Портативний твердотільний зовнішній жорсткий диск з підключенням по USB.
Характеристики:
Ціна: свого часу (трохи більше року тому) я купив його зі скидкою за $170 (навіть не пам’ятаю яка була повна ціна), на сьогодні повна ціна складає $120, а диск часто трапляється мені на розпродажах за $100.
Швидкість читання-запису – 540 Mb/s.
Металевий корпус.
Підключення по USB 3.1 через роз’єм Type C.
В комплекті йдуть 2 кабелі.
Вага – 45 грамів (1.6 унції).
Розміри: 5.8 x 1 x 7.6 см (2.3 x 0.4 x 3 дюйми).
Не вимагає спеціальних драйверів для свіжих версій Windows, Mac OS та Android.
Я абсолютно усім задоволений і не маю нарікань взагалі. Диск крихітний і невагомий, я ще й до нього купив захисний чохол ($7) на випадок якщо захочу його в подорож взяти.
Використовую його для збереження своєї музики та світлин.
Підключення дуже просте – кабель у комп’ютер та інший кінець в сам диск і все, у вас новий диск в системі. Принаймні у Windows все так просто.
Швидкість роботи для музики мене задовольняє.
До того ж він ще й дуже симпатично виглядає. Коротше якщо шукаєте не дорогий і маленький зовнішній диск з яким можна подорожувати то зверніть увагу на цей продукт.
Перед нами Bluetooths колонка захищена від води яка видає доволі пристойний і головне що гучний звук. Глянемо на характеристики:
Ціна – на момент написання складає $35 у виробника і за $25 її можна знайти в інтернет-магазинах. Доволі розумна ціна за представлений набір характеристик. Також зауважу що існує трохи дешевша і менш захищена менша версія цієї колонки за $20.
Захист – IPX7, тобто її можна у воду кидати і не боятися. Виробник пише що півтори години під водою витримає ця колонка.
Звук – 20 Ватт з двох динаміків.
Протокол – Bluetooth 4.2, підключення на відстані до 10 метрів.
Батарея має забезпечити 10 годин відтворення на 50% гучності. Повна зарядка триває до 4 годин.
Колонка виглядає зовні дуже надійно і навіть привабливо. Вона достатньо легка і достатньо невелика щоб іноді брати її з собою в рюкзак.
Колонку легко парувати з телефоном (чи з чого ви там відтворюєте музику) і кнопки управління на ній теж зручні.
Що стосується якості звуку то головна позитивна риса – звук буде дійсно гучний якщо треба. При цьому в ньому можна навіть буде розрізнити бас доволі непогано. Але очікувати чогось надзвичайного не варто. Призначення цієї колонки в тому щоб гучно волати десь у гаражі коли займаєтеся велосипедами чи в басейні/джакузі коли там разом з друзями щось відзначаєте.
Головна ідея в тому що з цією колонкою можна не боятися щось вилити на неї чи кудись її впустити. А те що вона видає розбірливий і як треба дуже гучний звук це додатковий бонус.
Коротше якщо вам не для аудіофільських розваг то можу порадити цей вироб як дешеву і надійну альтернативу дорожчим рішенням від відомих виробників. За такий вибір говорить також те що це найпопулярніший продукт в цьому класі на Amazon (лінк нижче).
Але я особисто наступного разу коли мені буде потрібна гучна колонка виберу все ж таки щось дорожче і з кращою якістю звуку (бо у мене була нагода порівняти різні вироби з цієї групи), хоча ціна і буде більше в рази ($$80-150).
Це неминуче мало статися і хтось мав це зробити. Ми (суспільство розвинених країн в цілому) маємо вже всі необхідні технології, питання лише було в тому щоб правильно скласти все до купи.
Що таке Zwift? Це платформа для відтуальних вело-поїздок, тренувань та змагань. Працює все просто і очикувано:
Створюєте обліковий запис на https://zwift.com/, додаєте метод оплати. Придбайте розумний велотренажер.
Бажано – датчики пульсу, каденсу та швидкості.
Встановість на лептом/планшет додаток Zwift.
Коли готові запускаєте додаток, вибираєте маршрут або тренування і поїхали.
Дуже бажано – вентилятор(и) щоб не перегріватися, рушники щоб не текти літрами поту на килим чи підлогу.
Рекомендовано – великий телевізор і гучну аудіо-систему щоб або заглушати шум тренажеру або дивится на дорогу на цьому великому ТВ.
Так, сервіс цей платний і місячна оплата на момент написання складає $15. Проте обліковий запис можна деактивувати (що ми і робимо у весняно-літньо-осінній період) і платити лише за ті місяці коли ви дійсно ним користуєтеся.
Що стосується розумного вело-тренажеру то ціна його складатиме від кількох сотень до кількох тисяч доларів. Я особисто користуюся Wahoo Fitness KICKR SNAP в який монтую свій Cervelo R3 або Felt B16. Мені усього лише треба закріпити заднє колесо в тренажері, додати супротиву до заднього колеса і готово. Проте є тренажери вже з касетою (тобто треба знімати заднє колесо), або прямо з “вбудованим” велосипедом.
Різниця в класі та відповідно ціні тренажерів полягає в точності вимірювання показників (сила, швидкість, тощо) і навіть вміють імітувати гірки піднімаючи/опускаючи переднє колесо.
З іншого боку з дешевшим тренажером ви використовуєте той самий велосипед на якому їздите та змагаєтеся – сідло, педалі, руль, усі пропорції.
Але тренажери в які монтується велосипед треба час від часу калібрувати (за допомогою спеціальної програми від виробника на смартфоні, наприклад), в той час як тренажери що вже мають в собі більше механізмів калібровки не вимагають.
І головне що “розумність” тренажеру полягає в тому що він додає чи зменшує супротив таким чином що імітується поїздка на реальній місцевості.
Також треба сказати що крім просто поїздок (Лондоном, наприклад) та тренувань (запрограмовані інтервали з відповідним зусиллям) можна ще приймати участь у масових заїздах та навіть змаганнях.
Що стосується кількості користувачів то тут вони з усього світу і присутні цілодобово. Найменша кількість людей на маршруті що я бачив це 1500 людей, як правило їх понад 3 тисячі.
Також кілька місяців тому Zwift додали опцію для бігунів і тепер з розумним біговим тренажером (біговорю доріжкою) тими самими маршрутами можна ще й бігати.
Ну і до того ж можна підключити zwift до strava і ваші активності як віртуальні вело-поїздки так само будуть додаватися до статистики.
Я особисто тримаю перед собой zwift на лептопі щоб дивитися на рел’єф попереду і бути готовим до гірок, і також щоб дивитися на свої показники. А на телевізорі вмикаю щось таке що не зовсім погане, але вже просиділо в моїй черзі “треба обов’язково колись подивитися” достатньо довго щоб зрозуміти що дивитися його я скоріше за все не буду :)
Є такий клас ігор які у нас називють квестами, але правильно їх жанр називається point and click (наведи і клацни). В таких іграх треба розгадувати головоломки та загадки знаходячи різні предмети і використовуючи їх у певному порядку.
Ігри такі мають своїх прихильників з самого початку винекнення персональних комп’ютерів. Також вони сильно різняться за рівнем складності і комедійності. З відомих у минулому ігор подібного жанру можна згадати Full Throttle, Rex, Space Quest, Police Quest, King Quest, Cyrlandia, Goblins та безліч інших. З часом коли комп’ютерна графіка ставала все потужнішою популярнішими ставали бігалки-стрілялки типу Doom, Duke Nukem і так далі і таке інше. Жанр квестів втратив свою популярність майже остаточно.
І хоча час від часу з’являються цікаві проекти типу Botanicula, Samorost, Cradle, The Testament of Sherlok Holmes вони або не отримують достатньої популярності, або є інді-проектами яким важко боротися за користувача.
На мобільних же платформах усе поділили платформери та різні судоку-пас’янси. Проте жанр продовжує жити і про одного такого представника я і хочу написати.
Це не одна гра, а ціла серія ігор поєднаних дійовими особами, місцеположенням та задіяними у сценах речами. Кожна гра сама по собі невеличка і має лише 2-3 локації. Повне проходження займає від 15 хвилин до години, і в режимі якому я грав (по кілька хвилин кожного дня) проходження кожного епізоду займає усього кілька днів.
В іграх мені подобається і графіка і атмосфера, а головне що там є хороші загадки. Як правило в епізоді є 2-3 дійсно складних загадки що примушують сильно подумати, і ще кілька доволі простих.
В іграх мова йде про відновлення пам’яті втраченою детективом (чи іншим героєм) у зв’язку з травмою отриманою в дитинстів.
Рекомендовано, але зовсім не обов’язково проходити їх у хронологічному порядку, хоча події постійно стрибают у часі і іноді загадки є доволі психоделічними. Що ще приємно для Android більшість ігор є безкоштовними.
Перше що впадає в очі це те що продукт виглядає дуже надійно зробленим і схоже такий і є. Викликає повну довіру. Якісний матеріали покриття який не так легко пошкодити.
Розміри завеликі щоб тримати в кишені. Скажімо так – не в кожній кишені цей павербанк буде комфортно тримати. Але у сумці/рюкзаку він розміщується практично в будь-якому відділі. Можна було б пожалітися на те що більш квадратна форма була б зручнішою, але це вже якщо чеплятися до або чого небудь.
Мабуть найбільшим недоліком можна назвати те що для зарядки не використовується Type C роз’єм і якась технологія швидкої зарядки. Але тоді мабуть і ціна була б відповідно більшою.
Я з цим павербанком подорожував і ходив у походи і нарікань у мене нема. Заряд свій він тримає дуже добре (до кількох тижнів) і оперувати ним теж дуже просто.
Збоку є кнопка натискання на яку показує рівень заряду за допомогою чотирьох крихітних світлодіодів на корпусі.
Справді безпровідні спортивні навушники які я назву найкращою моєю покупкою цього року з усієї електроніки та спортивних виробів. Але спочатку характеристики:
Ціна: повна ціна складає $180, мені вдалося купити їх на розпродажу за $120 і я досі радію такій ціні.
Підключення по Bluetooth 5.0.
Заряду вистачає на 5 годин плюс чохол має заряд ще на 15 годин. Навушники мають швидку зарядку – за перші 15 хвилин навушники заряджаються на 1.5 години.
Захист від бризок, поту та пилу IP55. Треба відзначити що існує дорожча модель Jabra Active 65t яка відрізняється лише тим що є повнітю захищеною від води (їх можна навіть в басейн одягати), але за більшу ціну.
Управління кнопками на навушниках: відтворення/пауза на правому та важіль гучніть (короткі натискання)/зміна пісні (довге натискання) вгору-вниз на лівому навушнику.
В комплекті 3 пари силіконових насадок різних розмірів.
Інеграція з голосовим асистентом Alexa від Amazon.
Система зниження шуму (але не повне шумоподавлення) яку можна вимкнути.
Додаток для смартфону дозволяє налаштовувати еквалайзер та оновлювати прошивку навушників.
Спочатку хороше. Зручність – на найвищому рівні. Навушники не дошкуляють коли я їх використовував більше 2 годин. Сидять добре, не соваються, не випадають.
Якість звуку. Тут теж все в порядку. Якщо порівнювати з Samsung Gear IconX 2018 то дзвук тут не такий дзвінкий, а у порівнянні з JayBird BlueBuds X Sport не такий агресивний. Але мені подобається – усе дуже виразно, чітко і чисто. Що високі що низькі частоти дуже легко розрізнити, нічого не злипається до купи. Можливо іноді треба трошки басу додати, але тут як раз і рятує додаток на смартфоні.
Що стосується управління то воно для справді безпровідних навушників найзручніше ніж я бачив у будь-якої іншої моделі. Тут все просто (коротке та довге натискання) і всього 3 кнопки.
Додаток простий, але усі свої функції виконує. Ніяких нарікань, проте і нічого надзвичайного.
Певні нарікання можна висловити стосовно чохла-зарядки. По-перше, навушники не тримаються в гніздах на магнітах як це зроблено у інших виробників, а тому є ризик впустити навушники. Треба бути обережним кожного разу коли відкриваєш коробочку.
Також мені не подобається як зроблено кришку – вона відкривається і закривається просто стисканням самої кришки, та і кріпиться не дуже добре. Боюся що одного дня вона просто відвалиться.
Ну і третє це те що заряджається чохол через micro USB – хотілося б вже Type C щоб не тримати додаткові кабелі.
Ще один, не надто суттєвий недолік – насадки Comply Foam для цих навушників існують лише в маленьких модифікаціях які я не можу використовувати :(
Якість телефонних дзвінків очікувано посередня, як завжди проблема з мікрофонами. Іноді якість настільки погана що мені доводиться діставати телефон і перемикатися на його мікрофон.
Взагалі Anker мені з кожних їх виробом (камери, навушники, повербанки) – уся їх продукція приємно виглядає, зроблено її з якісних матеріалів, якість збірки на висоті, усім зручно користуватися і усе доцільне.
Камеру легко встановити, довжини кабелю вистачає щоб розмістити її під самим верхнім краєм по центру. Кабель я провів від панелі по підлозі заховавши потім під внутрішній корпус так що його і не помітно.
З вулиці камеру теж мало помітно якщо не знати куди дивитися.
У камери є налаштування стосовно якості відео, довжини відрізків і таке інше. На самій камері є 4 кнопки якими можна більш-менш зручно переміщуватися по меню. Найбільше що мені не подобається що WiFi у неї вимкнено за замовчання і щоб підключити телефон треба кожного разу згадувати де саме і як в тому меню увімкнути безпровідний протокол.
Телефонний додаток доволі простий і крім зміни налаштувань дозволяє викачувати відеороліки (але це настільки довго що простіше вийняти картку пам’яті) та видаляти їх.
Час від часу (раз на 4-5 місяців) трапляється якийсь глюк і камера не може записувати нарікаючи на відсутність пам’яті. Я у цьому випадку просто форматую картку що займає кілька секунд.
Ну і у підсумку маємо надійний, приємний на вигляд і доволі зручний у використанні відеорегістратор який я порекомендую тим хто шукає собі щось у машину.
Якщо вам не шкода однієї хвилини свого життя то можете глянути яке відео знімає камера у яскравий сонячний день. Обережно – там в середині відео гучність може стрибнути.
Отже телефон який своєю ціною і набором характеристик викликав таку собі невеличку паніку, телефон який мав би стати вбивцею флагманів, телефон про який говорять і що він найкраще що є на ринку і що він повне фуфло. Ну що ж, давайте і я вам розкажу свої враження.
Характеристики
Ціна: в залежності від обсягу пам’яті складатиме від $300 до $400. І це той не частий випадок коли я раджу купувати на aliexpress, а не на Amazon чи ebay.
Процесор – Qualcomm Snapdragon 845. Тобто самий потужний ЦПУ для Android смартфонів на момент написання.
Жидкісна система охолодження… згідно виробника. Насправді брехня. Кому цікаві подробиці читайте/дивіться огляди.
Мережі: GSM, LTE і так далі. Але з цим не все добре і однозначно, читайте далі.
Вага: 182 грами.
Екран: 6.18 дюйми діагональ, співвідношення сторін 18.7:9, роздільна здатність 2246х1080, 403 точки на дюйм.
Пам’ять: оперативна від 4 до 8 Гб, сховище від 64 до 258 Гб.
SIM: слоти для двох nano SIM, один зі слотів може бути зайняти карткою microSD.
microSD до 256 Гб.
Камери: задіня 12 Мп + 5 Мп, фронтальна 20 Мп.
WiFi 802.11. Знову ж таки згідно специфікацій виробника телефон вміє 5G, але це теж викликає великі сумніви.
Після трьох місяців використання можу сказати що цей смартфон є несамовитою мішаниною переваг і недоліків. Причому все на максимумі.
Якщо коротко то я не раджу його купувати крім випадків коли ви точно знаєте що робите. І сам би я краще взяв би Samsug Galaxy S9, або якщо намагатися обійтися подібною ж ціною то тоді вже S8.
Спочатку назву позитивні риси.
Перше це звісно ж ціна. Смартфони з подібним ЦПУ та подібною кількістю пам’яті від інших виробників обійдуться вам мінімум в тричі дорожче. Проте в них буде щось додатково про що тут забули згадати, але про це далі.
Крім потужного процесора та великої кількості пам’яті за таку ціну ще дуже радує батарея. Її спокійно вистачить на 2 дні якщо користуватися телефоном у звичайному режимі (музика, пошта, пару разів ігри, інтернет). У мене як правило в кінці для половина заряду ще залишається, а іноді і більше.
На диво дуже приємний звук як через аудіо-вихід так і по Bluetooth. Хоча можливо це моє суб’єктивне і психосоматичне, але і у навушниках і навіть у машині моїй звук здається мені кращим ніж з попереднім телефоном.
Ну і те що в телефоні USB Type-C приємно і зручно.
Тепер поговоримо про нейтральне.
Екран доволі приємний, кольори яскраві і насичені. Але якщо поставити цей телефон поруч з тим же Samsung S9 то одразу видно що у Samsung екран як мінімум на клас вищого гатунку.
Також у екрана некрасиво закруглені вугли – просто обрізані краї екрану.
Камера насправді непогана і для когось типу мене хто не хоче розбиратися в налаштуваннях та теорії фотографування камера робить дуже хорошу роботу. Але знову ж таки якщо порівнювати з флагманами то стає помітно що в Pocophone камера дає занадто насичені кольори (що створює ілюзію кращої картинки) і занадто розмиває фон (що з першого погляду робить любительську фотографію більш професійною).
Зовні телефон помірковано потворний і навіть у класі 200-доларових телефонів є такі що виглядають краще за нього (наприклад той же Motorola Moto G5 Plus). Потворний нотч, дійсно потворний, але задня сторона доволі симпатична хоча теж виглядає дешево.
Bluetooth тут наче і 5.0 і веде себе як положено, але іноді буває починає затинатися на музиці і нічого йому не зробиш… Добре що таке трапляється доволі не часто.
Тепер про погане.
Я не дарма вказав у заголовку слово Global. Справа в тому що телефон було розроблено для ринку Індії і лише згодом до нього додали підтримку мереж і стандартів поширених в інших країнах. Так от, навіть версія Global в США працює геть погано. Не те що LTE, іноді навіть 2G не працює нормально. Тобто в більшості приміщень (наприклад дома) зв’язку нема взагалі, а на вулиці де сигнал наче є іноді інтернет такий повільний що користуватися ним не можна. Я навіть дзвонив своєму оператору в підтримку і вони мені підтвердили що цей телефон не вміє в швидкі з’єднання.
Також телефон дуже великий і його пропорції не зручні. Можливо це і не його конкретно недолік, але мені його дуже незручно носити в кишені джинсів – він постійно заважає і не дає нормально сісти чи повернутися якось без того щоб його поправляти. Мій наступний телефон скоріше за все буде в районі 5 дюймів.
Ще один недолік це ланчер (хоча виробник нахабно називає це операційною системою) MIUI який знову ж таки переназвали як POCO для чогось. Хоча варто отримати ті ж самі оновлення для цього POCO і побачити що в описі вони є оновленнями для MIUI. Так от це MIUI/POCO дуже якесь недороблене і постійно має проблеми – то іконки злітають, то ще якось чортівня починає коїтися. Я трошки постраждав і поставиви собі Microsoft Launcher. У нього теж бувають проблеми коли телефон вирішує (раз на кілька днів) що я насправді хочу POCO і “непомітно” міняє мене ланчер. Але в цілому з майкрософтівським стало трошки краще жити.
Ще оце POCO йде з купою малофункціональних і кривеньких додатків типу пошти, погоди, карт і так далі. І звісно ж їх видалити не можна. Так само як не можна видалити програми з подібною функціональністю від google – та ж пошта, карти, погода і так далі. І виходить що деякі програми у мене в трьох екземплярах – бестолкові саморобки для POCO, непогані, але мені не потрібні від Google та те що я хочу використовувати.
UPD 2018/12/18: Згадав ще один страшенний глюк цього телефону – він не вміє підключатися до PC якщо не включити опцію USB debugging, а щоб ту опцію побачити навіть треба перевести телефон в режим розробника (developer mode). Так, телефон елементарно не підключається до комп’ютера (лише заряжається) доки не включиш напівприховані налаштування!
З того часу як я перейшов на Android я і досі страждаю від того який він кострубатий, недороблений, не логічний та не продуманий :( І дуже сумую за Windows Phone, ех…
Відсутність стандартизації Android додадтків та їх недоробленість у більшості випадків призводить до того що поняття інтеграції в цій ОС практично відсутнє і користувачам не знайоме, а кожна програма виглядає і поводиться тим способом як їй заманеться.
Це стосується навіть ланчера, або “робочого стола” якщо сильно спрощувати. Немає в Android єдиного нормального ланчера… Тобто він може і є, але телефон кожного практично виробника йде з якоюсть криворукою недоробкою поведінка, зовнішній вигляд та налаштування якої є унікальними.
Свого часу я користувався Motorola Moto G5 Plus, зараз у мене Xiaomi Pocophone F1, а Олена мучалася з Nokia 6 і зараз має Samsung Galaxy S9. Зайвим буде і казати що ланчер в кожного з них був свій і був він страшенно кривий, без винятків.
Намагаючись створити собі хоч якийсь комфорт я перепробував кілька ланчерів і зрозумів що навіть розхвалені сторонні рішення є таким самим лайном (і це я ще стримуюся) і в цілому в Android схоже ніколи не буде нормального ланчера.
Ну та як би там не було я зупинився на Microsoft Launcher як на найменшому злі. Що мені подобається і через що я його вибрав:
Безкоштовний і без реклами. Як це не дивно але деякі з ланчерів просять якихось грошей або постійно пхають в очі рекламу. Було би смішно якби не було так трагічно.
У мене робоча пошта на Exchange (і так було на всіх п’яти моїх останніх моїх роботах), а тому Outlook як поштовий клієнт є логічним вибором. Та і персональна пошта теж на outlook.com що робить використання тієї ж єдиної поштової програми ще логічнішим. А цей ланчер добре інтегрується з Outlook і особливо з календарем – не треба навіть нічого нелаштовувати.
Один з екранів можна відвести під спеціальні розширення ланчера – той же календар з Outlook, список справ, нагадування, контакти. І для цього не треба ніяких додатків встановлювати бо є інтеграція (дивне диво для Android).
Інтеграція з bing та Cortana.
Шпалери можна поставити з bing (тобто нові щодня) знову ж таки без сторонніх додатків.
