Samsung Galaxy Buds Live

Одразу варто сказати, що ці навушники я не купував, а дісталися вони мені коли Олена оновила свій телефон до Samsung S21 EF 5G (мене відповідно перейшов її попередній Samsung Galaxy S10+). Так от крім хорошої знижки з телефоном крім інших плюшок (як 3 місяці Spotify) йшли в комплекті і ці навушники.

На сайті виробника (Samsung Galaxy Buds Live | Wireless Earbuds | Samsung US) їх ціна на момент написання вказана $110. Хоча доволі часто їх можна побачити як за $100 і аж до $70.

Стосовно вражень мабуть я спочатку вкажу для чого вони добре підходять, а потім чому погано підходять для усього іншого.

А підходять вони добре для двзінків та навіть музики (і звісно фільмів) у відносно тихих приміщеннях. Звук у навушників надзвичайно чистий, добре збалансований і в цілому приємний. Але через особливість їх будови, а саме те, що навушники не вставляються у канал вуха звукоізоляція у них як і передача басів при наявності більш-менш помітного шуму… ну така собі. Тобто в певних умовах бас просто припинить існувати, та навіть мову буде важко розібрати.

Що стосується іншого то все переважно добре. Навушники невагомі, можуть лишатися у вухах годинами. Коробочка крихітна, заряд тримають надзвичайно довго. USB-C та безпровідна зарядка. І виглядають як на мене дуже стильно.

Управління здійснюється торканням навушника. І це для мене дуже вагома причина чому я не можу використовувати їх для тренувань. Будь-яке торкання спрацьовує. Ні поправити їх, ні просто почухати вухо, чи навіть шапку одягти – все це призведе до якогось типу натискання. Надзвичайно дратує, не дає користуватися нормально і нема як чутливість налаштувати.

В офісі ж для дзвінків усе просто чудово. І якість мікрофона на висоті.

У підсумку я не радив би саме цю модель купувати крім випадку коли вам треба приймати участь у дзвінках, і хочеться невагомих навушників про які можна забути.

Samsung Galaxy Tab S6 Lite

Дуже довго я вдома для пошти, легкого браузінга, фейсбукінгу, скайпа/месенджера та ігор на Board Game Arena використовував Amazon Fire HD 10. Так, він доволі дохлий, на ньому є реклама на заставці (з цим можна боротися) і іноді він завмирає на кілька секунд. Але враховуючи смішну ціну (обкладинка та захисна плівка разом коштують ледь не більше) – цей планшет є надзивчайно хорошим вибором.

Але в той же час я постійно пам’ятав, що мені мабуть потрібен більш потужний планшет для подорожей в першу чергу, але також і щоб на ньому можна було запустити той же Zwift як буде така необхідність.

І ось це сталося – доволі велика скидка ($215 замість повної ціни в $330, на сайті виробника – Buy Galaxy Tab A8, Galaxy Tab S6 Lite & Tab A7 Lite | Samsung US). Тож я скоренько собі його придбав і ось після пари місяців використання загальні враження.

По-перше, не помітно взагалі ніяких пауз, особливо їх не помітно після досвіду зі згаданим вище планшетом від Amazon.

Доволі хороший звук. Звісно не для музики, але голоси розбірливі і гучності щоб чути деталі в кіно достатньо.

Заряджається швидко, заряд тримає… ну нормально, скажімо так. Звісно потужний процесор та яскравий якісний екран даються взнаки, але кілька годин з нього витягнути можна.

Я використовую і на планшеті Microsoft Launcher, а тому усі налаштування з телефону (екрани, іконки, програми) були на планшетці за секунди.

Додатковим великим бонусом стала наявність стілуса – іноді ним зручно тицяти в дрібні деталі, або скажімо виділяти щось.

Я вже і подорожував з ним – все дуже добре. В аеропорту, в літаку, в готелі. Маленький, легкий, працює як і очікуєш. Коротше задоволений покупкою.

Endurance Tap

Серед усіх видів та консистенцій спортивного харчування цей вирізняється і тим з чого його зроблено, і тим як його рекламують.

По великому рахунку це усього лише кленовий сироп (тобто переважно цукор) з невеликою кількістю сілі та імбирю. І така комбінація має сенс: цукор який доволі швидко і легко перетворюється на калорії які можна одразу спалювати. Сіль допомагає запобігати зневодненю. А імбир наче б то допомогає проти запальних процесів.

А реклама – кленовий сироп як основне (і головне дуже дешеве) харчування в процесі змагань почав використовувати канадський триатлет Лайонел Сандерс.

На смак усе точно як очікуєш: солодке, але не до безумного рівня. Сіль та імбир практично не чути. Я додаю десь 20% води щоб легше було пити. Післявкусся доволі приємне і тримається якийсь час.

Також особливих проблем з перетравлюванням цього продукту нема. Думаю я можу повну дистанцію Half IronMan зробити виключно з цим чи іншим простішим кленовим сиропом та водою.

Що стосується ціни то вона складає $$90-100 за пляшку в якій 31 порція (тобто десь по $3 за порцію). Це дорого – самому таке можна зробити значно дешевше. Але в комплекті ще йде дуже зручна фляга на 5 порцій (ціна подібної у GU складає $15 для порівняння).

Сайт виробника – Endurance Tap.

Liquid IV Hydration Multiplier

Рекламу цього продукту я бачив доволі давно, але як і більшість подібних реклам повністю ігнорував. Але на останніх стартах IronMan помітив як люди купують цей продукт доволі часто і тому вирішив спробувати і сам.

При ціні в $25 за 16 (на сайті виробника – Tropical Punch Hydration Multiplier – Electrolyte Drink Mix (liquid-iv.com)) порцій маємо порошок який дуже легко розчиняється у воді і дає відносно невелику кількість калорій та додатково сіль та інші мінерали та електроліти.

Стосовно смаку – можна сказати, що це розведений у воді лимонний сік з невеликим додаванням цукру і трошечки солі. В принципі доволі приємно пити і приємний післясмак лишається. Я п’ю як на вело-тренажері так і під час бігу і в цілому непогано. Хоча під час важчих зусиль хочеться трошки різкішого смаку, але все одно дуже добре.

Мені здається, що цей напій схожий на більш звичну за смаком версію таблеток SiS – щось трошки від сітра в цьому порошку є. І в принципі його можна сміливо пробувати – як мінімум буде приємно.

Виробник запевняє, що з цим порошком вода швидше засвоюється у більшій кількості (що в принципі правда для електролітів взагалі), але наскільки це відповідає дійсності сказати важко.

Yuval Noah Harari. Sapiens: A Brief History of Humankind / Ювал Ноа Харарі. Сапіенси: коротка історія людства (2011)

Цю книгу я слухав у аудіоформаті (купи в магазині Абук) і мені також дуже сподобалося як усе начитано – і темп, і виразність, і тембр голосу.

Що стосується самої книги то в ній дійсно йдеться про історію людства: когнитивну революцію, аграрну та індустріальну революції. Оповіді та мало-відомі факти про побут та існування суспільств від прадавніх до сучасних. Є тут і про релігію, про економіку, про мораль, про гроші і багато про що ще.

Велику частину того про що пиши автор я знав – це переважно про прадавні суспільства. Але деякі речі були для мене нові. І далі чим ближче до нашого часу тим більше і більше нової інформації та незвичних кутів погляду на історію книга мені дарувала.

Згодом я прочитав, що автор часто вибирає не саму популярну теорію і подає її як єдину існуючу та переконливо доведену. Тому треба бути обережним – у книзі хоча і нема вигадок, проте деякі твердження автора поділяють далеко не всі вчені та дослідники.

У підсумку я дуже раджу цю книгу і вважаю, що її треба прочитати усім.

Оцінки:

Ian Watson. The Embedding / Ян Уотсон. Ембедінг (1973)

Також назву книги можна перекласти як “Вбудовування”.

З першого погляду книга має бути ледь не неперевершеною. Перша причина – тут три цікаві самі по собі історії мають переплітатися. Перша історія про прибуття на Землю іншопланетян які розкривають деякі таємниці функціонування Всесвіту і пропонують проривні знання в обмін на кілька специфічних людських мізків.

Друга історія про магічні ритуали (та багато наркотиків) племені в джунглях Амазонки. На додачу там йде будова плотини, діють партизани і таке інше.

І третя історія про експерименти над дітьми які ростуть без контакту з зовнішнім світом та іншими людьми. І навіть мова якої їх вчать користуватися штучна і неймовірно складна.

А у підсумку вийшла чомусь суцільна балаканина. Тобто щось там відбувається, герої рухаються, щось вибухає, якісь конфлікти. Але при цьому жодна історія так і не доведена до кінця і сенс цієї книги як і те, що автор намагався сказати лишається незрозумілим.

Проте якщо глянути на рік першого видання то можна сказати, що книга дійсно випередила свій час і тоді фантастику так практично ніхто не писав.

Оцінки: