Рік: 2019

Garmin Oregon 750t

Характеристики та призначення

Спеціалізований комп’ютер для походів з підтримкою топографічних мап високої точності та деякими іншими функціям:

  • Ціна: повна ціна складає $550, але час від часу ця модель з’являється зі скидкою до $500.
  • Мапи: дорожні та топографічні (100К). Передвстановлені для регіону в якому продається пристрій. До 250 маршрутів та 10000 точок призначення. Власне від Oregon 700 цей пристрій відрізняється передвстановленими топографічними мапами.
  • З’єднання з ПК чи сматфоном: безпровідне (Bluetooth) та через mini USB. Може підключатися напряму до WiFi.
  • Зовнішні сенсори: підключення через Bluetooth чи ANT+.
  • Екран: сенсорний, кольоровий, 2.5×1.5 дюймів, 240х400 точок.
  • Камера: 8 Мегапікселів.
  • Пам’ять: розширюється через слот micro SD.
  • Компас, альтиметр, ліхтарик.
  • Батарея: в наборі йде пара NiMH акамуляротів, але можна використовувати 2 АА-батарейки. Час роботи від батарей – до 16 годин.
  • Розміри: 11.4×6.1×3.3 см (4.5×2.4×1.3 дюймів).
  • Вага: 210 грамів (7.4 унцій).
  • Захист: IPX7 – тобто можна впустити у воду і не боятися зламати пристрій.
  • На сайті виробника – https://www.rei.com/product/111457/garmin-oregon-750t-gps

Варто сказати що дешевий Oregon 700 не має ліхтарика та камери.

Враження від використання

Зізнаюся що враження від цього пристрою у мене змішані. Спочатку про хороше.

Мапи високої роздільної здатності, можливість прокладати маршрути, ставити позначки чи зберігати певні точки, міняти масштаб, міряти дистанцію та площу – цього вже достатньо для походів. Враховуючи контрастний кольоровий екран, компас та альтиметр подорожувати у малознайомій місцевості стає ще зручніше.

Мені особисто дуже сподобалася можливість поміряти дистанцію до якоїсь точки на карті – коли у поході і думаєш чи варто зупинитися зараз, чи пройтися ооон до тієї гори така можливість суттєво спрощує рішення.

Камера є приємним, але не обов’язковим доповненням – вона скоріше просто присутня ніж справді функціональна. Знімки виходять трошки замилені і кольори не надто природні, але у випадку коли нема смартфону під рукою добре стане у нагоді.

Пристрій добре лежить в руці. Можна сказати він товщий ніж хотілося б, але при цьому він не важкий. В комплекті йде кріплення з карабіном яким можна приєднати пристрій на рюкзак, або до пояса. Але це далеко не смартфон – це як 3-4 маленьких смартфони складених до купи.

Тепер про мінуси. Головна проблема – пристрій не може нормально заряджати NiMH акамулятори що йдуть з ним. Тобто взагалі їх не заряджає. Чи це проблема акамуляторів, чи якийсь баг в софті сказати не можу. Пару разів обпікся і повністю перейшов на звичайні батарейки.

Батарейки ті до речі пристрій розряджає надзвичайно швидко. Не знаю що треба робити щоб отримати 16 годин обіцяних виробником – я помітив що з увімкненим екраном вони розряджаються буквально за пару годин.

Також дається взнаки не надто потужний процесор – скролінг та масштабування карт відбувається ривками. Але чесно кажучи з цим можна миритися.

Мені не надто подобається інтерфейс – він не логічний для мене і я постійно плутаюся що і де треба натискати для потрібного ефекту.

Роз’єм micro USB є дуже дивним вибором – чому саме він. Не подобається те що треба мати спеціальний кабель для нього. Хотілося б mini USD, в ідеалі взагалі USB Type C.

Ну і ціна звісно – купити щось подібне за $300 було б ідеально.

У підсумку скажу що для мене цей пристрій не є обов’язковим, я міг би без нього обійтися у всіх без виключення походах де ми були. Але для серйозних хайкерів хто мандрує не прокладеними дорогами і без провідника щось подібне буде незамінним і надзвичайно корисним.

Оцінки:

Darn Tough Hiker Micro Crew Cushion Socks

Шкарпетки для походів, особливо якщо це тривалі походи що вимагають спеціального взуття – настільки важлива річ, що її складно переоцінити. І важливі в похідних шкарпетках звісно такі фактори як їх комфорт (наприклад Fox River робить шкарпетки з волокнами бамбуку щоб запобігти натертостей), можливіть регулювання темперетури, водо/пото-стійкість та таке інше. Але також важливим фактором є і стійкість шкарпеток – чи не полізуть вони дірками у багатоденному поході і чі не доведеться купувати нову пару ледь не на кожен похід.

Darn Tough якраз і зосередилися на надійності. Їх шкарпетки мають пожиттєву гарантію – тобто якщо вони порвуться чи протруться то виробник їх поміняє без питань і додаткової платні скільки б років тому ви не купили б цю пару.

При повній ціні в районі $$22-25 (а іноді можна знайти по акції за $15) ці шкарпетки стають дуже привабливим вибором. Ми з Оленою маємо по парі вже кілька разів їх використовували. Шкарпетки ці добре сидять, можуть бути занадто теплими для жаркої погоди, але в цілому ні комфорт ні температура суттєвих нарікань не викликають.

Нам не доводилося дуже довго ходити в них (хайкали в них на Алясці та у парі одноденних походів вдома) і як і очікувано не побачили на них жодних пошкоджень чи слідів зносу. А от люди які тестують похідне обладнання професійно навіть писали що у них розлазилися ботинки від деяких маршрутів, а шкарпетки все ще були як нові.

Так що хто багато ходить в походи, або просто шукає надійний одяг – зверніть увагу.

На сайті виробника – https://darntough.com/products/micro-crew-cushion?variant=30180728327.

Оцінки:

Продав Scott CR1…

…який був велосипедом Олени з 2012-го року. На той час вел коштував $2200 і був дуже привабливим – карбонова рама і виделка, легкий, геометрія для долання гірок та довгих годин у сідлі.

Олена їздила на ньому у вело-подорожі та виступала на змаганнях. У 2016-му цей вел разом з моїм Cervelo R3 оновили поставивши на нього Shimano Ultegra та колеса HED Belgium, що обійшлося приблизно в $2000.

І ось нарешті ми обоє придбали собі нові велосипеди, причому однакову модель – BMC SLR01 Disk Di2 (напишу трохи згодом), а тому виставили на продаж свої тепер вже старі вели.

І ось нарешті знайшовся покупець що за $1700 і забрав Оленин вел. Це з одного боку мало, але продати за більше навряд чи і вийде – за більші гроші можна купити новий, нехай і не з такими крутими компонентами велосипед. А це відлякує новачків хто краще вибере новий, ніж той що був у використанні – коли не розбираєшся і не знаєш на що звертати увагу краще брати нове, і це мабуть вірно. А для тих хто розуміється і хоче оновити свій вел – такі люди готові витрачати більше.

Єдиний варіант хтось хто розуміється, але має обмежений бюджет. Або початківець якому радить той хто розбирається. В нашому випадку продали Scott хлопцю який лише починає кататися на велосипеді, але у нього сестра серйозно катається і знайшла та порадила йому пару б\у-шних велів.

Ну от і все, звітував для пам’яті. Прощавай, Скоте, ти був хорошою конячкою!

2019/06/09 – Maple Valley Bear Run 5k

Цього року щось я ніяк не можу привести себе в нормальну форму щоб хотілося виступити на змаганнях. Наче і тренуюся нормально – але постійно втомлений і нема навіть бажання змагатися :( Тому і не записувався ні на які старти.

В цьому ж випадку наший хіропракт запропонував нам прийняти участь в цьому змаганні. Власне сам старт благодійний і зібрані кошти йдуть на потреби чи то однієї, чи то кількох шкіл маленького віддаленого містечка Maple Valley.

Просто щоб дати якийсь контекст – цей маленький пробіг в якому приймають участь мешканці містечка зібрав понад 800 учасників (і збирає таку кількість щороку), а в радіусі 20 миль навколо в цей же час відбувалося 2-3 таких самих старти. І так кожні вихідні – щоб прийняти участь у пробігу, велозаїзді, запливі на відкритій воді, тощо – треба поїхати не далі ніж 30 хвилин машиною. І учасників там завжди буде кілька сотень. Це я пишу для того щоб порівняти з реаліями України де пробіги проводяться дуже нечасто і при цьому збирають по кілька десятків людей усього. Ось, пригадую минулорічний в Жовтих Водах – 2018-06-02 – Жовтоводський пробіг (13,3 км) – 53:05.

Що ж стосується зібраних сум то я цим не цікавився, але стартовий внесок складає $28 (що не дорого для організованого пробігу). Але деякі індивідуальні спонсори жертвували по кілька сотень. І було кілька компаній спонсорів.

На фініші не було медалей. Проте всім діткам видавали іграшкових м’яких ведмедиків, і усім учасникам воду, банани та кекси.

Дуже багато було зовсім крихітних дітей, таких що здавалися навіть молодшими за три роки. Також багато мам з колясками, і навіть вагітних жінок. Звісно не всі вони бігли, а якщо і бігли то не весь час, але тим не менш.

Щодо самого старту то у мене були певні сподівання, але не справдилися вони абсолютно.

Першу милю я почав дуже непогано – за 6:03. Продовжуючи у такому темпі я би подолав усю дистанцію за 18:40 десь, що мене б задовільнило.

Але перша миля закінчилася парою невеличких гірок які так мене прибили що я знизив швидкість ледь не на треть і взагалі боровся з собою щоб не зійти з дистанції.

Після другої милі трошки оговтався і знову набрав темп. І навіть зрадів що нарешті розбігся… аж як метрів за 500 до фінішу мене знову так прибило, що переставляти ноги просто стало важко.

У підсумку 19:35, друге місце у своїй віковій групі (призів не було – це ж благодійний пробіг) і 15 місце в загальному заліку. Дуже розчарувався спочатку, потім попустило :(

Усе це показує, що не дарма я не виходив на старти. Треба щось міняти чи то в розкладі тренувань… Чи може просто відпочити трошки варто.

Олена з бігла неспішно і ні з ким не змагалася. Навіть просто йшла частину дистанції :) А враховуючи те що пробіг проходив навколо озера (частково по дорогах, частково по гравію доріжки парку) їй сподобалися і види. Мені ж не було коли на них дивитися.

Результати – https://results.rmraces.live/Tortoise-Hare-Seattle/events/2019/bear-run-5k/results. Дані з мого годинника: Garmin Connect – https://connect.garmin.com/modern/activity/3731930199, Strava –https://www.strava.com/activities/2437330530.

Aukey KM-G9

Пишу цей пост вдруге бо через якийсь незрозумілий глюк перша версія зникла безслдно :(

Отже механічна клавіатура яка має повну ціну $28, але мені вдалося купити її по акції за$20.

Ця клавіатура має менші розміри через відсутність додаткового цифрового блоку. Я тими клавішами все одно ніколи не користуюся, але знаю що деякі люди без них не можуть нормально працювати. Тож зважте на цей фактор.

Механічні клавіатури це те чим я і надалі буду користуватися що я зрозумів після того як спробував Das Keyboard 4C Ultimate (до речі теж урізану). Єдине що на відміну від дорогих перемикачів Cherry Brown на цій стоять підробки Outemu Blue, проте підробки дуже якісні. Тиск на усі клавіші за моїми відчуттями має бути однаковим. І за рік інтенсивного щоденного використання клавіші не поплили і вони усі досі на дотик відчуваються однаково.

Як і справжні blue на клавіші цієї клавіатури треба натискати з трохи більшим зусиллям і звук який вони видають наче “стріляє”. Звук при цьому доволі приємний як для такої не дорогої клавіатури, але дуже гучний. Тому також враховуйте що для нічного часу, чи тихих приміщень ця клавіатура – не найкращий варіант.

І третя річ яку треба знати – ця клавіатура провідна (USB), що добре для ігрових клавіатур, але може бути мінусом для тих хто надає перевагу безпровідним рішенням.

Кому така клавіатура підійде? По-перше, тим хто хоче спробуват механічну клавіатуру, але не готовий викласти більше сотні (а іноді і кілька сотень) доларів поки що. І, друге, для тих хто хоче робити модифікації і не хоче ризикувати дорогою клавіатурою.

Я і сам поставив дешевий набір кольорових ковпачків ($8) з aliexpress що одразу неймовірно покращило її вид і чим я дуже задоволений.

Враховуючи все вище сказане я цю клавіатуру рекомендую.

На сайті виробника – https://www.aukey.com/products/87-key-mechanical-keyboard-km-g9.

Оцінки:

Ergotech Freedom Arm Heavy Duty

Призначення та характеристики

Стійка-рука для монітору. Стійка кріпиться на стіл і до виносної руки кріпиться монітор положення якого можна міняти.

Характеристики:

  • Ціна: повна ціна складає $100+, я собі дві штуки таких купив за $75 коли була акція.
  • В комплекті: 8-дюймова стійка що кріпиться до краю столу гвинтом, складна алюмінієва рука.
  • Рука максимально розкладається на 60 см (23.4 дюйми).
  • Максимальна вага монітору: 14 кг (31 фунт).
  • Кути повороту: 360 навколо стійки, вбік на 90, верхній край вниз на 45 і нижній край вгору на 90.
  • На сайті виробника – https://ergotechgroup.com/freedom-arms.html.

Враження від використання

Головне що мені дають ці стійки це можливість підняти монітори вище, а також розвернути їх під зручним кутом що не завжди можна зробити коли у монітора фіксованої висоти ніжка.

Виглядають стійки дуже надійно і в цьому плані нарікань у мене нема ніяких.

Є певні труднощі щоб виставити позицію з точністю до міліметра, якщо це суттєво то знайте що доведеться помучатися.

Також на алюмінієвих руках є спеціальні кріплення для заведення туди кабелів щоб вони не висіли самі по собі.

Також одни з моїх двох 34-дюймових моніторів доволі старий і важкий, саме тому я і взяв модифікацію Heavy Duty (стандартна коштує дешевше). І стійки нормально себе ведуть навіть з такими розмірами і вагою.

Ціна звісно трошки зависока, але стійки таки додають комфорту, тому я ними і задоволений.

Оцінки:

[переклад] S.O.D. – Speak English Or Die

Як правило метал-команди якщо не співають про демонів, зомбі, Сатану та маньяків співають про те як планеті скоро капєць, про поганих політиків та про тупе бидло. Але ось така команда (назва – скорочення від “Штурмовики Смерті”) в своїх текстах виступає від імені саме того тупого пересічного бидла яке мало чим цікавиться, має купу упереджень і мінімум знань, не любить, боїться і ненавидить усе що не схоже на нього та незрозуміле.

Ти їдеш в мою країну
Але не йдеш на нормальну роботу.
І вас до чорта, до чорта і до чорта,
Вали додому довбаний телепень.

Торгуєш хот-догами з кіоску
Та газетами на вулиці,
Торгуєтш наркотою, крадеш, вештаєшся та смердиш – 
Мабуть там звідки ти приїхав взагалі повний відстій.

Ти нас постійно примушуєш чекати,
Такі як ти – це ті кого ми ненавидимо, 
З тобою навіть спілкуватися не можна.
Розмовляй англійською, або здохни!

Ти не розумієш що я хочу,
Не розумієш що мені треба,
Чому мені треба усе повторювати,
Ти хоч читати вмієш?

Гарненький довбаний акцент,
Ти що, не можеш говорити нормально?
І що це в тебе за точка намальована на лобі,
Ти дивишся через неї, чи що?

Ти нас постійно примушуєш чекати,
Такі як ти – це ті кого ми ненавидимо, 
З тобою навіть спілкуватися не можна.
Розмовляй англійською, або здохни!

Paul McAuley. The Quiet War / Пол МакУолі. Тиха війна (2009-…)

Чудова наукова фантастика про те як я не надто далекому майбутньому розвивається людське суспільство, як виникають нові супер-сили, та як вкотре розпочинається війна між цими силами.

Серія дуже сильно нагадала не менш варту уваги “Експансію“, лише тут нема іншопланетян та порталів у віддалені світи, а, натомість дуже багато екзотичної біології та ботаніки.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/69598-the-quiet-war.

The Quiet War / Тиха війна (2009)

Світ майбутнього поділено між трьома земними супер-державами серед який найвойовничішою є Велика Бразилія. Власне сюжет побудовано навколо того як генерали та дипломати Бразилії намагаються отримати контроль над мешканцями астероїдів та поселень на інших планетах. І в результаті розпочинають гібридну війну.

В той же час поселення позапланетників виживають за рахунок розвинених біо-технологій які навіть дають змогу створювати організмі що виживають у вакуумі. І себе вони звісно теж коригують втрачаючи схожість на людей.

У книзі намішано і політичні ігри, і бойові дії, і технології різних гатунків. І ще тут є пригодницька складова.

Добре опрацьовані герої, хороший сюжет, гострі моменти… Книга з тих про які кажуть “важко відірватися”. Дуже мені сподобалася і я одразу по закінченню перейшов до наступної у серії.

Оцінки:

Gardens of the Sun / Сади Сонця (2009)

Книга настільки органічно продовжує попередню що видно як автор їх просто писав як одну велику історію.

В цій книзі підкорені міста позапланетників намагають боротися, втікачі у ще дальші глибини космосу намагаються вижити, поселення на Місяці перетворено на тюрму для позапланетників… Але і на Землі не все гаразд – у Бразилії бунти та заколоти, повстання, а інші дві земні держави вичикують щоб урвати свою частку.

Книга, як я вже сказав, просто продовжує історію і показує нам що сталося з героями і як складалася їх доля.

По закінченню зберігається напруження і хочеться продовжувати читати далі.

Оцінки:

Logitech Harmony Companion

Призначення та характеристики

Універсальний пульт управління для (теоретично) усіх видів домашніх пристроїв: телевізорів, аудіо-систем і такого іншого.

Основні характеристики:

  • Ціна: повна ціна складає $150, але можна часто побачити знижки в інтернеті – я свій купив за $60.
  • Підтримує роботу з великою кількістю розумних приствроїв від Sonos, Apple, Amazon, Roku, Microsoft, Sony, тощо.
  • В комплекті: універсальний пульт, приймач та додатковий інфра-червоний датчик до нього.
  • Конфігурація за допомогою смартфону та додатку від Logitech.
  • На сайті виробника – https://www.logitech.com/en-us/product/harmony-companion?crid=60.

Перейдемо краще до…

Враження від використання

Спочатку я був в захваті і почав налаштовувати усі свої пристрої. Ідея така що можна за допомогою додатку створити набір налаштувань – окремо для TV, музики, ігрової консолі і так далі. І між наборами перемикатися кнопкою на пульті після чого усе управління відбувається для усього набору зразу.

Я спробував зв’язати в одному наборі 45″ телевізор Philips, Roku 3 та колонку Sharper Image, а в іншому 65″ розумний телевізор Samsung, саунд-бар Samsung та ту ж Roku 3. І кожного разу були якість проблеми.

Причому проблеми різні і неочикувані. Зі старішим набором колонка постійно відмовлялася працювати – то не вмикалася, то не вимикалася.

Новіший набір спочатку вів себе добре, але потім усі пристрої просто перестали відповідати на будь-які дії на пульті. Більше того – пульт від телевізора який раніше можна було використовувати і для Roku перестав для приставки працювати.

Коротше я помучався якийсь час налаштовуючи та переналаштовуючи усе, але з часом дійшов висновку що воно того не варте :( І вам не раджу.

Оцінки: