Старт в містечку Салем, штат Орегон, який я вже двічі робив до цього (2022/07/10 – IronMan 70.3 Oregon та 2021/07/25 – IronMan 70.3 Oregon) і який мені дуже подобається. До того ж до місця старту можна доїхати машиною (від 4 до 6 годин в залежності від завантаженості доріг) і можна уникнути перельотів та усієї мороки пов’язаної з ними.
До старту я підійшов за власними відчуттями у доволі хорошій формі. І враховуючи, що не було психологичного тиску пов’язаного з тим, що треба кваліфікуватися на Чемпіонат Світу (я це вже зробив на попередньому старті – 2024/05/26 – IronMan 70.3 Victoria) це мав би бути старт в задоволення.
Традиційно до старту плавання треба було пройти півтора кілометри і усі триатлети розтягнулися довжелезною змією по всій дорозі. Один з важливих аспектів цього старту в тому, що старт плавання не організовано ні по хвилях, ні по групах і люди самостійно вибирають коли стрибати у воду. При цьому до води спускаємося по доволі крутих тимчасових сходах, стрибаємо і починаємо пливсти. Тобто одна людина кожні кілька секунд. І таким чином старт для 2700 учасників розтягнувся на 90 хвилин.
Плавання у річці за течією як завжди на цьому старті було дуже швидке і особливо писати про нього нема чого. Завжди мав когось попереду, вдалося уникнути будь-яких контактів, і намагався викладатися. Плавання вийшло за 19:50, що не так добре як хотілося б. Це 14-й результат у моїй віковій групі.
Після виходу з води була доволі довга пробіжка, за відчуттями метрів 800. І мені доволі легко біглося, що як правило є ознакою того, що я у хорошій формі і маю показати хороший результат. Не поспішав особливо, але ніде не втратив часу теж. Спокійно зняв костюм, одягну шолом, схопив вел і побіг. Спокійно скочив на нього і почав крутити. Транзитку зробив за 4:40, що стало 30-секундним покращенням у порівнянні з минулим роком.
В цілому початок вело був дуже спокійний в тому сенсі, що все відчувалося на місці, ноги не втомлені, серце працює спокійно і в цілому почувався впевнено. Що не давало адекватно оцінити як викладаюся так це погода – мав бути жаркий сонячний день, а натомість мали дощ, навіть град трошки і це чомусь вибивало з колії.
На вело доволі часто я опинявся у щільних групах, але з часом сформувалася “команда” в якій ми час від часу мінялися як лідери. Взагалі траса цього старту доволі хороша: туди і назад, на початку трохи крутих поворотів і гірок, але після перших 20 км (вони ж останні) це була переважно пласка і хороша дорога з не частими 90-градусними поворотами.
На другій половині я вибрав момент щоб відірватися від своєї групи і почав трошки більше докладати зусиль. Це вдалося і я почав відриватися. Але щоб не було усе так ідеально на початку довгого та швидкого спуску у мене злетіла цепка і поставити її назад зайняло якісь дорогоцінні секунди (ще й не так швидко як хотілося б) мимо мене пронеслися зо три десятки людей від яких я вже відірвався.
Намагався наздогнати тих кого вже раз обійшов і з кількома учасниками це вдалося, але в цілому відставання зберіглося. Більшість тих кого намагався наздогнати я побачив вже в транзитці коли вони починали біг.
Доїхав я вже без пригод, нормально зіскочив з вела і доволі жваво побіг по транзитці. Знову ж самопочуття було доволі непогане. У підсумку вело зробив за 2:31:37, що знову на пів-хвилини краще за час минулого року. І як і плавання це був 14-й результат по моїй віковій групі.
Біг почався дуже добре. Можливо трошки зависокий пульс на початку був, але почувався я нормально і постійно прислухався до себе чи зможу тримати такий темп – здавалося що так. Але на бігові якраз і не все було добре і у мене є теорія, що саме сталося і чому.
На 10-му кілометрі мені різко стало нудити і страшенно заболів живіт. Якийсь час я думав перетерпіти, але потім зрозумів, що не зможу і забіг в туалетну кабінку, що було правильним рішення. Проте коли я почав бігти після того не лише не пропала нудота, але так само була страшенна важкість в шлунку. Але найгірше – пульс дуже різко поліз в гору і я відчув на додачу ще і знесилення аж до запаморочення.
Моя теорія (і можливо вона не вірна) пов’язана з харчуванням під час старту. Справа в тому, що протягом усіх цим 5 годин все що їси є тією чи іншою формою цукру. Скажімо я перед плавання з’їв гель Precision Fuel & Hydration, під час вело з водою випив 640 калорій порошку Maurten, пляшку солі Drink LMNT, три гелі Precision Fuel & Hydration та ще один від них же гель з кофеїном. І під час бігу пив те що волонтери називали Gatorade’ом (але насправді то був Mortal Hydration) та два гелі Maurten (звичайний і з кофеїном). І ось саме після першого гелю Maurten я почав відчувати легку нудоту, а вже після другого мені стало зле.
І в цілому гелі Maurten мені не дуже подобаються – вони наче ніякі на смак, але я зрозумів, що мені після них трошки противно і в роті і в шлунку. І тому підозрюю, що це ось на них і була така реакція. Хоча звісно це міг би бути і безглуздий Mortal Hydration (якби знав, що то воно краще б воду пив би). Або навіть в цілому перебір цукру.
Ну коротше після 10-го кілометру і термінової зупинки в туалет усе різко стало сильно гірше. Я так і не зміг знизити серцебиття, хоча і уповільнився сильно, і навіть пару разів переходи на кроки. Але як тільки починав бігти пульс злітав до 175 ударів. Плюс ця нудота… вже мріялося про те щоб проблюватися щоб нарешті попустило і можна було бігти нормально, але до того так і не дійшло.
Ну що ж, буває і таке на стартах, тому намагався не психувати з цього приводу і заспокоїтися та добігти вже як виходить.
Ну далі власне нема чого особливо і писати. Знайшов нарешті спокійний темп який міг тримати і так добіг майже до фінішу. За кілометр до фінішної лінії побачив попереду кількох учасників які теж фінішували і трошки додав щоб підтягнутися до них і може когось і обійти. І мені дійсно вдалося кількох людей обійти, що покращило настрій.
І одразу після фінішу я відчував не біль в ногах як це зазвичай буває, а страшенну і противну нудоту. Це було не дуже приємно – я міг би пробігти значно краще якби ця незрозуміла проблема зі шлунком. Вирішив на наступні старти уникати Maurten та Mortal Hydration і натомість брати колу та з собою Precision Fuel & Hydration.
А біг у мене вийшов за 1:43:50, що було на 5 хвилин гірше ніж хотілося б пробігти. І це був 16-й результат. Власне у підсумку я і став 16-м з часом 4:42:36.
Дані з годинника – Garmin Connect.