Чудова наукова-фантастика яку ми з Оленою у форматі аудіокниги “читали” майже рік (коли разом колись їхали машиною далеко, що буває не часто).
Подій книги відбуваються у не надто далекому майбутньому, але вже є поселення на Марсі, проте все ще існує рашка і наслідки сьогодняшної війни.
Автор малює масштабну картину в якій є невідома хвороба яка спричиняє дивні ефекти, є загадкові космологічні явища наче б то пов’язані з хворобою. Є поселення на Марсі та проблеми у них. Є московити які постачають марсіанським підліткам зброю. Є забруднене довкілля і загроза масового вимирання. І ще політика, популіст на чолі США який вірить росіянському президенту.
Але усі ці події показано через досвід щоденного життя дійових осіб книги. Різні характери, різні середовища та реальності. І ці дрібні мазки поступово вимальовують велике полотно.
Книга цікава як своїм сюжетом, вірніше сюжетами, так і героями в них. Але і наукова складова дуже сильна і реалістична наскільки це можна вимагати від фантастики.
Коротше класна книга навіть без будь-яких доданих балів за те що сучасна українська.
На час написання цього допису системі якраз виповнився рік і конкуренти (переважно європейські компанії) вже мають подібні продукти. Проте на свій час це була дуже не звична, і мабуть дійсно революційна система.
Що ж воно таке? Це система для змащування (вірніше покриття) велосипедної цепки парафіном. Справа в тому, що мастило (або як іноді кажуть “олія”) хоча і простіша в сенсі роботи з нею, проте не так добре тримається, легше забруднюється, швидше зношується і трошечки навіть програє у терті. А парафін, за умови його правильного нанесення дає більшій виграш (тобто крутити трошки легше) і продовжує життя цепу.
Але проблема в тому, що парафін плавиться при одній температурі, а застигає на цепу при іншій. І зробити це правильно у каструльці дуже складно навіть якщо постійно слідкувати за термометром.
Ця ж система має спеціально для цього підібраний нагрівальний елемент – нюанси і в чому різниця від традиційних електро-горщиків для парафіну можна подивитися на YouTube-каналі виробника (Cycling Passion, Precision, & Marginal Gains at SILCA Velo!). І на приладі можна регулювати температуру. Спочатку виставляємо вищу (85 чи більше) щоб парафін розплавився, потім ставимо 75 і тримаємо 10 хвилин щоб парафін проник усюди. Далі цеп дістаємо і підвішуємо стікати. І на цьому все – дуже легко і просто, ніякого бруду і горілого парафіну чи забитої парафіном цепки.
Повна ціна складає $99 (Chain Waxing System – SILCA), але я чекав майже рік доки не побачив знижку і придбав її за $75. Просто боявся, що можливо буде або складно, або не так зручно як виробник рекламує. А після використання скажу – система дійсно дуже проста і її добре продумано, ціна виправдана.
Новий цеп (про що я дізнався не одразу) треба чистити від мастила яким його покриває виробник. Роблять це у різні спрособи, але те мастило як правило погано змивається і його залишки не дають звичайному мастилу чи парафіну “липнути” всюди де було б треба. Ось ці “плитки” просто додають у парафін, лише температуру треба виставити на 125 градусів щоб вона розтопилася і її вміст змиває, а вірніше від’єднує покриття цепу від металу. Потім ця речовина захоплює заводське мастило і не дає йомо ні до чого пристати. Теж дуже просто і зручно.
Шість плиток коштують $24 (Chain Stripping Wax Chip – SILCA) і на нову цепку потрібна одна така. Алетернативно у виробника є продукт яким треба промивати новий цеп, але з цією плиткою простіше.
Super Secret Chain Lube
У випадку коли вам не хочеться купувати систему для розігрівання парафіну та “вимочування” в ньому цепу, або коли ви у подорожі і не маєти системи у наявності якраз і допомагає це мастило. Це по суті той самий парафін, але у рідкішій формі. Його треба просто старанно нанести на усі ланцюги цепу.
Проте варто зазначити, що після нанесення виробник рекомендує залишити цеп мінімум на 24 години щоб парафін проник усюди де треба і “закріпився”. На відміну від традиційного мастила для цепу який можна просто нанести і одразу їхати.
Також важливо, що це мастило не можна наносити поверх традиційного (не парафінового), або навпаки – різні види мастила не змішуються і нанесене поверх просто доволі швидко зтече під час поїздки. Тому якщо вже почали використовувати парафін то далі лише його і продовжуємо наносити.
Пляшка на 2 рідкі унції (60 мілілітрів) коштує $16 (SILCA Super Secret Chain Lube – Drip Wax) і її має вистачити на дуже довго. Якщо не купуєте усю систему, але цікаво спробувати парафін на цепу – почність з ось цього варіанту.
Спочатку скажу, що в цій книзі хорошого. Це непогано написана темна фантастика з доволі цікавим світом. У ній головний герой є невразливим і непереможним, має надзвичайно могутній меч, але усі дійові особи цілком собі страждають від поранень, бідності, хвороб та нещасть.
У цьому світі люди постійно знаходяться у небезпеці вторгнення якихось чи то позапланетних, чи може може навіть з інших вимірів сутностей. Також є доволі неприємна фауна і деякі розумні та напів-розумні створіння які спричиняють проблеми.
Головний герой повертається з добровільного вигнання у Імперію щоб розшукати одну зі своїх родичок проданих у рабство.
У книзі крім фентазійної складової є ще трошки детективу, політики, бійок і сексу. При чому секс тут переважно між чоловіками. Навіть між чоловіками інших рас – як от головного героя та якоїсь магічної істоти (проте все одно чоловічої статі).
І якщо на початку книги постійні згадування про те що головний герой є геєм додають лише певної незвичності то поступово у сцені з’являються мимохідні сцени сексу. А потім їх стає більш, вони все більш детально описані і десь на 60% тексту вже читаєш нескінченні ці сцени на кожній третій сторінці. І не те щоб воно щось насправді до сюжету. Тому і кинув читати – очевидно це не для мене книга.
Ці кросівки Adidas ніколи особливо і не рекомендувала, але вони здобули певної популярності через пару характеристик. А саме: ціна та матеріал підошви.
За $130 маємо так звані “кросівки для усього” – в них можна бігати повільно, у середньому темпі, робити прискорення і долати доволі довгі дистанції.
По суті ці кросівки є конкурентами таких хітів як Asics Novablast 4 та Saucony Endorphin Speed 3, але мають значно привабливішу ціну. Проте звісно треба було поступитися у чомусь іншому, і для цієї моделі це матеріал та в цілому конструкція верху та простота підошви.
Що стосується матеріалу підошви то уся конструкція є дуже простою – це один шар матеріалу товщину якого так добре підібрано, що кросівки є не важкими на нозі, трошки пружними і хоча і відносно жорсткими, але не так щоб це було дискомфортно. У середньому та повільному темпі вони відчуваються як сучасні універсальні кросівки, ніяких помітних недоліків.
Що стосується верху, то матеріал тут доволі жорсткий, проте тонкий. Для мене нормально, але може бути проблемою для тих у кого є якісь “гарячі” зони. І на відміну від інших дорожчих моделей від Adidas верх не облягає стопу щільно, навіть лишає певний простір, що мені подобається. Проте якщо у вас вузька стопа то SL2 можуть бути занадто просторими.
Якщо говорити про враження від бігу, то, повторюся, тут все доволі просто і очікувано – кросівки не заважають, добре показують себе в середньому темпі і дозволяють прискоритися, хоча і не є швидкими за відчуттями. В них можна бігати швидкі інтервали, але не з таким задоволенням як у супер-трейнерах.
І у підсумку – кому варто їх купувати? Якщо у вас вже одна з вищеназваних моделей, чи, скажімо Puma Deviate Nitro 2 – моя думка ні, не варто, вони нічого не додадуть і будуть трошки програвати. Якщо ж ви шукаєте універсальні кросівки і звертаєте увагу на ціну – так, варто. Хоча ця модель і поступається дорожчим конкурентам, проте не так значно.
