Рік: 2016

Ultraspire Ribos Hydration Pack

 

Призначення та характеристики

Виробник відомий своїм обладнанням для супер-довгих бігових дистанцій і ця бігова камизелька не є виключенням – вона призначена для того щоб нести на собі більшу кількість рідини ніж дозволить скажімо AMPHIPOD RUNLITE AIRSTRETCH і при цьому нести їх на собі можна буде набагато триваліший час.

Характеристики:

  • Ціна. На даний момент не випускається. Я свій купив 2 роки тому на розпродажі за $70, типова ціна на той момент була $$120-130 – так само коштують на сьогодні новіші версії подібної камизельки від виробника. І за ті ж $120 вона прадається на Amazon на момент написання цього огляду.
  • Вага: 700 грамів (1.6 фунт).
  • Матеріал: нейлон 30 ден.
  • Кострукція: лямки з кишенями спереду, гнізда для пляшок на спині, кишеня та еластична повороска щоб втримувати кофту/куртку. Застібка на поясі та грудях, можна гегулювати висоту спини.
  • Дві пляшки по 780 мілілітрів (26 рідких унцій).
  • На сайті виробника: інша (новіша) модель найбільш подібна до тієї що я описую – http://ultraspire.com/product/kinetic/.

 

Враження та недоліки

Одразу скажу що за 2 роки я усього кілька разів бігав з цією камизелькою (чи краще називати це “рюкзаком”?). Тим не менше маю що сказати і хорошого і не дуже.

По-перше, треба відзначити комфортність – можливо доведеться витратити якийсь час щоб підігнати усі ремінці під себе, але коли це зроблено уся конструкція сидить дуже добре і її не помічаєш. І через те що переважно усе зроблено з сіточки не відчуваєш і якогось підвищення температури.

По-друге, у передні кишені зручно покласти ключі та пакетики гелю, хоча нічого особливо великого в них не влізе. В задній кишені можна помістити телефон. А під еластичну повороску ззаді можна скласти і закріпити бігову кофту чи куртку. Наприклад дуже добре і надійно туди поміщеється складеною моя улюблена бігова куртка BROOKS ESSENTIAL RUN VEST.

По-третє, пляшки – одразу здається що діставати їх буде легше ніж вставляти назад, але насправді виходить навпаки. Щоб дістати пляшку треба загнутою назад рукою намацати і зачепити вушко на пляшці і за нього вже пляшку і витягти. А от ставити їх назад напрочуд легко – гнізда мають жорсткі стінки і варто лише спрямувати пляшку приблизно як вони сама стрибає куди треба. Сидять пляшки дуже надійно і не стрибають і не вивалються.

Недоліком же є те що застібка на поясі у мене постійно розсовується і з часом її треба підтягувати знову і знову бо уся камизелька починає мотилятися вліво-вправо кожного кроку. Причому я почитав огляди інших людей і схоже така проблема є лише у мене. Проблему можна подолати одягнувши якийсь стопер (канцелярську резинку чи кільце липучки) одразу за застібкою.

В цілому дуже пристойний і вартий уваги вироб, мабуть навіть незамінний якщо ви думаєте про ультра-довгі дистанції (50 км і більше). Не дарма цей виробник є найбільш популярним для подібних речей серед ультра-бігунів. Ну і звісно ж ніщо не заважає використовувати камизельку в походах де крім рідини мало що з собою треба брати.

Оцінка на Amazon – 5/5 (https://www.amazon.com/UltrAspire-Ribos-Race-Vest/dp/B010UAEW8K), моя оцінка – 9/10.

Greg Bear. City at the End of Time / Грег Бір. Місто наприкінці часу (2008)

 

Дуже не звична для автора який переважно пише доволі тверду наукову фантастику книга. Я весь час поки читав перевіряв чи це не Муркок чи Зелязни часом. Таки ні, Грер Бір, автор “Кузні Бога“…

Історія розвивається паралельно в Сіетлі нашого часу та у останньому матеріальному місті Кальпа наприкінці часу. Наші сучасники з незвичними здібностями перестрибувати з однієї нитки реальності на іншу та далекі нащадки людей (вже не люди) що є результатом якогось незрозумілого їм експерименту взаємодіють в снах та протидіють розпаду реальності, Хаосу який усе пожирає включно з часом.

Дуже метафізично, переплутано, емоцій та почуттів більше ніж наукової складової… Але книга мені не надто сподобалася не через це. По-перше, вона занадто довга. По-друге, хоч трохи розуміти що до чого починає лише прочитавши половину – до того це просто якісь непов’язані, хоча і відносно цікаві, шматки тексу про якихось дійових осіб. По-третє, дійових осіб забагато і незрозуміло до самого кінця за ким слідкувати, а хто другорядний. Коротше це була далеко не найкраща з подібних книг і навряд чи я коли буду її читати вдруге.

Оцінка на Good Reads – 3.13/5 (https://www.goodreads.com/book/show/172741.City_at_the_End_of_Time), моя оцінка – 5/10.

Louis Garneau Knee Warmers 2

 

Призначення та характеристики

Як видно з назви це “утеплювачі колін”, тобто такі собі шматочки штанин що закривають коліно і призначені для використання на велосипеді у прохолодну погоду.

Характеристики:

 

Враження та недоліки

Це одна з тих речей яку обов’язково мати в своїй шафці спортивного одягу. Взагалі мені все в них подобається: і матеріал, і те як вони сидять на нозі і не заважають, і те як виглядають. І взагалі я довіряю виробнику і у мене ще не було негативного досвіду з продуктами Louis Garneau.

Наколінники добре працюють як з дорожними (обтягуючими) велошортами так і з гірськими шортами. Всередині на дотик дуже м’якенькі і навіть пухнасті, ззовні гладенькі, майже поліровані. Дві силіконові смужки зсередини з обох країв тримають  наколінники на місці і не дають їм соватися, при цьому ніяких ні резинок ні шнурків нема. І не дивлячись на те що це чиста синтетика наколінники доволі товсті що з одного боку добре захищає від вітру, а з іншого не дає ногам перегріватися.

Єдине що на дуже холодну погоду їх буде недостатньо і треба переходити на обігрівачі що закривають усю ногу, або просто на зимові велоштани.

Оцінка на Amazon – 3.8/5 (https://www.amazon.com/Louis-Garneau-Warmers-MEDIUM-BLACK/dp/B01CGEC3AW), моя оцінка – 10/10.

Tifosi Podium

 

Призначення та характеристики

Це спортивні окуляри (біг, велосипед, бігові лижі, тощо) зі змінним склом – при покупці можна вибрати різні кольори та ступінь затемнення. В моєму наборі прозоре, світло-помаранчове та темно-коричньове скло.

Характеристики:

  • Ціна: свого часу ця модель коштувала $100 і знайти її за $80 на розпродажах було вдачею. Сьогодні їх можна знайти за $60.
  • Змінне скло – в комплекті йдуть дужки і переносиця які легко знімають та встановлюються на одну з трьох пластин-окулярів. Також в комплекті йде футляр в який все це компактно складається. Рамка відсутня.
  • На сайті виробинка – http://www.tifosioptics.com/products/1000100121/.

 

Враження

В цілому ці окуляри і за ціною і за функціоналом і навіть за виглядом є майже точною копією Smith Pivlock, хоча Smith мені подобаються трошки більше. У цих окулярів трохи інша форма скла – воно сильніше виступає в боки і теоретично має краще захищати від бокового вітру.

Скло доволі високе і окуляри можна використовувати на тріатлоні – тобто при посадці на “лежаку” коли на дорогу дивишся з під лоба повітня не буде задувати у очі і через те що рамки нема нічого не буде перекривати вид.

Що стосується якості картинки то вона дуже добра, але звісно трохи гірша ніж те що можуть запропонувати 300-долларові моделі від Rudy чи Oakley. Проте мене влаштовує.

Вони добре сидять, навіть коли сильно пітнієш не зсовуються, не стрибають при бігові. Коротше якихось суттєвих недоліків у них нема. Якщо порівнювати з тими ж Pivlock то хіба що можна відзначити що Tifosi якісь твердіші, чи що, мабуть через іншу резину що її виробник використовує для дужок та перенісся.

Іншими словами це чудовий вибір з точки зору функціональності та зручності з врахуванням ціни.

Оцінка на Amazon – 4.1/5 (https://www.amazon.com/Tifosi-Podium-1000100101-Shield-Sunglasses/dp/B0085XZQQM), моя оцінка – 9/10.

Колегія виборців, або як обирають президента США

Здається кожного разу хоча б для кількох моїх знайомих стає відкриттям те що в США президента обирають не прямим голосуванням як і те що перемогти може кандидат який набрав менше голосів. Як це можливо? Завдяки колегії виборців.

Щоб пояснити чому і для чого таке буває треба згадати трохи з історії. Саме виникнення США можна відраховувати з того моменту як 13 колоній погодилися разом вийти з під контролю Британської Імперії і спільно діяти захищаючі одне одного. Ось тому на прапорі США 13 смужок, а орел на гербі тримає 13 блискавок.

Що тут важливо так це те що перші 13 штатів і відповідно 13 колоній з яких вони виникли ніколи не мали спільного уряду, а, натомість кожне мали свій власний уряд зі своїм губернатором. Відповідно з оголошенням незалежності вони стали незалежними державами. І коли виникла необхідність якось узгоджувати дії було створено різні міждержавні (тобто федеральні) урядові установи зверху над якими і посадили президента.

Оскільки президент не впливав безпосередньо ні на що в кожному з штатів (і, до речі, слово State означає “держава”), а натомість координував взаємодію між штатами то і обирали його представники штатів, а не населення. Звісно самих представників у теорії обирало населення (в ті часи це були білі чоловіки що володіли приватною власністю) то опосередковано вони таки і обирали собі президента.

Ось уся ця міжштатівська тусовка і називається “колегія виборців”.

Усього президента обирають 538 людей: 100 сенаторів, 435 виборців та 3 представника від Округу Вашингтон (це не штат, а спеціальне утворення для столиці). Виборців між штатами розподілено нерівномірно в залежності від населення штату. Кожні кілька років число для кожного штату коригується і може зменшитися чи збільшитися, але загальна кількість лишається та сама.

Кандидату щоб виграти треба набрати 270, або більше голосів. Фокус в тому що усі штати крім Мейну та Небраски віддають усі голоси виборців за кандидати який набрав більшість у штаті. Тобто якщо в Техасі кандидат отримає 51% голосів мешканців то виборці віддадуть за нього 38. А якщо інший кандидат в штаті Орегон отримає 99% голосів мешканців то виброці віддадуть за нього усього 7 голосів.

Таким чином кандидату достатньо перемогти в 11 з наступних 12 штатів щоб виграти вибори: Каліфорнія, Техас, Нью-Йорк, Флорида, Пенсильванія, Іллінойс, Огайо, Мічиган, Джорджия, Нью-Джерсі та Північна Кароліна. Саме тому активні кампанії кандидати проводять переважно у цих штатах.

Чи можлива така ситуація коли більшість населення проголосувала за одного кандидата, а виграв інший? Так, саме це і сталося на виборах 2016-го і ще чотирі рази до того в історії США. Можна вирахувати якою може бути максимальна невідповідність врахувавши населення кожного штату та кількість виборців від нього, здається на даний момент максимум складає 7%. Можна лише сказати що якби рахували голоси населення в цілому (це називається “прямі вибори”) як в Україні то перемогла б Клінтон. Але Трамп виграв у ту гру в яку і треба було грати, тому ніяких нарікань.

Звісно система постійно критикується, але у неї є і захисники… Тут не буду вдаватися в деталі, та і чесно кажучи сам не надто добре їх знаю, тому якщо цікаво – читайте самі починаючи з https://en.wikipedia.org/wiki/Electoral_College_(United_States).

У мене все.

Tigris & Euphrates

 

Гру було випущено ще 1997-го року, та про яку я пишу далі це вже друге видання.

Гра має дуже незвичну механіку і через неї стоїть осторонь інших ігор і майже не має подібних до себе. Також правила не те щоб складні, але вимагають кількаразового повторення і певного часу та зусиль щоб ними оволодіти. Через це гра не надто відома та популярна, що з моєї точки зору погано – вона заслуговує набагато більшого.

Часто можна почути що ця гра є своєрідними шахами для чотирьох гравців, але я не візьмусь повторювати таке твердження… Хоча щось у такому порівнянні є.

 

Характеристики

  • Ціна: це одна з тих ігор яка входить в діапазон “великих” 60-долларових коробок. Іноді (не часто) гра буває на розпродажах з ціною в районі $45, але це треба вичикувати і шукати ті розпродажі – я не бачив щоб вони часто траплялися.
  • Кількість гравців: від 2 до 4. Але за відгуками та з моїх вражень єдиний нормальний варіант це грати вчотирьох. З меншою кількістю гравців втрачається інтенсивність та учасники почувають себе набагато вільніше на дошці.
  • Час гри: для 4 гравців 60-90 хвилин. Після кількох перших ходів кожен наступний хід вимагає ретельного обдумування як не нашкодити собі (а бажано навпаки – щось виграти) і не надати переваги іншим гравцям. Звідси і йде порівняння з шахами – дуже важливо передбачати до яких наслідків приведе кожен ваш хід.
  • Складність правил. Я би сказав (вже зігравши кілька ігор) що правила відносно прості і дуже логічні, але коли ви тільки знайомитеся з ними вони виглядають як випадковий набір обмежень. Те що це не так розумієш тільки після пари ігор, а до того будьте готові читати і перечитувати правила.
  • Час навчання. Крім ознайомлення з правилами (це 30-60 хвилин якщо вам їх пояснює хтось хто вже вміє грати) вам ще знадобиться 2-3 гри з людьми які розуміють що роблять і можуть коментувати ваші ходи пояснюючи до яких наслідків ті ведуть. Тобто час навчання – між середнім та тривалим.
  • Жанр і категорія. Це стратегічна гра в якій йде захоплення і контроль територій. Тема гри – прадавня цивілізація Месопотамії (дельти Тигру та Єфрату), але чесно кажучи тема ніяк не впливає ні на правила ні на що інше в грі, і взагалі сама гра могла б бути просто абстрактним набором тайлів та фігурок.
  • Ігрові механізми: розміщення тайлів, контроль території.
  • Розширення: відсутні. Гру так спроектовано що усе що в ній є та все що можна робити жорстко прив’язано одне до одного. Тим не менш друга версія гри має в наборі необов’язкові компоненти які не рекомендовані до використання у перших кількох іграх.
  • Повторна іграбельність: на сьогодні виглядає так що необмежена – гра має правила які збільшують кількість можливих ситуацій просто до чогось незліченного. І при цьому постійно є в чому вдосконалюватися.
  • Оформлення: знову ж таки тематика Месопотамії. В комплекті йдуть пластикові компоненти (лідери, зіккурати, монументи і так далі) доволі високої якості і приємні на вид. Що ж стосується карти та тайлів то вони доволі абстрактні і теж виглядають непогано. Найяскравіше що є у грі це коробка яку дуже приємно мати на поличці :)

 

Правила

Повторюся що для того щоб зрозуміти правила треба буде докласти певні зусилля, але все ж таки далі я спробую дати приємне уявлення про те що відбувається у грі.

У кожного гравця є 4 лідери різного кольору: червоний, зелений, синій та чорний. Також у кожного гравця є 6 тайлів які витягують з мішка коли треба поповнити приватний набір, тайли так само бувають червого, зеленого, синього та чорного кольорів.

Набір тайлів без лідеру називається регіоном, набір з хоча б одним лідером – царством.

Коли гравець розміщує тайл на дошці то якщо цей тайл входить у царство то гравець якому належить лідер кольору нового тайлу отримує один ресурс такого ж кольору. Якщо ж такого лідера нема і у царстві є чорний лідер то гравець якому належить чорний лідер отримує ресурс кольору тайлу. У випадку розміщення тайлу в регіоні чи відсутності лідерів які можуть взяти ресурх ніхто не отримує ні чого.

Сині тайли можна розміщувати лише на річках і відповідно на річках можна розміщувати лише сині тайли.

Лідерів на карті можна розміщувати лише впритул до червоного тайлу. Відповідно якщо станеться так що лідер не має червоного тайла поруч то він повертається до гравця.

В якийсь момент часу може статися так що у царстві з’явилося два лідери одного кольору. Така ситуація називається революцією і має бути розв’язана наступним чином. Сила атаки чи захисту при революції визначається кількістю приєднаних до конфліктуючих лідерів червоних тайлів плюс червоні тайли які гравець додає зі свого набору. При цьому захиснику (тому хто вже був присутній у царстві) достатньо продемонструвати таку ж кількість тайлів (або більше) як у атакуючого щоб перемогти. Гравець який переміг отримує один червоний ресурс, той хто програв забирає свого лідера.

Також можна з’єднати два царства тайлом (не можна їх з’єднувати лідером). Це може призвести до війни якщо у царствах є лідери однакового кольору. Той хто з’єднам царства вирішує які лідери воюють першими, які потім якщо війна продовжується і так далі. Під час війни сила захисту/атаки визначається кількістю тайлів того ж кольору що і лідер у кожному царстві. І так само як і під час революції гравці можуть додавати тайли відповідного кольору зі свого набору. Той хто програє забирає свого лідера і усі тайли того ж кольору з карти (що може роз’єднати царства і припинити війну), а той хто переміг отримує кількість ресурсів кольору свого лідера яка дорівнює кількості прибраних іншим гравцем тайлів плюс один (за лідера).

Зелений лідер має додаткову функцію: деякі тайли на початку гри мають на собі так звані скарби – ресурс будь-якого кольору. Коли у царстві опиняється більше одного скарбу гравець якому належить зелений лідер забирає собі усі скарби крім одного.

Коли гравець створює з тайлів квадрат 2 на 2 з тайлів однакового кольору він має вирішити чи перетворити цей квадрати на зіккурат. Зіккурати мають на собі 2 кольори і в кінці ходу кожного гравця приносять ресурс відповідно кольору якщо гравець має лідера того ж кольору у царстві. Але при цьому тайли під зіккуратом втрачають колір що може призвести до усунення та ослаблення лідерів.

Також у кожного гравця є два тайли катастрофи які руйнують фрагмент карти і на них нічого більше не може бути розміщено.

Кожен гравець піч час свого ходу здійснює будь-які дві дії з наступних:

  • помітити лідера на карту
  • прибрати лідера з карти
  • перемістити лідера на карті
  • розмістити тайл на карі
  • розмістити катастрофу на карті
  • поміняти будь-яку кількість тайлів зі свого набору на нові з торбинки.

Додаткові правила включають будування монументів та воріт, але без них можна обійтися в перших іграх.

Гра закінчується коли гравець не може поповнити свою колекцію тайлів з торбинки, або коли на карти залишилося лише 2 скарби.

Система підрахунки балів теж цікава. З усіх чотирьох ресурсів беруть той якого найменше і ця кількість і буде остаточними балами гравця. От тому скарби і важать.

 

Враження

Мені гра дуже сильно подобається і це безсумнівно зараз одна з мої улюблених ігор. В якійсь мірі ця гра є більш войовничою і складнішою версією Carcassonne. Подобається мені те як кожна дія призводить до результатів які треба вміти передбачати. В грі дуже вдало поєднується довготермінова стратегія з тактичними рішеннями які треба приймати щоб досягти довготермінових цілей.

Мабуть недоліком буде певна складність освоєння правил і тривалий час гри, але не для мене. Взагалі якби було можна то я би грав у неї хоч щодня!

Оцінка на Board Games Geek – 7.7/10, 48-ме місце у загальному заліку, 41-ше місце серед стратегій (http://www.boardgamegeek.com/boardgame/42/tigris-euphrates), моя оцінка – 10/10.

 

[english] raincheck

 

Термін (перекладається дослівно як “дощовий чек”) означає зобов’язання надати щось раніше обіцяне згодом. Походить з бейсболу де було прийнято у випадку відміненої гри чи перерваної гри (через погану погоду наприклад) замість виплачувати гроші за квитки гарантувати глядачам можливість подивитися цю гру пізніше. Зараз термін використовується стосовно будь-якого шоу чи події. Також може означати якийсь спеціальний купон замість квитка який можна буде використати колись у майбутньому.

Можна використовувати і в сенсі “я плачу зараз, а скористаюся колись потім” у словосполучені “приймати дощовий чек”.

 

У словниках та енциклопедіях:

Чому американці обирають президента у вівторок?

 

 

Насправді це не одне питання, а ціла низка питань відповіді на які було знайдено в кінці 18-го сторіччя.

По-перше, чому голосування відбувається у листопаді? У тому ж таки 18-му сторіччі США мали велику кількість населення задіяну у обробці землі (приблизно 30% населення були фермерами проти 0.1% сьогодні). А листопад це був якраз місяць коли врожай вже зібрали, а сніги ще не зробили дороги не прохідними.

Наступне питання – чому не у вихідний день? А просто тому що у 18-му сторіччі роль релігії була сильнішою і в неділю та суботу (в залежності від релігії) люди мали відвідувати церкви та служби.

Ще одне питання – чому саме “перший вівторок після першого понеділка листопаду”? Таким формулюванням просто зробили так щоб голосування не припадало на 1-ше число місяця. Зроблено було це через те що 1-го числа люди та компанії підводили фінансові підсумки за попередній місяць. І оскільки комп’ютерів тоді не було весь облік вели в ручну, а підведення підсумків за місяць займало значну частку дня.

Чому ж тоді не в середу, спитаєте ви. А тому що середа це був ринковий день в який згадані вище фермери возили у найближче місто продукти на продаж, і торгівля у них могла зайняти більше одного дня. Ну а потім знову субота та неділя присвячені релігійним ритуалам…

Ось так і виходить що у згадку про колись аграрну країну американці і сьогодні віддають голоси за наступного президента у перший вівторок після першого понеділка листопаду.

 

Newton Energy NR

 

 

Характеристики та призначення

Перше що треба сказати це те що ця модель кросівок більше не випускається виробником, а шкода.

Взагалі кросівки Newton завдяки своїй високій ціні, незвичному вигляду та тому що багато зірок тріатлону бігає саме у них завжди приваблювали до себе увагу. Але що відлякувало багатьох любителів це абсолютно вірні відгуки про те що кросівки вимагають зміни техніки – завдяки спеціальним “подушкам”, або виступам на передній частини підошви бігати у них можна лише приземлюючись на носок стопи. Якщо ж забувати про це і приземлятися на п’яту то стопа не буде перекачаватися на носок як в інших кросівках, а буде просто зупинятися.

Так ось ця модель була перехідною між класичними кросівками і тими ж Newton Motion – подушечки в цій моделі виступають набагато менше і в них можна бігати навіть з не дуже хорошою технікою. І при цьому краща техніка виногороджується – почуття від бігу приємніші.

Отже характеристики:

  • Ціна: повна ціна складала $110, зараз іноді ще можна знайти на розпродажах залишки за $60. І я рекомендую їх за таку ціну купити.
  • Вага: 200 грамів.
  • Підошва: п’ята – 34.5 мм, носок 27.7 мм, підйом – 7 мм.
  • Синтетичний доволі щільний верх, але з тонким язичком.
  • Пласкі шнурки які не соваються і роблять кросівки ще менш помінтими на нозі.
  • На сайті виробника – http://www.newtonrunning.com/catalog/product/view/id/5930. Це не точно та сама, але найближча модель.

 

Враження від використання та недоліки

Мені ці кросівки подобаються, у них є своя ніша і шкода що модель не стала популярною.

Підошва за відчуттями трохи жорстка, але нічого критичного і дискомфорту це не спричиняє. При цьому в кросівках добре відчуваєш дорогу, а підйом у 7 мм достатній щоб бігати довгі дистанції.

Ці кросівки не можна назвати швидкими, проте для щоденного бігу і змагань на пів-марафон і довше вони підійдуть добре.

Також мені дуже подобається що кросівки щільно сидять на стропі і при цьому пальцям відносно вільно, та і взагалі не відчутно щоб вони були вузькі.

До того ж ці кросівки це найкращий варіант спробувати і вирішити для себе чи хочете ви бігати у більш радикальних моделях Newton.

З недоліків я би назвав високу ціну, але як я вже сказав вище цю модель треба купувати на розпродажах.

Оцінка на Amazon – 4.2/5 (https://www.amazon.com/Newton-Energy-Mens-Black-Green/dp/B00FZ0BSFG), моя оцінка – 8/10.

Огляд на Runner’s World – http://www.runnersworld.com/shoe/newton-energy-nr-mens.