Категорія: Рецензії на книги

Cezary Zbierzchowski. Holocaust F / Цезарій Збіржховскі. Холокост Ф (2013)

Абсолютно не пішла мені ця книга. Настільки не пішла що я кинув її читати навіть не дотягнувши до половини. Спробую обґрунтувати.

Як і багато складних для сприйняття книг, що примушують читача працювати головою під час читання (уявляти героїв та події, працювати з неповною інформацією, не мати ретроспектив та пояснень) ця книга кидає одразу у вир подій і понять. Без перебільшень на кожній сторінці як мінімум двічі, а як правило частіше вводяться якісь нові терміни і поняття. Проблема лише в тому, що ці нові речі ніяк не пояснено ні одразу, ні згодом. І щоб самому вирахувати про що саме йдеться теж ніяких підказок автор не дає. І в результаті через десяток сторінок від початку ти вже не знаєш що читаєш і як інтерпретувати цей набір слів.

Друге – це те як викладено події. А вони тут ні на секунду не зупиняються. Постійно якісь напади, бої, перестрілки, біганина… Навіть нормальних діалогів нема – самі лише крики, суперечки і звинувачення. Дуже втомлює.

Що дивно в кінці книги є кілька оповідань де розкриваються кілька понять, що їх ніяк не було пояснено в книзі. Чому вони після книги, а не на початку – хто зна. Проте і оповідання не надто допомагають.

Сюжет теж є мішаниною усього що можна – вірус що заразив більшість людей, хакери які можуть контролювати людей, мутанти і виродки, армії зомбі і вампірів, андроїди та мутанти, подорожі у часі та ігри з реальністю, іншопланетні технології та відкриті ворота в Пекло і ще багато-багато усього. І все це одразу і в перемішку.

Хоча звісно може бути і таке що то я занадто дурний для цієї книги.

Оцінки:

William Luther Pierce, Andrew MacDonald. The Turner Diaries / Вілліам Лютер Пірс, Ендрю МакДоналд. Щоденник Тьорнера (1978)

Книгу написано як щоденник учасника заворушень та заколотів, що спричинили в результаті до занепаду цивілізації.

Історія починається з того що автор, Тьорнер, який виявляється таким собі конспірологом-виживальщиком розказує трошки про свій побут і своїх “побратимів”. Він, та його однодумці, хочуть боротися “проти системи”, запасаються зброєю та іншими речами, будуть мережі з учасників, облаштовують схованки, тощо.

З часом оповідання стає все гостріше – злочини від дрібних переходять до крадіжок і навіть вбивств. До того ж виявляється, що автор щоденників расист. Одна з речей, до речі, через що цю книгу критикують і ставлять їй низькі оцінки – в ній повно виправдань злочинів проти інших рас.

Непомітно “акції” борців з системою стають все масштабнішими і жорстокими, в них гине все більше людей.

І врешті решт доходить до того, що масові одночасні акції роздрібнених груп по всьому світу руйнують усю сучасну цивілізацію. Навіть місцями використовують ядерну зброю.

Автор щоденника, повештавшись по зруйнованих США врешті осідає в Каліфорнії де починає будувати нове щасливе суспільство яке дуже нагадує сталінський СРСР – усі примусово працюють, масові розстріли, репресії і таке інше щоб зробили людей щасливими.

Ну і врешті щоденники ці наче б то є учбовим матеріалом для школярів майбутнього – щоб знали як виник їх новий світ в реальності якого вони живуть.

Книга захопила просто неймовірно – крім власне цікавого і гострого сюжету в ній є ще й елемент комп’ютерної гри. Гри в якій замість будувати цивілізацію гравець має розібрати і зруйнувати її.

Однозначно буду перечитувати.

Оцінки:

Robert J. Sawyer. Quantum Night / Роберт Сойєр. Квантова ніч (2016)

Сюжет описує доволі нову ідею яку я в інших книгах поки ще не бачив. Мова йде про те що квантова механіка визначає в тому числі нашу свідомість.

За сюжетом дослідник з’ясовує що свідомість кожної людини в залежності від певних факторів може бути в одному з трьох станів: людина свідома, людина є психопатом, або людина є філософським зомбі що лише імітує розумну діяльність.

Спочатку здається що маючи спосіб “перемикати” свідомість людини з одного режиму в інший можна вилікувати всіх психопатів та зробити розумними усе населення. Але швидко з’ясовується, що завдяки той же квантовій механіці стан свідомості усіх людей пов’язано і не можна зробити зміни для когось так щоб не зачепити інших.

І тут майже настає кінець світу… Але звісно героїчні герої героїчно рятують світ (по дорозі лікують Путіна від психопатії) і книга закінчується на радісній ноті.

Читати було цікаво з багатьох причин: не затяганий сюжет, живі герої, добре викладено історію зі стрибками в минуле там де темп уповільнювався.

Оцінки:

Hannu Rajaniemi. Summerland / Ханну Райаніемі. Країна Літа (2018)

В цій книзі автор описує світ в якому людство навчилося спілкуватися з мертвими. Мертві, після фізичної смерті, потрапляють у Країну Літа з іншими законами фізики. Але суттєво те що зберігається можливість спілкуватися.

Також ця книга є шпигунським романом в якому спец-служби різних держав в нашому, та світі мертвих ведуть боротьбу та інтригують. Час описаний в книзі – 1938-й рік.

Така дивна суміш проте добре працює в книзі – автору не доводиться зосереджуватися на фізичних аспектах та протиріччях. І шпигунська історія в той же час не надто передбачувана.

Мені важко назвати це науковою фантастикою, але тим не менш це якась та фантастика.

Книгу було цікаво читати, це добре. Але закінчивши її я мало що виніс для себе – і це вже не надто добре.

Оцінки:

Philip Reeve. The Hungry City Chronicles / Філіп Рів. Хроніки голодних міст (2001-)

Серія також відома під назвами “Квартет смертних машин” (Mortal Engines Quartet), “Хижі міста” (Predator Cities) та “Смертні машини” (Mortal Engines).

Уся серія розповідає про світ після якоїсь великої катастрофи, і в цьому світі міста почали пересуватися і поглинати одне одного заради ресурсів.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/212609-mortal-engines-quartet.

Mortal Engines / Смертні машини (2001)

Хороша задумка зі світом в якому фактично реалізовано стім-панк спіткнулася об реалізацію.

По-перше, тут у нас є герої які з самого початку проходять крізь неймовірні пригоди і стає одразу зрозуміло що вони усі виживуть повним складом до щасливої розв’язки.

По-друге, виникає дуже багато питань про доцільність самих міст що рухаються та інших аспектів показаного світу. Якщо у “Інвертованому світі” (де місто теж пересувалося) була і несподівана розв’язка, і раціональні пояснення то тут нічого і близько нема. От у нас є міста що подорожують та їдять одне одного, є літаючі кораблі і так далі…

Ну і звісно таємні таємниці, прадавні пророцтва, помста страшна і непереможні герої-підлітки. Коротше кинув читати навіть не дотягнувши до половини :(

Згодом я дізнався що навіть фільм є за цією книгою, але судячі з відгуків дивитися його не варто.

Оцінки:

John A. Russo. Midnight: A Novel of Terror / Джон Руссо. Опівночі: роман жахів (1980)

Навіть не знаю яким дивом мені ця книга потрапила до рук… Мабуть за рекомендаціями після того як я прочитав “Родину” (яка, до речі, виявилася проємним чтивом).

Але ця книга є чимось протилежним вищезгаданій. Тут дуже простий сюжет: родина сатаністів ловить і вбиває жертв влаштовуючи меси. Проте досвідчений автор постійно перебиває прямолінійну історію вставками з інформаціюєю про дійових осіб та їх минуле (що ніяк не впливає на сам сюжет до речі).

У книзі є кілька гострих моментів, але до кульмінації вони якось не доходять бо автор сам собі заважає. І фінал теж якийсь обрубаний – меса, вбивство, все…

Ніяких висновків, ніяких відкритих сюжетних ліній, ніякої зацікавленості у тому що ж може бути далі. Таке собі. Припускаю тим хто любить жахи може бути цікавіше, але я не раджу – нічого в цій книзі нема ні нового, ні вражаючого.

Оцінки:

Jeffrey Konvitz. The Sentinel / Джефрі Конвітц. Дозорний (1974)

Книга доволі непогано починається, але потім кудись не туди провалюється, набирає швидкості і якось занадто сумбурно і різко приходить до фіналу.

Книга розказує історію моделі, що шукає собі нове житло. І знайдена квартира має дивних сусідів. З часом дивні факти та явища починають накопичуватися, модель виявляється єдиною хто бачить і знає про них. Тут книга стає сумішшю детектива та якоїсь паранормальщини… І згодом все приходить до того що хтось (в даному випадку головна героїня) має стати наступним дозорним хто не буде пропускати сили зла у нашу реальність.

До певної точки книга була доволі цікавою і розважала, але потім усе різко пішло під уклін. І для того щоб лякати розказано історію занадто старомодно. Коротше не моє це все.

Оцінки:

Paul J. McAuley. Confluence / Пол МакАлей. Злиття (1997-1999)

Уся серія дуже нагадує “Світ Ріки” Філіпа Фармера, але в ній набагато більшу роль грає пригодницька складова, а місцями навіть фентазійна. І хоча автор намагається залишатися в руслі наукової фантастика, проте йому не завжди це вдається…

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/52407-confluence.

Child of the River / Дитя Ріки (1997)

У світі населеному більше ніж десятком тисяч рас з різних планет люди (хоча це звісно не люди) живуть у цивілізації що переживає часи закату.

Власне перша книга знайомить нас зі світом і головним героєм – дитям, а потім вже юнаком невідомої раси. Намагаючись з’ясувати своє походження головний герой починає подорожувати світом (прямує у столицю) і відкриває нові факти про світ та раси що його населюють.

Таким чином читач дізнається про Творців та Інжеренів, про світ що його було створено несчислену кількість років з незрозумілих причин і про зникнення тих самих творців, інженерів та будівельників.

У цьому дивному світі люди користуються як космічними кораблями, так і рушницями, луками та мечами.

Коротше це доволі свіжа (в тому сенсі що розвиток сюжет передбачити не можна) пригодницька фантастика з великою кількістю загадок та таєьниць.

Книга не має фіналу і видно що автор планував серіал одразу.

Оцінки:

Ancients of Days / Древні минулих днів (1999)

Пригоди головного героя продовжуються. І тепер вони відбуваються в місті розмірами з велетенську гору – місто настільки великому що в ньому є ліса, поля, підземні ходи, ріки та інше.

Пригоди стають все карколомнішими – з перестрілками, переслідуваннями, навіть осадами та війнами між невеличкими арміями.

Головний герой відкриває таємниці деяких технологій творців світу і взагалі займається тим що мотається по карті намагаючись врятувати своє життя. На додачу у автора схоже є нескінчений список рас з усіма можливими відмінностями та особливостями.

Коротше читаєш собі такий, не нудьгуєш… Але в один момент помічаєш – все це задоволення від читання доволі поверхневе. Коротше я втомився від цієї нескінченої біганини, бійок та таємниць і загадок і просто кинув читати.

При цьому не можу сказати що книга погана, просто її націлено саме на любителів пригодницької фантастики, а її люблю лише якщо її пропорційно змішано з науковою чи хоча б фентазі.

І власне тому я не буду продовжувати читати серію.

Оцінки:

Paul McAuley. The Quiet War / Пол МакУолі. Тиха війна (2009-…)

Чудова наукова фантастика про те як я не надто далекому майбутньому розвивається людське суспільство, як виникають нові супер-сили, та як вкотре розпочинається війна між цими силами.

Серія дуже сильно нагадала не менш варту уваги “Експансію“, лише тут нема іншопланетян та порталів у віддалені світи, а, натомість дуже багато екзотичної біології та ботаніки.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/69598-the-quiet-war.

The Quiet War / Тиха війна (2009)

Світ майбутнього поділено між трьома земними супер-державами серед який найвойовничішою є Велика Бразилія. Власне сюжет побудовано навколо того як генерали та дипломати Бразилії намагаються отримати контроль над мешканцями астероїдів та поселень на інших планетах. І в результаті розпочинають гібридну війну.

В той же час поселення позапланетників виживають за рахунок розвинених біо-технологій які навіть дають змогу створювати організмі що виживають у вакуумі. І себе вони звісно теж коригують втрачаючи схожість на людей.

У книзі намішано і політичні ігри, і бойові дії, і технології різних гатунків. І ще тут є пригодницька складова.

Добре опрацьовані герої, хороший сюжет, гострі моменти… Книга з тих про які кажуть “важко відірватися”. Дуже мені сподобалася і я одразу по закінченню перейшов до наступної у серії.

Оцінки:

Gardens of the Sun / Сади Сонця (2009)

Книга настільки органічно продовжує попередню що видно як автор їх просто писав як одну велику історію.

В цій книзі підкорені міста позапланетників намагають боротися, втікачі у ще дальші глибини космосу намагаються вижити, поселення на Місяці перетворено на тюрму для позапланетників… Але і на Землі не все гаразд – у Бразилії бунти та заколоти, повстання, а інші дві земні держави вичикують щоб урвати свою частку.

Книга, як я вже сказав, просто продовжує історію і показує нам що сталося з героями і як складалася їх доля.

По закінченню зберігається напруження і хочеться продовжувати читати далі.

Оцінки: