Автор: Oleksandr Golovatyi

Kryptonite Evolution Mini-7

Коли у мене з’явився новий і безумно дорогий велосипед BMC SLR01 Teammachine DISC то я одразу ж подумав про те як би його безпечніше лишати на роботі (коли катався на роботу і з роботи на ньому). І хоча у нас там спеціальна парковка для велосипедів доступ до якої лише за карткою – все одна додатковий захист не завадить.

Інша причина придбати більший/дорожчий/надійніший замок – транспортування. Ми свої велосипеди возимо за допомогою река Thule T2 XT Pro. І хоча в ньому є вбудований кабель і простенький замок він, проте, не дає достатнього захисту як на мене – кабель можна перекусити, або, що реальніше, відкрити замок. До того ж нічого не вбереже якщо крадій захоче зняти колесо яке не замкнуте.

Ну і от вибираючи по співвідношенню ціни та надійності я і обрав саме цю модель. Сама дужка у формі літери U вимагає використання дискової пили щоб її зламати. До того ж в комплекті йде підсилений кабель яким можна захистити і раму і інше колесо.

Найслабше місце – це мабуть ключ. Він виглядає просто, але огляди стверджують, що його не так легко відкрити.

Взагалі якщо виходити з того, що замок має ускладнити крадіжку та примусити злодія перемкнути увагу на інші велосипеди – то цей замок просто один з найкращих виборів. Якщо ж ви свій дорогий велосипед збираєтеся надовго лишати у небезпечному місці то обирайте замок з повноцінним цепом. Ось на цьому відео показано як за допомогою спеціальних інструментів досвічена людина може відкрити подібний замок (проте сам він каже, що замок досить хороший):

При вазі в майже 1.3 кг це не той замок який ви захочете возити з собою на швидкому/легкому велосипеді. Натомість лишайте його на роботі і лише возіть ключі.

В комплекті йде 4 ключі (один з них з крихітним ліхтариком) та кріплення на раму, або на стіну в яке можна фіксувати замок.

На сайті виробника – https://www.kryptonitelock.com/content/kryt-us-2/en/products/product-information/current-key/002079.html. Цифри в назві моделі (Mini-5, Mini-9, тощо) показують розміри U-дужки в дюймах.

Ціна в $73 це звісно не дешево, але не варто, на мою думку, економити на замку для дорогого вашому серцю і гаманцю велосипеда.

Trudy Cooper, Doug Bayne. Oglaf / Труді Купер, Даг Бейн. Оглаф

Комікс який я читаю вже кілька років. Абсолютно безкоштовно можна щотижня подивитися нову міні історію на https://www.oglaf.com/. Формат коміксу – від кількох (частіше) до кількох десятків кадрів на сторінці формату A3.

До того як відкриєте посилання маю попередити – це комікс для дорослих і в ньому багато порнографії, а також місцями доволі жорсткого гумору (антирелігійного наприклад).

Комікс отримав багато престижних винагород і є одним з найвизначніших явищ серед коміксів для дорослих.

Oglaf Book One (2011)

Ніякого особливого введення в світ коміксу нема – просто йдуть короткі історії-жарти. Але з часом деякі міні-історії продовжують попередні міні-історії, або передують їм у часі. І щоб такі історії розуміти треба читати все з самого початку. І що добре – історії все одно дуже якісні незалежно від того чи знайомі ви з перед-історією чи персонажами.

Сам гумор надзвичайно винахідливий. І це мене радує найбільше – авторка малює такі ситуації і жарти які і кумедні, але і надзвичайно нетрадиційні та неочікувані. Тобто я без перебільшень читаю і здобуваю нове знання.

Що стосується самої книги, яку, нагадаю, купувати не обов’язково – все доступне безкоштовно на сайті, то зроблено її (книгу) якісно. Кольори і сам друк просто неймовірні, ніяких дефектів. Також якість паперу і всі потрібні відчуття на місці.

Оцінки:

Oglaf Book Two (2014)

Абсолютно той же стиль малюнків і гумору, але тепер у історіях діють вже знайомі персонажі. А це означає, що другу книгу, навіть не зважаючи на те, що її складено з коротеньких історій, так от цю другу книгу не вийде читати саму по собі – треба знати передісторію персонажів.

Більше того – приблизно третину книги займає одна довга історія хоча і технічно поділено на коротенькі відрізки, але в цілому вона має сенс саме як довга історія.

І на цьому власне і писати більше нема чого – все на тому ж рівні.

Оцінки:

Jean-Philippe Jaworski. Rois du Monde / Жан-Філіпп Яворскі. Королі світу (2013-…)

Серія події якої відбуваються у ранньому Середньовіччі де Європу поділено не незлічену кількість крихітних королівств та племен, що укладають союзи та воюють одне з одним.

Зізнаюся, що першу книгу я прочитав в російському перекладі – англійською її не перекладали.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/120443-rois-du-monde. Зверніть увагу на надзвичайно високі оцінки!

Même pas mort / Той що не помер (2013)

Головна причина чому я скоріше за все не буду продовжувати читати цю серію – тут надзвичайно багато містики, а я це не надто люблю. А все інше в книзі на вищому рівні.

Тут є цікавий герой – принц без королівства, батька якого вбив його родич. Тут герої не просто змінюються, а ростуть і розвиваються на наших очах. Дитинство у дрібному бідному поселені, юнацтво у служінні воїну, війни та кампанії, містичні пригоди і старість.

І як я сказав тут багато містики і навіть є містичні тварини та особи, але вони хоча і впливають на сюжет та дійових осіб, але не переплітаються з реальністю.

Книгу надзвичайно добре написано – просто задоволення читати цей текст було.

І найцінніше у книзі на мою думку – погляд на світ, на те як і для чого треба жити та до чого прагнути з точки зору воїна і майбутнього короля. І цей погляд настільки незвичний, логіка і вчинки так різняться від того, що можна було б очікувати від сучасних людей, що це навіть примушує по іншому поглянути на те як ми сприймаємо світ та речі і явища в ньому.

Оцінки:

Altra Duo

Про бренд Altra і усі моделі бігових кросівок від нього треба знати дві речі: zero drop – тобто підошва пласка і нема підйому від носка до п’яти (0 мм), та друге – широкий носок. Носок у Altra настільки широкий, що іноді буде здаватися наче біжиш у сандалях і пальці взагалі не торкаються стінок верху. Подібний досвід у мене був з Altra Instinct які, до речі, все ще живі і в дуже хорошому стані. А отже з надійністю у Altra все в порядку.

Найбільше ці кросівки схожі на Hoka One One Clifton 4 – м’яка комфортна підошва саме те що треба для повільного розслабленого бігу. Але в той же час є кілька проблем. Перша – це те що оті 0 мм підйому суттєво впливають на техніку бігу і примушують ікри працювати більше, що може спричинити неприємні почуття дуже швидко якщо ви над технікою бігу не працюєте. Також мені не сподобалася шнуровка – або занадто туго (якщо і останню дірочку для поворосок використовувати), або таке враження що можуть злетіти.

Друга проблема в тім, що не надто насправді зрозуміло призначення кросівок. У них м’яка підошва, але надзвичайно легкий і майже не структурований верх як у кросівок для змагань. Тоненький язичок який ніколи ідеально рівно не лежить – для мене це не є проблемою, але для когось може бути. І в цих кросівках можна бігати швидше ніж потюпцем, але виникає питання чому саме цю модель обирати. Я відповісти на це питання не можу, і так само не можу цю модель радить хоч для чогось.

А з іншого боку Олені, яка завжди бігає у середньому темпі, або повільніше ці кросівки подобаються і вона саме їх часто обирає на пробіжку. Тому можна сказати що як і для інших не традиційних брендів (таких як Hoka, Newton) треба тестувати до того як робити покупку.

Повна ціна моделі складає на момент написання $100, але вже також є версії 1.5 та 2 з невеличкими змінами і вдосконаленнями. Я свого часу купив собі та Олені по $50 за пару.

На сайті виробника – https://www.altrarunning.com/shop/duo-alm1838f.

Charles Soule. The Oracle Year \ Чарльз Сол. Рік оракула (2018)

Книга отримала кілька престижних нагород і вона не погана, але це не зовсім фантастика на мою думку.

Сюжет побудовано навколо того, що головний герой (звичайний сесійний музикант) одного ранку прокидається зі знанням 108 майбутніх подій які стануться в майбутньому. І він за допомогою свого друга намагається монетизувати свої знання, що виходить доволі непогано. Потім у гру включаються уряд США, бандити, релігійні діячі і все якось йде не так.

З доволі простим і прямолінійним сюжетом книга починає розказувати історії та фрагменти з життя другорядних та навіть менш значущих персонажів. Також книга ставить серйозні питання про долю, призначення, як чинити правильно в певних ситуаціях. Але відповісти на ці питання вона не може.

І в цілому це не фантастика ніяким боком. Але і для серйозної літератури слабенько якось. Головна хороша якість книги – її легко читати. Історія динамічна, місцями карколомна. Як наче пригодницький фільм дивишся.

Але після прочитання – нічого. Тому і така оцінка:

Listerine Ready! Tabs

В подорожах і походах іноді буває нема як, чи нема де, чи нема коли почистити зуби. Або почистити можна, але без полоскання (для тих хто користується рідиною для полоскання). І ось ці таблетки і вирішують цю проблему.

Використовувати їх дуже просто: жуєш 10 секунд – за цей час вони перетворюються на рідину (яку звісно не треба ковтати одразу). Потім тією рідиною полощеш рот, і потім її ковтаєш. Так, її можна ковтати – завдяки складу рідина та вбиває деякі бактерії і прибирає запах, але не шкодить травленю.

Дуже зручно, швидко і компактно. Беремо такі з собою у всі подорожі та поїздки.

Ціна складає до 30 центів за таблетку, що як на мене дуже не дорого. У мене на них підписка на Amazon, тобто з певною періодичністю приходить нова коробка. Це щоб вони були завжди коли раптово в них виникне необхідність.

Коротше я задоволений і можу рекомендувати.

На сайті виробника – https://www.listerine.com/on-the-go-oral-health/listerine-ready-tabs.

Комікси Doctor Who

Звісно у такого визначного культурного явища як Doctor Who (більше 50 років на екранах якщо ви не знаєте) крім самого серіал, фільмів, книг, радіо-вистав, іграшок та ігр не може не бути коміксів. І вони таки є!

На відміну від Олени я не великий прихильник Доктора і навіть не дивлюся серіал (лише пару епізодів та фільмів подивився). Тому читати більше коміксів не планую, але хто зна як воно там буде.

Doctor Who: Hypothetical Gentleman (2012)

Як завжди у Доктора є певні проблеми з нумерацією. Якщо її вести для випусків для одинадцятого Доктора то це буде перший випуск. Якщо по перезапускам серій – це двадцять другий (саме так!) випуск третьої серії. А якщо просто по порядку рахувати то ніхто і не знає який це насправді випуск.

Перше я би хотів відзначити якість випуску – кльовий папір, глянцевий, кольори насичені з великою кількістю відтінків.

У випуску усього дві історії і їх намальовано у різних стилях. Перша історія практично акварельна. І розказує вона про якусь невідому істоту яка примудрилася живитися часом (те що складає для неї енергію життя) від Тардіса. А машину цю побудували для неї родина медіума на початку 20-го сторіччя…

Коротше типовий Доктор – цікаво, винахідливо, але нічого по суті не пояснено і усі більш-менш серйозні питання оминуто. Саме тому я і не надто люблю Доктора і не ввжаю цей серіал фантастикою.

У другій історії мальовка явно більш мультиплікаційна. Розказано тут про пивний потіп у Лондоні 1814-го року. Мені ця історія сподобалася більше – в ній більше гумору побудованого на тому як Тардіс постійно закидає Доктора та Рорі в не той час чи місце. Є і певна небезпека яку Доктор традиційно винахідливо усуває.

Оцінки:

Nick Harkaway. Gnomon / Нік Гаркавей. Гномон (2017)

Книга починається прямо дуже цікаво і її кидає по різних часових відрізках: античний світ, сучасна греція під час погромів, недалеке майбутнє в Лондоні…

Поступово вимальовується картина в цілому – в Лондоні майбутнього де технології впливають на повсякденне життя кожного слідча веде справу смерті під час допиту. І це виявляється випадок чисельних персоналій в одному мозку. Більше того – це персоналії з якоїсь реальності, що не зовсім відповідає історичній правді. Далі починають з’являтися ознаки штучності спогадів та їх взаємозв’язок. І слідча намагається докопатися до першопричини.

І все це наче і цікаво, і винахідливо і дуже оригінально. Але з часом містика то метафілософські розмірковування все сильніше витісняють дії та вчинки. І ось десь вже ближче до середини тексту ти читаєш кілька сторінок де іншопланетна надмогутня сутність саморефлексує і взагалі спробуй зрозумій про що все це.

Я в прямому сенсі втомився продиратися крізь текст. Те що починалося як доволі незвична і динамічна історія перетворилося у якісь нескінченні нудні самокопання. І я кинув це читати. І вдруге братися не буду.

Оцінки:

HOKA One One Bondi 5

Кросівки від HOKA One One доволі популярні були свого часу серед тріатлетів, а сьогодні вже і популярні серед бігунів теж. І мені дуже довго і давно хотілося їх спробувати. Але проблема з усіма моделями для мене була в тому, що я елементарно не міг ступню засунути в кросівок – вони були або занадто вузькі в носку, або по висоті вузькі.

Перші HOKA які мені вдалося вдягнути (бо їх спеціально зробили ширшими) були Hoka One One Clifton 4 і вони ж стали моїми улюбленими кросівками на тривалий час – легкі, м’які, комфортні.

Але з часом захотілося спробувати інші моделі призначені для не такого повільного і розслабленого бігу. Після невдалих Hoka One One Clayton 2 в яких я не ризикну більше бігати (бо натираю кожного разу) наступною спробою стала саме Bondi 5.

Перше враження непогане – кросівки все ще комфортні і трошки м’якіші ніж подібного призначення моделі від інших брендів, аля як для Hoka можна навіть сказати жорсткі. І головне що вони відчуваються швидкими.

Поступово я почав бігати в них все більше і більше… і знайшов проблему через яку не одягаю їх тепер взагалі. Проблема ця полягає у занадто вузькому носку. Не самий кросівок (тобто верх) вузький – ногу я всовую без проблем і навіть не відчуваю тісняви. А саме підошва під пальцями на кілька міліметрів вужча ніж підійшло б мені.

Погано це тому що мизинці не мають достатньої підтримки і після кількох кілометрів (після 10 точно) починаються неприємні відчуття наче постійно наступаєш мизинцем на щось вузьке (як металева смужка). Воно навіть не боляче, а просто неприємно. І неприємно так, що аж бігти нормально не можна :(

І ось це саме по собі робить ці кросівки не придатними для мене особисто.

З інших вражень можу згадати не найбільш гнучку підошву (тобто це не кросівки для змагань), доволі щільний верх (може буде спекотно в певну погоду), відносно тоненький язичок та система шнуровки можуть в залежності від стопи стати проблемою (у мене все нормально з цим було). Тобто кросівки призначено лише для доріг (підошва не буде нормально себе вести на ґрунті чи гравію) і для бігу в середньому темпі – тобто для бігунів-аматорів коли треба робити щось швидше ніж розслаблений біг, але не інтенсивні інтервали.

І деякі характеристики:

  • Ціна: повна ціна – $150, на розпродажах зараз можна знайти цю модель за $100 і менше – вже є Bondi 6.
  • Підйом – 4 мм.
  • Вага – 284 грами (10 унцій).
  • На сайті виробника – https://www.hokaoneone.com/bondi/.

Оновлення від 2021/10/02: ці кросівки пролежали у мене без діла тривалий час і я нарешті почав бігати в них знову. Якимось чином проблема з мізинцями стала не такою болючою, хоча все одно відчуваю певний дискомфорт.

Але ось що мені дивно, це те, що про Bondi говорять як про ледь на найм’якіші максималістичні кросівки в той час як для мене це просто жорсткіша (а не м’якіша) версія Clifton.

В цих кросівках можна тримати середній темп дуже комфортно, але коли я спробував побігати швидкі інтервали то одразу відчув які вони негнучкі, жорсткі та не дають ніякої пружності взагалі.

І хоча я не відчуваю дороги в тому сенсі, що товста підошва захищає мої ноги я натомість відчуваю жорстку гуму підошви.