На моєму велосипеді для триатлону (BMC Timemachine 01) передвстановлені “ріжки” (тобто аеро-динамічний лежак) від Profile Design, але підставки під руки різняться від цих про які зараз пишу.
Ось такі підставки йдуть на велосипедах BMC Timemachine у стандартній поставці
На світлині вище видно, що підставки доволі широкі. Також подушки на них доволі м’які (схожі на піну з пам’яттю). І такі підставки насправді дуже добре підходять для того щоб почати з них.
Але з часом мені стало не подобатися, що подушки на підставках просякають вологою, а ще те, що руки не фіксуються на підставках ніяк. Тому і вирішив спробувати вужчі підставки від того ж виробника.
При повній ціні в $72 (я знайшов купон на знижку і купив за $61) маємо пластикові (оригінальні металеві) значно вужчі підставки та подушки з якоїсь м’якої гуми. Але матеріал не такий, що в ньому може назбируватися рідина взагалі.
Встановити їх було надзвичайно легко. І перший раз коли я їх використовував (на станку у приміщені) то подумав, що мабуть маю їх розвернути під кутом. Але вже під час другого тренування зрозумів, що мені зручно коли підставки ці встановлені рівно в ту саму позицію, що й оригінальні.
І в цілому ці підставки не лише надійніше тримають руки в позиції, але і виявилися більш комфортними. Тому це простий апгрейд велосипеда який я можу порадити.
Після багатьох, можливо навіть занадто багатьох років з Felt B16 TT/Tri Bike я нарешті відчув необхідність перейти на наступний рівень. Після обговорень з тренером, що і як можна покращити та консультації у вело-магазинах з’ясувалося, що можливості апгрейду Felt дуже обмежені. А саме через специфіку рами туди можна поставити далеко не всякі колеса та систему, а з того що має сенс взяти вже нічого не є новими і треба шукати б/у компоненти.
Тому власне ідея взяти повністю новий байк стала основною. Вибір конкретної моделі ускладнювався не лише ситуацією з COVID-19 (дефіцит велосипедів та компонентів як у виробників так і в магазинах), але і тим, що в нашу місцину як це не дивно возять далеко не всі бренди. Так щоб спробувати Canyon чи Quintana Roo скажімо мені б довелося летіти в Каліфорнію.
В місцевих магазинах я спробував Trek та Specialized Shiv. Обидва вони мені не дуже сподобалися і тому вирішив ризикнути і взяти ось цей BMC – у мене вже є шосейник BMC SLR01 Teammachine DISC та циклокросовий BMC Crossmachine CXA01 і обидва мені дуже подобаються. До того ж тренер теж одобрив вибір…
І от через 3 тижні велосипед був у мене. Мінус – через епідемію мій магазин не робить фіттінг (підгонку розмірів під посадку). Тому поставили усе максимально близько до того усе було на Felt. Спробував пару разів на станку і поїхав назад у магазин підлаштовувати ще.
Потім мені вдалося записатися на професійний фіттінг де було зроблено певні зміни, але не надто суттєві. Тобто моя посадка на новому велосипеді була не ідеальна, але і не жахливо невірна.
Що я можу сказати? Почнемо з плюсів. Велосипед якимось дивом є і комфортним, але і прискорюється миттєво коли додаєш зусиль – ідеальний для мене баланс між жорсткістю та м’якістю матеріалу рами.
Уся система SRAM Force eTap подобається мені значно більше ніж Shimano Ultegra. По-перше, чисто інтуітивно перемикатися простіше: ліва – легше, права – важче, обидві – міняється передня зірка. Додаткові кнопки біля гальм роблять можливим і зручним перемикання не лише в аеро-позиції. До того ж суб’єктивно SRAM перемикається більш плавно і точно.
Проте у SRAM є традиційна проблема з гальмами – вони практично завжди що називається човгають і їх треба старанно налаштовувати.
Я поміняв сідло Selle Italia Watt на більш зручне мені Specialized Sitero Expert Gel Saddle і це також додало комфорту – ширше і коротше сідло якось логічніше виглядає ніж вужче і витягнуте стокове.
Але головний приємний сюрприз – на дорозі велосипед комфортніший ніж на станку! Через постійні мікро-рухи нічого ніде не затікає і не муляє (хоча шию таки доведеться тренувати тим хто не звичний).
Велосипед дуже добре тримає пряму лінію, не сильно парусний (тобто боковий вітер не сильно його здуває).
Дуже великий плюс – що і наскільки можна індивідуально налаштовувати. Позиція сідла, кут рожків, кут та дистанція подушок на лежаку…
Тепер про мінуси, а їх є кілька. І хоча жоден з них не є таким, що я понизив би оцінку, але все ж таки… Мабуть найбільшим мінусом є відсутність вбудованої гідрації. За таку ціну практично у всіх виробників моделі мають бладер в рамі та трубку виведену через стійку руля. Нічого подібного тут нема і мені доводиться використовувати архаїчну Profile Designs Aqualite яка проте мені дуже подобається. Додатково на рамі у мене аеродинамічна пляшка Elite Crono.
Другий недолік також пов’язано з харчуванням – сумочка на рамі (вона ж bento box) прикріплена в таком незручному місці і така не надто зручна, що я думаю її зняти взагалі. Кожного разу це така морока відкрити її, дістати щось так щоб не розсипати весь зміст…
Традиційна для BMC проблема (у мене таке на кожному їх байку, в інтернеті люди теж згадують цю проблему) – кріплення заднього дерейлера відвалюється після буквально пари перестановки коліс. Проблема в тому, що вони кріплять ту штуку крихітним болтиком який ледь тримає кріплення. Проблема вирішилася коли я нарешті знайшов і купив собі болти потрібної довжини (болт m3x14, купував ось тут – https://laegendary.com/products/flat-head-hex-screw-part-number-th-1006).
З практичних недоліків – передні зірки 48/35 хоча і типові для SRAM і дають нормальний набір комбінацій з 12 задніми зірочками проте можуть бути недостатніми для сильних велосипедистів на пласких трасах. І навіть я думаю передню зірку замінити на 50.
Також дивно було побачити архаїчне кріплення сідла до трубки – один величезний болт для якого потрібен зовсім не велосипедний ключ. Це без жартів кріплення з 80-х років. Важко пояснити таке технічне рішення.
Після того як почав значно більше часу проводити на своєму трі-байку Felt B16 мені стало зрозуміло, що сідло яке там стояло з самого початку (від Cobb) не є ідеальним для мене. Після консультації з тренером мені порадили спробувати ось це сідло яке підходить дуже багатьом.
Ну ось власне я його придбав, встановив і почав використовувати… Усього через 3-4 години я вже звик до сідла і використовую його майже рік по тому.
Незвичним спочатку було мабуть лише те, що як і усі сучасні сідла для трі-байків воно коротше і ширше. Таким чином прибирається навантаження з тих частин де воно спричиняє з часом дискомфорт. І при цьому зберігається можливість соватися час від часу трошки назад чи вперед.
Але в цілому постійно таке відчуття, що сидиш на краєчку звичайного сідла. І в той же час таке відчуття ніяк не заважає і не відтягує на себе увагу.
Тому я можу сказати, що як шукаєте сідло для ТТ, але нема можливості протестувати їх велику кількість то ось це сідло варто враховувати через те, що воно дійсно підходить більшость людей.
Ціна – $160, це може здатися дорого, але коли сідло незручне то готовий будь-які гроші платити щоб вирішити проблему. Та і у порівнянні з іншими сідлами цього класу і призначення ціна є скоріше ближче до низької.
Вже майже рік як я користуюся цими педалями і мабуть вже час про них написати.
Ці педалі вимірюють потужність докладених зусиль і є наступним кроком у тренуванні – що я можу, які ставити цілі і як відстежувати прогрес.
При повній ціні в $650 (я свої купив зі знижкою за $610) вони виглядають більш привабливими за Garmin Vector, що коштують $900. Також варто зауважити, що це ціна за 2 педалі (звідки і DUO в назві), але можна взяти і одну ліву (друга буде апроксимована) за $350.
У порівнянні з вимірювачами які ставлять на нижній брекет або на шатун педалі цей варіант є більше привабливим через те, що педалі дуже легко переставляти з велосипеда на велосипед.
Механізм замків у педалей Look Keo, а отже їх можна використовувати практично з усіма велотуфлями.
Я свої педалі за порадою тренера в комбінації з тренажером Wahoo Fitness KICKR SNAP використовую так: навантаження Zwift знімає з педалей, а встановлює потрібне на тренажері. Сенс в тому, що педелі дають більш достовірний результат.
Що стосується зручності то мушу сказати вони не ідеальні – коли зупиняєшся педалі стають під таким кутом, що далеко не завжди мені вдається влучити в них з першого разу. В цьому плані вони програють одностороннім Shimano Dura-Ace 9100, Look Cycle Keo Blade 2 CR так само як і двостороннім Speedplay Zero та Shimano PD-520.
Педалі заряджаються за допомогою двох кабелів які за допомогою магнитів сідають у гнізда на самих педалях. Одного заряду вистачає здається на 50 годин, а самих повних циклів заряду має бути як мінімум 50 щоб помітити деградацію батарей. Іншими словами більшості людей їх вистачить ледь не на 10 років.
Перед кожною поїздкою педалі рекомендується калібрувати. Для цього їх виставляють у нейтральне положення і за допомогою додатку на смартфоні під’єднуються та виконують операцію. Все це триває як правило не довше 30 секунд.
В цілому покупкую я дуже задоволений і думаю що зробив правильний вибір.
Коли у мене з’явився новий і безумно дорогий велосипед BMC SLR01 Teammachine DISC то я одразу ж подумав про те як би його безпечніше лишати на роботі (коли катався на роботу і з роботи на ньому). І хоча у нас там спеціальна парковка для велосипедів доступ до якої лише за карткою – все одна додатковий захист не завадить.
Інша причина придбати більший/дорожчий/надійніший замок – транспортування. Ми свої велосипеди возимо за допомогою река Thule T2 XT Pro. І хоча в ньому є вбудований кабель і простенький замок він, проте, не дає достатнього захисту як на мене – кабель можна перекусити, або, що реальніше, відкрити замок. До того ж нічого не вбереже якщо крадій захоче зняти колесо яке не замкнуте.
Ну і от вибираючи по співвідношенню ціни та надійності я і обрав саме цю модель. Сама дужка у формі літери U вимагає використання дискової пили щоб її зламати. До того ж в комплекті йде підсилений кабель яким можна захистити і раму і інше колесо.
Найслабше місце – це мабуть ключ. Він виглядає просто, але огляди стверджують, що його не так легко відкрити.
Взагалі якщо виходити з того, що замок має ускладнити крадіжку та примусити злодія перемкнути увагу на інші велосипеди – то цей замок просто один з найкращих виборів. Якщо ж ви свій дорогий велосипед збираєтеся надовго лишати у небезпечному місці то обирайте замок з повноцінним цепом. Ось на цьому відео показано як за допомогою спеціальних інструментів досвічена людина може відкрити подібний замок (проте сам він каже, що замок досить хороший):
При вазі в майже 1.3 кг це не той замок який ви захочете возити з собою на швидкому/легкому велосипеді. Натомість лишайте його на роботі і лише возіть ключі.
В комплекті йде 4 ключі (один з них з крихітним ліхтариком) та кріплення на раму, або на стіну в яке можна фіксувати замок.
Функціонально це точно ті самі педалі, що і Ultegra, але коштують вони трошки більше (я 2 роки тому їх купив за $170) через те що вони легші на кілька грамів, а головне – трошки легше крутяться. Тобто у них кращі підшипники стоять.
Ці педалі встановлені на велосипед Олени (на моєму зараз стоять Look Cycle Keo Blade 2 CR) і в принципі настільки я розумію вона ними задоволена.
Вага – 228 грамів. Ширина платформи – 66 мм.
Недолік крім ціни (чесно кажучи якщо ви не катаєтеся якісь безумні обсяги то Ultegra вам буде досить) в тому, що це односторонні педалі – для новачків буде не зручно.
Пласкі педалі для гірського (переважно) велосипеда. Для чого потрібні пласкі педалі і в чому може бути їх перевага у порівняння з контактними читайте далі.
А поки поглянемо на характеристики:
Ціна: від $20 до $25 за пару.
Матеріал – композитний нейлон (що б там це словосполучення не означало).
Захищені від води та бруду.
Металеві шипи для кращого зціплення зі взуттям.
Хром-молібденовий шпіндль (Cr-Mo).
Розмір: 11х10х2.5 см (4.3х3.9х1 дюйми).
Вага: 360 грамів (0.8 фунта).
Також я так і не зміг зрозуміти що це за виробник такий зі смішною назвою. Підозрюю що це якийсь біль-менш відомий виробник що володіє цим маловідомим брендом.
Враження від використання
Спочатку про те для чого можуть знадобитися ці педалі. Сценаріїв я бачу три. Перше це використання їх на звичайному велосипеді зі звичайним взуттям. Завдяки шипам ноги на них їздити не будуть.
Взагалі для подібних педалей існють навіть спеціальні вело-туфлі як Five Ten Freerider де підошва “липне” до педалі ще краще.
Проте з шипами на педалі є і проблеми – якщо ногу поставити не вірно то пересунути її не можна вже. Натомість треба буде піднімат ступную вгору і ставити на педаль знову.
Другий сценарій використання це гірський велосипед. На незнайомих трасах, або там де є дуже різкі перепади рел’єфу навіть професійні велосипедисти використовують пласкі педалі. І лише на дуже знайомих та менш технічних трасах має сенс ставити щось типу Shimano PD-520.
Для циклокросу з тих же самих причин (незнайома та/або складна траса) ці педалі теж підійдуть краще. Олена свій перший сезон саме з такими і їздила. До того ж не треба перейматися про бруд якими забиваються замки на контактних педалях.
Нашоломний ліхтар який можна використовувати багато для чого, але в першу чергу його призначено для велошолому.
Ціна. Повна ціна складає $130, іноді можна знайти знижки до $100, але таке буває не часто.
Потужність – 600 люмен. Також є режими на 300, 150 та 70 люмен та пульсація на 150 люмен.
Час роботи в залежності від яскравості складає 2 (600 люмен), 4 , 8, 12 та 16 (режим пульсації) годин відповідно.
Заднє чевоне світло (вбудоване у блок з аккамулятором).
Бокові індикатори що показують рівень заряду.
Час повної зарядки з нуля – 6 годин.
Зарядка через роз’єм micro USB.
Одна кнопка якою вмикається/вимикається світло та змінюється яскравість.
Вага – 140 грамів.
Захищено від води, виробник декларує що цей ліхтар переживе занурення у воду на 1 метр у чому в мене особисто є великі сумніви. Але будь-якої сили зливу можна не боятися.
Головне що треба сказати це те що зручність та комфорт який додає наголовний ліхтар не можливо оцінити поки не спробуєш. Навіть скажу що ці 600 люмен на голові зручніше та краще ніж 1500 на рулі.
Головна перевага в тому що світло падає саме туди куди дивишся і це неймовірно зручно. Кажу ж – треба спробувати щоб оцінити. Я дуже задоволений і більше в темний час дня їздити без чогось подібного навіть не хочу.
Також цей ліхтар легко знімати та одягати. Сам ліхтар кріпиться на маленькій платформі на яку його треба садити просто вставивши в пази. Щоб вийняти треба натиснути на язичок і посунути в інший бік.
Для відсіка з батареєю є окреме кріплення на потилицю шолома і в це кріплення батарея вставляється просто защіпками і так само просто виймається. Струсів та повороти голови як і будь-які інші рухи абсолютно не впливають на кріплення при цьому і я навіть не можу уявити що треба робити з шоломом щоб батарея випала.
Провід виглядає надійно і його довжини якраз вистачає щоб він був і не в натяжку і не бовтався у повітрі.
Якщо вже вигадувати недоліки то мабуть краще б було мати USB Type C, але то вже таке.
Цей велокомп’ютер став заміною моєму Edge 500, і заміною виправданою.
Поглянемо на найсуттєвіші з моєї точки зору характеристики, а потім поговоримо детальніше:
Ціна. Я свого часу купив цей комп’ютер за $280, зараз його повна ціна складає $250, а на момент написання цього посту у виробника діє знижка і ціна складає $140.
Захист – IPX7, тобто комп’ютер має вижити навіть при падінні у воду. І найсильніша злива не зашкодить йому аж ніяк.
Протоколи: Bluetooth для з’єднання зі смартфоном та ANT+ для підклюдення датчиків (каденс, швидкість, поверметр, серцебиття).
Одного заряду має вистачати на 15 годин роботи. Повна зарядка триває менше… а я навіть і не знаю. Менше за одну годину точно, а може і менше ніж пів-години. Підключення до зарядки чи ПК через micro USB.
Користуюся цим комп’ютером більше року і мені все подобається. Більше того – він мені сподобався одразу і після першого місяця використання я купив такий же Олені на заміну її Edge 500.
Трошки більший екран насправді додає незрівняно більше комфорту, а те що він кольоровий покращує видимість як в темну погоду так і при яскравому сонці. Також на більшому екрані можна розмістити більше показчиків.
І в цілому у цього комп’ютера набагато більше можливостей ніж я використовую (тренування, різні велосипеди, різні види спорту, підтримка камер, ліхтарів та радарів від Garmin і ще багато чого). Він навіть вміє визначати коли сталася аварія і дзвонити на вказаний номер.
Мені особисто, повторюся, дуже легко керувати цим пристроєм, ніколи не плутаюся з ним. І після того як налаштував собі екрани активності маю перед собою те що мені потрібно під час поїздок.
Якщо говорити про негативні моменти то я навіть і вигадати нічого не зможу. Мене настільки все задовольняє що я навіть не думаю переходити на старші і більш просунуті моделі. Знаю що деякі люди з якими я іноді катаюся перейшли на комп’ютери від Wahoo через те що ті вміють працювати з Bluetooth датчиками і мають трошки кращу навігацію (хоча і гірші карти при цьому).
