Soul Transform Superior Active Performance On-Ear Headphones

 

Ціна

На момент покупки я заплатив за них $87, сьогодні ціна складає $100.

Призначення та характеристики

Накладні навушники для занять спортом.

Характеристики:

  • вага: 160 грамів
  • “спортивні” матеріали: резина, пластик та синтетика що не скрипить і легко миється
  • подушечки легко знімаються з навушників і їх можна класти у пральну машинку та сушарку
  • плаский провід з прищепкою і управлінням гучністю (не працює на Windows Phone).
  • якість звука: не буду робити вигляд що я розбираюся у характеристиках аудіоапаратури взагалі та навушників зокрема, але можу просто відзначити дуже хорошу як для спортивних навушників якість звуку, особливо баси.
  • Найвищої оцінки також заслуговує підтримка виробника: коли у мене через рік використання десь всередині порвався провід я написав виробнику і вони вислали мені штрих-код який я наклеїв на коробку і відправив (безкоштовно) навушники їм, а вони мені в цей час просто вислали нові.

Враження від використання

Навушниками я дуже задоволений і раджу їх щиро, але є кілька особливостей які треба враховувати.

На голові вони сидять дуже щільно і не те що не стрибають, навіть не зсовуються на міліметр коли я бігаю. Сидять просто як приклеєні. Мінусом буде те що під них можна вдіти лише тоненьку пов’язку, або бігову літню кепку, а вже щось типу Headsweats Supervisor не кажучи про теплу шапку вже одягти неможливо. Також далеко не кожні окуляри підійдуть: Tifosy Vogel або Smith Optics Pivlock V90 Sunglass влазять ледь-ледь. Якщо ви носите окуляри постійно то варто спробувати ці навушники спершу.

Навушники щільно сидять і на вухах добре (але далеко не на 100%) ізолюючи зовнішні шуми. Подушечки при цьому хоча і відчуваються весь час проте неприємних почуттів не викликають. Мінусом буде те що у жарку погоду вухам від такого щільного прилягання подушечок може бути жаркувато. А з іншого боку в прохолодну погоду навіть без шапки вони приємно захищають вуха від холоду і вітру.

Як я вже вище вказував подушечки легко знімаються і їх можна кидати і у пральну і у сушильну машину. Так само легко вони одягаються назад, треба тільки зрозуміти яку на яке вухо. Мінусом може буте те що часте прання (а прати їх треба буде після кожного серйозного тренування бо подушечки збирають піт що теж є плюсом) вони втрачають свій свіжий вигляд дуже швидко. Хоча на функціональності це не відзначається ніяк.

Провід плаский, можна навіть пропускати під кофту чи футболку і як обіцяє виробник він не буде прилипати навіть до спітнілого тіла. Довжина десь 1 м, якраз вистачає щоб тримати плеєр на поясі. На проводі є кнопки управління гучністю, але працюють вони лише з iPhone.

Ну і головне: якість звуку. Вище я згадав потужний (у порівнянні з середніми та високими частотами) бас якого для деяких стилів музики може бути і забагато. Але повірте мені – коли ви бігаєте то увесь бас що там є йде в адреналін :) В цілому звук чистий і дуже розбірливий, а звукоізоляція покращує ситуацію. Власне якість звуку цих навушників краща за те що дають навушники-вкладиші (спортивні знову ж таки) навіть з втричі більшою ціною.

Моя оцінка – 10/10. І коли прийде час я куплю ці навушники, або новішу модель якщо така буде без вагань.

Недоліки

Є і недоліки, частину я вже назвав вище, але жоден з них не є критичним для мене. Тим не менше починаючи з більш вагомих:

  • можуть бути занадто жаркими
  • управління гучністю не працює
  • не можна одіти під них більшість шапок та окулярів
  • вони не складаються

На сайті виробника

http://www.soulelectronics.com/shop/soul-electronics-transform-superior-active-performance-on-ear-headphones.html

 

 

 

Nokia Lumia 920

 

Ціна

На момент початку продажу (вересень 2012) ціна пристрою складала $800. Я купив цей телефон Олені у 2013-му за $450 (розлочений, ebay), на сьогодні ціна за розлочений новий телефон починається з $250. Також треба сказати що квітня 2014 ця модель вже не випускається і замінена оновленими Lumia 925 та Lumia 930.

Харастеристики

Перелічувати усі технічні специфікації не буду, краще перенаправлю вас на вікіпедію де можна знайти всю цю інформацію – http://en.wikipedia.org/wiki/Nokia_Lumia_920. Відзначу лише деякі характеристики які вважаю важливими:

  • Екран 4.5 дюйми, роздільна здатність 1280х768 пікселів, 332 точки на дюйм, 16.7 мільйонів кольорів. Іншими словами дуже чітка і з правильними кольорами картинка, особливо на момент випуску. Від екрану я досі в захвати і навіть не знаю чого більшого можна бажати. Ну і звісно захищене скло яке за всі ці роки носіння в кишені практично не має пошкоджень.
  • Зовні дуже красивий телефон, на мою особисту думку виглядає він незрівнянно красивіше за будь-яку модель iPhone чи іншого телефону. Мабуть самий красивий телефон який я бачив взагалі, навіть враховуючі новіші моделі. Зручний корпус зі закругленими краями, традиційно висока для Nokia якість збірки. Корпус закритий і нема ніяких кришок які б можна було зняти. Тобто доступу до нутрощів та батареї нема взагалі.
  • Вага 185 грамів не є найменшою з можливих для таких розмірів, але дуже близька до того щоб назвати телефон майже невагомим.
  • Топовий на момент випуску процесор досі дуже добре справляється з різними “важкими” задачами і я навіть не пам’ятаю коли б у мене виникали нарікання на якісь пригальмовування ци щось таке.
  • Безпровідна зарядка. Варто лише почати нею користуватися щоб зрозуміти наскільки це зручно.
  • Дуже пристойна задня камера (8.7 мега-пікселів, 1080р відео) та краща за середню фронтальна камера (1.3 мега-пікселі, 720р відео).
  • Роз’єм micro-USB використовується як для зарядки так і для підключення до ПК.
  • GPS та GPS-A разом з безкоштовними для усих пристріїв Nokia програм HERE таких як навігатор HERE Drive+ роблять цей телефон прекрасною заміною GPS-навігаторам. Карти від Nokia (Navteq) векторні (тобто мають крихітні розміри) на відміну від карти Google, а тому їх можна просто завантажити на телефон і не потрбіне постійне інтернет-підключення. Так само завантажуються різні голоси для навігатора.
  • Безкоштовне  Mix Radio (раніше Nokia Radio) для пристроїв Lumia – інтернет-радіо де можна вибрати стилі музики та/чи виконавців які вам подобаються і навіть завантажувати деякі плейлісти на пристрій. Для роботи потрібне підключення до інтернет.
  • Час роботи від батареї декларується 10 годин, в реальності це означає що заряджати телефон треба мінімум раз на день.
  • ОС Windows Phone 8 без проблем свого часу оновилася до 8.1, єдине що значно піздніше ніж для телефонів операторів (нагадаю що мій телефон розлочений). Разом з цим оновленням до речі телефон навчився показувати поточний час на вимкненому екрані практично не використовуючи енергії для цього. Очикую що оновлення до Windows 10 пройде так саме добре.

Враження від використання

Як ви вже мабуть зрозуміли цей смартфон мені дуже подобається: красифий, функціональний, зручний, ідеальні розміри: достатньо великий екран і при цьому його все ще можна носити в кишені. Я збираюся користуватися ним доки він не розсипеться, а що візьму собі після того ще не вирішив. З задоволенням взяв би точно такий ще раз, але боюся їх вже знайти не можна буде.

Моя оцінка – 9/10.

Недоліки

Звісно найцікавіше у кожному огляді це мінуси які автор огляду знайшов суттєвими і такими що роблять використання менш комфортним ніж воно могло б бути.

Першим і головним недоліком я назву те що пристрій не підтримує картки пам’яті. От саме неможливість додати SD-картку зі своєю бібліотекою музики я і ношу додатково Nokia Lumia 520/521 у своєму біговому рюкзаку.

Більше суттєвих чи скільки-небуть помітних недоліків назвати не можу.

 

Kindle

Ціна

Сам пристрій – $69, чохол-обкладинка з ліхтариком – $59.

 

Параметри

  • Розмір екрану (диагональ) – 6 дюймів
  • Роздільна здатність – 167 точок на дюйм, 16 відтінків сірого
  • Вага – 170 гр
  • Розміри – 166 мм х 115 мм х 9 мм
  • Місткість – більше 1000 книг (залежить від розміру книги і формату файла)
  • Формати файлів: AZW3, AZW, TXT, PDF, MOBI, PRC, HTML, DOC, DOCX, JPEG, GIF, PNG, BMP.
  • Батарея: повний заряд за три години, середній час роботи – 4 місяці
  • Роз’єми: micro-USB для зарядки чи синхронізації з комп’ютером (потрібна буде стороння програма типу Calibre).
  • Інтернет-можливості – WiFi для пошти і браузинга простих сторінок, можна купувати книги безпосередньо на Amazon. Книги куплені на сайті автоматично заливаються на пристрій.
  • Додаткові можливості: безкоштовне сховище на серверах Amazon для усього контенту придбаного у виробника

 

Враження від використання

В першу чергу цей пристрій треба порівнювати з Kindle Keyboard. І на порівняння зі своїм попередником ця новіша (і найдешевша з усієї лінійки) версія через відсутність клавіатури має менші розміри і трохи меншу вагу.

Олені книга дуже подобається і відсутності клавіатури вона не відзначає як скільки-небудь помітний недолік. І від себе я би сказав якщо вам потрібна дешева, надійна і проста у використанні читалка то варто звернути увагу саме на цю модель.

Недоліки

Олена після півтора років використання не змогла назвати жодного, але я все ж таки від себе скажу що відсутність клавіатури може стати таким якщо вам треба робити замітки чи відповідати на листи. І другий недолік полягає в тому що пристрію потрібне зовнішнє освітлення що вирішується обкладинкою з ліхтариком в подорожах.

На сайті виробника

http://www.amazon.com/dp/B007HCCNJU/ref=pe_385040_30332190_pe_175190_21431760_M3T1_ST1_dp_1

Dell Venue 8 Pro 32Gb

Ціна: $200 (я купив рік тому за $250)

Технічні характеристики:

  • Екран – 8 дюймів, сенсорний, розв’язок 1280х800
  • Процесор – Атом 1.8 ГГц (х86-сумісний)
  • ОС – Windows 8.1
  • Пам’ять – 2 Гб
  • Диск – 32 Гб
  • Камери: 1.2 Мп фронтальна, 5 Мп задня
  • Роз’єми: 1 Micro USB (він же для зарядки), 1 аудіо (поєднане з мікрофоном), 1 microSD
  • Безпроводні протоколи: WiFi (11bgn), Bluetooth 4
  • Вага: 391 грам
  • Розміри: 216 мм довжина, 130 мм висота, 9 мм товщина.

Загальні враження: Свого часу я купив цю планшетку як компактнішу заміну Microsoft Surface RT і хоча пристрій має своє безперечні переваги для мене особисто цей вибір був невірним.

Найкращі сценарії використання для цього пристрою будуть коли вам треба іноді читати пошту, дзвонити по Skype, читати деякі веб-сторінки і грати в прості ігри. Щось складніше на ньому робити або незручно, або просто дуже складно.

Плюси:

  • Розмір і вага: планшет абсолютно непомітний в сумці і може навіть бути поміщений у задній карман джинсів. По суті це дуже великий телефон.
  • Повноцінна Windows: на відміну від Surface RT побудованого на процесорі ARM тут стоїть х86-сумісний процесор (хоча і дуже слабенький) що дає можливість запускати повноцінну ОС і практично всі програми під неї. Більше того: пристрій успішно проапргрейдився до Windows 8.1
  • Дуже якісний і приємний на дотик корпус: все старанно підігнано, нічого не виступає і не скрипить, неймовірно приємна на дотик рифлена задня стінка. Взагалі пристрій хоч і не кидається у вічі проте однозначно не потвориний і дуже утілітарний.
  • Дві камери це дуже зручно для Skype

Нейтрально:

  • Час роботи: хоча він і нижче ніж неймовірні 10 годин у Surface RT, проте 8+ годин це дуже добе для такого маленького і легкого пристрою. Хоча хотілося б більше.
  • Дуже хотілося б мати вбудований GPS-модуль.

Мінуси:

  • Нестабільність роботи WiFi: пристрій регулярно втрачає зв’язок з мережою і його треба перепідключати вручну. Це може трапитися і через 2 години і через 10 хвилин. Причому ніякі оновлення не допомогають. Коротше WiFi модуль від Miracast це найгірша частина планшету. Лише одна ця проблема знімає цілий бал.
  • Маленький диск. Для фільмів і музики я одразу докупив велику microSD картку, але все одно планшет постійно страждає від нестачі місця на системному диску. Причому є програма встановлення Microsoft Office, але навіть на чистому пристрої вона не може нічого встановити бо не вистає місця на системному диску Smile
  • Слабкий процесор: чесно кажучи несправедливо висувати таку претензію до пристрою за такою ціною, але треба знати що 2-3 “важких” програми повіністю заморожують планшет. Хоча скажімо браузер, пошта і Skype паралельно працюють нормально.

На сторінці виробрика: http://www.dell.com/us/p/dell-venue-8-pro-3845-tablet/pd?oc=ftcwb01&l=en

Кава з молочною пінкою в домашніх умовах

…або Nespresso Pixie та Epica Automatic Milk Frother.

 

Одразу скажу що я не надто великий прихильник кави і коли її п’ю то стараюся якомога сильніше перебити смак чимось іншим, наприклад молоком. От я писав що на роботі у нас є Латте-машина якою я користуюся лише один раз на день: по-перше, мені подобається сама процедура і запах кави, а, по-друге, молока в лате виходить разів в 5 більше ніж кави, тож не все так і погано на смак.

Проте якщо ви хочете мати щось подібне вдома то доведеться викласти дуже, неймовірно велику суму. Скажімо приведена у згаданому вище пості машинка обійдеться вам в 4-6 тисяч. Так, від чотирьох до шести ТИСЯЧ доларів. І при цьому ви не можете просто купити її, а має вкладати довічний контракт з виробником, тобто щось ще помісячно йому платити за обслуговування. Правда у випадку якихось проблем з машинкою приїде технік і все відремонтує і виправить дуже швидко, але все одно ціни такі можуть здатися логічними лише дуже великому прихильнику кави і лате.

Отже перейдемо до недорогих домашніх варіантів.

Перше кава-машина. Як я вже казав каву я п’ю лише раз на день і морочитися заради цього з зернами, обсмажуваннями, помолом та іншим бажання нема. До того ж кавові зерна у нас будуть просто старіти оскільки дома ми каву п’ємо лише в суботу та неділю.

Тобто вибір обмежується машинками які роблять каву з капсул: у капсулах помелена та заварена вже кава, машинка має лише пробити капсулу і пропустити крізь неї гарячу воду. Звісно є ще розчинна кава як варіант, але якщо ви не знали то про всяк випадок скажу що у розчинній “каві” самої кави як такої нема: смажений буряк чи щось подібне, кофеїн з зеленого чаю, фарбник, ароматизатори, підсилювач смаку. Коротше розчинна кава це така ж нісенітниця як розчинний чай чи розчинний сік.

Серед машинок що роблять каву з капсул теж вибір доволі великий і ціні на них лежать в діапазоні від 50 до більше ніж 2 тисячі доларів. Крім того у різних виробників різна система (розміри та форма) капсул, а іноді навіть більше ніж одна система у одного виробника.

Найбільш відомими та поширеними мабуть є машинки від Keurig та їх система капсул K-Cup. Причому капсули в цьому форматі випускають багато різних виробників серед яких є і Starbucks і Dunkin Donuts і інші. Є така машинка і у мене на роботі.

Але собі ми узяли за рекомендаціями машинку Nespresso Pixie з системою капсул OriginalLine.

Рекомендації полягали у тому що машинки цієї марки роблять каву “з пінкою”. Це насправді так і є, неозброєним оком помітно що кава виходить з піною. Що стосується капсул то вони доволі маленькі і порції кави з них виходять менші за четвертину звичайної чашки, якраз те що треба для лате.

Ціна однієї капсули знаходиться в межах від 60 до 90 центів. Виробник дає доволі великий вибір капсул з кавою різних сортів та різної міцності. Ми намагаємося усе перепробувати та визначитися що нам подобається, але якщо чесно то різниці практично не помічаємо. Отакі з нас знавці кави.

Продаються капсули в пачках по 10 штук через інтернет, або фірмовий магазин.

Ота підставка на фото під машинкою куплялася окремо і містить 50 капсул, але зараз я би чесно кажучи купив би прозорий куб (є у них і таке) в який насипом можна красиво запхати 30 капсул.

Тепер щодо молока, вірніше молочної піни. Собі ми купили машинку від Epica – після того як я пару разів скористався подібною машинкою від Nespresso на роботі стало ясно що різниці між ними крім як у ціні нема.

Всередині машинки тефлонове покриття і зміщена відносно центру “крутилка”. Машинка вміє як робити гарячу пінку так і охолоджувати молоко (що ми ще не пробували). Наливаєш молока до позначки, накриваєш кришкою, натискаєш кнопку і за хвилину-півтори маєш пінку.

Пінка дуже висока і яскраво-біла, красива так. І не падає дуже довго. Наскільки довго не знаю, але хвилин 10 без помітних змін точно простоїть. Причому усе молоко перетворюється на піну, зовсім рідини не лишається.

Машинку після того треба не лише промити, але і старанно протерти паперовим рушником – тефлонова поверхня уся покрита жиром який не змивається водою і якщо його залишити то у наступної порції буде запах і смак горілого молока.

Якщо лате готувати у прозору чашку як це і положено робити то буде добре видно розділення кави і молочної піни яка не падає навіть коли в неї ллєш каву.

І ще дуже смачно налити меду зверху пінки – доїдати її все одно доведеться ложкою, а так буде ще смачніше.

На цьому все. Сподіваюся у вас виникло бажання приготувати і випити кави чи лате після прочитання цього посту.

Смачного!

Nokia Lumia 520/521

Ціна: $40/$50 без контракту

Опис: Смартфони на базі Windows Phone 8+. Різниця між моделями полягає лише у якості екрану (роздільна здатність та сама).

Загальні враження: Не зважаючи на неймовірну низьку ціну це повноцінні сматфони, тобто вміють вони все те саме що і найдорожчі моделі на базі Windows Phone.

Сценаріїв використання крім як дзвонити у них дуже багато, особисто я маю такий телефон без SIM-картки і з доданими 32 Гб SD для наступних задач:

  • програвання музики – власне уся SD-картка у мене забита музикою і телефон через його маленькі розміри зручно покласти у біговий пояс (наприклад iFitness Neoprene Single Pouch Bag) чи рюкзак і слухати Bluetooth навушники. Ніяких спеціальних програм не треба, плеєр вже є в системі.
  • Skype
  • HERE Drive+, HERE Maps та Bing Maps – навігація та пошук поїсти/скупитися/… навколо. Усі навігаційні програми від Nokia безкоштовні для телефонів Nokia, а карти та пошук bing вбудовані в систему
  • читання пошти – клієнт вбудований, підтримує кілька екаунтів
  • читання Facebook – безкоштовний клієнт
  • фото – автоматичне розміщення світлин на OneDrive
  • робота з докуметами Office, підтримується OneDrive
  • прості іграшки типу Plants vs Zombies
  • … фактично усе що завгодно: youtube, Netflix, замовлення квитків і таке інше.

Заряду вистачає на 1.5-2 доби, година прослухування музики через Bluetooth садить батарею десь на чверть.

В цілому я вважаю що це найкращий у світі смартфон по співвідношенню ціна/функціонал. А для сценаю коли цей телефон використовується як плеєр/читалка/навігатор взагалі рівних пристроїв і близько нема.

Недоліки: Треба розуміти що така неймовірно низька ціна досягається тим що усі складові вибрано якомога дешевші. Слабкий процесор призведе до того що деякі ігри будуть відчутно довго завантажуватися: те що на Lumia 920 статрує з непомітною паузою тут може затягтися на 3-5 секунд. Маленька кількість пам’яті означає що в активному стану будуть усього 3-4 програми і при перемиканні між ними можна побачити як деякі з них фактично стартують заново. Слабенька камера і відсутність фронтальної камери роблять фотографування не таким приємним.

Купити: http://www.microsoftstore.com/store/msusa/en_US/pdp/T-Mobile—Nokia-Lumia-521—No-Contract/productID.279982200 та http://www.microsoftstore.com/store/msusa/en_US/pdp/T-Mobile—Nokia-Lumia-521—No-Contract/productID.279982200.

Ditto

Ціна: Безкоштовно

ОС: Windows

Призначення: Менеджер буферу обміну з історією. Тобто программа яка дозволяє зберігати і повторно використовувати те що ви вставили в буфер обміну (комбінації клавіш Ctrl+C або Ctrl+Insert).

Загальні враження: Дуже хороша, зручна і легка утіліта яку я встановлюю на всі свої робочі комп’ютери де є фізична клавіатура.

При вставці з буферу якщо вам потрібне щось (текст, картинка, таблиця) що ви закинули туди раніше використовуєте комбінацію Ctrl+` (можна налаштувати іншу) і вибираєте з історії що хочете вставити.

Можна шукати в історії раніше скопійованих в буфер даних.

І хоча у програми багато налаштувань як правило я нічого з них не змінюю.

Недоліки: Некритичним недоліком є відсутність підтримки історії буферу обміну між комп’ютерами.

Сторінка в інтернеті: http://ditto-cp.sourceforge.net/

Латте-машина

Для вас це може і звична річ, а для мене це була дивина дивна.

Для таких же як я селюків поясню що латте це такий напій де в гарячу молочну піну додають невеличку кількість кави – http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5. Напій в результаті виходить не такий гіркий як просто кава, хоча має смак і запах кави і так само бадьорить.

Коли машинку вмикаєш першим за день то треба почекати хвилини 3 доки вона щось там в собі нагріє до 200 градусів (далі всі градуси у фаренгейтах, для переводу в цельсії віднімайте 32 і діліть на 2).

У латте-машини в нашому офісі є кілька параметрів, але я знаю лише про два з них: дрібність помолу зерен та температура до якої доводиться молоко.

Заправляється машина смаженими зернами, але я у каві не розбираюся і смак різних зерен не розрізнюю. Хоча у нас купують дорогі зерна, може через це – усі дорогі однаково хороші, а погіні кожне погане по своєму :)

Наскільки я особисто це відчуваю чим грубіший помол тим простіший, але яскравіший смак кави. А прі дрібнішому помолі смак виходить м’якіший, але і напій міцнішим стає. Не те щоб я знову ж таки розрізнював на смак, але у мене таке враження що найгрубіший помол є найприємнішим для мене.

Температура ж молока на смак не впливає взагалі наскільки я розумію. Прото більше піни виходить тому що молоко довше готується.

Отже спочатку у спеціальну ложку мелемо каву. Робиться це дуже просто – вставили її в спеціальні пази, повернули і молотилка сама вмикається. Весь процес займає кілька секунд (залежить від виставленої дрібності помолу).

В результаті ложка щільно набита помеленеми зернами і її вставляємо в сусідні пази щоб через цей пил пропустити гарячу воду. Можна обрати скільки саме води пропустити церез “заварку” – чим менше води тим міцніше буде кава. Взагалі то якщо не готувати молоко, а пити лише приготовлену таким чином каву то можна сміливо називатися ман’яком – наскільки міцний і густий кавовий розчин виходить (десь 1/5 чашки за обсягом).

Для молока ж треба враховувати що у обсязі в результаті готовки воно збільшується вдвічі (знову ж залежить від обраної температури).

Різні типи молока (маю на увазі жирність) як не дивно дають дуже різний смак. Мені особисто подобається соєве молоко яке звісно і не молоко, а зі звичайного подобається знежирене. Так само різниться і піна з різного молока. Причому різниця більша ніж можна було б очикувати.

Наливаємо молоко у спеціальний глечик, в глечик встромляємо носик і через той носик в молоко напускаються дрібні бульбашки повітря і він же нагріває молоко.

Після того як напій приготовлено прибираємося. Таблетку що утворилася після заварювання кави вистукуємо з ложки у спеціальну коробочку. Спеціальна вона не тому що з кавою треба щось спеціальне робити, а тому що саме об неї зручно вистукувати ту таблетку. Глечик та ложку далі достатньо сполоснути водою, навіть терри нічим не треба, досить просто полити водою і вони чисті.

А от сама морока почистити носик який утворював піну – на ньому накипає молоко і його треба старанно відтирати. Коли його опускаєш на місце то він ще додатково чиститься самою машиною випусканням кількох струменів пари. Проте зрозуміло що для машинок які використовуються у кав’ярнях ніхто подібну ручну чистку не проводить.

Крім власне смачного напою мені ще подобається сама процедура. Каву п’ю раз на день – як тільки з’являюся на роботі.

Чи варто мати таку машину дома? Річ класна і мати її було б приємно, але не думаю що я б нею часто користувався, та і дороговато вони коштують. Тому ні. Те що вона є на роботі звісно добре, але б і без неї прожив би спокійно.

Цукру/лікерів додавати за власними вподобаннями. Смачного!

Дорога і крута сокочавилка Hurom 100S

Мова піде про Hurom Slow Juicer HU-100S ціною в ~$360.

Всі ми знаємо/чули про користь та неймовірну смачність свіже вичавлених соків. Стосовно смачності треба сказати що знайти хороші рецепти які б вам подобалися не так і легко. Справа в тому що в магазинських соках (чи “нектарах” як сором’язливо називають напої з порошку) додано необхідну кількість цукру, фарбників та смакових добавок щоб задовольняти смакам споживачів. А з “натуральними” соками ви часто будете отримувати результат набагато гірший за смаком за магазинні соки: то занадто водянисте, то слизьке якесь, то гіркуватий присмак, то просто несмачно.

До того ж на відміну від соків тривалого зберігання свіже вичавлені соки за лічені хвилини розшаровуються на воду (більша частина стакану) та осад з “гущі” і виглядають далеко не так красиво як хотілося б. Тому їх треба пити одразу після вичавлювання та колотити. А за 10 хвилин їх взагалі варто вилити, зберігати не вийде.

Що стосується машинок для вичавлювання соку то далі напишу про переваги нашої машинки.

Перше і мабуть головне це те що її неймовірно легко збирати, розбирати і мити. Збирається вона з кількох великих частин: ріжуча сітка, чавилка, ємність в якій це все стоїть та кришка, ну і пара ємностей для соку і відходів відповідно. Зібрати/розібрати навіть перший раз займає буквально пару хвилин. А що стосується миття (це вже друга перевага) то все легко відмивається буквально за секунди під звичайним краном. Єдине що від деяких фруктів ріжучу сітку треба буде вичистити щіткою.

Ще один плюс – машинка працює дуже тихо (дивіться відео), в сусідній кімнаті її не чути. Можливо це завдяки тому що вона (як і вказано у назві) “повільна” – чавильний винт обертається дуже повільно.

Машинка чавить практично усе, але фрукти/овочі треба різати на шматочки не більші за пару сірникових коробків. Проте з деякими речами типу селери чи калі машинка впоратися не може – забивається ріжуча сітка.

Вичавлені залишки дуже сухі і їх можна сміливо кидати у сміття не замотуючи додатково в пакет – не завоняються, там нічому воняти вже.

Сок вище на фото як я і казав поділено на шари навіть одразу після вичавлення. Єдине що забув згадати про піну яка дуже довго не спадає, тому колотити і перемішувати обов’язково.

Зі знайдених рецептів можу поділитися декількома речами:

  • шпинат, як це не дивно, добре підходить і для фруктових і для овочевих соків і додає якоїсь фактурності без впливу на смак. Рекомендую додавати куди тільки можна.
  • те ж саме стосується і бананів. Банан взагалі варто додавати у фруктові соки без винятків – без нього виходить усе занадто водянистим.
  • неймовірно смачним є сік з апельсинів та моркви (маленьких морквинок). Спробуйте, гарантую що сподобається.
  • не робіть соки наперед – вони довго не стоять навіть у холодильнику і за кілька хвилин втрачають і вигляд і на смак стають як суміш води з фруктовою/овочевою гущею. Підозрюю що для зберігання треба додавати в соки сіль чи цукор.

Чи варта ця сокочавилка своєї ціни? Важко сказати. З одного боку треба визнати що ціна дуже висока, і купили ми її під впливом імпульсу прочитавши хороші відгуки. А з іншого боку навряд чи можна знайти щось подібне де збірка/розбірка, а головне чистка здійснюється настільки просто. Не знаю навіть. Як ви думаєте?

А які рецепти знаєте ви? І чи взагалі займаєтеся подібним?

Відео внизу як кажуть знімав на тапочок, так що за якість вибачайте: