Категорія: Рецензії на книги

Ken Liu. The Paper Menagerie and Other Stories / Кен Лю. Паперовий звіринець та інші історії (2016)

Китайський автор який примусив про себе говорити англомовний світ сучасної фантастики. Звісно і мені було колись цікаво почитати що ж там у нього вийшло. І мушу сказати – це дуже добре.

Я читаю доволі багато фантастики, про деякі книги пишу, але про збірки оповідань практично ніколи не згадую. Так ось ця книга якраз такий випадок коли згадати варто.

У автора цікаві ідеї переплітаються з китайським фолкльором (одне з його оповідань було екранізоване в чудовому серіалі Love, Death and Robots).

Мені прямо от надзвичайно сподобалося, хоча я не надто люблю додавання містики і чаклунства у фантастику. Але це все ж таки дуже поетична, але наукова фантастика. Раджу усім любителям.

І взагалі схоже фантастичне оповідання зараз (нарешті!) переживає розквіт після попереднього який стався аж в 50-х роках 20-го сторіччя.

Оцінки:

David Pedreira. Gunpowder Moon / Девід Педрейра. Пороховий Місяць (2018)

Недалеке майбутнє, виснаження природних ресурсів. Нації Землі мусили тимчасово почати працювати разом щоб розпочати видобуток гелію на Місяці.

Технологічно вперед вирвалися США і Китай які почали добувати обсяги, що дозволяють підтримувати розвиток на планеті. І ось після кількох років миру та співпраці починаються інтриги та військові операції…

Події книги розвиваються на одній з американських станцій. Персонал стикається з саботажем, стаються вбивства. На станцію прибувають військові і починаються перші бойові дії на Місяці між Китаєм та США.

Катастрофу і нову війну вдається зупинити лише відчайдушними зусиллями героїв книги.

Сама книга містить доволі багато технічних подробиць, але ніколи не скочується просто в опис технологій та законів фізики. Крім того це ще й непоганий детектив та місцями навіть трошки бойова фантастика. При цьому все виглядає надзвичайно реалістично і здається, що це документальне оповідання з майбутнього що від нас на кілька років.

До того ж у книзі дуже добре розкрито персонажі і автор прямо таки занурюється в голову і душу головного героя. В результати розумієш усі його мотиви і цінності, переймаєшся усим. Прямо от дуже хороша книга.

Оцінки:

Martha Wells. The Murderbot Diaries / Марта Уеллс. Щоденника бота-вбивці (2017-…)

Цікава нова серія написана від імені бота-вбивці (тобто кібернетичного організму) який працює на велику корпорацію і по суті є обладнанням яке здають на прокат. Однозначно буду відслідковувати усі продовження.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/191900-the-murderbot-diaries.

All Systems Red / Відмова усіх систем (2017)

В цій книзі оповідання йде не у хронологічному порядку. Оповідач (бот-вбивця, а вірніше охоронець) починає з поточних подій на планеті де група дослідників шукає родовища цінних мінералів. Трапляються аварії і вбивства, і головний герой починає власне розслідування.

По ходу ми дізнаємося, що він є досить інтелектуально розвиненим створінням і до того ж спромігся зламати власні протоколи обмеження що наділило його значною свободою волі.

Після різноманітних пригод, боїв і перестрілок бот знаходить винуватців, рятує свою групу і тікає від корпорації якій належить. І читач разом з ним починає подорож у минуле героя – як і звідки він почався як особистість, які події призвели до цього.

Написано дуже добре – важко відірватися. Книгу я просто проковтнув як і має бути з пригодницькими романами.

Оцінки:

John Scalzi. The Interdependency / Джон Скальці. Взаємозалежність (2017-…)

Нова космічна опера з елементами наукової та соціальної фантастики яка оповідає про історію частини людства у дуже віддалених областях космосу. Поки що планую читати усі книги на які є плани у автора – сподобалося.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/202297-the-interdependency.

The Collapsing Empire / Колапсуюча Імперія (2107)

Перша книга серії знайомить нас з кількома ключовими особами усієї історії та соціальним устроєм. На чолі усього людства стоїть так званий Імперокс (і тут це новачок яка успадковує трон по смерті свого батька та старшого спадкоємця). Також є впливові торгівельні доми які мають монополії на різні галузі виробництва та послуг.

Усе людство розкидане по планетах та штучних поселеннях поєднане особливими каналами що дозволяють подорожувати швидше за світло.

Також ми дізнаємося, що ці канали починають міняти своє місцезнаходження, що в свою чергу означає кінець цивілізації і сполучення між поселеннями.

Все це відбувається на фоні політичних інтриг, іноді навіть гострих сюжетних ходів.

Написано добре і прочитав я просто таки миттєво, одразу ж взявся і за наступну книгу. Хоча треба визнати деякі моменти доволі пласкі та наївні, але читати все одно цікаво – затягує як пригодницький роман.

Оцінки:

The Consuming Fire / Пожираючий вогонь (2018)

А друга книга виявилася навіть кращою за першу. Тут герої стали дорослішими і цинічнішими, події і явища більш обгрунтованими і світ в цілому більш жорстким.

Переважно книга зосереджена на політичних аспектах Імперії, але є місце для науково фантастики. Так, наприклад, людство заново відкриває колись втрачене і вже здичавіле поселення. Також в цій книзі ми разом з героями дізнаємося, що Імперія насправді є колишніми бунтівниками, що втекли на край Всесвіту від решти людства.

Також з’являється певна надія на порятунок, але як завжди на самому цікавому моменті книга обривається…

Оцінки:

The Last Emperox / Остання імперо (2020)

На жаль остання книга серії вийшла дуже погана. В ній наче і багато подій, але нічого не рухається. До того ж фінал (доволі несподіваний) на останніх сторінках такий, що нічого з написаного в книзі до нього не вело. Це перше розчарування – практично весь текст щоб просто додати тексту.

Друга проблема – жодна з цікавих ідей та історії не була розвинена до хоч якогось стану щоб хотілося і далі читати.

У скороченому вигляді – перед тим як Взаємозалежність розпадеться (а це станеться неминуче) остання імперо намагається врятувати якомого більше людей, бореться з заколотниками і взагалі справедливо карає поганих і нагороджує достойних. Як у казці.

Якщо у серії і буде продовження то я його скоріш за все читати вже не буде.

Оцінки:

José Saramago. The Cave / Хосе Сарамаго. Печера (2000)

Вся ця книга – це якась непозбувна бентега, але її португальський варіант. Як багато художніх книг, що намагаються влізти тобі в голову ця книга оповідає у надзвичайно дрібних деталях та дивною мовою життя старого гончара.

Гончар втратив роботу і замовлення через велику корпорацію. Дочка із зятем перебираються щити у будівлю корпорації. В фіналі у глибинах фундаменту корпорації знаходять поховання прадавніх людей. Вся ця історія розказана з неймовірними подробицями в процесі того як гончар випікає горщики, їсть, їздить на машині, гладить собаку, говорить з людьми та просто мовчки думає.

Частину історії розказано від імені дочки, собаки, сусідки і так далі.

Чесно кажучи – повна дурня. І я навіть не розумію яким чином ця книга потрапила мені до рук і що призвело до того що я почав її читати. Проте на її честь написано книгу настільки добре, що я розуміючи усю порожність подій таки легко дочитав до самого кінця.

Але радити нікому не візьмуся і сам перечитувати не буду.

Оцінки:

Christopher Golden. Ben Walker / Крістофер Голден. Бен Вокер (2017-…)

Свіжа пригодницько-містична серія про спец-агента спец-організації яка займається різними містичними і загадковими справами.

У серії багато містики, але при цьому події викладено доволі раціонально. Дуже добре написано, показано переживання та думки багатьох дрібних і малозначущих дійових осіб. І взагалі автор вміє усього кількома реченнями передати настрій чи емоції персонажу.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/244696-ben-walker.

Ararat / Арарат (2017)

Дії книги відбуваються на горі Арарат де знайдено печеру (на вершині гори) з велетенським вмурованим в неї човном. Звісно експедиції дослідників, як наукові так і релігійні кинулися досліджувати знахідку.

В ході робіт було знайдено труну з якої випустили злого духа (чи що воно там таке б не було) після чого починається низка кривавих злочинів. А люди вимушені тікати з вершини під час снігової бурі в той час як злий дух стрибає з тіла в тіло. Ну я думаю ви зрозуміли, що і як можна прочитати в цій книзі.

Не дивлячись на те, що я особисто надзвичайно не люблю містику ще раз відзначу – книгу написано дуже добре і читати її було цікаво. Проте продовжень читати навряд чи буду.

Якщо для вас наукова обгрунтованість і реалістичність не є чимось обов’язковим – неодмінно читайте цю книгу.

Оцінки:

Andreas Eschbach. Aquamarin / Андреaс Есшбах. Аквамарин (2015-2019)

Трилогія, дії якої відбуваються у недалекому майбутньому (але коли саме ми так і не дізнаємося). Це майбутнє в якому люди живуть у сильно відокремлених суспільствах, хоча взаємодія між ними все ж таки існує. І також в цьому світі існують люди, вірніше вже не зовсім люди, які через генетичні експерименти минулого отримали певні відмінності від людської раси.

Ще варто сказати, що уся серія є підлітковою фантастикою – тобто головні герої типові “не такі як усі” підлітки, які чистотою своїх думок та поривів протистоять злому і дурному світу дорослих. І тим не менше – я не лише зміг дочитати, але і отримав певне задоволення. Ці книги в рази кращі за усіляких “Дівергентів”, “Голодних ігор” та “Тих що біжать в лабіринті”.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/211869-aquamarin.

Aquamarin / Аквамарін (2015)

В цій книзі нам розказують історію дівчинки з бідної родини мати якої переїхала в багате австралійське місто. І поки мати працює прислугою в багатих домах дочка страждає від однокласників в школі. Страждає аж доки не відкриває в собі можливість дихати під водою – так, у нєї є жабри.

І ця амфібія знаходить в океані представників іншого виду людей – людей які можуть дихати під водою, але не можуть на суші.

Не дивлячись на такий наче б то трошки надуманий сюжет усе написано так, що мені цікаво було читати. І так, тут повно того що можна передбачити, але навіть і це не псує задоволення від читання.

Тим не менше продовження скоріше за все читати я не буду. Головна причина – нічого в цих книгах: ні герої, ні технології, ні проблема, нічого з цього мене геть не хвилює і не зачипає.

Оцінки:

John Ajvide Lindqvist. Platserna / Джон Айвід Ліндквіст. Місця (2014-2017)

Трилогія в якій містика переплітається з жахами.

Дивна ситуація коїться з перекладами на Good Reads – чомусь вони там не згадані і сторінки про книги трилогії написано шведською – https://www.goodreads.com/series/183010-platserna.

Himmelstrand / Хіммельстранд (2014)

Випадкова група не пов’язаних між собою людей прокидається не у трейлероному парку, а в якомусь незрозумілому місці. Навколо безкраї поле трави і більше нічого живого.

Родини перенеслися в це невідоме місце разом з машинами, палатками, дітьми та домашніми тваринами.

Спочатку в книзі нічого не відбувається і автор нас постійно кидає в минуле кожного з персонажів. Але поступово книга набирає оберти, з’являється диявольське дитя, починають приходити якісь чудовиська, люди намагаються щось зрозуміти і кудись дістатися.

І на сам кінець оповідання несеться несамовито і просто захлинаєшся у подіях.

Тим не менше це книга більше для того щоб поглянути в середину шведської душі якої нікому не збагнути… Коротше це більше про внутрішні переживання, ніж про жахи що відбуваються.

Кілька героїв таки рятуються і повертаються у нормальний світ. Але я вже не певен чи буду читати продовження – забагато містики та прихованих сенсів як на мій смак.

Оцінки:

Josiah Bancroft. The Books of Babel / Йосія Банкрофт. Книги Вавілону (2013-…)

Книги серії оповідають про світ в якому існує Вавілонська вежа – велетенська споруда, що вища за хмари. Кожен поверх вежі є по суті своїм окремим світом зі своїми правилами та устоями.

Життя вежі показано очима мандрівника який проходить через низку пригод та жорстоких випробувань…

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/127130-the-books-of-babel.

Senlin Ascends / Сходження Сенліна (2013)

Головний герой прибуває з далеко щоб відвідати славетну вежу. І перше що з ним трапляється – він губить у натовпі свою дружину. І потім усю книгу шукає її перебираючись з поверха на поверх.

Так ми дізнаємося про жорстокий світ в якому загублені люди шукають одне одного роками, світ злиднів і жорстоких правителів, світ злочинців та шулерів.

Спочатку здається, що усе описане в книзі доволі випадкове і аби як наліплене одне на інше. Але ближче до фіналу (і ні, герой так і не знайшов свою дружину, але натрапив на слід) почанаєш розуміти – світ вежі таки продуманий і має під собою навіть якусь логіку.

Мої нарікання в основному на стиль в якому написано книгу. Здається наче читаєш фантастику початку ХХ сторіччя, а не сучасну книгу.

До того ж книга далека від того щоб її назвати фантастикою. Це скоріше пригодницький роман з незначними додаваннями елементів чи то фантастики, а чи то казковості.

Не певен чи буду продовжувати. Припускаюся що багатьом ця книга буде до вподоби. На жаль мені так собі…

Оцінки: