Dan Simmons. Hyperion Cantos / Ден Сіммонс. Пісні Гіперіона

Чудова монументальна наукова фантастика. Багато людей саме її вважають найкращим НФ-серіалом.

Серію цікаво побудовано коли основна лінія затягує страшенно, а після пари книг розумієш що сама суть відбувається у масштабних другорядних подіях.

Hyperion / Гіперіон (1989)

Власне книга розказує нам про гілки людства у 28 сторіччі, Гегемонію що править людьми та інші речі які треба знати про цей світ. А також про "Мережу” яка під управлінням штучних розумів миттєво транспортує людей через простір.

Тут же зав’язується історії зі свяченника, солдата та поета.

Не мало політики, релігії та містики.

The Fall of Hyperion / Падіння Гіперіона (1990)

На Гіперіоні (планеті повній таємниць) встановлюють портал куди стягують війська і планують почати війну з іншою гілкою людства.

І тут з’ясовується що штучні розуми зовсім не добрі помічники людей, а скоріше злобні паразити. Цивілізація не рушиться, але отримує неймовірно важкі пошкодження.

Endymion / Ендіміон (1996)

Через 300 років після подій другої книги на руїнах Гегемонії панує Церква.

Головні вороги Церкви – штучні розуми заселені у людські тіла що тікають від переслідувань у майбутнє.

Коротше в цій книзі починається така техно-вакханалія з вивертанням мозку читача що реально треба дуже уважно читати і не пропускати деталі. Але читати цікаво.

Доставляє що весь роман написано від імені розуму без тіла закритого у коробці в якій у будь-який момент може розбитися капсула з отрутою.

The Rise of Endymion / Піднесення Ендіміона (1997)

Черговий раз помирає Папа (свяченник з першої книги) і знову воскресає за допомогою крестоформа.

В кінці кінців усі сюжетні лінії та герої попередньої книги сходяться в одну точку – могутні штучні розуми та Техно-центр, крестоформи та безсмертя, машина вбивств з майбутнього та штучні люди, клон поета…

В серії є ще кілька коротких оповідань, але вони більше розкривають життя неосновних героїв – наприклад паралельної гілки людства Бродяг.

Brooks PureConnect

Ціна: $90

Вага: 204 грами

Призначення: мінімалістичні кросівки зі збільшеною компенсацією.

Загальні враження: З усих мінімалістичних кросівок це мабуть найкращі і найближчі до тих в яких можна бігати на змаганнях. З одного боку проста підошва в один шар, маленька вага, а з іншого – товщина тієї ж підошви помітно більша за підошви у інших мінімалістах. Та і верх доволі “структурований”, нема відчуття що у розношену шкарпетку вбуваєшся.

Я вже пробіг цілих три змагання у цих кросівках (всі пів-марафони) і скажу що вони практично не відрізняються від марафонських кросівок.

Якщо ви думаєте спробувати мінімалістичні кросівки, але не певні то ці будуть для вас найкращим вибором. Вони можна сказати є мінімально мінімалістичними Smile

Недоліки: По-перше це все ж таки кросовки розраховані на те що бігун наступає на носок чи хоча б середину ступні. А для того щоб у цій моделі примусити бігати правильно у підошву вставлені такі подушки з жорсткої резини які виступають трохи. І ступати на п’яту зовсім на зручно (треба на кожному кроці буде перевалюватися). А як ступати на середину стопи (те що я намагаюся робити зараз) то та подушка починає відчуватися. І не те щоб боляче було, але зовсім трошечки неприємне відчуття. Примушують таки ступати на носок Smile

Другий недолік не такий суттєвий. Сидять кросівки на нозі дуже щільно, а у них поверх язичка ще й резинку натягнуто. З моїм високим під’йомом залізти в них дууууже проблематично, правда потім сидять добре. А отже для триатлону вони зовсім не підходять.

На сторінці виробника: http://www.brooksrunning.com/Brooks-Pure-Connect/1101081D336.120,default,pd.html?utm_source=Shopping&utm_medium=cse&utm_campaign=cpc&src=cse_pspg&mr:referralID=15a9c0ba-9e32-11e1-9e8b-001b2166c62d

Philip K. Dick. Our Friends from Frolix 8 / Філіп Дік. Наші друзі з Фролікс-8 (1970)

В перекладі чомусь ця книга має назву “Найкращий друг Бога”.

Ця книга це перемішані антиутопія що руйнується, космічні подорожі, роздуми про природу Бога та людини. І все це у нього так по буденному виходить, майже примітивно.

Розумна, але трошки жорстка (особливо фіналом) книга.

Colin Wilson. The Mind Parasites / Колін Вілсон. Паразити свідомості (1967)

Читав український переклад свого часу.

Трохи складна на початку (через трошки сухий переклад), але надалі зовсім непогана книга.

Фантастика, але багато роздумів про юнгівське море свідомостей та істот що в ньому живуть. Ну і Лавкрафтовських істот та загублених міст прадавніх до купи. І Місяць що спричинив загибель попередньої людської могутньої цивілізації.

Ктулху тут обізвано якимось Цтгульгом Smile

Ну і врешті реш люди вивільняються з полону і починають використовувати необмежені можливості свого мозку. І взагалі стають щасливим новим видом.

Але все одно непогано. Цтгульгу зохаває всіх неодмінно!

Lyon Sprague de Camp. Lest Darkness Fall / Лайон Спрег де Кемп. Щоб не опустилась темрява (1941)

Попаданець у Рим VII сторіччя, і за неймовірним збігом історик з цього періоду, починає рятувати Рим від краху і відкладати руйнування цивілізації варварами.

Як найменше зло обирає готів, очолює війну проти Візантії та франків, впроваджує перегонний куб, друкарський прес, газету, журналістику, телеграф, арбалет і інші винаходи. Коротше з усих сил міняє хід історії – без падіння Риму не було б християнства як панівної релігії, не було б Середньовіччя і інших речей.
Доволі простенько, неймовірне везніння головного героя… Але читати цікаво – затягує у вир подій.

Per Wahlöö. Stålsprånget / Пер Валее. Сталевий стрибок (1968)

Доволі безрадісна річ депресивний настрій якої не розвіюють якісь хаотичні дії і пригоди.

По суті це антиутопія змішана з детективом і політикою.

У якійсь вигиданій країні (будь-яка європейська підійде) уряд, вірніше тіньові правителі проводять експеримент для приборкання протестних настроїв власних громадян. В результаті експерименту настає щось типу зомбіпокаліпсиса де жертви потроху сходять з глузду і кров є єдиними ліками для них.

Ну і розслідує усе це втомлений детектив пенсійного віку.

Власне ідея непогана, історія цілісна і без натяжок. Але написано якось так що завжди треба докладати трошки зусиль щоб не кинути читати.

First Endurancre EFS Energy Drink

Ціна: $17-$25 (25-30 пляшок)

Призначення: енергетичний напій для інтенсивних тренувань і змагань.

З усих спортивних напоїв єдиний включає в себе всі 5 видів електролитів у найвищій концентрації на додачу до солей та амінокислот. Начебто крім здатності швидко доставляти паливо у м’язи така формула найефективніше бореться із судорогами та дегідрацією.

Загальні враження: перші рази може неприємно вразити доволі сильний різкий смак (який трошки віддає чимось скислим). Але звикаєш дуже швидко і ефект нашатирного спірту втрачається. Навіть починаєш його вважати освіжуючим. Засвоюється дуже легко (краще за воду) і миттєво розсмоктується у шлунку – не треба тягати у собі весь випитий обсяг у порівнянні з водою.

Недоліки: у порівнянні з деякими іншими спортивними напоями доволі дорого. Ну і плюс специфічний смак.

На сайті виробника: http://www.firstendurance.com/nutrition/efs-drink.html

Ultimate Direction 10-Ounce Fastdraw Hand-Held Bottle

Ціна: $13

Призначення: пляшка для бігу.

Загальні враження: не дивлячись на те що у багатьох статтях автори дивуються з того як можна бігати з пляшкою в руках і рекомендують натомість бігати зі спеціальними біговими поясами (з пляшками на них) я бачу що подібна речі є дуже популярними.

Власне з усих бігових пляшок що я поки що пробував це найзручніша – зручно лежить в руці (вигнута під напівзакриту долоню), має зручний ремінь і сумочку куди можна покласти ключ, пластирі, таблетки для розведеня напоїв та енергетичний гель.

Недоліки: навіть з таким невеликим розміром руки нести пляшку втомлюється і кожні 2-3 кілометри її треба міняти. А з іншого боку невеличкий розмір (300 мілілітрів) примушує спочатку сильно економити рідину, а потім частину дороги тягти порожню пляшку. Отже якщо нема де регулярно підзаправляти її то і правда краще використовувати пояс.

На сайті виробника: http://ultimatedirection.com/p-538-fastdraw-10oz.aspx?category=hand-helds

Philip K. Dick. The Simulacra / Філіп Дік. Сімулякрон (1964)

Геніальна книга письменника який наче жив трохи в іншому світі і бачив дуже дивні речі – зв’язки між подіями та речами в якомусь особливому ракурсі. Все складне та неможливе у його творах є простим, природнім та мимохідним. А речі, елементи людської поведінки що здійснюються автоматично, та явища які ми вважаємо буденними у його творах стають катаклізмами, або причинами переродження Всесвіту.
Вічне питання – що є більш “справжнім” – об’єктивна реальність чи суб’єктивне сприйняття її.

В книзі, між тим, є елементи що з’являються у зміненій формі в "Передостанній істині" та "Трьох стигматах Елдріча Палмера". Ця книга вже фантастика, а не просто інша реальність як у "Людині в Високому Замку", ще не психоделія з галюцінаціями.

Об’єднанний світ, нациська ідеологія, класове суспільство, матриархат… Ну і як завжди наркотики і галюциногени.