Категорія: Рецензії на книги

Daniel Suarez. Influx / Деніел Суарез. Вплив (2014)

Книга яка змішує доволі непогану наукову фантастику з також непоганою пригодницькою фантастикою, а результат, на жаль, виходить так собі. І наче ідея цікава, і сюжет динамічний, і вистачає як пригод так і наукової частини, але воно якось погано одне з іншим в’яжеться і у підсумку наче кілька оповідань одночасно читав.

Події нашого часу в яких головний герой винаходить гравітаційне дзеркало, тобто можливість змінювати напрямок гравітації локально. І за це відкриття його наче б то вбивають релігійні фанатики, але насправді виявляється, що вже багато десятирічь існує таємна організація яка контролює розвиток та поширення технологій. І ця організація ув’язнює та катує вчених і винахідників, а також приховує такі відкриття як термоядерний синтез, ліки від раку, розумні штучні інтелекти, нові матеріали та безліч усього іншого.

І головний герой після кількох років ув’язнення вибирається з тюрми та з допомогою навернених колишніх працівників валить цю потужну організацію, чого не могли зробити ФБР разом з армією.

Читати в принципі цікаво, але як я вже сказав книга перемикається між описом того як працює гравітаційне дзеркало до погонь, польотів, перестрілок і це створює дивний ритм. Можна читати.

Оцінки:

Макс Кідрук. Нові Темні Віки. Колонія (2023)

Чудова наукова-фантастика яку ми з Оленою у форматі аудіокниги “читали” майже рік (коли разом колись їхали машиною далеко, що буває не часто).

Подій книги відбуваються у не надто далекому майбутньому, але вже є поселення на Марсі, проте все ще існує рашка і наслідки сьогодняшної війни.

Автор малює масштабну картину в якій є невідома хвороба яка спричиняє дивні ефекти, є загадкові космологічні явища наче б то пов’язані з хворобою. Є поселення на Марсі та проблеми у них. Є московити які постачають марсіанським підліткам зброю. Є забруднене довкілля і загроза масового вимирання. І ще політика, популіст на чолі США який вірить росіянському президенту.

Але усі ці події показано через досвід щоденного життя дійових осіб книги. Різні характери, різні середовища та реальності. І ці дрібні мазки поступово вимальовують велике полотно.

Книга цікава як своїм сюжетом, вірніше сюжетами, так і героями в них. Але і наукова складова дуже сильна і реалістична наскільки це можна вимагати від фантастики.

Коротше класна книга навіть без будь-яких доданих балів за те що сучасна українська.

Оцінки:

Richard K. Morgan. A Land Fit for Heroes / Річард Морган. Земля для героїв

Цей цикл я не буду продовжувати читати – навіть першу книгу не дочитав. Чому – читайте далі.

Уся серія на Good Reads – A Land Fit for Heroes Series by Richard K. Morgan | Goodreads.

The Steel Remains / Лишається сталь (2008)

Спочатку скажу, що в цій книзі хорошого. Це непогано написана темна фантастика з доволі цікавим світом. У ній головний герой є невразливим і непереможним, має надзвичайно могутній меч, але усі дійові особи цілком собі страждають від поранень, бідності, хвороб та нещасть.

У цьому світі люди постійно знаходяться у небезпеці вторгнення якихось чи то позапланетних, чи може може навіть з інших вимірів сутностей. Також є доволі неприємна фауна і деякі розумні та напів-розумні створіння які спричиняють проблеми.

Головний герой повертається з добровільного вигнання у Імперію щоб розшукати одну зі своїх родичок проданих у рабство.

У книзі крім фентазійної складової є ще трошки детективу, політики, бійок і сексу. При чому секс тут переважно між чоловіками. Навіть між чоловіками інших рас – як от головного героя та якоїсь магічної істоти (проте все одно чоловічої статі).

І якщо на початку книги постійні згадування про те що головний герой є геєм додають лише певної незвичності то поступово у сцені з’являються мимохідні сцени сексу. А потім їх стає більш, вони все більш детально описані і десь на 60% тексту вже читаєш нескінченні ці сцени на кожній третій сторінці. І не те щоб воно щось насправді до сюжету. Тому і кинув читати – очевидно це не для мене книга.

Оцінки:

Ronald Malfi. Bone White / Роналд Малфі. Білий як кістка (2017)

Час від часу я читаю, хоча і не надто поважаю цей жанр, романи-жахи. І іноді вони бувають доволі пристойні: створюють лячну атмосферу, безвихідну ситуацію, приводять героїв у відчай і взагалі демонструють деякі цікаві елементи. На жаль ось ця книга хоча і намагається зробити все раніше перелічене, для мене особисто не спромоглася досягти нічого з цього.

Головний герой книги розшукує свого брата-близнюка зниклого в глушині Аляски, стикається з незрозумілими та містичними подіями і якось через пригоди все це добирається до фіналу. В книзі є кілька побічних ліній які мають підсилювати сюжет, але якось усе погано зведено до купи і не лякає та навіть не вражає. І головне зло у фіналі виявилося таким собі…

А з іншого боку книгу було легко читати і скажімо в дорозі, якщо це кількагодинна подорож – вона буде те що треба. І текст сприймається легко, але і не вимагає якось особливої роботи мозку. І коли треба її, книгу тобто, можна просто закрити і переключитися на щось інше.

Для любителів жанру в цій книзі нема нічого вартого уваги, для тих же хто не читає таке можу порадити краще книги з близькими сюжетами, але трошки більш лячно розказані. Як от Голод.

Оцінки:

Simon Stålenhag. Tales from the Loop / Саймон Сталенхаг. Оповідки з Кільця

Серія книг в яких ілюстрацій набагато більше ніж тексту і як стимулюють уяву читача. Світ книг це альтернативне сьогодення чи геть не далеке майбутнє в якому вже існуючи технології, а скоріш їх руїни є фоном для дещо апокаліптичної буденності. Наслідки великих воєн, дрони та мегалітичні механізми, віртуальна реальність, роботи та фантастичні технологі у напівзруйнованому стані оточують людей які мусять виживати.

За книгами знято доволі хороший серіал з такою ж назвою – від дещо повільний, але візуально вражає і має доволі цікавий сюжет.

Уся серія на Good Reads – Tales from the Loop Series by Simon Stålenhag | Goodreads.

The Electric State / Електричний Штат (2017)

Історія дівчинки яка у супроводі робота подорожує на захід країни в більш цивілізовану місцевість. Весь текст є більше супроводом для ілюстрацій і оповідь йде як від самої герої так і від відстороненого коментатора.

В книзі не стільки викладається історія (хоча і вона сама по собі є доволі хорошим науково-фантастичним оповіданням) як показано звіт з коротеньких уривків спогадів та картин сьогодення з вікна машини. І ось це – передати світ, книзі вдається чудово, атмосфера наче поступово оточує читача.

На жаль книга надзвичайно коротка, це, як я вже зазначив скоріш оповідання. І мабуть на розглядання ілюстрацій читач витратить значно більше часу.

Оцінки:

J.G. Ballard. The Drowned World / Дж. Баллард. Затонулий світ (1962)

На відміну від багатьох інших визначних книг які суттєво вплинули на фантастику (зверніть увагу на рік видання) і які дійсно є часто визначними та доволі нестандартними навіть зараз… так ось у порівнянні ця книга мене розчарувала.

Події книги відбуваються у 90-х роках, що було далеким майбутнім на момент написання. І йдеться про світ який повільно поглинають океани. До речі причина не в діяльності людини, а у змінах клімату через активність Сонця.

Головний герой книги – науковець який в компанії військових досліджує затоплені міста і потрошку їде дахом. До нього приєднується ще пара диваків які вирішують рухатися на південь, замість повертатися в цивілізацію. Вони тікають, вірніше ховаються, лишаються жити у напівзатоплених будинках. Потім до них добирається якась дивна банда і починається якесь безглуздя. У кінці головний герой робить найбільші зі своїх дурних вчинків.

Що в книзі хорошого – її дуже добре написано і це дійсно хороша література. Переживання героїв, як вони бачать світ – прямо відчуваєш.

Що мені не сподобалося так це усе інше: мені цікаво було б читати про геть інші аспекти цього світу. Мені не симпатичний, навіть відверто противний головний герой та його друзі. Мотивація та вчинки більшості дійових осіб якісь безглузді і відверто дурні. І фінал теж дуже сильно розчаровує.

Чи варто читати? Хіба щоб ознайомитися і забути. Можна і пропустити.

Оцінки:

Gareth Ryder-Hanrahan. The Black Iron Legacy / Спадщина Чорного Заліза (2019-…)

Нова серія в жанрі темного фентазі в якій автор зачепив мене своєю уявою та вмінням змалювати картину різних трошки страшних і трошки потворних істот і подій. Також серія має не надто традиційну систему богів і божествених сил яка сильно нагадує (це і про серію і про богів в ній) іншу серію яку я можу порадити – Robert Jackson Bennett. The Divine Cities / Роберт Джексон Беннет. Божествені міста (2014-2017).

Уся серія на Good Reads – The Black Iron Legacy Series by Gareth Ryder-Hanrahan | Goodreads.

The Gutter Prayer / Молитва стічної канави (2019)

Велике місто в якому архітектура та історія такі давні і переплетені, що в них неможливо не заплутатися. Безліч богів та різноманітні істоти які населяють місто, храми та квартали бідноти і багатіїв. Тут же гільдія злочинців, могутні алхіміки яки магію поставили на служіння бізнесу. Є тут і упирі які їдять мертвих, є і взагалі якісь потойбічні істоти. Навіть є святі, але вони не те, що ви про них можете подумати.

І в ось цьому всьому у вир подій потрапляє трійко друзів кожне зі своїми проблемами. Спочатку навіть здається, що це буде історія про винахідливих і везучих дрібних злочинців. Але з кожною сторінкою сюжет стає складнішим, минуле дійових осіб розкриває нові цікаві факти, а усі події як минулого так і ті що відбувають на сторінках переплітаються.

В дуже спрощеному вигляді фанатики колись переможених та ув’язнених богів намагаються принести їх назад в світ, а це вимагає багато жертв. І цьому усьому спочатку не свідомо, а потім вже за власним бажанням протистоять герої книги.

В книзі вистачає і поворотів сюжету, і дійсно винахідливих елементів які я до цього не бачив у інших авторів. Коротше книга сподобалася і зацікавила достатньо щоб я одразу почав читати наступну у серії.

Оцінки:

The Shadow Saint / Святий з тіні (2020)

Дуже приємно коли друга книга серії є сильнішою за першу і більше розкриває світ у якому відбуваються події. Також автор підміняє головних дійових осіб як другорядними з першої книги, так і новими гравцями.

У книзі ми дізнаємося про світ і політику за межами міста в якому лише і відбувалися усі пригоди попередньої книги. У місто приходить війна богів, місто заповнюють шпигуни та шукачі зиску на свою користь.

Також книга додає трохи більше до вже відомої нам інформації про те як працює магіє та боги у цьому світі, які правила і що це коштує задіяним у цьому всьому. І як типово для темного фентазі дуже швидко стає зрозуміло – найкраще триматися від усього божественого та магічного якомога далі. Але прості люди не обирають.

Я не хочу описувати сюжет – його, по-перше, доволі довго розказувати і в ньому багато дійових осіб. А, по-друге, за ним буде дійсно цікаво слідкувати.

Також раджу починати цю серію – продовження краще за початок який і сам по собі хороший.

Оцінки:

The Broken God / Розбитий Бог (2021)

Третя і остання книга серії на рівні з третьою – тобто дуже хороша, не розчаровує і варто читати усю серію.

В книзі ми повертаємося до пригод героїв першої книги, ледь трохи споглядаємо, що відбувається з головними героями другої книги і маємо нових цікавих персонажів. А саме – драконів та їх вершників.

Місто, в якому відбуваються усі події першої та другої книги серії тепер окуповане і поділене між кількома державами, але історія переважно йде про ту частину та тих людей і інших істот які мають відношення до драконів.

У книзі так само багато магії, можливо більше ніж у попередніх двох, але є і трошки більше пояснень.

І як у попередніх книгах оскільки тут так багато магії передбачити як будуть розвиватися події фактично неможливо.

Мабуть найслабшим містом книги є фінал. Начебто і закрилися лінії багатьох персонажів, і навіть лишилося щось як відкритий фінал… але все одно якось анти-клімактично вийшло. Хоча може то у порівнянні з іншими несамовитими пригодами по всій серії.

У підсумку оцінки такі:

Cordwainer Smith. The Instrumentality of Mankind / Кордвайнер Сміт. Інструментарій людства

Це серія, про яку я чомусь навіть не знав до того як почав читати “по списку” найбільш відзначену наукову фантастику за кожен рік – вона є дійсно чимось дуже особливим і не схожим ні на що з того, що мені довелося читати до того.

По-перше, стиль автора, коли він у формі дешевої і примітивної пригодницької фантастики пише про надзвичайно складні речі і концепції – цей стиль доволі складно сприймати і він не кожному сподобається. Я в процесі читання хотів кинути кілька разів, але кожен раз повертався до думки, що мабуть щось таки є в цих книгах раз їх так високо відзначають. І подолавши певну кількість тексту “увійшов у ритм” і далі стало легше.

В книгах є багато ідей які дуже круті і на диво ніким не були після того зкопійовані чи перероблені. Світ Інструментарію – це далеке майбутнє людства де люди живуть щасливо і дуже довго, а через це починають деградувати. Інструментарій є таким собі правлячим органом який ніхто не вибирав і який складається з могутніх самопризначених лордів. Взагалі крім цього Інструментарію який і структури не має в цьому світі по суті нема держав чи якихось установ.

Ще треба відзначити, що збірки оповідань та романи цієї серії виходили у різних комбінаціях та в різний час і описують події з сотнями та тисячами років між ними. А тому дуже складно знайти правильний порядок як читати усе це. Думаю це теж була задумка автора.

Я раджу спробувати цю серію – вона варта того щоб попрацювати в процесі читання.

Уся серія на Good Reads – Instrumentality of Mankind Series by Cordwainer Smith | Goodreads.

The Rediscovery of Man / Перевідкриття людини (1975)

Збірка оповідань в яких йдеться по людей різних професій (дуже незвичних) і про влаштованість цього світу майбутнього в цілому. В цьому світі крім людей є ще так звані недолюди – геномодифіковані тварини з різним рівнем розумності. Призначення цих недолюдей – виконувати роботу яку не хочуть робити люди. Їх не вважають рівними людьми, знищують як лише вони захворіють, коли для них нема роботи чи взагалі за бажання.

Термін “перевідкриття” стосується проекту Інструментарія який для запобігання деградації вирішив відновити деяки старовинні традиції як різні мови, нації, релігії, хвороби та навіть гроші. Проте суті цих старовинних ідей які зникли тисячі років тому вони не дуже розуміють, а тому іноді виходить дуже дивно.

В цілому оповідання хоча і цікаві та вражають фантазією автора, але лишають по собі дещо темні почуття. За стилем та змістом вони варіюють від страшної казки до відвертих жахів.

Оцінки:

Norstrilia / Нострілія (1975)

Планета Ностралія виготовляє і постачає речовину яка дає змогу людям суттєво продовжувати тривалість життя (до сотень, а іноді тисячі років). Мешканці планети дуже консервативні і по суті протистоять усьому світу щоб захистити свої статки. І хоча Ностралія є найбагатшим світом, проте владу все ж таки зберігає Земла, а більш конкретно Інструментарій.

В книзі йдеться про одного з мешканців Ностралії який став найбагатшою людиною всесвіту і по суті купив Землю. Після цього він для збереження власного життя має подорожувати на Землю під виглядом недолюдини.

І так очима іншопланетника з дуже іншої культури автор показую, але практично не пояснює світ Інструментарія.

Часто з цього роману починають збірки творів автора в циклі Інструментарія, але на мою думку його варто читати після оповідань – багато речей будуть більше зрозумілими.

Оцінки:

Stephen King. Later / Стівен Кінг. Згодом (2021)

В цій книзі погано все, от прямо абсолютно все крім одного елементу. Тут дуже прямолінійний сюжет з абсолютно зайвими вигинами які все одно повертаються до аж примітивної прямолінійності. В логіці сюжету купа дірок які дуже сильно муляють. Персонажі описано якось так, що наче і є якісь деталі про них, але чомусь їх геть не сприймаєш як реальних людей.

І ще в книзі купа дуже дешевих кінематографічних штампів. Навіть не книжкових, а саме кінематографічних. Скажімо самотня сльозина яка зтікає по щоці, або лампи які вибухають коли стається щось паранорамальне. Таке враження, що чи то частину книги написали студенти які підробляли, чи то Кінгу треба було швидко завершити щось, що не дуже подобалося самому.

В цілому ця книга є історією в якій головний герой, хлопчик який дорослішає як йде оповідання, може бачити і навіть спілкуватися з мертвими. Це дозволяє зробити кілька дрібних добрих справ, пару великих, але і влізти в якусь демонологія яку проте дуже погано пояснено і правила того як це все працює позначено аби як. І тут ще одне дорікання книзі – правила за якими все це діє якісь дуже нечіткі і схоже додавалися по мірі того як це було необхідно.

Книга мала би здається бути містичними жахами, але жахи теж якось в’яло описані, хоча і з фізіологічними подробицями. Нічого і близько подібного до дійсно вражаючих сцен з кращих книг Кінга.

Єдине хороше в книзі – це мова, вірніше темп та кольоровість усього розказаного. От наче повний непотріб, проте читати дуже легко і текст просто вмить пролітає.

Оцінки: