Категорія: Рецензії на книги

Ira Levin, Peter Straub. The Stepford Wives / Айра Левін, Пітер Страуб. Жінки Степфорда (1972)

На момент виходу книга була надзвичайно вражаючою і містила в собі не просто напружену і таємничу та тревожну історію, але і питання на яке американське суспільство лише почало шукати відповідь. А саме – коли жінки отримують таку саму освіту і світогляд, що і чоловіки, але не мають з різних причин можливості самореалізуватися та робити те що їм більше до вподоби – який вибір у них є?

В книзі йдеться про життя маленького містечка в якому новоприбула героїня відчуває себе серед інших жінок як наче серед роботів з реклами. Всі жінки виглядають ідеально і весь час проводять прибираючи свої будинки та готуючи їжу.

Головна героїня яка не погоджується з таким станом речей підозрює якісь страшні таємниці і починає досліджувати історію містечка де відкриває дивні речі.

Книга не пояснює що і як сталося з жінками міста, але перетворення головної героїні на одну з них є гарним фіналом.

Проте після виходу книги вже багато разів щось подібне було написано і знято. І оскільки зроблено це було з різними вигадливими та шокуючими подробицями то цією книгою здивувати читача не можна. Цікава вона більше як визначна книга свого часу. Плюс добре написана і легко та швидко читається. Крім того на сьогодні цю книгу вже не можна називати фантастикою.

Оцінки:

M.W. Craven. Washington Poe / М.В. Крейвен. Вашингтон По (2018-…)

Детективна серія (Вашингтон По – ім’я детектива) яка надзвичайно мені нагадала серіла про агента Пендергаста. От тільки в тому серіалі містичні та фантастичні події агент намагався привести до раціонального, а в цьому детектив постійно стикається з містикою щоб прийти до раціонального.

І оскільки книги буквально щойно написані їх і читати виходить по іншому – вони жорсткіші і біль реалістичні.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/233758-washington-poe.

The Puppet Show / Шоу ляльок (2018)

Жорстокі ритульні вбивства до розслідування яких долучають Вашингтона По. Спочатку не зрозуміло як і чим жертви можуть бути пов’язані. І на відміну від класичних детективів читач отримує все нову інформацію аж до самого кінця. Відчуття таке наче ти є частиною слідчої команди.

Звісно тут історія має корні у далекому та темному минулому і звісно хтось з дійових осіб книги є в ній замішаним.

Написано дуже добре – текст просто проковтуєш. Але тут є і дещо пізнавальне як про роботу англійської поліції, так і про дещо з історії.

Мені книга дуже сподобалася і буду читати продовження однозначно.

Оцінки:

Jonathan Maberry. Rot & Ruin / Джонатан Маберрі. Гниль та руїни (2010-…)

Зомбі-апокаліпсис (вірніше пост-апокаліпсис) для підлітків. Серія надзвичайно високо оцінена, має вагомі нагорди і автор вже аж 7 книг написав. Але як на мене – це сміття.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/51137-rot-ruin.

Rot & Ruin / Гниль та руїни (2010)

Головний герой серії є наполовину японцем (за батьком) і росте у світі в якому крім крихітних місць усе населення Землі перетворилося на зомбі з невідомих причин. Ще у героя є страший брат неймовірної крутості який ледь катаною кулі не збиває. Книга починається з того, що герой досягає того віку (15 років) коли має знайти роботу щоб йому не зменшили денну порцію. Ну і він обирає стати вбивцею зомбі.

І далі починається повна маячня для дітей. По-перше, не дивлячись на те що у містечку нема виробництва їжі професії тут чомусь такі як художник, ремонтувальник заборів, вбивця зомбі і таке інше. Другий ідіотизм в тому, що не дивлячись на усі розповіді про те як люди голодають і страждають герої (підлітки) проводять цілі дні просто тиняючись по вулиці, заходять у бари і навіть (це взагалі епічно) збирають картки з зомбі. Тобто їжі у них не вистачає, електрики нема, але хтось налагодив виробництво каток із зомбі щоб підліткам було що збирати.

І подібна дурня просто фонтанує по всьому тексту. Неймовірно крутий брат головного героя з катаною тиняється де хоче серед натовпу зобмі. Ще там є культ які живуть серед зомбі і вважають тих святими. А ще, виявляється, вбивці зомбі… вбивають зомбі. І це дуже тривожить душу головного героя.

Оцінки:

T.E.D. Klein. The Ceremonies / Т.Е.Д. Клайн. Церемонії (1984)

Ця книга є однією з небагатьох де автору вдалося створити щось подібне до лафкратіанського жаху, але не скотитися у просте копіювання. Більше того – жахи цієї книги не є чимось запозиченим у Лавкрафта, натомість це щось нове.

Автор веде оповідання доволі неспішно – усі події ледь повзуть. Але через те що написано добре читати все це можна із задоволенням.

Оповідання йде як від стороннього спостерігача, так і від деяких дійових осіб.

Антураж – замкнена сама на собі релігійна спільнота в яку приїздить на літо з міста викладача. Приїздить щоб підготуватися в пасторальній тиші до наступного учбового року. Але сам не знаючи того він разом з деякими іншими дійовими особами стає фігурою у маніпуляціях не добриго до людей створіння.

Важливим і страшним у книзі є не образ ворожої істоти, а саме те як повільно і непомітно ситуація з нормальної перетворюється на потойбічний жах.

І хоча це не мій стиль, повторюся – прочитав з великим задоволенням.

Оцінки:

Theodore Sturgeon. The Cosmic Rape / Теодор Стуржон. Космічне згвалтування (1958)

Продовжуючи читати майстра слова (книга “Більше ніж люди” варта уваги) і дивуюся які ідеї розробляли майстри так багато років тому.

Конкретно в цій книзі сюжет обертається навколо спроби завоювання Землі іншопланетним розумом який поєднує в собі усі вже завойовані до цього цивілізації і свідомості. І наче б то це хороша річ – людство має злитися розумом з іншими істотам не зважаючи на відстані та біологічні відмінності. Але те як автор веде оповідання, а саме розказуючи фрагменти дивної долі простих людей – таке оповідання примушує шкодувати за зникненням індивідуальності.

І власне ця частина, де розказано фрагментами про випадкових людей є просто хорошою художньою літературою і відображенням реальності. А фантастична складова проявляє себе лише у фіналі.

Коли іншопланетний розум починає процес захоплення людства об’єднані розуми індивідуалістів протистоять йому. І люди йдуть далі – захоплюють ментальний контроль над усі іншими живими істотами у Всесвіті. Звідти і “згвалтування” в назві – тепер люди не лише мають доступ до свідомості одне одного, але і до свідомості будь-якої істости будь-де. І при цьому лишаються індивідуалістами.

Оцінки:

Theodore Sturgeon. More Than Human / Теодор Стуржон. Більше за людину (1953)

Я дуже радий, що почав читати книги за списком “Найкраща фантастика за кожен рік”. Свого часу в СРСР все це було не доступне і ніколи не перекладалося, а згодом, коли вже завісу було зруйновано більше нові твори та автори писали на ті ж теми.

В цій книзі автор змішує кілька ідей, але ключовими є наступний крок у еволюції людини – поєднання кількох особистостей в одну. Хтось є мозком, хтось “руками”, а хтось і совістю.

Друге, що було новим в цій книзі – введення героїв телепатів, телекінетиків та інших власників надлюдських здібностей як частин цієї людини майбутнього. Також автор вносить ідею про те, що деякі психічні розлади є невід’ємною частиною цього неступного етапу розвитку.

Конфлікт книги полягає в тому, що для першої такої надістоти не істнує моралі чи совісті – людські правила для неї не мають сенсу, а інших таких істот щоб з ними співіснувати в світі ще нема.

Автор є дуже хорошим письменником і ця книга крім того, що є фантастикою ще й виділяється як зразок якісної літератури.

Оцінки:

Philip Reeve. Railhead / Філіп Рів. Залізничний маніак (2015-…)

Від автора серії “Хроніки голодних міст“.

У світі цієї серії світи заселені людьми поєднані порталами між якими курсують потяги. Усім людством керують Стражі – прадавні створіння що існують у цифровій формі. Також у цьому світі є іншопланетяни які трошки взаємодіють з людьми, але на них багато акценту не зроблено.

Іншими словами ця серія є підлітковою версією “Саги Співдружності” Пітера Гамільтона.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/184601-railhead.

Philip Reeve. Railhead / Філіп Рів. Залізничний маніак (2015)

В цілому історія в книзі не надто примітивна, але все що в ній є можна назвати копією з іншого відомого твору. Головний герой у нас є крадієм, але королевської крові (про що звісно дізнається не одразу).

Імператорська родина до якої надзвийно легко отримати доступ. Розумні потяги та залізничні війська як найпотужніша сила Імперії. Стражі які приховують таємниці і злодій який намагається простистояти Стражам.

Очикувано злодій наймає крадія щоб вкрасти цінний артифакт і все завертілося…

Це в першу чергу пригоди, космоопера, підліткова фантастика про нетакого як всі, але і місцями доволі хороша соціальна та наукова фантастика.

Усе викладено надзвичайно спрощено, але не викликає роздратування цим. І хоча я навряд чи буду читати продовження можу сказати, що це один з найкращих зразків підліткової фантастики.

Оцінки:

Jen Stirrup, Ruben Oliva Ramos. Advanced Analytics with R and Tableau: Advanced analytics using data classification, unsupervised learning and data visualization (2017)

Це просто неймовірно як таку невеличку книгу можна так погано зробити! В цій книзі усе не гаразд починаючи з оформлення, форматування, якості зображень, стрибаючих шрифтів та в цілому неприємного вигляду. Але звісно головне то зміст.

Справа в тому, що на момент написання цього посту я саме і працюю над функціональністю про яку йде мова в книзі. І маю сказати – за цією книгою ви не лише не вивчите ні R, ні Tableau, не зможете робити ту саму advanced analytics… Ви скоріш за все взагалі не зрозумієте про що йде мова.

Книга стрибає з теми на тему не зупиняючись ніде конкретно, не даючи достатньо пояснень і взагалі виглядає як набір випадкових параграфів. Ось приклад. Зараз ми вам розкажемо про цикли в R (це до зміних, типів даних і усього іншог) – ось вам приклад циклу. А ось функція яка робить те саме що і цикл. О, а ось як можна писати функції. О, а в Tableaua ще можна і кластерінг робити… І так всю книгу. Щоб розуміти про що в ній йдеться треба вже знати і R і Tableau, та і тоді вона вас лише заплутає.

Коротше не витрачайте час і гроші на це.

Оцінки:

James Blish. The Seedling Stars / Джейм Бліш. Засіяні зірки (1956)

Цикл з чотирьох історій (автор в такому форматі має ще кілька хороших творів як “Коли дізнаєшся таке”) в яких розвивається ідея заселення світів нашої галактики модифікованими людьми.

У першому, найбільш науково-фантастичному з усіх оповідань мова йде про самий початок програми. Втікачі на місяці іншої планети вже модифіковані до умов і можуть жити та працювати на поверхні. В той же час Земля намагається дістати і знищити втікачів і готує шпигуна. Через серію інтриг та інших подій шпигун приєднується до модифікованих людей і допомагає їм зробити стрибок до зірок.

Друга історія відбувається вже не відомо за який час після подій першого оповідання. І в ній мова йде про людей які заселили верхній рівень джунглів планети з динозавроподібними тваринами. І саме початок засвоєння поверхні співпадає з прибуттям іншої експедиції яка перевіряє стан речей.

Третє оповідання є фізично не надто реалістичним – люди тут зменшені до розмірів амеб. Але в усьому іному це дуже хороша історія про заселення та завоювання світу який по суті є кількома калюжами на єдиному невиликому острові у безкрайому океані.

Остання історія є надзвичайно філософською і депресивною. І не дивлячись на ідею покладену в основу виконання мені не сподобалося. Тут вже невідомо яка хвиля летить заселяти Землю про яку ніхто і не пам’ятає, що звідси людство і пішло. Але суть історії в конфлікті різних модифікацій людини та початку розділення на групи які вже не сприймають одна одну як щось споріднене.

Надзвичайно важко повірити, що подібне було написане ще у 1956-му році!

Оцінки: