Що мені не сподобалося в цій збірці історій жахів так це в першу чергу їх незавершеність – кожна історія обривається якраз перед фіналом щоб лишити цей фінал відкритим. Пару разів це працює, а потім просто починає дратувати – я хочу дізнатися яке ж рішення чи вчинок нарешті було здійснено…
Друге, що мені не сподобалося – світ усіх історій це наче наший світ, але при цьому в ньому існують демони, Пекло, усіляка нежить, ельфи, тролі і взагалі будь-що. Як при цьому стиль та устрій життя людей лишається таким же як і у нас мені абсолютно не зрозуміло. Також це все переводить історії з жахів у казки.
Ну і самі сюжети після знову ж таки пари історій використовують більш-менш ті самі прийоми, що стає дуже видно.
Ця книга для вас якщо вам подобаються страшні казки (і я нічого про цей жанр не хочу сказати поганого), але для мене вони занадто казкові якісь і не викликають ні інтересу, ні особливих емоцій.
Свого часу я зносив дві пари кросівок Hoka One One Clifton 4 – це була перша модель Hoka в яку я зміг комфортно всунути стопу. І наступні моделі у них знову стали вужчими, тож я не можу більше ними користуватися.
А головна причина мати такі “максималістичні” кросівки у шафі – в них добре бігати коли треба відносно повільно набігувати кілометри (ніяких інтервалів чи темпового бігу). І хоча у Clifton можна за необхідності прискорюватися у мене для інтервалів є чудові Saucony Kinvara 10 та інші моделі.
Отже я шукав м’які кросівки для розслабленого бігу. І через те, що під час COVID-19 далеко не все є в магазинах я був обмежений лише кількома моделями. З того, що мені було доступно підходили лише Glycerin.
Після кількох пробіжок (трохи більше 30 км в сумі) я можу дати відгук.
На мою думку ці кросівки призначені для людей які планують бігати лише інколи (раз чи два на тиждень) і не планують ні бігати швидше, ні бігати більше. Для таких людей ці кросівки можуть запропонувати багато захисту від жорсткої поверхні доріг – підошва тут середньої м’якості, але її достатньо для того щоб пом’якшувати удари ногою.
І коли я пробую (спеціально) бити ногою об землю сильніше то відчуваю як підошва пом’якшує удар. Але коли ступаю хоча б на середину стопи то кросівки не відчуваються м’якими.
При цьому кросівки абсолютно не заохочують бігти швидше – для них розслаблений повільний біг саме те, для чого їх призначено.
Товстий язичок та щільний верх роблять ці кросівки доволі жаркими і влітку з ними буде потрібен найтонкіший носок.
Через те, що я купив широку модель моїм пальцям дуже вільно, а кросівок по суті тримається на середній частині стопи – довелося зашнурувати на “похідні” дірки також.
Підошва гнучка і добре тримається за асфальт. І всередині кросівки відчуваються як наче вже добряче в них вже побігав. Тобто з комфортом у цієї моделі все гаразд.
Характеристики:
Ціна – $150. Модель популярна і на розпродажах я її не бачив.
Вага – 290 грамів. Проте чомусь на нозі вони відчуваються важчими.
Підошва – підйом 10 мм. Для початківців нормально, але з часом треба перейти хоча б на 8, а краще на 6 мм.
У підсумку якщо ви бігаєте багато та/або хочете прогресувати – вам потрібні легші, швидші і жорсткіші кросівки як та ж Kinvara чи хоча б Brooks Launch 5 (звісно новіша модель). Якщо ви бігун початківець хто думає про кросівки які б далі захист стопі, але в яких можна і щось інше крім рівномірного повільного бігу робити – для вас є Brooks Ghost 3 (знову ж таки – дивіться сучасну модель). І лише якщо ви будете бігати надзвичайно не часто і не будете при цьому перейматися ні швидкістю ні дистанцією – ця модель для вас. Це якщо лишатися в межах моделей від Brooks, а інакше у інших виробників теж є подібні моделі.
Як ви можливо знаєте я з певного часу дуже полюбив настільні ігри, почав їх збирати і час від часу навіть знаходжу компанію щоб пограти. Але проблема з іграми в тому, що елементарно зібратися щоб в них пограти іноді не просто – у всіх різних розклад та вільний час присвячено іншим справам. До того ж коли граєш з не досвідченими гравцями чи новачками доводиться вибирати найпростіші ігри та навчати людей.
І звісно я не один такий і не могло не з’явитися різних сервісів для таких як я гравців у кого нема постійної компанії щоб з ними грати. І тут сайт https://boardgamearena.com/ стає дуже в нагоді.
Реєстрація та ігри на сайті безкоштовні і якщо ви граєте лише час від часу то цього буде достатньо. У мене платний обліковий запис ($2 на місяць) що дає кілька переваг:
можна очікувати більше ніж 3 різних гри,
можна створювати ігри з певними людьми (тобто організувати гру лише з друзями),
в черзі на очікування завжди перший.
Користуватися сайтом дуже просто – вибрав ігри в які хочеш зіграти, натис “Приєднатися” і чекає доки з’явиться стіл за який можна “сісти”. Також можна самому розпочати гру.
Колекція ігор через інтелектуальну власність звісно включає в себе не усі найкращі ігри, але для мене тут вистачає цікавих. Усі доступні ігри тут – Games • Board Game Arena.
Це та книга (вірніше коротенька повість) з якої списали сюжет “Аватара“. Давайте порівняємо:
штучно вирощена істота з надзвичайними фізичними характеристиками для свого ареалу проживання,
людина-інвалід який контролює тіло штучного організму,
після певного часу проведеного в контакті з аватарою власник розуму починає надавати перевагу життю аватара.
З відмінностей тут те, що штучна істота знаходиться на Юпітері (так, там є інше життя), вчені включно з тим хто керує аватарою проживають на космічній станції яка обертається навколо планети.
На додачу у книзі більше подій відбувається на станції людей і також драма більш серйозна.
Головний недолік – повість занадто коротка. Хотілося б більшого розкриття світу і розвитку персонажу. Але і без того це визначний твір для усієї наукової фантастики.
Свого часу я накупив різних окулярів для плавання в тому числі від Roka, але з них практично ніякі не підійшли з різних причин. І я пам’ятаю, що і ця модель протікала на мені, тож я їх відклав на кілька місяців.
І для мене стало приємним сюрпризом коли я нещодавно спробував їх знову і вони схоже працюють!
Перше, що впадає в очі – ці окуляри великі. Тобто у них найбільші з тих що я бачив лінзи. І цим вони трохи схожі на Aqua Sphere Vista і так само призначені для плавання у відкритій воді. Але все ж таки це скоріше просто великі окуляри, а не маленька маска.
Що сильно вражає так це ширина огляду – я такого не бачив у жодної моделі ніколи до цього. Відчуття таке, що я бачу весь басейн від стіни до стіни. До того ж лінзи настільки чисті, що видно усе надзвичайно чітко – я добре бачу деталі які і не очікував навіть бачити на іншій стороні басейну під водою.
Окуляри проте відчуваються великими постійно і сидять доволі дивно – частково на бровах та носі. Їх треба одягати розташовуючи резинку під дуже певним кутом – а інакше вони будуть текти.
В цілому я хочу дуже похвалити цю модель. Для басейну я використовую світло-блакитні лінзи які чудово працюють у приміщені і наче аж підвищують контраст. А для відкритої води у виробника є темні лінзи та навіть дзеркальні.
За $27 це дуже, дуже хороші окуляри якщо вони не будуть завеликими для вашого обличчя.
Подібно до того як є сервіси-бібліотеки кави (ми користуємося Atlas Coffee Club) та їжі яку можна приготувати швидко і просто з якісних продутків (ми підписані на HelloFresh) є і сервіси доставки якісних продуктів. І цього разу мова піде про https://www.imperfectfoods.com/ який доставляє нам їжу.
Звісно у них є різні плани (частота доставки, кількість продуктів, типи продуктів) – ми платимо в районі $60 включно з доставкою. І такої посилки нам вистачає на два тижні, ще й лишається.
Важливо зазначити, що в посилці не набір продуктів які можна з’їсти за два тижні, а продукти які в тому числі залишаться на довше. Наприклад вони можуть покласти в коробку кілька величезних головок часнику – зрозуміло, що їх вистачить на кілька місяців.
Типова посилка:
фарш яловичини (одна порція на двох),
куряче філе (два великі шматки),
філе риби (лосось, тюна, тощо),
овочі – картопля, солодкий та гострий перець, цибуля, помідори і таке інше,
яблука, груші, сливи, лімони,
сир (різні види),
йогурти, варення, муси і подібне,
якесь печиво, сухарі чи претцелі,
каша, боби, макарони,
…
Що стосується якості продуктів то у Imperfect Foods вони не свого виробництва (як це робить наприклад Trift), але усі органічні, більшість без ГМО. Овочі та фрукти – місцеві, не запаковані і їх треба їсти швидко бо вони починають псуватися через відсутність пакування та консервантів.
Коробку як завжди лишають під дверима, а чутливі до темпереатури продукти як м’ясо та молочні подкладені на спеціальний заморожений блок (тримає низьку температуру кілька годин) в термо-пакеті.
Ще на сайті можна вказати як конкретні продукти які треба завжди чи ніколи не треба включати в посилки. І можна те саме зробити для категорій продуктів.
Нам подобається, а тепер і ви про такий сервіс знаєте.
Ця книга, а вірніше доволі коротка повість цікава в першу чергу тим, що містить у собі дві ідеї які автор згодом реалізував у повноцінних вже книгах, а саме у книгах “Тау Нуль” та “Човен та мільйони років“.
Винахідник машини часу відправляється у подорож в майбутнє де з’ясовує, що через природу часу повернення назад у минули більше ніж на певний відрізок часу вимагає нескінченого запасу енергії. І тому він рушає все далі і далі в майбутнє з надією отримати рішення своєї проблеми від людей та цивілізацій майбутнього.
В процесі подорожі він неодноразово спостерігає падіння та відродження людських та галактичних навіть цивілізацій, зустрічається з богоподібними створіннями і нарешті добирається до моменту смерті Всесвіту…
Все це краще і винахідливіше розказано у двох вище згаданих книгах. Але що ще цікавого тут можна знайти таке це уява людей 50-х років про те яким може бути близьке, віддалене і абсолютно далеке майбутнє. Читаючи таке розумієш наскільки невірні, а у майбутньому і смішними будуть виглядати наші уявлення про майбутнє в тому самому майбутньому.
Сервіс https://www.hellofresh.com/ як і інші подібні сервіси став особливо популярним з початком карантину. Ідея дуже проста, але по своєму революційна – доставка продуктів та рецепту які дозволяють швидко та просто приготувати їжу.
Ми вирішили спробувати і так і продовжили користуватися сервісом вже більше пів-року – настільки це просто, зручно та смачно.
Пакет який ми вибрали включає в себе три страви на тиждень: куриця, свинина та яловичина. За $55 на тиждень ми маємо 6 порцій доставлених під двері (м’ясо лежить на замороженому пакеті який зберігає низьку температуру кілька годин).
Кожна порція має мінімум компонентів, мінімум пакування та рецепт. Страви мають до 8 кроків приготування і вимагають від 20 до 40 хвилин. При чому все настільки просто, що навіть у мене просто слідуючи інструкціям виходить приготувати дійсно смачну страву. І все дійсно виглядає як на рекламних фото.
В кожному пакеті йде якесь з вище згаданого м’яса, якийсь соус чи присипка, іноді сметана, іноді каша, картопля, овочі як помідори, перець, спаржа, морква, тощо. І усе з пакету використовується повністю так що не лишається надлишків.
Приготування може включати як запікання (вказано температуру плити та час), смаження (вказано хвилини, як часто перемішувати і що коли додавати) та варку (теж скільки хвилин). У деяких випадках треба робити усі операції.
Приблизний рецепт:
Розігріти духовку до 450 градусів.
Помити та порізати моркву, полити лист олією, викласти моркву, посипати перцем та сіллю.
Полити сковорідку олією, покласти м’ясо, тримати 4 хвилини на кожній стороні.
Поставити моркву в духовку на 15 хвилин.
Змішати сметану та гострий соус.
Усе викласти на тарілки і полити соусом.
Рецепти бувають як для просто смаженого м’яса з гарніром, так і для різного типу рагу, або навіть бургерів.
Що треба мати вдома для готовки – духовку, лист, папір для запікання, плиту, сковороду, кастрюлю, оливкову олію, чорний перець, сіль. Дуже рідко потрібно трохи масла та цукру.
Повторюся – нам надзвичайно подобається і ми продовжимо користатися сервісом ще довго мабуть.
ДОУ, або вірніше dou.ua – сайт на якому спілкуються українські програмісти. Сайт переважно має популярними не технічні дискусії – життя в Україні та за кордоном, нескінченні баталії про те де і чому краще, як і які товари та послуги треба споживати та інші в прямому сенсі срачі. Але звісно і технічних статей вистачає. Проте коли теми як “Нища Європа” про те як важко жити в ЄС миттєво збирають тисячі коментарів, якісь технічні теми добре якщо набирають сотні.
Якийсь час тому зі мною зв’язалася представниця сайту і запропонувала викласти історію про те як потрапив у програмування та який у мене професійний досвід був. Проходило це в форматі коли я у вільній формі розповідав свою історію, а журналістка лише спрямовувала мене питаннями. Уся розмова в дві сесії зайняла приблизно 2.5 години.
Потім через пару тижнів мені дали почитати чорнетку. В ній я зробив деякі уточнення, але по суті міняти не було чого. Ну і ще через пару тижнів опублікували першу, а за тиждень і другу частину. Власне статті:
