніж з телефоном.
Бігова динаміка – з датчиками як Garmin Running Dynamics Pod, або новими версіями датчику пульсу від Garmin, Wahoo чи інших виробників годинник визначає такі параметри бігу як час контакту, високу підйому ніг, каденс та інше.
Додаткові види спорту – така екзотика (для мене) як парашутні стрибки, полювання, рибальство, геокешинг та інше є в цьому годиннику.
У походах та подорожах будуть дуже зручними такі можливості як підказки навігації (повороти попереду і відстань до них), карти високої роздільної здатності та контрольні точки на карті (наприклад станції відпочинку) які можна вибрати прямо на годиннику і на ньому ж побудувати маршрут до них.
Можливість генерувати маршрути з поверненням в точку старту.
Барометричний (тобто точний) альтиметр – у порівнянні з 735xt який вираховує висоту по GPS і може помилятися на десятки, а то і сотні метрів.
Магнітний компас – тобто на відміну від 735xt який вгадує (і переважно невірно) напрямок за GPS в цьому годиннику справжній компас.
Оксіметр (можливо це якось по іншому називається українською) – вимірювання насиченості крові киснем. Про це далі.
Bluetooth датчики – на додачу до рідного ANT+ протоколу 945xt також вміє працювати з Bluetooth датчиками.
Ще хочу сказати, що у порівняння з лінійкою Garmin Fenix цей годинник є просто невагомим, хоча і менш захищеним – пластиковий корпус замість більшого і масивнішого сталевого чи титанового.
Тепер трохи про музику. Підтримка музики була найбільш розрекламованою відмінністю цієї моделі від попередньої 935xt. Виробник говорить про 10 годин музики, але тут є багато факторів які варто враховувати. І замість писати про розміри сховища я скажу, що годинник має не найкращий звук – зрозуміло, що потужності не вистачить для кодування і передачі високоякісного звуку.
Шляхом експериментів я визначів, що різниці у якості бітрейта вище 192 я не можу помітити. Можливо навіть можна і нижчу якість ставити.
Синхронізувати музику з годинником можна за допомогою Garmin Express, але тоді доведеться самостійно копіювати, видаляти і переписувати файли та ще й не забувати про перекодування. Набагато простійший спосіб яким я користуюся – робити все це автоматично за допомогою MusicBee. У мене налаштовано програму записувати на годинник усі пісні з оцінкою 3.5 та вище і перекодовувати їх у 192 Кб/с.
Також суттєвим є те, що годинник видає “плаский” звук – тобто ніяких налаштувань еквалайзера у нього нема і ніякий діапазон частот не перебиває інші. І тому хороші навушники, які можливо не розкриють свого повного потенціалу все одно будуть звучати добре.
Я підключив свої Jabra Elite 65t і з ними практично усі стилі музики (крім можливо класики та максимально екстремальної важкої музики) звучать розбірливо і чітко, хоча може і не достатньо яскраво.
І якщо бути до кінця чесним то з’єднання по Bluetooth іноді переривається на долю секунди – таке стається раз на 2-3 кілометри. І я також помітив, що на деяких піснях частіше. Чи пов’язано це з кодеком чи ще з чимось поки що не знаю.
Але зручність бігати з музикою і не брати з собою телефон – така свобода варта усіх жертв! :)
Додатково годинник вміє відтворювати плейлісти з Spotify, Dizzer, Amazon Music. І для цього навіть не треба підключати його кабелем до комп’ютера – все відбувається по wifi.
Тепер про оксіметр. На додачу до зеленого “лазеру” для вимірювання пульсу годинник має і червоний. Червоні промені дістають глибше крізь шкіру і завдяки цьому можуть вимірювати рівень кисню в крові. Це особливо корисно в горах та під час тривалих і складних тренувать – можна розпізнати проблему до того як з’явилися серйозні наслідки. Ці замінювання можна проводити за власиним вибором, або увімкнути постійне вимірювання і годинник буде самостійно це робити час від часу.
Ще хочу згадати про body battery. Це алгорим Garmin який показує “рівень енергії” впродовж дня. В нормальних умовах 100% буде десь одразу після підйому, і протягом дня заряд падає. Суттєво “батарейку” садять тренування, але також показано і відновлення. Годинник для розрахунку цього показника враховує багато факторів таких як якість та тривалість сну, тривалість навантажень, пульс, насичення крові киснем, загальна активність, висота і таке інше.
Я особливо цією можливістю не користуюся, але коли у мене тренування йшли важко то перевіряв – і дійсно “батарейка” була вже на низькому рівні до початку тренування. Тобто якось доволі непогано воно показує як воно є.
Навушники які передають звук через кістки черепа і до того ж працюють у воді.
Для чого може знадобитися такий спосіб передачі звуку? Головна причина – залишити вуха відкритими щоб чути, що відбувається навколо. Це особливо важливо для тих хто їздить на велосипеді чи бігає там де треба бути уважним до звуків навколо. Друга по порядку причина – навушники для плавання не завжди працюють як мали б (пропускають воду), не зручні та дають поганий звук (я писав про H2O Audio Stream 8Gb, Sony Waterproof Walkman та Aerb 4G Waterproof MP3 Music Player).
У порівнянні з свого часу розрекламованими подібного типу навушниками для плавання FINIS Duo у цієї моделі значно менше недоліків і є суттєві переваги.
Найголовнішою перевагою для мене є спосіб зарядки – це “коробочка” в яку поміщуються навушники і яка підключається до USB. В той час як контакти на кредлі FINIS Duo у мене ламалися вдвічі і замість в чергове просити заміни його я просто припинив їх використовувати.
Також ці навушники значно простіше і швидше одягти, а через те що вони мають набагато меншу площу вони ще й практично непомітні.
Управління помірковано зручне – коли користуєшся кожного тижня то наче все пам’ятаєш, але після перерви треба заново розбиратися. Тобто не інтуітивно. Радує те, що усі кнопки легко знаходити навпомацки.
Що стосується якості звуку то вона мене приємно здивувала. Ні, вона не така щоб прямо назвати її хорошою, але це найкращий звук який я чув у навушників для плавання. Чути усі частоти, дещо звісно зливається у кашу, але у більшості все чути більш-менш розбірливо і навіть є бас непоганий. На мою думку найкраще відтворюється музика не насичена і без значної динаміки по гучності – електрона музики звучить найкраще, трохи гірше рок/метал/поп, зовсім погано класика.
Також навушники мають спеціальний режим для плавання в якому музика звучить яскравіше. І навушники можна використовуати і не у воді. Хоча якщо це основний сценарій використання то я пораджу краще взяти модель не для плавання.
При ціні в $150, яка цілком виправдана як на мене, ці навушники має сенс купувати лише якщо ви плаваєте регулярно і якщо вам важливо плавати з музикою. Навушники не для плавання що працюють за таким же принципом обійдуться вдвічі дешевше.
Хоча це і очевидно, але варто сказати, що музика записується безпосередньо на самі навушники через той же USB-кабель. Підтримуються формати MP3, WAV, WMA, AAC та FLAC. Музику можна завантажити просто скопіювавши файли на драйв яким прикидаються навушники коли підключені до комп’ютера. Ну або можна як я автоматично синхронізувати за допомогою MusicBee.
Нема підтримки Bluetooth.
Батареї має вистачати на 8 годин, але через те що батарає втрачає заряд навіть без використання вистачає їх на 4-5 годин насправді.
Стосовно комфорту можна сказати, що сидять вони добре як під шапочкою так і без неї. Проте без шапочки в залежності від того як ви робите розвороти навушники може зносити з голови, чи як мінімум зрушувати. Тому найкраще їх одягати під шапочку.
Коли свого часу (в зимку та на весні 2020-го) через COVID-19 закрилися спортклуби та басейни майже по всьому світу у багатьох з тих хто хоч іноді ходив на плавання не лишилося інших варіантів як займатися з допоміжним знаряддям щоб хоч якось зберегти форму.
Один зі способів – використовувати гумові мотузки щоб імітувати рухи плавання під навантаженням. Такі вироби розрізняються звісно ціною та якістю, а також довжиною, супротивом (чи силою яку треба докладати для розтягування). І коли якийсь набір китайських мотузок сумнівної якості можна купити за $20 – цю конкретну річ продають за $50 (плюс-мінусь $10 можна знайти в інтернет-магазинах).
Різні кольори означають різний супротив – я використовую зелений. Зручна довжина дозволяє робити вправи у нахилі та добре розмахуючи руками. А лопатки для долоней дають можливість імітувати положення долоні як під час плавання і краще розподілюють навантаження.
Але головне що я хотів сказати – якщо ви пловець то ця штука краще ніж китайські “еспаднедери” і на мою думку варта своїх грошей.
Я вже писав колись про інший монітор серцебиття від цього виробника – Scosche RHYTHM+ Armband Heartrate Monitor. І власне після того як я тією іншою версію почав користуватися і зрозумів, що вона мені зручніша за те, що на той момент було у Garmin вирішив спробувати і цю модель.
Головна відмінність – цей монітор вміє міряти пульс у воді. Тобто в ньому можна плавати. Звісно у воді він не може передавати дані на годинник, але цю проблему вирішено накопиченням даних і передачою їх згодом, коли з’єднання буде встановлено.
Купив я цю модель Олені і вона їй так сподобалася, що в ній тренується не лише на плаванні, але і на вело і на бігових тренуваннях.
Повна ціна складає $100 і я не бачив будь-яких знижок за останні пару років. Свій я купив з $70 просто використавши бонуси, що їх зібрав на Clever Training іншими покупками.
Згодом купив і собі таку саму і можу сказати, що все зроблено якісно, розумно і зручно.
Недолік – для зарядки потрібен трошки інший кабель (кредл тут іншої форми ніж у молодшої моделі), що зроблено навмисно.
Заряду вистачає на кілька годин, у мене ніколи з цим проблем не було. Але треба не забувати заряджати після пари-трійки тренувань. Я, щоб не було непередбачуваних неприємностей заряджаю просто після кожного тренування.
