Місяць: Червень 2023

2023/06/25 – Pine Lake Aquathlon, Sammamish, WA

Після мого дуже невдалого старту в Колорадо вирішили з тренером, що треба мені зробити кілька маленьких місцевих стартів щоб “розігнатися” і відстежити форму, а вже восени знову повернутися до Iron Man. Ось це і був перший з таких стартів.

Пів години машиною до парка (озера) в якому старт і відбувався. Людей щось зо 3 десятки, навряд чи більше. А сам акватлон – це плавання плюс біг. Ну тобто майже як триатлон, але без вела.

Плавання мало б бути 800 метрів, але через те, що організатор був по суті один і ще там пара місцевих рятувальників на каяках йому допомагала… коротше вони не розмітили нормально плавання. В результаті після старту я вийшов в лідери і після другого (а їх усього було 2) буя розмітки повернув під не достатньо гострим кутом і поплив не туди. Ну і відповідно весь натовп за мною :D

Потім мене наздогнав один з рятувальників і показав куди треба було пливсти. В результаті я проплив майже 1200 метрів і виліз з води 6-м.

Транзитка була теж доволі умовна – просто обнесений пластиковою сіткою шматочок парку де під цією сіткою лежали наші речі. Якось не надто швидко виліз з гідрокостюму (цього разу плив у клеєному-переклеєному Blueseventy Helix), натягнув Adidas AdiZero Adios Pro 3 в яких біг на змаганнях вперше і побіг.

Спочатку навіть трошки важко було, але увійшов в ритм (доволі швидкий як для мене – від 4:05 до 4:30 на кілометр) і витримав його усі 6 км. Старт маленький, тому на трасі ніякої підтримку. Стояло 2 столики з водою та Gatorade, але без людей. І дороги також ніде не перекривали – усі наші повороти були на право і ми пробігли по колу.

Поступово підбирався та обходив учасників попереду, чомусь думав їх мало бути б більше. На фініші виявився другим і якби плив як треба то виграв би скоріш за все. Ну та сам винен – знати трасу є відповідальністю учасника не зважаючи на якість розмітки та підтримки.

У підсумку доволі веселий старт, серйозно не сприймався, але вдалося попрацювати і відчути свою готовність. Потім мені сказали, що цей старт зараховується в залік USA Triathlon. Не те щоб мені це було цікаво (я зараз більше по Iron Man), але якісь бали там мені пішли.

Результати тут – Active Results, або ось:

2023/06/10 – IronMan 70.3 Boulder, CO

Якщо одним реченням – невдалий старт.

Власне стартувати аж у Колорадо було спонтаним рішенням. Цього року я хотів зробити повну дистанцію (тобто 140.6 милі повного Iron Man) на Алясці. Але на початку року через проблеми з логістикою цей старт відмінили і я дуже довго вибирав де б стартувати. Ось тоді і подумалося – чому б не поїхати в Колорадо.

Рішення це було не дато розумне через те, що місце старту знаходиться на висоті 1.5 км, а висоту від 1 км і вище я переношу дуже важко. Кожного разу старт в Сент Джорджі (2021-09-18 – IronMan 70.3 World Championship, St. George, Utah та 2022/10/29 – IronMan 70.3 World Championship) саме через висоту проходить важко для мене. А там усього 1 км. Проте хотілося спробувати…

Переліт в Денвер не надто довгий – 2.5 години з Сіетлу. Далі взяли прокатну машину (цього разу Toyota RAV4 – розчарувалися) і менш ніж за годину вже були в Болдері.

Зупинилися ми в AirBNB яке виявилося дуже дивним. Це якась ферма за містом. Але одночасно і церква. Але і готель. Таке щось незрозуміле. Може згодом якось напишу.

І власне старт очікував навіть з певним нетерпінням, хоча і відчувалося – буде важко. Проте в день перед стартом пішов поплавати в озері (порозминатися) і коли виліз з води то відчув, що болять вуха і горло. І вночі вже відчув легку температуру, ту при якій крутить суглоби і м’язи.

Перед самим стартом було постійно трошки холодно, але не виходити на старт я не міг.

Плавання пройшло наче нормально, але дивлячись на час бачу що ні. 35 хвилин – це дуже довго. Мало би бути хоча б 33.

А потім на виході з води я побіг… і почав задихатися. Скочив на вел і відчув – не тягну.

За планом мені треба було видавати 230 ватт, але важко було тримати навіть 160. Іноді ставало легше, але іноді було так важко, що ледь в голові не паморочилося.

Коротше після першого кола (добре, що вело було 2 кола) я вирішив зійти. І правильно зробив. Потім мені було кілька днів дуже погано. Дійсно застудив горло і вуха.

Ну ось якось так я і стартував. Тепер і такий досвід маю.

Stephen King. Billy Summers / Стівен Кінг. Біллі Саммерс (2021)

Хоча мені подобається думати, що я переріс Кінга, але те що він пише будь-що так, що не можливо відірватися – це беззаперечно.

А в цій книзі незвично для автора нема ніякої містики та потойбічних страхів. Натомість йдеться про найманого вбивцю і те як він готується до здійснення чергового замовлення.

Книгу можна доволі чітко поділити на три частини. Перше, найцікавіша для мене, якраз і розповідає про підготовку. У другій герой переховується від замовників, рятує дівчину яка звалилася йому на голову і намагається зрозуміти, що відбулося і бути далі. І третя частина про помсту та закриття всіх історій.

А ще головний герой починає писати, у нього вибудовуються доволі дивні стосунки з врятованою дівчиною і ми трошки дізнаємося про його минуле та друзів.

В цілому легка книга яка читається вліт – можна впродовж перельоту в літаку її закінчити.

Оцінки:

Bose QuietComfort Earbuds II

В історії моїх спортивних навушників яких я за роки перепробував доволі багато було поки що три майже революційні моделі:

  • JayBird BlueBuds X Sport – перші Bluetooth навушники які не лише надійно і комфортно сиділи у вухах, але і мали хороший звук. Для свого часу і наступні кілька років після того для бігунів не було кращої моделі і близько.
  • Jabra Elite 65t – перші безпровідні навушники які змогли поєднати одні з найкращих в класі звук, комфорт, управління та ціну. Я і досі надаю їм перевагу у порівнянні з багатьма більш сучасними моделями, і навіть раджу їх сильніше ніж новіші Jabra Elite Active 75t чи Jabra Elite 7 Active.
  • І ось тепер ця модель. Це дійсно для мене наступний крок.

Отже що ж такого хорошого в цій моделі? Найбільш важливе для мене:

  • Комфорт. З цим у Bose завжди було все в порядку і ці навушники не підвели. Провести в них 2-3 години можна легко і без проблем. Також вони абсолютно не соваються і не рухаються що б я не робив.
  • Якість звуку. Тут просто навіть не знаю як описати крім того, що звучать вони на клас вище ніж усі інші вкладиші. Враження таке, що слухаєш великі повноцінні навушники. Звук настільки краще, що коли перемикаєшся на інші моделі в цьому класі аж смішно стає.
  • Шумоподавлення – це теж фантастика. Я навіть у літаку їх використовував і вони працюють просто неймовірно добре. Тепер нема необхідності літати з великими Bose QuietComfort.
  • Дизайн – чудово. Корпус можна було б зробити красивіше, але самі навушники для мене особисто виглядають дуже круто і їх дуже приємно одягати.
  • Управління – змішані враження. Тут є як коротке натискання (відтворення/пауза) яке іноді помилково спрацьовує коли зачіпаєш навушник, так і подвійне (попередня/наступна композиція). Гучність регулюється проведення пальцем вниз/вгору і спрацьовує у більшості випадків.

З вищесказаного я хочу особливий акцент зробити на комфорті, шумоподавленні та якості звуку.

Тепер інше різне:

  • Ціна: повна ціна – $300, але я купив за $250 і ця знижка трапляється доволі часто. Мушу сказати, що своїх грошей навушники для мене варті, але все одно це доволі багато грошей без сумніву.
  • Нема бездротової зарядки – лише від USB-C. Мені це не дуже важливо, але комусь буде незручно. За таку ціну могли б і додати цю можливість.
  • Час роботи – 6 годин плюс 18 годин від чохла. Мені на переліт вистачило. 20-хвилинна зарядка для перших 3 годин.
  • В комплекті 3 розміри насадок та 3 розміри крилець, плюс USB-A-USB-C кабель.
  • Додаток на смартфоні дозволяє налаштувати еквалайзер, але я в результати лишив його пласким. Проте якщо додаєте басів чи верхів це чуєш дуже добре.
  • Навушники вміють паруватися з кількома пристроями. З яким саме можна вибрати з того ж додатку.

Тут ще таку річ згадати треба про яку знають бігуни. Справа в тому, що під час бігу більшість навушників вкладишів “гупають” – звучить так наче десь притишено хтось б’є у великий барабан на кожному кроці. Так от в цих навушника такого нема. Натомість є момент коли пластиковий корпус б’є в раковину вуха і це звучить як наче хтось поруч дручком стукає по дерево. Проте це звісно залежить від техніки бігу. У мене наприклад такий ефект лише коли я біжу з доволі крутої гірки.

На сайті виробника – Bose QuietComfort Earbuds II | Bose.

І останнє: навушники настільки мені сподобалися, що наступного для я купив такі самі Олені. І вона погоджується, що у порівнянні з її до того улюбленими Beats Fit Pro це дійсно інший клас.

Оновлення від 2023/12/10: з приходом зими сталося те що я і очікував. А саме шапка та/або рукавички суттєво ускладнюють управління навушниками. На їх честь небажаних спрацьовувань нема, але натомість лише мала частка спроб управління спрацьовує. І тому на зимові місяці для бігу на вулиці я перемикаюся на Jabra Elite 7 Active справжні кнопки яких не спричиняють жодних проблем шапка там чи рукавички.

Ward Moore. Bring the Jubilee / Уард Мур. Принеси річницю (1953)

Продовжую прокладати дорогу через список книг які свого часу стали визначними і вплинули на весь жанр фантастики, а то і створили новий під-жанр. Цього разу це альтернативна історія і трошечки подорожей у часі.

В цьому світі де у війні за незалежність Південь (тобто плантатори) переміг Північ головний герой перебирається з свого села в Нью-Йорк і поступово отримує якісь знання про світ та освіту. Світ цей дуже різниться від нашого: нема електрики, але є інші технології. Нема совєцького та нацистського режимів, натомість зберіглися імператори та королі деяких країн. І тут нема США з могутньою економікою, натомість це дуже бідна і значно менша країна які повність знаходиться під впливом Конфедерації.

Більшу частину книги герой якось живе, працює в книжковому магазині, спілкується з людьми. А потім йому випадає нагода приєднатися до такої собі спільноти вільних науковців які живуть доволі ізольовано на великій фермі і займаються своїми науками.

І поки головний герой вивчає історію (що якраз і дозволяє автору органічно вписувати безліч деталей про битви та воєначальників) одна з інших вчених будує машину часу.

Далі все зрозуміло: герой потрапляє у минули під час вирішальної битви і однією своєю появою міняє історію.

А от що несподівано і що мені сподобалося – герой не полюбив наш світ, бачить його якимось надуманим і кривеньким, з перекосами в технологіях і взагалі понівеченим.

Книга читається дуже добре, можна у більшій частині її сприймати як чисто художню літературу. Що стосується науково-фантастичною складової то на час написання це просто щось неймовірне, а зараз – далеко не найгірша, хоча і дивно затягнута історія.

Оцінки: