Amazon Kindle Fire HD 7

Колись я вже писав про Kindle Fire HD з діагоналлю 6 дюймів і про те яке воно… скажімо “так собі”. Тому заново розписувати не буду і лише скажу що при діагоналі на 1 дюйм більше цей пристрій виглядає ще потворніше (бо має широку рамку навколо екрану), але при цьому є таким же дохлим і короткоживучим від батареї як і компактніший його родич.

Єдине що варто уваги це те що на розпродажах можна знайти цю модель за $45 і як так само не рекомендую її купувати навіть за таку ціну – ні процесорної потужності, ні батареї з задовільним часом роботи навіть не очікуйте.

Просто фуфло.

Зробили операцію на коліні…

…нарешті.

Ще 2 роки тому після Сіетльського марафону у мене почало дуже сильно боліти коліно. Спочатку подумалося що це щось звийчайне що трапляється після марафону – ноги сильно болять у самих неочикуваних місцях після марафону, з часом все проходить. Але біль не припинявся і був дуже гострим. Хоча якщо я не бігав кілька днів то біль починав вщухати, але потім починалося все знову.

Пішов до лікаря, той спрямував мене на МРТ, а там вже спеціаліст сказав що є тріщина в меніску. Меніск це така прокладка між кістками стегна та гомілки. І погане те що ця матерія практично не відновлюється. Тобто оте що є у якості прокладки в дорослої людини поступово зношується, стирається і тріскається. І от у мене всередині цієї прокладки з’явилася тріщина.

Лікування у даному випадку полягає в тому щоб відрізати частину меніску навколо тріщини щоб вона не росла. Власне можна цього було і не робити – якщо не бігати то біль майже ніколи не буде відчуватися, якщо ж продовжувати бігати то колись тріщина почне збільшуватися і коліно буде боліти постійно. Розростання тріщини меніску може привести до його передчасного стирання і як результат артриту.

Щодо того чи можна займатися спортом після такої процедури думки лікарів різняться. Одні рекомендують покинути біг і перейти на вело, інші наводять приклади людей які після подібної процедури повернулися до ультра-довгих дистанцій. Я собі думаю що якщо і почну знову бігати щось довге то це буде скоріше трейловий біг (ліси і парки) ніж марафони по асфальту. Хоча віддаленою мрією так і лишається Iron Man.

Ну і от нарешті через рік спроб “подолати” проблему я відчув себе готовим до операції. Далі було узгодження з лікарем, додаткові рентгени, узгодження зі страховкою (коштує таке щось в районі $5000). Саму операцію відкладали щотижня майже два місяці, але ось нарешті сталося.

Це була власне моя перша операція в житті, і перший загальний наркоз. Спочатку на годину посадили під капельницю (звичайна рідина), потім троє різних людей спитали одне й те саме про те що мені роблять, чи є які алергії і таке інше. Далі лікар підписав коліно, повели у операційну. Там дали маску з киснем і сказали що додають у трубку наркоз… А далі мали попросити порахувати від 10 до 1 (більшість людей вирубається на 8-9, ті хто приймає щось проти болі регулярно на 4-5), але я навіть питання не почув. Пам’ятаю почав дихати у маску, подумав що не відчуваю ніякої різниці від того що вдихаю кисень і у наступну секунду мене будять :)

Прокидався дууууже повільно. Очі наводили фокус кілька хвилин, усе заторможене, в роті гірко (в горло вставлють якусь трубку коли непритомний щоб нічого не заважало диханню, виймають до того як прокинешся). Поки прочуняв подзвонили Олені, вона приїхала, одягнувся і поїхали додому.

Сказали ходити як і у нормальному стані – треба щоб кров прокачувалася. Але не можна нічого фізично активоно робити тиждень, потім можна сідати на вел. Плавати не можна місяць щоб рана повністю загоїлася, бігати 2 місяці не можна.

Нога зараз забинтована і болить в коліні наче там добрячий синець, саме коліно наче усе затекло і трохи набрякло, але на диво нічого дуже болючого. І схоже я прекрасно обійдуся без знеболюючих пігулок. Завтра зніму еластичний бинт і побачу сам розріз зі скобами.

Також видали розпечатку з фоторгафіями до і після операції: прямо в середині коліна видно кістки і меніск (туди заводять камеру), лікар навіть стрілочкою показав де була проблема. І ще видали USB флешку з фото і відео, я поки не дивився.

Ну отакоє от коротше, місяць-два без спорту буду поки що :(

[english] basket case / basketcase

Історично слово (чи словосполучення – правильно і так і так) прийшло зо нас з Першої Світової війни. Дословно словосполучення означає щось типу “корзиночник”. Так називали солдатів які у випадку ампутацій втрачали усі 4 кінцівки і їх іноді транспортували у корзинах.

У 80-х роках ХХ сторіччя термін почав означати вигнанця, психічно нестабільну людині на межі нервового зриву і часто використовувався у школі. З часом термін пропав зі сленгу, але люди досі знають що він означає. І перекладається він як “руїна”, “псих”, “дивак”. Таким терміном не дивно буде називати якогось затюканого гота чи емо який знаходиться у постійній депресії і з якого знущаються.

Є і третє значення – економічне. Його використовують по відношенню до країн, а ще частіше конкретно до економік країн де справи йдуть дуже погано. Тобто та ж сама “руїна”.

У словниках:

XFX FXGS2LAYER WarPad

Призначення та характеристики

Перед нами так званий “геймерський” килимок для миші який крім великі розміри та помітну товщину має ще спеціальний виступ що має робити край стола м’якішим для руки. Характеристики:

Ціна: іноді можна знайти акції за якими можна придбати цей килимок за $35.
Розміри: ширина – 35.5 см (14 дюймів), довжина – 43 см (17 дюймів), висота – 5 см.
Можна встановлювати на столи товщиною до 5 см.
На сайті виробника – http://xfxforce.com/en-us/products/mousepads/warpad-gaming-mousepad-fx-gs2l-ayer.

Враження від використання

Класна штука яка вам скоріше за все теж сподобається навіть якщо ви не граєте в ігри. По-перше, розміри килимка дають повну свободу руці і не примушують знову і знову повертати мишу на місце після різких рухів. Також хороша якість гуми і покриття дає чудовий баланс м’якості та твердої рівності.

По-друге, виступ що нависає з краю стола і справді додає дуже багато комфорту. Те що від закруглений і м’якіший за дерево означає що вашій руці буде легше бути в тому положенні в якому ви тримаєте мишу.

Висока ціна мабуть є єдиним недоліком.

Моєму килимку вже 3 роки, але ніяких слідів використання на ньому не помітно.

Оцінка на Amazon – 4.4/5 (https://www.amazon.com/gp/product/B005AT5VW8/), моя оцінка – 10/10.

Її звали Лєнка

Вона з’явилася на цей світ на початку зими 1999-го року. І склалося так що її життя переплелося з нашими і стало її частиною…

Була вона маленька, худенька, але вже тоді не боялася показувати що чимось незадоволена. Навіть у перший свій день коли її назавжди забрати від мами до великих, дивних і гучних істот, коли її несли кудись холодної ночі і ховали від холоду вона сердито висловлювала незадоволення що не дають їй визирнути на вулицю своїм тоненьким ще голоском.

Вона не хотіла навіть розуміти дивну соціальну ієрархію гучних і дивних великих істот і ніколи навіть не намагалася імітувати хоч якусь соціальну поведінку. Лише одній дивній велика істоті в її житті вона дозволяла обнімати себе та до неї ж ластилася, ще була лише одна дивна велика істота якій дозволялося з нею гратися і борюкатися (і дряпатися та кусатися вона не соромилася в цих іграх), та ще кілька дивних великих істот від яких вона приймала їжу. Вона прекрасно знала що краща і важливіша за будь-кого з цих великих повільних і гучних істот що живуть разом з нею, але терпіла їх і навіть з ними розважалася іноді. Вона розуміла що є дуже красивою та витонченою і її цінують і люблять в тому числі за її чесніть.

Вона не була членом родини як про це розказують художні твори, але вона була повноправною істотою іншого виду у родині чужинців. В дружніх компаніях вона мала своє місце і навіть свій стільчик щоб сидіти за столом у спільному колі і уважно спостерігати за розмовами. Але навіть старим знайомим не дозволялося її торкатися, а про більше навіть мріяти не варто було.

Вона подорожувала і бачила більше ніж деякі люди за своє життя. Робила вона це не за своєї волі, але замість боротися з хвилями долі сідала на дошку яку несло цими хвилями, сідала якомога вище і чекала кожного наступного руху дивних великих істот щоб або погратися з ними, або почати вимагати від них їжу.

Час ішов і у великих дивних істот які наче були і непогані та намагалися зробити її життя краще щось помінялося і вона раптом опинилася у незнайомому місці серед незнайомих істот. Вона була налякана і роздратована, вона була зла. Вона намагалася втекти, але не мала куди, вона почала полювати щоб прогодувати себе як це робили незліченні покоління її предків.

Пройшло кілька років і вона звикла і прижилася, але її життя продовжувало штормити і її кидало хвилями з місця в місце. Поступово вона звикла до усього і життя знову стало спокійним і розміреним. І знову лише одній дивній великій істоті в її житті вона дозволяла обнімати себе та до неї ж ластилася, ще була лише одна дивна велика істота якій дозволялося з нею гратися і борюкатися (і дряпатися та кусатися вона не соромилася в цих іграх), та ще кілька дивних великих істот від яких вона приймала їжу.

І роки складалися одне до одного і ось вже дитинчата великих дивних істот стали такими ж великими дивними істотами і все рідше з’являлися та нагадували про себе, а вона стала старою.

Вона стала старою, але все ще була такою ж гордовитою і зверхньо дозволяла опікуватися собою бо точно знала що вона дуже красива та витончена і що її цінують і люблять і в тому числі за її чесність.

Потім їй відмовив зір, але вона так добре знала місце де жила останні багато років що це і не стало для неї великою проблемою і все в її житті йшло як і раніше. А потім знову почав збиратися шторм великі страшні хвилі якого вкотре мали перенести великих дивних істот на нове місце і її разом з ними. Але вона була вже дуже стара і їй було щодня боляче і вона жалілася як могла та її досі так і не навчилися розуміти.

Її звали Лєнка.

Blake Crouch. Dark Matter / Блейк Крауч. Темна матерія (2016)

Книга поєднує в собі напружений сюжет, фактично трилер покладений на множинні Всесвіти – головний герой бореться зі своєю копією за повернення саме у свій Всесвіт.

Наукової основи не так щоб і багато, але цікавий механізм подорожей між реальностями придумав автор.

Взагалі у книзі все добре зі змішуванням гостросюжетного матеріалу з науковим. І читання затягувало, і при цього не було відчуття що обґрунтування для подій занадто легке і не достатньо наукове. Мені сподобалося.

Оцінка на Good Reads – 4.12/5 (https://www.goodreads.com/book/show/27833670-dark-matter), моя оцінка – 7/10.

[english] ‘Murica

Слово вимовляється як “марика” з низьким та довгим звуком “а” та означає “Америка”. Таке написання та вимову асоціюють з зашкалюючим до комічного патріотизмом, бидланством, низьким рівнем освіти та часто просто з американським півднем населеним неполіткоректними селюками. Тобто так називають свою країну карикатурні жирні білі бідняки що їздять на здоровенних машинах, возять з собою зброю, живуть у трейлерах та харчуються фаст-фудом.

Насправді цей мем є просто комедійним і часто використовується як такий собі стереотип.

В словниках:

Max Brooks. World War Z: An Oral History of the Zombie War / Макс Брукс. Світова війна Z: усна історія війни з зомбі (2006)

Як і у випадку з “Я – легенда” книга краща за фільм який начеб то знято за нею, але у цьому випадку фільм не був поганим (принаймні на мою думку не був). Проте так само фільм і книга майже не мають нічого спільного.

Книгу написано у псевдо-документальному ключі і уся вона складається з коротеньких інтерв’ю з людьми по всьому світу. При чому інтерв’ю ці вже сталися після того як війну було закінчено і залишки зомбі активно виловлюють.

Цікаво читати як воно відбувалося по всьому світу, як усе руйнувалося, а люди потім намагалися все відбудувати знову… Коротше мені книга дуже сподобалася.

Оцінка на Good Reads – 4.0/5 (https://www.goodreads.com/book/show/8908.World_War_Z), моя оцінка – 10/10.

Чергове оновлення резюме

Вже на протязі кількох років мій пост про те яким на мою думку має бути резюме є найпопулярнішим в моє блозі (читайте оригінальний пост тут).

Але час йде, уявлення та розуміння змінюються, та і те що можна запхати в резюме займає все більше і більше місця. І тому я в черговий раз майже повністю переписав своє резюме. Головні зміни:

з’явилася секція Highlghts (важливе/вражаюче) в якій можна вказати важливі та/або останні досягнення і те що на вашу думку має привернути увагу рекрутерів та менеджерів які шукають людей собі в команду.
Усі мови програмування, бібліотеки, фреймоврки та інші абревіатури зібрані в один список без категорій. У спису є лише те чим я хотів би займатися у майбутньому і у знанні чого впевнений більше ніж не впевнений. Також прибрав усі ці скорочення і технології з опису робіт, лише для останньої залишив список – бо це самі актуальні вміння. З появою нового проекту так само приберу список з попередньої роботи.
Усі таблиці замінив на прості параграфи тексту. Виглядає може не так святково, але і редагувати легше і при копіюванні між редакторами не втрачається форматування та взаємозв’язок між фрагментами тексту.
Для кожної роботи додав конкретну позицію в заголовок.
Чим далі у минулому був проект тим коротшим стає опис. Взагалі далі Microsoft ніхто тут не буде читати моє резюме. Особливо враховуючи що попередні роботи були у якісь далекій незрозумілій Україні.
Так само скоротив (і спростив форматування) для освіти. Головне – що я Master of Science, це цікавить в першу чергу. І також додав що оте незрозуміле “Іститут підприємництва “Стратегія” є насправді університетом. Бо це те на що тут дивляться.

У підсумку мені вперше в житті вдалося вмістити усе резюме на одній сторінці і навіть не довелося для цього звужувати поля.

Радо відповім на будь-які питання. І ось вам же ж нове спрощене резюме, можна критикувати – https://1drv.ms/w/s!An2jFEIZkBKyksQO5k8mp7h_sywNAQ.