UPLIFT V3 Standing Desk

Коли у мене в 2025-му почалися проблеми через які я не міг тренуватися та змагатися однією з них стало зрушення кістки внизу хребта. Спрощено “поперек болить”. Після обстежень мені прописали кілька вправ які дійсно допомагають, але також дали довідку, що мені потрібен стіл за яким час від часу можна стояти.

І моя компанія оплачує до $1000 за подібні ергономічні рішення. Тож так і було визначено бюджет на стіл. Після цього я зробив швидкий пошук-порівняння, з найкращих моделей обрав ті на які була знижка щоб вони якраз потрапляли в цінову категорію. І нарешті після переглядання списку параметрів та характеристик визначив які для мене найбільш важливі і зробив остаточний вибір.

Зараз би мабуть взяв таку, “глибшу” стільницю

Отже за $1022 (на сайті виробника – UPLIFT Standing Desk | UPLIFT Desk) маю стіл з купою додатків. Спочатку про сам стіл:

  • Збирати було доволі легко, інструкції зрозумілі, ніяких вмінь мати не треба. Впорався менше ніж за 30 хвилин.
  • Рамка з двома ногами – дуже стабільна і виглядає стильно.
    • Обрав 60х30 дюймів вкриту бамбуком стільницю. При тому вибрав з вирізом. Зараз мабуть би вибрав пряму – виріз зручний, але трохи краде місця і я би хотів трохи глибший стіл. Хоча б на 5 см.
  • Для управління висотою вибрав блок з кнопками та екранчиком який показує висоту в дюймах, але без пам’яті. Я користувався різними моделями, і хоча це зручно мати налаштування в пам’яті і міняти висоту однією кнопкою – додаткових $100 це не коштує аж ніяк. Кнопки великі, керувати легко.
  • Щодо самої висоти – діапазон дуже хороший, мені подобається. Висота міняється без стрибків, дуже плавно і доволі швидко.
  • З обов’язкових як я вважаю доповнень – розетки та заглушки у отвори на стільниці. Взяв одну з розетками та USB-C, іншу – щоб крізь неї пропускати проводи.
  • Також вважаю обов’язковим елементи монтування для кабелів – така собі кишеня-клапан в якій проводи можна або просто покласти, або закріпити зіп-локами і куди дуже легко отримати доступ.
Клапан під столом для організації кабелів

Тепер про деякі доповнення які накидали до замовлення:

  • Дошка для балансування. Теж вкрита бамбуком. Вона широка, на ній дуже легко стояти – це не для вправ, а просто щоб покачуватися з боку на бік. Добре, що додали, але якби платив за неї то був би розчарований. Значно простіша і дешевша Yes4All Wooden Wobble Balance Board є набагато кращою.
  • Футболка – дуже хорошої якості на диво.
  • Кухоль-термос та кріплення для нього на стіл – несподівано, але виглядає круто. До того ж кріплення дозволяє пристосувати усе це на практично будь-який стіл.
  • Костери, тобто підставки під стакани – бамбукові, стильні, красиві.
  • Гамак для ніг – на світлинах виглядало дуже круто, але на практиці абсолютно безглузда річ. Воно, як і де його не кріпити, не надто зручно і не викликає бажання класти туди ноги.

У виробника є ще ціла купа аксесуарів та доповнень різного ступеню корисності, але я обрав саме ті, що перелічив.

У підсумку – враховуючи знижку, зовнішній вигляд, якість матеріалів, простоту збірки та доступу це дійсно хороший стіл. Можу радити.

Fanttik Slim V8 APEX

Серед маленьких портативних пилосмоків вистачає цікавих і якісних моделей, але як правило кожна має певні недоліки. Тому варто, думаю, написати ось про цю яка мені дуже подобається і якою користуюся щодня.

Хоча ця модель від відомого виробника подібної техніки (на сайті виробника – Fanttik Slim V8 Apex Car Vacuum – 4-in-1 Multifunctional Mini Vacuum) навіть у назві моделі містить слово “машина2 (в сенсі “автомобіль”) я особисто тримаю його на кухні і користуюся, як вже згадав вище, щодня щоб прибирати після того як мелю каву (Breville Smart Grinder Pro). Бо сміття від цього процесу багато, особливо якщо молоти не дрібно, а н дріп (дивись Chemex).

Проте і час від часу пройтись по комп’ютерному столу чи клавіатурі теж непогано.

Пилосмок дуже легко чистити, фільтр навіть можна мити. Оперувати теж дуже просто – одна кнопка яка також активує турбо-режим. Зарядка через USB-C. І мені заряду вистачає майже на 3 тижні. Звісно якщо ним чистити машину то навіть одного заряду на всю не вистачить. Проте на кухні чи робочому столі виживає він довго.

Повна ціна на момент написання складає $110, але на сайті виробника постійна знижка до $100. Але додатково конкретно ця модель дуже часто продається за $65 – за стільки я його і купив.

Salvatore Loreto, Simon Pietro Romano. Real-Time Communication with WebRTC: Peer-to-Peer in the Browser (2014)

Перше, що треба обов’язково сказати – ця книга є кращою, повнішою версією книги Getting Started with WebRTC by Rob Manson. Ось цю, останню, точно варто пропустити. Книги мають практично ідентичну структуру, покривають ті самі теми у тій самій послідовності, але про тому самому обсязі книга про яку зараз пишу містить більше інформації і торкається деяких тем навіть не згаданих у першій книзі.

Власне сама технологія WebRTC вже доволі стара і знайти матеріли за нею доволі легко. І тому радити цю книгу, навіть якщо вона була б значно краща доволі важко. По суті книгу можна розділити на 3-4 великі статті і так навіть буде легше сприймати матеріал.

Якщо ви взагалі нічого не знаєте про WebRTC то книга не надто добре вводить в тему, хоча певні пояснення і присутні. Натомість книга фокусується на тому як реалізувати WebRTC-клієнт у браузері, а трохи далі показує приклад простого сервера. Навіть знаходиться місце каналам даних, але без деталей.

Книгу варто мати на полиці якщо у вас є та сама полиця і якщо ви любите час від часу простягнути руку і дістати такий собі довідник. Але купувати її за повну ціну не має сенсу, і навіть $8 які я заплатив за секонд-хенд версію – це не те щоб необхідні витрати.

Головний же недолік книги – це те, що обсяг складають знімки вікна браузеру (на яких все одно нічого не роздивитися), які іноді тягнуться кілька сторінок. І також повтори одних і тих самих фрагментів коду зустрічаються неодноразово.

Оцінки:

Olaf Stapledon. Last and First Men / Олаф Стаплдон. Перші і останні люди (1930-1937)

Серія за трьох книг яку я читати повністю не буду точно – не зміг дочитати третю книгу (дивись далі).

Автор неймовірно розрекламований величинами золотої доби наукової фантастики – Азимовим, Сімаком та іншими. І є за що. Дійсно його польот фантазії, його вміння будувати цілі світи в уяві і описувати їх так, що вони виглядають доволі реально – цього у автора не забрати. І зрозуміло чому гранди надихалися його творами та його підходом до того як і куди спрямовувати свою уяву, як зробити так, щоб все це добре складалося до купи.

Проте на сьогодні книги автора вже є очевидно застарілими, хоча і не відверто поганими. Просто ми, читачі, разом з фантастами наступних поколінь вже зробили кілька кроків далі. А книги автора лишилися хоча і суттєвим внеском, проте вже раритетом.

Уся серія на Good Reads – Last and First Men Series by Olaf Stapledon | Goodreads.

Star Maker / Творець зірок (1937)

Книга починається дуже просто: головний герой сидячи на пагорбі випадково знаходить спосіб подорожувати лише уявою (можна читати і як “духом”) між зірок. І подорожує він не лише в просторі, але і у часі.

Після певного часу оповідач знаходить першу, а потім і безліч наступних розумних створінь і цивілізацій. Спочатку вони доволі сильно схожі на людей, лише з певними анатомічними відмінностями. Скажімо запахи у них грають значно більшу роль, а звуки – ні. І відповідно до цих особливостей їх суспільства і технології розвивають в інший спосіб.

Далі істоти стають все менш схожими на людей. І знову ж таки автор добре показує як відмінності у фізіології спричиняють суттєву різницю у тому як такі істоти утворюють суспільства та цивілізації. Істоти, що живуть у воді і їх проблеми з металургією, істоти схожі на павуків, істоти-симбіонти.

А далі йдуть групові свідомості як рої комах, птахів чи просто купи бактерій. Розум який формують істоти цілої планети і так далі і так далі.

В ході подорожей та досліджень автор знаходить спосіб “у думках” спілкуватися з представниками цих рас. А потім вони починають зливатися і подорожувати разом. Потім вони зустрічають інші подібні розумні сутності…

А далі я кинув читати. Не зважаючи на дійсно вражаючу фантазію автора та раціональні думки з приводу того, що і як може бути написано книгу доволі архаїчною мовою. Але найбільше заважають дві речі. Перша, це те, що всі істоти по суті є людьми з певними відмінностями. І автор сам на це вказую – розум усіх іншопланетних істот є по суті людським. І схоже це є його переконанням.

Друге – усі оповідки вже занадто довгі. Лише опис того як він летить у якійсь планетній системі, чи, скажімо, думає якусь думку – лише це може забрати кілька сторінок. Книга тягнеться просто неймовірно довго. І я, не зважаючи на визначну роль автора та впливовість його творів, просто не зміг долубати цю скелю до кінця.

Оцінки:

Robert Louis Stevenson. Treasure Island / Роберт Льюіс Стівенсон. Острів скарбів (1882)

Звісно як і більшістю людей я прочитав цю книгу ще в дитинстві, а потім ще кілька разів потому. Та і цього разу я її не читав, а слухав на АБУК, але про це трохи далі.

Найбільше що мене дивує, це така популярність книги і поширеність в масовій культурі: фільми, мультфільми, переробки та адаптації, пародії та запозичення. Можливо на час написання це дійсно була книга з якою мало, що було можна порівняти. Але вже після того було написано кілька доволі хороших книг на пригодницько-піратську тематику які у порівнянні краще і як література, і пригоди більше цікаві в них. Хоча б ті “Пригоди капітана Блада” та “Хроніки капітана Блада” на мою думку мали б повністю замінити цю книгу.

Не зрозумійте мене не вірно – для молодшого шкільного віку це досі хороша книга. Але вона доволі проста і прямолінійна, пригоди не такі щоб дуже карколомні, а мова автора та те як спілкуються персонажі не надто винахіливо та дещо штучно.

В українській озвучці книгу начитано жінкою, що спочатку мене дещо відволікало. Вона говорить на різні голоси, навіть міняє акценти. І з часом я звик і мені навіть почало подобатися. В цілому якість чудова і книгу було в задоволення слухати.

Оцінки:

Thermos Icon Water Bottle with Spout

Раз я вже написав про варті придбання термо-кухлики Zojirushi Stainless Mug SM-SF48/60 та Contigo West Loop Stainless Steel Travel – то варто і згадати про цей продукт. Від виробника який подарував нам слово “термос” маємо термо-пляшку з нержавіючої сталі та вбудованим пластиковим горличком для пиття.

Повна ціна складає $30 (на сайті виробника – 24oz Water Bottle with Spout | Insulated Water Bottles | Thermos Brand), але я звісно знайшов нагоду придбати собі за $13. І це просто безумно чудова ціна.

Цей термос на 24 унції (0.7 літри) є доволі широким, і якраз ледь-ледь влазить в призначені гнізда в машині. І як на мене діаметр ледь трохи заширокий для моїх середнього розміру рук, а для когось з меншими долонями може бути не зручно.

Термос має подвійну систему замикання: прозора верхня кришка з гумовою прокладкою перекриває горличко і замикається металевою дужкою поверх замка. І вже сама кнопка замка відкриває цю кришку. Легко і просто робити все однією рукою.

Горличко доволі зручне і можна дуже добре регулювати скільки рідини потрапляє просто кутом нахилу. Навіть найгарячіші напої можна пити зменшивши подачу до мінімальної.

На мою думку це близький до класичного термос (лише кришка не знімається щоб стати чашкою) який зручно брати в недовгі походи чи в машину і з якого зручно пити.

Тримає він температуру не надто довго. Тобто свіже залита гаряча кава лишається дійсно гарячою десь близько години (трохи більше), потім ще пару годин добре теплою. Але це і все.

Zojirushi Stainless Mug SM-SF48/60

Про цього японського виробника я не знав до того моменту як почув рекламу термосів у відео одного відомого українського блогера. І мені захотілося спробувати. Купив – і неймовірно задоволений!

Отже маємо невеличкий (модель SF-48 на 16 унцій, тобто 0.48 літри, а SF-60 на 20 унцій – це 0.6 літри), надзвичайно зручний, неймовірно якісний і без перебільшення красивий термос. При цьому повна ціна складає відповідно до моделі $36 та $48, але я і цього разу зловив знижку і придбав собі за $28.

Перше питання – як добре термос тримає. Неймовірно довго – впродовж майже 8 годин в аеропорту і літаку чай в ньому просто обпалював перші 5 годин, наче щойно залитий. Останні 3 години – просто гарячий.

Друге – термос дуже зручний. Його приємно і зручно тримати, у нього функціональна та зручна кришка під якою є пластикове горлечко для пиття – і це дуже зручно. Навіть найгарічіші напої можна за бажання пити крихітними ковточками бо термос це дозволяє.

Третє – якісь просто чудова. Усі матеріали, як усе зібрано, усі кольори та відтінки навіть – це просто випромінює високу культуру виробництва. Для зробленого в Японії продукту це мабуть типово. До того ж він дуже легкий, просто невагомий коли поржній.

Термос має подвійний замок – той що відкривається вбік і який не можна відкрити випадково як би ви термос не совали в сумці розлочує замок який відкриває кришку. А з внутрішньої сторони кришки є гумова вставка яка перекриває горличко.

Коротше я дуже раджу. Єдине, що зараз би купував собі на 20 унцій, а не на 16, але і так добре.

На сайті виробника – Stainless Mug SM-SF48/60 | Zojirushi.com

Для порівняння інший термос-кружка для походів який мені дуже подобається (і який я загубив десь в одній з подорожей) Contigo West Loop Stainless Steel Travel і дешевше, і має більшу місткість, але не виглядає так стильно, не розрахований на те щоб його транспортували з напоєм всередині не вертикально, важчий і в цілому більше масивний. Тобто більше для офісу ніж подорожі.