[english] rad

Ось таке дивне і дещо застаріле слово яке означає “круто”, “кльово”, “шикарно”. Майже те саме що cool, awesome або tight, але на більш аристократичний манер.

Слово походить з 80-х коли використовувалося найбільш широко і є скороченням від redical.

В словниках:

Heavy Weapon

Сьогодні мова піде про Танчіки (;

Це перша гейм, що ми інсталювали на Х-бокс. Граю виключно я – у інших не вистача ні нервів, ні хисту :Р

Проходила вже декілька разів і зараз б’юся у Сювайвері – Жесть! Ото де зарядка для нервів. Довго не порубишся – максимум хвилин 20, а потім треба відпочивать, а саме попіратить.

Ролік знайшла класний, тільки нуднуватий перші 4 хвилини, і там тільки з Mission, нема нічого з Survival and Bozz Blitz – де самий смак.

Грулька, треба визначити, дуже популярна і не обмежується віком.

http://games.gamepressure.com/game_info.asp?ID=8809

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=T8xlYEPcFpk&w=448&h=252&hd=1]

2011-11-27–Seattle (Half) Marathon–1:29:56

Це офіційний час, але оскільки я почав не безпосередньо з лінії старту то особистий час трохи кращий – 1:29:50. Час вимірюється за допомогою чіпа що одягається на ногу.

Головна проблема цього разу була у поганій погоді. Вірніше така погода доволі нормальна для Сіетлу – весь тиждень йшов дощ, а в день пробігу температура була +10.

Треба було правильно вибрати взуття. Очевидно мої улюблені кросівки для змагань зовсім не підходили для погоди бо ноги стали б наскрізь мокрими задовго до старту. Що ж до моїх улюблених кросівок для тренувань то занадто вони вже “нешвидкісні” для випадків коли хочеться показати хороший результат.

 

На щастя у мене була пара зовсім нових і майже не випробуваних Brooks PureConnect. По суті це мінімалістичні кросівки (модний напрямок у бігу останні пару років) – мінімум компенсації, один шар резини на підошві, практично відсутня п’ята. Взагалі кросівки примушують ступати як мінімум на середину стопи, а ще краще на носок. Якщо бігти на п’ятах то нога сильно “провалюється” вниз бо під п’ятою підошва трохи тонкіша ніж у центрі. Таким чином вони примушують бігти правильніше і швидше. З іншого боку стопа втомлюється набагато більше і відбивається теж, якщо постійно не слідкувати за тим як ступаєш.

Яек би там не було я пробіг в них, і хоча вони не чисто гоночні, тим не менш дуже легкі і попри всі острахи пів-марафон виявився не такою вже довгою дистанцією.

Інше питання було що одягати. Дощ і прохолодно… Багато народу бігає у шапках, куртках, рукавичках. Все це необхідно перед стартом, але мені особисто краще бігти у мінімуму одягу Smile

Ну от, коротше побіг я такий… Почав доволі спокійно, перша миля трохи повільніше за 7 хвилин. Потім додав і кожну майже милю вибігав трошечки з 7 хвилин. Після середини дистанції почалася страшна гірка яка вбивала мене кожного разу всі попередні роки. Але на диво в цей раз навіть подолавши її я ще мав достатньо сил щоб тримати темп.

І взагалі почав думати що останні милі дві, як так і далі буде, треба включити максимум швидкості.

 

Але якраз за дві милі до фінішу миттєво вимкнулися ноги. Як правило в бігові саме серце і мозок починають кричати що ти втомився, задихаєшся, хочеш блювати і на горшок… Але от так дивно в цей раз – все в цілому нормально, а ногі забиті так наче я зі штангою наприсідався.

Ну в принципі добіг доволі рівно, результатом задоволений. Тепер точно знаю що з 1:30 мушу вибішати будь-що, час ставити нові цілі.

Добре фінішувати в пеших рядах (107-й в загаліьному заліку, 14-й у своїй віковій групі – http://race.seattlemarathon.org/certificates/6898.pdf). Заходиш у зону відпочинку, а там порожньо – бери яку хочеш їжу і напої, збирай сувеніри… Поки сходив за речами, переодягнувся, виходю, а народу вже – не проштовхнутися Smile

Олена була волонтером – на фініші медалі на шиї фінішувальникам одягала. Ото через те у нас фоток і нема.

Сподіваюся в наступному році буду звітувати про повний марафон на цій же події.

Irving Fields Trio–1959 – Bagels and Bongos

 

Єврейсько-латинський fusion. Ремастеринг 2005-го року.

Така жвава і життєрадісна музика що сильно віддає стариною. Враження виключно хороші.

http://www.allmusic.com/album/bagels-and-bongos-r787067

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=TyKVCPVxlXw]

День Подяки…

…і День Після Дня Подяки, або Thanksgiving та Day Afterf Thanksgiving все ще доволі незвичні для нас свята.

В четвер все вимирає в прямому сенсі. Магазини усі закрити, машин та людей на вулицях нема. А ще й в тому районі де ми живемо щільність населення невисока тож взагалі якийсь зомбопокаліпсис нагадує.

В цей день сім’ї збираються і їдять індичку. Свято присвячено першому врожаю який зібрали переселенці піся голодної зими, а зиму їм допомогали пережити індіанці (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%BA%D0%B8).

В п’ятницю, відому як Чорна П’ятниця (Black Friday), рано вранці, а скоріше вночі починаються розпродажі з дикими скидками. Це той самий день коли люди вночі збираються на парковках під магазиними, смажать бургери, і взагалі весело проводять час. Потім магазини відкриваються в 3-4 ранку і народ ломиться за телевізорами, дизайнерськими сукнями і іншими розкошами.

На продажах в Чорну П’ятницю деякі інтернет-магазини роблять ледь не половину річної виручки.

Вже в обід на дорогах з’являється народ і немало, а в магазинах деяки полички порожні вперше за рік.

В понеділок, відомий як Кібер-Понеділок (Cyber Monday) починають розпродажі електроніки, комп’ютерної техніки і інших девайсів. Саме таке “свято” придумали не так давно (у 2005) спеціально для людей які скупляються переважно в інтернеті. З того часу таких стало більше набагато, а свято “розширили” і традиційні магазини пропонуючи знижку на електроніку.

За статистикою в ці дні в США продають дуже багато товару за кордон (завдяки інтернету), тож в інших країнах щоб не відставати торгівельні мережі теж почали робити розпродажі в ці дні. І зараз це раніше доволі локальне свято на повну відзначають, хоча б і просто витрачанням грошей, у Британії, Німеччині, Португалії, Франції, Новій Зеландії і інших країнах яких стає все більше. We all live in America іншими словами.

Alan Glynn. The Dark Fields / Алан Глін. Області темряви (2001)

По суті це зовсім і не фантастика, скоріше пригодницький дитектив з деякими "психологічними" дослідженнями.

Це історія про наркотик-підсилювач мозку, та наслідки його прийому. На наших очас головний герой злітає до генія, а потім провалюється у страшну неминучість.

Не дотягує до "Квітів для Елджерона", але тим не менш доволі вражаюче. На емпатичних людей може справити сильне враження так що навіть ноччю насниться.

Shimano PD-520

 

Ціна: $35

Вага: 370 гр.

Призначення: “гірські” педалі, для бездоріжжя і грязюки, для початківців.

Загальні враження: надзвичайно ними задоволені (у Олени точно такі самі). Ми з ними ще ні разу на гірських велосипедах не каталися, але вони прекрасно підійшли нам для “дорожнього” велоспорту та тріатлону.

Педалі двосторонні, тобто замок спрацьовує з обох боків. Влучити у них дуже легко – жодного разу не довелося дивитися куди ж ставити ногу, в сліпу поставив, натиснув і зафіксувався. Так само легко відстиковуватися. По конструкції видно що грязюка чи висока трава їм не страшна.

Взагалі дуже прості у використанні – ідеально підходять для початківців.

Недоліки: Доки не спробував нові які нещодавно мені прийшли і не знайшов би ніяких недоліків. Але чисто дорожні педалі виявилися суб’єктивно набагато легшими, отже вага буде першим недоліком.

Другим мабуть можна назвати те що педаль все ж таки доволі вузька і при тривалих подорожах (для мене це 50+ кілометрів) все ж таки починаєш відчувати що тиск розподіляється по ступні не дуже рівномірно. Ну саме тому я і вирішив спробувати більші за розміром педалі.

Сторінка виробника: http://bike.shimano.com/publish/content/global_cycle/en/us/index/products/pedals/mountain/product.-code-PD-M520-L.-type-.pd_mountain.html

Sennheiser OMX 680 In-Ear Sports Earclip Headphone

Бігаю з ними вже давно – більше року. Пам’ятаю тоді, на відкритті Майкрософтовської стоор у торгівельному Беллевью Сентрі, мене просто захопила думка про матеріал з пам’яттю, з якого зроблені кліпси. І до того ж якраз треба було шукать заміну моїм старим навушникам і ще й скидку обіцяли, тож…

Дужка кліпси згибається і залишається в такому стані. Тож можна підфіксати її саме так, щоб трималася за вухом.

Не з першого разу все виходило як мало б, навіть іноді й зараз приходиться перестроювати все. Не завжди вдається вгадать: не дожмеш, буде спадать; пережмеш – буде боляче, не так щоб сильно, але є таке діло.

Але це працює і до того ж класно. Багатсько людей у коментах відмічають якість звуку, я приєднуюсь до них. Звук дійсно чистий.

Наявність керувача гучності, задуманого начебто для збільшення комфортності, що й казати тількі заважає. За весь час його практично і не юзала – мені якось швидше змінювати гучність відразу на Зуні (Zune). І власне можна його від’єднати, але тоді не вистачатиме дроту. Тож, єдина його функція – це бути прищепкою на шортах.

Щодо водорезистенс, дуже доречні насадки на самі динаміки – їх і подушечками не назовеш – причудної форми тонюсенькі резові прокладки. Їх там у наборі три вида. Має сенс перепробувати усі.

Цукор дня

Цукор дня


Певним рухом у повітрі
Знак магічний прочерти,
І відкрий уже забуті
У цім всесвіті шляхи.

Боги власної країни
Сплять спокійно в домовинах,
В діамантових печерах,
В глибині, у свердловинах.

Невідомі ті герої
Що знайдуть свої путі,
Хто покине поле бою
Нас лишивши в самоті.

Ложе встелене травою
Нам з тобою – до двобою!
Річка плине піді мною,
Я пірнаю – йди за мною!

Незнайомий поводир
Свій покинув шлях,
Нас лишивши в самоті,
Нас лишивши так…

 


Так, я знаю що рима “…мною …мною” це ганьба і позор, але так у мене вийшло :)