Peter F. Hamilton. The Night’s Dawn Trilogy / Пітер Гамільтон. Трилогія Пришестя Ночі (1996-1999)

Найкращий НФ серіал з усих існуючих! В ньому є і детальний опис технологій, і релігія, і бойові дії і пригоди. А найголовніше що це не просто шість книг (наші видавці хитро порізали кожну на дві щоб подвоїти прибутки) на одну тему, ні, це сюжет що розвивається на протязі усих книг.

Якщо ви спитаєте мене то саме це найкращий НФ серіал усіх часів. Краще за Дюну, краще за Гіпріон, краще за Вторгнення з Хторру.

Те що спочатку було зомбопокаліпсисом у космосі, де мерці швидші та могутніші за людей, з часом переростає у доволі серйозні філософствування та альтернативну фізику.

Якщо ви збираєтеся читати найближчим часом то можете пропусти весь подальший текст.

The Reality Disfunction / Дисфункція реальності (1996)

Адамісти і еденісти (дві гілки людства), біотехнології, нанотехнології, космічні кораблі та штучні розумні створіння що живуть у космосі. В цій книзі також є сатанізм з ритуалами та катування і бюрократична людська машина. Уряди та монархи, торгівля та війни.

Еденісти мають генну модифікацію що дозволяє їм спілкуватися з усим суспільством одразу і розділяти горе та радощі. Вони не помирають а переходять у загальну пам’ять де з роками ролзмиваються і перестають бути окремими особистостями.

Саме тут все зав’язується, тут мертві прориваються в світ живих.

Тут є сатанізм. Але це не солоденька казочка про сильні особистості і індивідуалізм, а цілком реальні банди і клани, криваві ритуали і тортури, фанатичні служки Брату Божому.

Також дослідження загадкової цивілізації леймілів, вірніше її залишків.

Загравання автора з християнством, екзоцизм, бойові дії, мерці захоплюють кораблі і вириваються у космос. Починається експансія на інші людські планети. Тут же перший опис поселення тіратка.

Найцікавіше питання чому далеко не всі мертві накопичуться "по ту сторону" і як влаштовано "ту сторону".

The Neutronium Alchemist / Нейроний Алхімік (1997)

Експансія мерців на інші планети, криваві бої, люди починають накопичувати доствід боротьби з окупантами.

Аль Капоне (так, той сакмий) повертається з небуття і захоплює цілу планету та купу астероідів, і, головне, озброєння та сотні кораблів, відтворюючи свою Організацію та проводячи експанію.

Хабітат (гіганський живий організм-супутник населений людьми) намагається боротися з прониклими в нього мерцями і вірусами.

Зараження чорнояструбів (піратських версій космояструбів – живих космічних кораблів еденістів) – з’являються адові яструби.

Кіінти (один з видів ксеноків що контактують з людством, і набагато більш розвинені) випадково дізнаютьчя про Сплячого Бога – могутню істоту що її зустріли тіратка (ще одна раса ксеноків які не розвиваються вже сотні тисяч років) тисячі років тому. Також відкривається що кіінти володіють технікою телепортації і походять з іншої галактики, а їхня присутність у "нашій" галактиці це усього лише дослідницьеі станції.

Знаходять Нейтроного Алхіміка – зброю що гасить зірки (по суті Чорну Діру у неактивному стані) і задіюють її щоб знищити.

The Naked God / Голий Бог (1999)

Це сама складна у плані філософських ідей книга.

Деякі таємниці стосовно кіінтів та їх природи розкриваються.

Мерці переносять хабітати, цілі планети та просто клапті землі у інший всесвіт. А військова кампанія з очищення території від мерців відкриває ще більше проблем – ракові захворювання, виснаження людей…

В кінці кінців трошки роз’яснюється природа паралельних Всесвітів. Одночасно с тим автор дуже жорстоко описує відсталість і недолугість людства як виду що ледь-ледь колупається замість йти вперед.

Тут же розкривається таємниця тіратка та знищених ними видів.

В кінці кінців за допомогою Сплячого Бога, який виявляється машиною для стрибків на неосяжні відстані, вдається розв’язати конфлікт, позбутися мерців а разом з тим ізолювати людство від зірок і дати можливість розв’язати внутрішні проблеми.

Ну і апологети Пришестя Ночі досягають свого – ведуть армію душ до Вічної Ночі – кінця нашого всесвіту.

Dan Brown. Rober Langdon /Ден Браун. Роберо Лангдон (2000-…)

Серія книг про дослідника з Гарварда Роберта Лангдона який спеціалізується на символах, зашифрованих повідомленнях і розкриває таємниці старовини.

Уся серія на Good Reads – Robert Langdon Series by Dan Brown | Goodreads.

The Da Vinci Code /Код да Вінчі (2003)

Книга безперечно надзвичайно цікава, і в першу чергу цікава як детективно-авантюрний роман. Я чесно не розумію що в книзі могло викликати таку бурхливу і негативну реакцію християнської церкви.

Є в книзі маловідомі широкому загалу факти з історії християнства, є і багато вигадок та надуманих фактів. Але жоден з них не мав викликати такого неочікуваного сплеску емоцій.

Отже книга цікава “для почитати”.

І взагалі Ден Браун пише про цікаве, ідеї і сюжети у нього хороші, але написано не надто цікаво.

Оцінки:

J. L. Bourne. Day by Day Armageddon / Дж. Л. Борн. Щоденник Армагеддона (2004)

Доволі невибагливий сюжет – американський вояк-параноїк, та ще й пілот з зарасом їжі і зброї пробивається крізь армії зомбі (підлий китайський вірус цього разу). По дорозі збирає умілих чоловіків, красивих жінок і слухняних янголоподібних дітей (інші не вижили).

Зомбі стають все швидшими і розумнішими з часом, від ядерних бомб та іншрої радіації лише стають здоровішими.

А наші герої подорожують потужними машинами, літаками і моторними човнами. І стріляють вони влучно – кожен постріл точно в лоба.

Не дивлячись на такий тотальний примітивізм сюжету і характерів читати все ж таки цікаво, затягує.

Трійка власне лише через те що цінності як художньої так і просвітницької в книзі рівно ноль.

Далі автор сам чесно пише що “буду писати продовження стільки, скільки читачі будуть вимагати” – http://www.jlbourne.com/.

Stephen King. Lisey’s Story / Стівен Кінг. Історія Лізі (2006)

Як завжди у Кінга дуже реалістично і якось буденно.

Свого часу я був великим його прихильником, щоб не сказати фанатом. Потім трошки попустило Smile

Сюжет – щось середнє між "Мізері" та "Таємне Вікно" і зовсім трошечки від "Темної Вежі".

В принципі ненапряжне, але доволі гостросюжетне чтиво. Беззмістовно, але приємно проведений час у підсумку.

Aldous Huxley. Brave New World / Олдос Хакслі. Дивний новий світ (1931)

 

Хакслі був правий. Майбутнє не стало тиранією, але контроль, чи навіть самоконтроль, відбувається завдяки безглуздій поп-культурі та штучним і безглуздим цінностям нею сформованими.

На відміну від від світу 1984 в якому комуністи бачили себе і старанно забороняли книгу, “Дивний новий світ” говорить про пересичення матеріальними благами і розвагами, що для совків безсумнівно було критикою загниваючого капіталізму.

George Orwell. 1984 / Джордж Орвелл (1949)

 

Технічно можливо але навряд чи реалістично. Людська лінь та підлість навіть не дає нам бути нормальними рабами.

Якщо якимось чином ви спромоглися досі не прочитати цю книгу то негайно відкиньте будь-що з того що ви чатєте, дивитися чи слухаєте і ознайомтеся з нею. Це те що треба знати як одну з основ сучасної поп-культури.

Як на мене то показово що кірпічами сруть з приводу цієї книги саме комуняки з воплями “це клєвєта, нєбило такого в прєкрасном совєцком союзє!!11”. Хоча Орвел писав саме про післявоєнну Англію (над якою тоді висіла загроза перетворення у тиранію) і ніде навіть натяку не зробив на комуністичний режим.

Simon Clark. Blood Crazy / Саймон Кларк. Божевілля крові (1995)

 

Хороший такий, масивний зомбопокаліпсис.

Вам ніколи не було цікаво що стається далі в усих тих історія з протистоянням купки людей армії зомбі? Ну тобто ось зібралась якась група, закріпилася на складі боєприпасів і консерв, косить собі зомбаків… А далі? Треба ж якось починати їжу вирощувати, цивілізацію відновлювати, лікуватися якось, дітей народжувати…

В цій книзі двинулися всі дорослі, а купки дітей по всьому світу намагаються вижити. Причому зомбаки від простої жаги вбивства почали переходити до більш хитрих форм нападу, збираються у групи, будуть насипи і мости з живих тіл і всякі інші підлості. А у дітей і підлітків не так все вже й добре – розтринькування ресурсів, тиранія, суперечки і війни між групами…

Мова йде про період часу більше ніж рік – засоби боротьби та невдачі, спроба створити поселення, боротьба за ресурси. Неочікувано багато психології та теорії еволюції. Нестандартна причина "зомбування".

В цілому – дуже добре.

Alan Glynn. The Dark Fields / Алан Глін. Області темряви (2001)

По суті це зовсім і не фантастика, скоріше пригодницький дитектив з деякими "психологічними" дослідженнями.

Це історія про наркотик-підсилювач мозку, та наслідки його прийому. На наших очас головний герой злітає до генія, а потім провалюється у страшну неминучість.

Не дотягує до "Квітів для Елджерона", але тим не менш доволі вражаюче. На емпатичних людей може справити сильне враження так що навіть ноччю насниться.

Joseph D’Lacey. Meat / Джозеф Д’Лейсі. М’ясо (2009)

Давно вже прочитане. Вразило. І ще й як. Так моторошно від читання давно не було. Й досі час від часу вспливають уривки в пам’яті.

Людині стає духу повстати проти укладеного порядку, існуючого так довго, що його засновником вважається сам Бог. Маса конфліктів постає на шляху героя, різного характеру.

Утопія, зображена автором, така неймовірна і така жорстока, що момент, коли приходить розуміння того, що насправді там відбувається, повергає в шок й тимчасове несприйняття прочитаного. Я верталася і перечитувала, хоча правда починалася ще з першої сторінки. Просто уява не допускала того, на що спромігся автор.

Після таких експериментів зненавидиш суспільство як такове вже за те, що зображене в романі може з ним статися і може навіть відбувається в певному сенсі.

Для того щоб зацікавити – канібалізм у промислових масштабах.