Alastair Reynolds. Century Rain / Аластар Рейнолдс. Столітній дощ (2004)

 

Дуже швидко книга переносить нас у дивний світ майбутнього (300 років від сьогодення) де людство поділено на дві ворогуючі групи: звичайні та модифіковані технологіями земляни. Сама Земля заражена, усе життя знищено нанотехнологічною чумою (яку люди майбутнього називають Нанокостом), а наші нащадки через політичну боротьбу намагаються вибороти одне в одного хоч якісь переваги.

І ось в одному з “тунелів” знайдених людством в космосі (звісно тунелі ці дозволяють подорожувати перевищуючи швидкість світла) знайдено “зупинку” яка веде до невідомо ким і невідомо з яких причин збереженої копії Землі. Але копія ця не повна – на цій копії лише 50-ті роки 20-го сторіччя і Другої Світової не було. На дослідження вбивство одного з земних агентів відсилають археолога що працює на Землі і має достатні знання з історії та побуту того періоду історії. І тут фантастика перетворюється на суміш детективу та гостросюжетної пригодницької історії і події все прискорюються і прискорюються…

Таким чином у нас в одній книзі антиутопія, наукова фантастика, альтернативна історія, детектив і пригодницька фантастика.

Оцінк на Good Reads – 3.89/5 (https://www.goodreads.com/book/show/89192.Century_Rain), моя оцінка – 8/10.

Peter Watts. Rifters / Пітер Уоттс. Ріфтери (1999-…)

 

 

Серія від автора неймовірної “Сліпої зони“. Книги автора відрізняє те що він абсолютно безжальний до читача – автор має багато знань і старанно вивчає області про які пише (в даному випадку океанографія і життя глибин), а читачу доводиться постійно заглядати то у словник то в енциклопедію. Зате і вчишся одночасно.

Проте через те що книги не можна читати просто як казочку їх читання перетворюється на якусь дослідницьку роботу…

Серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/43561-rifters

 

Starfish / Морська зірка (1999)

Більшість книги описує життя та психологічні вивихи людей що працюють на глубині: їх тіла модифіковані щоб переживати навантаження, їх мозок шукає в темних глибинах втечі від страшних спогадів. Деякі з них з часом перетворюються практично на звірів.

І за цим усим зануренням в глибини свідомостей та ознайомлення з новими поняттями та термінами щодо течій, океанського дна та дивного життя глибини якось забуваєш що у книги є ще й більша історія – небезпека яка може вирватися назовні і знищити усе життя на планеті…

Оцінка на IMDb – 3.96/5 (https://www.goodreads.com/book/show/66479.Starfish), моя оцінка – 7/10.

 

Maelstorm / Вихорь (2001)

Ще не читав…

 

Behemoth / Бегемот (2007)

 

Ще не читав…

 

Per Wahlöö. Stålsprånget / Пер Валее. Сталевий стрибок (1968)

 

Доволі безрадісна річ депресивний настрій якої не розвіюють якісь хаотичні дії і пригоди.

По суті це антиутопія змішана з детективом і політикою.

У якійсь вигиданій країні (будь-яка європейська підійде) уряд, вірніше тіньові правителі проводять експеримент для приборкання протестних настроїв власних громадян. В результаті експерименту настає щось типу зомбіпокаліпсиса де жертви потроху сходять з глузду і кров є єдиними ліками для них.

Ну і розслідує усе це втомлений детектив пенсійного віку.

Власне ідея непогана, історія цілісна і без натяжок. Але написано якось так що завжди треба докладати трошки зусиль щоб не кинути читати.

Alan Glynn. The Dark Fields / Алан Глін. Поля темряви (2001)

По суті це зовсім і не фантастика, скоріше пригодницький дитектив з деякими “психологічними” дослідженнями.

Це історія про наркотик-підсилювач мозку, та наслідки його прийому. На наших очас головний герой злітає до генія, а потім провалюється у страшну неминучість.

Не дотягує до “Квітів для Елджерона”, але тим не менш доволі вражаюче. На емпатичних людей може справити сильне враження так що навіть ноччю насниться.

Оновлення від 2025/01/31: нещодавно перечитав книгу, і навіть знаючи як розвиваються події та який буде фінал – все одно читав з задоволенням. Книга хороша, варто не пропустити.

Оцінки:

Michael Crichton. The Andromeda Stain / М. Крайтон. Штам “Андромеда” (1969)

 

Це класика техно-трилера – невідома зараза занесена з космосу (насправді не зовсім, читайте самі) нищить людей. Ну а вчені намагаються знайти рішення і побороти хворобу.

 

Доставляє описом способів стерилізації та потенційного уникнення зараження про мехінізм якого нічого не відомо.

 

В найкращих традиціях відважний герой, прострелений у багатьох місцях, з останніх сил рятує світ і себе від ядерного бомбандування.

Ну а взагалі то читати варто. Не дуже художньо, але повністю в рамках стилю. Ну і ще є така наївність стосовно того як усі служби і люди працюють разом, ефективно і цілеспрямовано. І ніяких тобі бюрократичних проволочок, ніяких політичних ігор, заздрості, нерозуміння чи просто дурості.