…так само як усі інші
Дословно словосполучення перекладається як “мокра ковдра”, а означає людину яка усім псує настрій, вбиває ентузіазм і взагалі ламає свято. Тобто перекладається за значенням як “кайфолом”.
У словниках:
…ну або не обов’зково ранкові, просто з ранку найсмачніше їх з кавою навернути під якийсь документальний серіаль від BBC про дику африканську природу :)
Отже – куховарити і готувати я не вмію і не знаю як, а тому такий витвір кулінарного мистецтва для мене був завжди дивом природи і я майже думав що вафлі ростуть в магазинах на поличках. Але з часом навчився не лише каву (наприклад – КАВА З МОЛОЧНОЮ ПІНКОЮ В ДОМАШНІХ УМОВАХ) та пиво (наприклад – ЯК Я ВАРИВ ПИВО…) варити, але навіть хліб випікати (про це ось тут – НАША ХЛІБОПІЧКА ТА МІЙ РЕЦЕПТ СВЯТКОВОГО ХЛІБУ). Тому нічого дивного що і до вафель з часом дійшов.
Звісно все це готуванням їжі можна назвати дуже умовно, усе ж роблять машинки з напів-готовими продуктами, але все одно, хоча б розумієш як все воно створюється приблизно.
Для приготування (порція на двох) знадобиться 4.5 унції води, одне яйце, щось типу двох чайних ложок вершкового масла і спеціальне борошно для млинців та вафель (пів стакану). Чим це спеціальне борошно різниться конкретно від борошна для хліба я не знаю, купую вже готове: ось таке, наприклад – https://www.amazon.com/gp/product/B000ILEMAU.
Починаю з того що яйце перемішую з водою, потім додаю туди борошно і перемішую ще старанніше.
В цей же час прогріваю вафельницю (їй треба усього пару хвилин щоб прогрітися) та розтоплюю масло у мікрохвильовці (30 секунд і ніякої мороки). Борошно треба переколотити старанніше, але цей процес теж довше за одну хвилину не займає. А далі треба влити розтоплене масло і знову ж переколотити.
Тепер прийшов час вилити усе в вафельницю. Я свого часу найшов якийсь опит-огляд в інтернеті де люди писали про вафельниці якими користуються, а редакція вибрала п’ятірку найпопулярніших та описала недоліки та переваги кожної з них. А з цієї п’ятірки я вже вибрав найдешевшу, ось таку – https://www.amazon.com/gp/product/B000TYBWIG. До того ж це ще й модель яка найкраще продається на Амазоні.
Пару слів про конкретно цю вафельницю: вона неймовірно проста – втикнув в розетку і починає пекти. Перевертається, але щільно не закривається тому навколо неї треба вистеляти рушники на випадок протікання. Є примітивний таймер який пищить коли прийшов час. І все.
Заливаємо суміш, закриваємо, вмикаємо витяжку :) Через секунд 20-30 я перевертає її на інший бік щоб рівномірніше пропікалося (не знаю чи справді це треба робити). Таймер ставлю на 4 хвилини і йду робити каву.
Деякі люди в оглядах писали що таймером не користуються, а просто час від часу відкривають і перевіряють чи ще не готово. До того ж хтось любить більш чи менш просмажені вафлі.
Вафельниця з тефлоновим покриттям, тому до неї нічого не липне, її навіть мити не треба (згідно мануалу). А як щось відламалося від вафлі то ті залишки просто витрушуються. Коротше для самих-самих початківців і тих хто не хоче перейматися будь-якими деталями взагалі це саме те що треба.
Залишилося оздобити нарядненько ягідками і горіхами, полити кленовим та брусничним сиропом і все – вафлі готові менше ніж за 10 хвилин! Смачного! :)
Дослівно словосполучення перекладається як “кулі до стіни”, а означає воно “повний привід”, “максимально”, “що сили” і так далі. Сам вираз походить з авіації і його використовували пілоти кажучи що треба прискоритися по максимуму. “Куля”, вона ж ball це набалдашники на ручках дроселя, а пересовування їх “до стіни”, тобто до упору і означає “оберти на максимум”.
Цей же вираз у словниках:
А ще це відома пісня групи Accept.
Знову ж таки доки не почав писати цей пост навіть не знав що існує ціла серія. З описів я зрозумів що в книгах показано розвиток суспільств різного рівня та як їх еволюція прискорюється більш розвиненими суспільствами ззовні.
Не можу сказати чи буду я колись читати усю серію – занадто вже неоднозначна перша книга.
Авторка, до речі, є Нобелівським лауреатом з літератури за першу книгу серії.
Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/61941-canopus-in-argos.
У нетрадиційній для фантастики манері викладення нам показують людську цивілізацію як якесь неприродне збочення, викривлене світосприйняття, чи навіть масову втрату здорового глузду усім людством. І справді, читаючи книгу час від часу ловиш себе на думці “якою ж фігнею ми усі займаємося!”
Історія йде про планету де слуги більш розвиненої цивілізації мають привести місцевих створінь до рівня коли ті зможуть влитися у дружну родину більш розвинених цивілізацій. Але під впливом ворожих сил місцеві втрачають орієнтири і починають руйнувати самі себе і свою планету. Так, мова про Землю.
І ще тут багато бальзаму на душу любителям теорій “від нас приховують” – тут і снігові люди, і Атлантида, і чакри з кармами і усе інше. Але подано так що не надто воно забобонами і дурнею виглядає, навіть навпаки – усе логічно і послідовно.
Оповідання ведеться від імені агента який прибув на планету щоб подивитися чи можна якось врятувати ситуацію.
Головні мої претензії це мова та стиль викладення: мені не подобаються ні пафосна мова твору ні менторський тон яким пояснюють як правильно дивитися на речі і чого насправді треба хотіти і прагнути. Також мені не подобається те що сюжету як такого тут практично і нема як і героїв з якими себе хоч якось можна було б асоціювати.
Оцінка на Good Reads – 3.77/5 (https://www.goodreads.com/book/show/186682.Re), моя оцінка – 6/10.
Ще не читав.
На Good Reads – https://www.goodreads.com/book/show/186681.The_Marriages_Between_Zones_Three_Four_and_Five.
Ще не читав.
На Good Reads – https://www.goodreads.com/book/show/667196.The_Sirian_Experiments.
Ще не читав.
На Good Reads – https://www.goodreads.com/book/show/328414.The_Making_of_the_Representative_for_Planet_8.
Ще не читав.
На Good Reads – https://www.goodreads.com/book/show/1147664.The_Sentimental_Agents_in_the_Volyen_Empire.
Рулон можна знайти в діапазоні від $35 до $55.
Це звичайна терапевтична смуга (про те що воно таке можна почитати ось тут), але у великому рулоні що дозволяє економити у випадках коли вам потрібно її багато:
Головне що вона працює – тобто тримається якийсь час без проблем. У порівнянні з Pro-Tec Athletics Pre-Cut Kinesiology Tape ця смуга звісно програє (читай далі в чім конкретно), але безмірно виграє у ціні. І я від свого рулону час від часу відрізаю шматки… :)
Також ця смуга добре переносить плавання і воду взагалі – і хоча краєчки можуть відклеїтися швидко проте уся смуга тримається надійно.
Оцінка на Amazon – 4.9/5 (https://www.amazon.com/3B-Scientific-Cotton-Kinesiology-Length/dp/B00CAKGZ8O), моя оцінка – 8/10.
Перший і головний недолік в тому що цю смугу, як би добре вона не трималася не можливо проносити більше 2-3 днів – настільки починає під нею свербіти. Я жодного разу не витерпів доки вона почне відклеюватися сама і знімав її. У мене взагалі таке враження що її довше одного дня носити і не планували.
Другий маленький недолік це, як я вже вище згадав, те що краї смуги відклеюються від тіла. Проте це не велика проблема бо сама смуга тримається. Більше естетика страдає ніж функціональність :)
Ці шапки/пов’язки на різних сайтах і розпродажах можна знайти в діапазоні від $10 до $20.
Хоча тут я пишу про конкретну модель конкретного виробника подібні речі можна знайти і від інших брендів. Можуть бути певні відмінності, але суть буде одна й та сама.
Це шапка з “хвостиком” (частково закриває шию) як щільно прилягає до голови та має пото-поглинаючий прошарок на лобі. Ззаду зроблено вставку з широкої резинки (на зразок такої як на HEADSWEATS SUPERVISOR) яка надійно тримає шапку на голові.
Існують варіанти де шапка не повністю закрита і має натомість 2 чи 3 кінці які треба зв’язувати на потилиці.
На мою думку це дуже потрібна річ на велосипеді (хоча деякі щось подібне використовують і для бігу, залу чи навіть походів). Чим мені подобається? Кілька речей: піт з голови потрапляє не на м’який прошарок вело-шолому, а на шапку яку легше прати. Спеціальний прошарок на лобі не дає потові затікати в очі (моя постійна проблема). Волосся краще захищено від пилу і сонця, хоча голова все ще “дихає” доволі вільно.
Оцінку ставити не буду, але повторюся що це обов’язкова вже для мене річ на велосипеді і в мене є невелика купка подібних шапок.
Гра на тему яку можна обізвати як “космічна опера”: планети, станції, технології. Але усе це по суті обмежено картами кожного гравця і окрім карт фактично нічого більше в цій грі і немає. Проте сама тематика і оформлення додає грі балів і збільшує інтерес до неї та бажання пограти :)
Спробую пояснити як зможу, але будьте готові до того що деякі місця вам доведеться читати і перечитувати з кожною грою у буклеті правил.
Кожен гравець має на руках певну (різну в процесі гри) кількість карт та на початку ходу вирішує яку з фаз гри хоче активувати:
Обрані фази доступні для усіх гравців, але для тих хто вибрав фазу діють певні переваги. Також фазу торгівлі поділено на дві під-фази, але це вже в правила.
Для побудови технології чи планети-виробника треба сплачувати їх ціну картами (одна карта – одна монета) і для того і потрібна перша фаза.
Технології дають певні ефекти на інших фазах, планети вміють виробляти товари на фазі виробництва, а фаза торгівлі дає можливість продавати ці товари.
До того ж є військові світи для побудови яких треба мати технології що дозволяють їх будувати.
Гру закінчено як тільки будь-який гравець побудує 12 карт. Виграє той у кого найбільша кількість сумарних балів: бали дають побудовані світи та торгівля.
Кілька аспектів в грі роблять її цікавою та соціально-активною. По-перше, це правила які постійно доведеться обговорювати, перечитувати та уточнювати. Також ефект побудованих карти іноді може викликати суперечки.
Друге що додає цікавості це те щоб здійснити якусь дію від якої виграєш щось треба пройти через інші фази (наприклад просто набрати карт щоб було чим заплатити) що може дати переваги іншим гравцям і що відтягує переможний момент.
Власне коли починаєш пояснювати правила то чуєш що гра занадто складна і заплутана, а коли гру закінчено то майже усі погоджуються що не так воно і складно, а от планувати і справді треба старанніше і з самого першого ходу.
Оцінка на Board Games Geek – 7.8/10 (http://www.boardgamegeek.com/boardgame/28143/race-galaxy), моя оцінка – 8/10.
Чи варто мати цю гру? Якщо ви не збираєте бібліотеку ігор то може і ні. Я би порадив пограти в неї спершу якщо є така можливість (в місцевій бібліотеці чи магазині настільних ігор) щоб зрозуміти чи хочете мати її у себе в шафі.
Гра вимагає доволі багато часу особливо в перші рази через те що доведеться розбиратися в деталях правил і є легші і швидші варіанти.
Якщо ж ви знаходитеся у пошуках довгої, багатогодинної гри то це теж варіант не для вас – після освоєння правил навряд чи гра буде тривати хоча б годину.
Прочитавши лише першу книгу я зрозумів що продовжувати цю серію не буду. А чому – читайте далі.
Серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/102179-rithmatist.
Події книги відбуваються у дивному світі де людство що населяє віддалені одне від одного острови веде війну з якимись незрозумілими двовимірними істотами що намальовані на поверхнях крейдою. Істоти ці нападають і вбивають людей. Але існує спеціальна група людей (ріфматистів) які самі уміють оживляти намальованих ними істот і ведуть війну з ворожими міловиками (це так в книзі двовимірні крейдові істоти називаються).
Події книги відбуваються в академії де вчать майбутніх ріфматистів. А головний герой дуже хоче таким стати, але у нього бракує вміння оживляти своїх творінь, хоча теорію він знає краще за будь-якого іншого учня.
Ну і там зверху накручується якась детективна історія, якісь переслідування і навіть крейдяні бої.
Звучить цікаво? Припускаю що так. Також припускаю що багатьом любителям фентезі книга стане до вподоби через певну нетрадиційність сюжету. Також зверніть увагу на високу оцінку цієї книги читачами – видно що більшості вона сподобалася.
Мені ж не сподобалася нереалістичність та надуманість подій і мотивів героїв, вигадані на порожньому місці проблеми, явний ухил в сторону підліткової (читай “максимально тупої”) фантастики. Відчуття що марно витратив час дочитуючи цю книгу.
Оцінка на Good Reads – 4.23/5 (https://www.goodreads.com/book/show/22443261-the-rithmatist), моя оцінка – 2/10.
Не читав (дивись на рік видання і дату написання цього посту), і мабуть і не буду.
Повна ціна складає $300 і я жодного разу не бачив чи навушники на розпродажах.
Це так звані офісні навушники – тобто вони не призначені для спорту (погано переносять пот і можливо скриплять під час руху) і так само не є вони і професійними (студійними) навушниками. Чому ж саме офісні? Даючи якісний звук (один з найкращих в своїй ціновій категорії) ці навушники мають ще й функцію активного шумоподавлення яка прекрасно працює в гучних офісах.
Основні характеристики:
На сторінці виробника – https://www.bose.com/en_us/products/headphones/over_ear_headphones/quietcomfort-25-acoustic-noise-cancelling-headphones-apple-devices.html
Почну з того що я дуже задоволений цими навушниками і жодного разу не пошкодував що заплатив таку ціну. На мою думку вони того варті. Використовую їх майже щодня впродовж вже двох років і беру з собою у довгі авіа-перельоти.
Почнемо з найкрутішої фічі – шумоподавлення. Як я вже написав вище воно тут активне, тобто на навушниках є мікрофони які реагують на шум ззовні і у відповідь генерують шум який гасить зовнішні звуки. За відгуками та оглядами з якими я ознайомився перед покупкою ці навушники мають найкраще шумоподавлення в своєму класі.
Наскільки воно глушить шуми? Дуже добре глушить – якщо поруч з вами хтось розмовляє то без музики ви будете чути лише легеньке булькотіння, а з увімкненою музикою так взагалі нічого не почуєте. Не кажучи вже про шум кондиціонерів, машин за вікном, тощо. Є така думка що часте і довге використання активного шумоподавлення може нашкодити слухові, але я ніколи довше пари годин ними не користувався, тож за це я не переймаюся.
Також у перельотах Олена оцінила якісь шумоподавлення і забирає їх у мене щоб просто спати в них :)
Що ж стосується звуку то тут теж все добре. І знову ж таки згідно відгукам та оглядам якість звуку (не буду вдаватися в деталі роблячи вигляд що розумію їх) для свого класу і цінового діапазону оцінюється як одна з найкращих. Суб’єктивно звук чистий, розбірливий, баси не супер-потужні, але їх теж дуже чітко чути. Найкраще підходять для класичного металу та деякої електронщини (це з того що я слухаю), а в режимі шумоподавлення прекрасно звучить класики – динаміка (перехіди по гучності вгору/вниз яких багато в класичній музиці) дуже добре чути.
Також треба зазначити що з увімкненим шумоподавленням звук набагато гучніший і якийсь більш різкий, але не можна сказати що гірший чи менш приємний.
Сидять навушники дуже зручно, м’якенькі прокладки не надто тиснуть вуха і пластикова дужка не муляє голові. Тут ніяких нарікань нема. От тільки поверх шапки їх носити не вийде. Ну та я ж кажу – офісна модель.
Оцінка на AMazon – 4.4/5 (http://www.amazon.com/dp/B00M1NEUA0), моя оцінка – 10/10.
От чесно, нічого придумати не можу. Ціна хіба що… Та ні, ціна адекватна якості. Тому хай буде без недоліків – ідеальні офісні навушники з активним шумоподавленням.
Оновлення від 2017/11/21. Через 3 роки (і 2 місяці) використання почали тріскатися амбюшури і таки одна з них розлізлася по шву. Замовив заміну. З усім іншим поки що все добре.