Автор: Oleksandr Golovatyi

Cube Escape

Є такий клас ігор які у нас називють квестами, але правильно їх жанр називається point and click (наведи і клацни). В таких іграх треба розгадувати головоломки та загадки знаходячи різні предмети і використовуючи їх у певному порядку.

Ігри такі мають своїх прихильників з самого початку винекнення персональних комп’ютерів. Також вони сильно різняться за рівнем складності і комедійності. З відомих у минулому ігор подібного жанру можна згадати Full Throttle, Rex, Space Quest, Police Quest, King Quest, Cyrlandia, Goblins та безліч інших. З часом коли комп’ютерна графіка ставала все потужнішою популярнішими ставали бігалки-стрілялки типу Doom, Duke Nukem і так далі і таке інше. Жанр квестів втратив свою популярність майже остаточно.

І хоча час від часу з’являються цікаві проекти типу Botanicula, Samorost, Cradle, The Testament of Sherlok Holmes вони або не отримують достатньої популярності, або є інді-проектами яким важко боротися за користувача.

На мобільних же платформах усе поділили платформери та різні судоку-пас’янси. Проте жанр продовжує жити і про одного такого представника я і хочу написати.

Це не одна гра, а ціла серія ігор поєднаних дійовими особами, місцеположенням та задіяними у сценах речами. Кожна гра сама по собі невеличка і має лише 2-3 локації. Повне проходження займає від 15 хвилин до години, і в режимі якому я грав (по кілька хвилин кожного дня) проходження кожного епізоду займає усього кілька днів.

В іграх мені подобається і графіка і атмосфера, а головне що там є хороші загадки. Як правило в епізоді є 2-3 дійсно складних загадки що примушують сильно подумати, і ще кілька доволі простих.

В іграх мова йде про відновлення пам’яті втраченою детективом (чи іншим героєм) у зв’язку з травмою отриманою в дитинстів.

Рекомендовано, але зовсім не обов’язково проходити їх у хронологічному порядку, хоча події постійно стрибают у часі і іноді загадки є доволі психоделічними. Що ще приємно для Android більшість ігор є безкоштовними.

Отже взяти їх можна тут:

Anker PowerCore Speed 20000

Призначення та характеристики

Відносно компактний павербанк (або просто батарея по нашому) від виробника який мені все більше і більше подобається:

  • Ціна: повна ціна складає $50, іноді можна знайти знижку до $45, але щоб сильно дешево продавали де я за 2 роки не бачив ні разу.
  • Місткість: 20000 мА. Цього має вистачити на 6-7 повних зарядок типового смартфону.
  • Час повної зарядки: 6 годин.
  • Роз’єм для зарядки: micro USB.
  • Роз’єми: 2 USB порта, один з Quick Charge 3, інший з PowerIQ.
  • Вага: 370 грамів (13 унцій).
  • Розміри: 16.5×6.1×2.3 см (6.5×2.4×0.9 дюймів).
  • Згідно виробника павербанк може працювати в діапазоні температур від -40 C/F до +70 С (+158 F).
  • В комплекті: зарядкий USB-micro USB кабель, сумочка для повербанка.
  • На сайті виробника: https://www.anker.com/store/powercore-speed-20000-upgraded/A1278011.

Враження від використання

Перше що впадає в очі це те що продукт виглядає дуже надійно зробленим і схоже такий і є. Викликає повну довіру. Якісний матеріали покриття який не так легко пошкодити.

Розміри завеликі щоб тримати в кишені. Скажімо так – не в кожній кишені цей павербанк буде комфортно тримати. Але у сумці/рюкзаку він розміщується практично в будь-якому відділі. Можна було б пожалітися на те що більш квадратна форма була б зручнішою, але це вже якщо чеплятися до або чого небудь.

Мабуть найбільшим недоліком можна назвати те що для зарядки не використовується Type C роз’єм і якась технологія швидкої зарядки. Але тоді мабуть і ціна була б відповідно більшою.

Я з цим павербанком подорожував і ходив у походи і нарікань у мене нема. Заряд свій він тримає дуже добре (до кількох тижнів) і оперувати ним теж дуже просто.

Збоку є кнопка натискання на яку показує рівень заряду за допомогою чотирьох крихітних світлодіодів на корпусі.

Оцінки:

Навернувся з вела…

Одразу заспокою – зі мною все гаразд. Лише вавка на лікті та на нозі, але то просто шкіра, заживе.

З різних причин я почав знову їздити на велі на роботу. Тут і те що хочеться таки кататися не зважаючи на холодну погоду, і те що у нас зараз закрили одну важливу швидкісну трасу і трафік став набагато гірше. Та і просто так романтично виїхати затемно зі ліхтарями (Ligth and Motion Vis 360 Pro, Light and Motion Vibe та Light and Motion Urban 900), гнати по безлюдній майже дорожчі цілих 70 хвилини. А потім прийняти душ в офісі, поснідати і почати працювати до того як більшість народу вийде навіть на роботу… Але не цього разу.

Минулого ранку було доволі холодно, а через те що частина дороги проходить вздовж річки ще і туманно. А туман в холод робить будь-яку поверхню слизькою, бетон та особливо. Ну і в одному місці (поворот з гірки) в мене обидва колеси поїхали і я просто “ліг” на лівий бік так що навіть не встиг зреагувати.

Спочатку підскочив і перевірив себе – лікоть болить, нога болить, але все рухається і коли натискаю гірше не стає. Хорошу куртку нажаль порвав на лікті :(

Потім підняв вел – злетіла цепка. Зайняло якийсь час на холоді і в темряві її поставити назад. Наче все добре, сідаю їхати – передні зірочки не перемикаються. Перевірив кабелі – все в порядку. Почав дивитися далі… Лівий перемикач зламано навпіл!

Ясно що вже їхати нікуди не можна так. Подзвонив Олені щоб забрала мене і поїхав назад до парковки. Ось до речі ця “подорож” – https://www.strava.com/activities/2080395440.

[activity id=2080395440]

Також я вирішив що поламаний велосипед це добра нагода щоб раніше піти з роботи. І поїхав зі своїм велом в магазин. Нагадаю що у мене Cervelo R3 на який я встановив Shimano Ultegra 6800.

З’ясувалося що Ultegra 6800 вже знято з виробництва і знайти деякі частини до ней (як лівий перемикач) вже не можливо. Один з варіантів був поміняти обидва перемикачі на Ultegra 8000 – через те що у них трошки інша ширина та кут нахилу ричагів ставити лише один з них було б не надто розумно – вони будуть розрізнятися що по виду, що навпомацки.

На щастя в магазині де мені будуть ремонтувати вел знайшовся лівий перемикач Dura Ace з тієї ж серії що і моя Ultegra, його і вирішили поставити. Різниця буде у вазі (Dura Ace на лічені грами легше) та напису.

Також в тому ж магазині замовив розібрати, почистити та знову зібрати вел. В зимовий час коли бізнес у них не дуже йде за таку послугу вони беруть усього $100 і займає це лише 2-3 дні. Для порівняння у сезон (тобто ті 9 місяців коли тепло) те саме коштує $275 і чекати треба було б 2-3 тижні.

На цьому у мене все ;)

Walter Tevis. The Man Who Fell to Earth / Уолтер Тевіс. Людина що впала на Землю (1999)

Книга якимось чином поєднує в собі наукову фантастику та драму.

На поверхні у нас історія іншопланетного створіння що намагається розвинути земні технології до рівня коли стануть можливими міжпланетні подорожі (привіт, Елон Маск!) А потрібно йому це щоб повернутися на свою рідну планету де його рід вмирає від нестачі ресурсів якими так досі багата Земля.

І спочатку ми спостерігаємо як прибулець заробляє собі багатство, починає вкладатися в дослідження і переманювати у свій проект зі створення космічного корабля найкращих науковців та інженерів… Але разом з тим як спливає час змінюється і сам прибулець. І ось вже в кінці книги він покалічений людьми та нашою планетую сумнівається в тому що взагалі є сенс продовжувати свою роботу.

І у самому кінці, в драматичному фіналі ми бачимо як він ламається та здається. І навіть починаємо розуміти його позаземну логіку та співчувати самотній істоті в чужому непривітному і некомфортному світі.

Книга виклакає ті емоції які рідко викликає наукова фантастика, я відчував себе наче якийсь англійський роман 19-го сторіччя читав і заламував руки у відчаї разом з емоційними героями того роману.

Оцінки:

Wahoo Fitness KICKR SNAP

Призначення та характеристики

Розумний (в чому полягає розумність читайте далі) стаціонарний компактний велотренажер в який треба монтувати велосипед. Тобто тренажер не можна використовувати сам по собі без шосейного чи роздільного велосипеда – натомість у тренажері закріплюється заднє колесо і на нього додають навантаження.

Характеристики:

  • Ціна: повна ціна складає $600, я свій купив коли була акція за $475.
  • Розміри колеса: 650 cc, 700 cc, 26″ MTB, 29″ MTB.
  • Хаб: 130 та 135 мм.
  • Вимюрювані показники: швидкість, зусилля, відстань.
  • Тип супротиву: електромагнитний.
  • Точність: +-3%.
  • Протоколи: ANT+, Bluetooth.
  • Розміри: у розкладеному стані – 74х66 см (29х26 дюймів).
  • Вага: 17.2 кг (39 фунтів).
  • Максимальна вага велосипедиста (з велосипедом) – 113.5 кг (250 футів).
  • Максимальний підйом: 12%.
  • Максимальна потужність: 1500 Ватт.
  • В комплект входить втулка в хаб та підставка під переднє колесо.
  • На сайті виробника – https://www.wahoofitness.com/devices/bike-trainers/kickr-snap-bike-trainer.

Враження від використання

Після пари років з Kurt Kinetic Road Machine я нарешті відчув себе готовим до розумного тренажеру. Розумність полягає в тому що тренажер може симулювати навантаження змінюючи супротив що його прикладено до заднього колеса.

Це дозволяє будувати тренування імітуючи гірки та використовувати тренажер у віртуальних поїздах та змаганнях. От саме через те що у зимовий період ми з Оленою почали користуватися Zwift який і є віртуальним світом для велотренувань та змагань я і захотів собі розумний тренажер.

Працює це так що коли їдеш по якійсь трасі на гірках супротив збільшується і крутити важче, ну і відповідно зменшується коли треба. Або якщо робиш тренування якесь то супротив міняється для кожного інтервалу як запрограмовано.

Тренажер дуже легко складати і розкладати – там власне усього дві ніжки треба відкинути щоб його розкласти. Так само легко монтувати на нього велосипед, навіть легше ніж на моєму попередньому тренажері – вставляєш втулку в паз, натискаєш важіль і на цьому все.

Тренажер цей дуже тихий і в цьому плані нарікань не викликає. Але все одно раджу підкладати під нього мат для зменшення вібрації та шуму. Особливо критично це для тих хто буде використовувати тренажер в квартирі. Мат можна звичайний для йоги, спеціальні мати для велотренажерів не роблять ніякої особливої магії і не варті своїх грошей.

Так само легко його підключати до смартфону чи лептопу. Я користуюся Bluetooth на смартфоні та ANT+ на лептопі і нарікань не маю.

Тренажер радять час від часу калібрувати. Для цього його треба розігріти (10 хвилин у середньому темпі) після чого треба виконати ряд прискорень слідуючи вказівкам додатку (я встановив додаток від Wahoo на смартфон).

Власне на цьому і все. Я задоволений цим тренажером і можу сміливо його порадити. Більш дорогі та складні тренажери можуть мати свою касету (тоді треба знімати заднє колесо з велосипеда) чи навіть краще імітують гірки маючи спеціальний підйомний механізм що до нього кріпиться передня вилка (відповідно треба знімати переднє колесо). Дорожчі тренажери мають вищу точність і не вимагають спеціального калібрування. Але і коштують вони в рази дорожче.

Оцінки:

Оновлення від 2022/07/05: майже рік тому перейшов з цього тренажера на Garmin Tacx Neo 2T Smart Trainer.

Joseph Delaney. Arena 13 / Джозеф Делані. Арена 13 (2015-2017)

Цю трилогію навіть з великою натяжкою не можна назвати хорошою фентезі. Головне чого не вистачає цим книгам – це продуманого світу та його історії. Але ще тут є дуже картонні герої які перемагають усі можливі труднощі та долають ускладнення. І в художньому плані книги доволі посередні, наче написані за комп’ютерною грою.

Тим не менше читається все легко і швидко – бо все дуже просто і прямолінійно.

Усі трилогія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/150531-arena-13-trilogy.

Arena 13 / Арена 13 (2015)

Головний герой подорожує зі своєї провінції в столицю. І звісно ж герой бідний, але дуже чесний. А прибуває він для того щоб навчатися в найкращого майстра і битися на Арені де люди з командами андроїдів (яких вони програмують) б’ются проти одне одного та страшного джина що керує містом.

Ми дізнаємося що світ заселений джинами, які схоже є штучними створіннями що вийшли з під контролю, а люди живуть лише на маленькому острові.

І от здавалося б така цікава зав’язка, можна стільки цікавого придумати. Але ні, герой у нас тренується, закохується, потрапляє в потрібний момент в правильні місця і взагалі читач лише встигає ухилятися від роялів що їдуть чергою на нього з кущів.

Одна сильна сторона у цієї книги – її читати цікаво і швидко, схоже на проходження рівня в грі де передісторія має бути, але якість її нікого не цікавить.

Оцінки:

The Pray / Жертва (2016)

В цій книзі ті самі проблеми що і в попередній, але цікавинки додає те що головний герой проводить якийсь час з племенем воїнів з якого походить його батько. Ну і там він дізнається секрети про війну що її люди планують проти джинів, тренується, вбиває ще якихось потвор і повертається назад у місто.

І лише через те що автор намагався нам надати хоч трохи інформації про світ в якому відбуваються події книгу цю назвати зовсім поганою не можна. Але і хорошого в ній теж важко щось знайти буде.

Оцінки:

The Warrior / Воїн (2017)

Ну а в цій книзі все вже зовсім погано. Дочитав я її лише тому що просто хотілося завершити трилогію і забути про неї.

Герой з друзями долають неподолані перешкоди одна за одною. При чому кожного разу нам спочатку розписують які і чому вони не подолані, а потім герой що називається прєвозмогає і долає їх. А ще він вбиває у неймовірних кількостях ворогів про яких нам тут же розказували в тому ключі що один з них може знищити невеличку армію.

Ну і в місті починає коїтися якась суцільна лівацька нісенітниця з фемінізмом, жінками-воїнами та інше таке подібне. А про світ ми так і не дізнаємося більше :(

Оцінки:

2018, підсумки: настольні ігри

Одне з моїх великих хобі (крім спорту, музики, книг та фільмів) це настільні ігри які відкрив для себе усього кілька років тому. З того часу я вже зібрав колекцію з більше ніж 50 ігор і навіть грав у більшість з них по кілька разів. Хоча є ще ігри які я поставив на поличку і навіть ще не розпечатав.

Ось тут мій обліковий запис з іграми та іншою статистикою – https://www.boardgamegeek.com/user/0lexandr. Якщо ви колекціонуєте чи граєте у настільні ігри раджу зареєструватися на цьому сайті – там найбільша спільнота, статистика, обговорення ігор, правил, навчальні матеріали і багато усього іншого.

На новій роботі у нас утворилася групка гравців і ми збираємося в п’ятницю раз на 2 тижні щоб пограти 2-3 години. Цього вистачає для однієї великої гри, чи пари-трійки менших ігор.

За статистикою я найбільше зіргав в:

  • Splendor – чудова проста гра в яку цікаво грати знову і знову.
  • Pandemic – це вже серйозна гра, але кооперативна (тобто усі гравці грають проти гри). Не з моїх улюблених, але початківці з задоволенням грають і просять ще :)
  • Sushi Go! – простенька дитяча гра якій можна навчити за пару хвилин і яка теж подобається початківцям. По суті це неймовірно спрощена версія гри типу 7 Wonders.

А ще у нас цього року були друзі в гостях щоб ми мали час зіграти у велику кількість простих ігор (з багаторазовими повторами для багатьох з них) і навіть спробували кілька трохи складніших. І я зрозумів що половина задоволення від гри для мене особисто полягає в тому щоб знайомити нових гравців з правилами та прийомами гри.

А ви граєте в настолки? Якщо так то що любите і що рекомендуєте? А якщо ні то що вам не подобається в такому хобі?

Jabra Elite 65t

Характеристики та призначення

Справді безпровідні спортивні навушники які я назву найкращою моєю покупкою цього року з усієї електроніки та спортивних виробів. Але спочатку характеристики:

  • Ціна: повна ціна складає $180, мені вдалося купити їх на розпродажу за $120 і я досі радію такій ціні.
  • Підключення по Bluetooth 5.0.
  • Заряду вистачає на 5 годин плюс чохол має заряд ще на 15 годин. Навушники мають швидку зарядку – за перші 15 хвилин навушники заряджаються на 1.5 години.
  • Захист від бризок, поту та пилу IP55. Треба відзначити що існує дорожча модель Jabra Active 65t яка відрізняється лише тим що є повнітю захищеною від води (їх можна навіть в басейн одягати), але за більшу ціну.
  • Управління кнопками на навушниках: відтворення/пауза на правому та важіль гучніть (короткі натискання)/зміна пісні (довге натискання) вгору-вниз на лівому навушнику.
  • В комплекті 3 пари силіконових насадок різних розмірів.
  • Інеграція з голосовим асистентом Alexa від Amazon.
  • Система зниження шуму (але не повне шумоподавлення) яку можна вимкнути.
  • Додаток для смартфону дозволяє налаштовувати еквалайзер та оновлювати прошивку навушників.
  • На сайті виробника – https://www.jabra.com/bluetooth-headsets/jabra-elite-65t.

Враження від використання

Спочатку хороше. Зручність – на найвищому рівні. Навушники не дошкуляють коли я їх використовував більше 2 годин. Сидять добре, не соваються, не випадають.

Якість звуку. Тут теж все в порядку. Якщо порівнювати з Samsung Gear IconX 2018 то дзвук тут не такий дзвінкий, а у порівнянні з JayBird BlueBuds X Sport не такий агресивний. Але мені подобається – усе дуже виразно, чітко і чисто. Що високі що низькі частоти дуже легко розрізнити, нічого не злипається до купи. Можливо іноді треба трошки басу додати, але тут як раз і рятує додаток на смартфоні.

Що стосується управління то воно для справді безпровідних навушників найзручніше ніж я бачив у будь-якої іншої моделі. Тут все просто (коротке та довге натискання) і всього 3 кнопки.

Додаток простий, але усі свої функції виконує. Ніяких нарікань, проте і нічого надзвичайного.

Певні нарікання можна висловити стосовно чохла-зарядки. По-перше, навушники не тримаються в гніздах на магнітах як це зроблено у інших виробників, а тому є ризик впустити навушники. Треба бути обережним кожного разу коли відкриваєш коробочку.

Також мені не подобається як зроблено кришку – вона відкривається і закривається просто стисканням самої кришки, та і кріпиться не дуже добре. Боюся що одного дня вона просто відвалиться.

Ну і третє це те що заряджається чохол через micro USB – хотілося б вже Type C щоб не тримати додаткові кабелі.

Ще один, не надто суттєвий недолік – насадки Comply Foam для цих навушників існують лише в маленьких модифікаціях які я не можу використовувати :(

Якість телефонних дзвінків очікувано посередня, як завжди проблема з мікрофонами. Іноді якість настільки погана що мені доводиться діставати телефон і перемикатися на його мікрофон.

Оцінки:

2018, підсумки: музика

Цілком нормально для будь-якої людини з часом знаходити все менше і менше цікавої музики, та і взагалі музики яка хоч трошки чіпляє. Тому цілком очікувано що музики яка була б хоч скількись була варта згадування дуже небагато в цьому році.

Але спочатку поглянемо на мою статистику на last.fm цього року:

  • Найпопулярніші виконавці:
    • Kraftwerk (332 відтворювання)
    • Red Hot Chili Pappers (318 відтворювань)
    • AC/DC (276)
    • Buckethead (218)
    • Anthrax (203).
  • Найпопулярніші альбоми:
    • Tour de France – Kraftwerk
    • Icon 2 – Rob Zombie
    • Apocalypshit – Molotov
    • Legion of Boom – The Crystal Method
    • Ten$ion – Die Antwoord.
  • Найпопулярніші пісні:
    • Girls Got Rhythm – AC/DC
    • Bloodsuckers – Die Krupps
    • Metall Auf Metall – Kraftwerk
    • Heimcomputer – Kraftwerk
    • Fok Julle Naaiers – Die Antwoord

Тепер можна і до того що можу порадити з цьогорічної музики:

  • Metal Church – 2018 – Damned If You Do – приємний сильний альбом від класичної команди. Ніякого екстріму, усе за канонами, класика практично.
  • Front Line Assembly – 2018 – WarMech – спочатку я був навіть розчарований тим що команда дуже сильно змінила свій стиль (був індастріал, а стало щось дуже електронне і спокійне). Але згодом мені почало подобатися все більше і я навіть готовий сказати що це можливо нова вершина для команди.
  • …і схоже на цьому все :( Усе інше що я почув цього року видання можна спокійно пропустити.

А що з цьогорічних релізів будь-якого стилю можете порекомендувати ви?