Місяць: Серпень 2018

QQcute True Wireless Earbuds

Характеристики та призначення

Справді безпровідні (не знаю як краще true wireless) компактні навушники які можна використовувати і для спорту. У навушників є як переваги які будуть цікаві певним користувачам, але є і суттєві недоліки як можуть бути значущими для інших.

Отже що ми маємо:

  • Ціна – повна ціна складає $50, але мені вдалося придбати їх за $25. Вважаю покупку зі скидкою виправданою і не рекомендую купувати за повну ціну. Чому – читайте далі.
  • Повного заряду згідно запевнень виробника вистачає на 2 години, я особисто можу підтвердити що на одну годину точно вистачає.
  • Кейс дає можливість повністю зарядити навушники “два-три рази” як пише сам продавець. Це не зовсім так – читайте подробиці нижче.
  • В комплекті – кейс-зарядка, насадки-вкладиші трьох різни розмірів.
  • Bluetooth 4.1 – цього має вистачити на 10 метрів.
  • Вага – 4 грами для одного навушника. Разом з кейсом – 25 грамів.
  • На сайті виробника – вірте чи ні, але цих навушників у виробника на сайті нема (http://www.qqcute.net/). Свої я придбав на Amazon (звідки і знижена ціна), і продає їх там сама QQcute. Але в цілому схоже що виробник якийсь китайський noname і QQcute (теж чесно скажемо не дуже відомий бренд) просто маркує і перепродує їх.

 

Враження від використання

Почнемо з поганого, потім перейдемо до не надто поганого і потім згадаємо і про хороше.

Найгірше це підключення навушників до телефону (чи що ви там для музики\дзвінків використовуєте). Спочатку навушники перемигуються між собою (шукають одне одного) і це може зайняти до 10 секунд. Далі вони ще трохи подумають і кожне з них скаже що знайшло іншого. А потім лише вони будуть приєднуватися до телефона що теж займає час. Крім того парується лише один навушник (за замовчання правий) і якщо ви помилково підключите лівий то матимете одне працююче вухо.

Коротше за ті 5 разім що я їх використовував мені вже 3 рази довелося їх заново парувати. Чи то терплячки не вистачає, чи і правда щось там не дуже добре реалізовано. Хоча у відгуках на Amazon одна з причин з яких хвалять ці навушники це те що їх легко парувати з телефоном… не розумію.

Другий суттєвий мінус – відсутність мікрофону. Навіть не зважаючи на те що в рекламі написано про те що ви зможете використовувати цю модель для дзвінків – лише звук “звідти”, вас чути не буде. Так що ви тепер знаєте.

Далі про додаткові зарядки від кейса. Якщо навушники залишити у коробочці дні на 3 то вони повністю розряджаються так що їх і увімнкути не можна буде. В моєму випадку розряджалося до 0% праве вухо. І тому у мене підозра що там або акамулятор дохлий, або з контактами щось не в порядку, або і те і інше.

Стосовно комфорту – вуха від них не болять, але за годину не зважаючи на свою легку вагу і крихітні розміри вони встигають дуже швидко набриднути і знімаєш їх з радістю. Якось вони кожну секунду нагадують про те що вони одягнені.

В той же час сидять вони найдійно і навіть коли я бігав у них жодного разу не відчув щоб навушники почали б випадати чи хоча б зрушилися хоч трохи.

Якість звуку відповідає ціні (не повній, а зниженій) – бас сильно розмазаний і слабеньки, розібрати окремі інструменти буде важко і взагалі звук якийсь наче сумний такий трошки. Не вистачає енергічності, чи що. Класична музика взагалі звучить як на моно-радіо.

Також навушники самі по собі не те щоб блокували, але суттєво приглушують зовнішні шуми без чого звук на них взагалі не можна було б розібрати.

З хорошого можу назвати лише ціну.

Отже маємо трошки гірше ніж посередні за якістю звуку та комфорту бепровідні крихітні навушники які надійно фіксуються у вухах. Купувати їх варто виключно за зниженою ціною якщо вам хочеться спробувати істинно безпровідні спортивні навушники.

Оцінки:

Аляска. Частина 1. Загальні враження

Отже в серпні цього (2018-го) року ми зробили невеличку подорож на Аляску, трошки там похайкали, трошки просто походили по містам. І в першому пості я напишу деякі свої загальні враження.

 

Перше що треба сказати що розмір та масштаби Аляски дуже недооцінюють. Велетенська, практично незаселена територія яка ж до того ж доволі не дружня до людей. І якби не корисні копалини (золото, нафта) та морські продукти так би і лишатися цим землям незаленими.

Доволі вражаючий факт – до 70% відсотків поселень на Алясці, включно з містами на кілька тисяч людей не можна дістатися автомобільними шляхами. Дороги просто не можна побудувати або через складний рельєф, або через те що на шляху трапляються неосяжні болота та багатометрові поля криги, або ще якась напасть. А тому або літаком, або човном, або у деяких випадках залізницею.

Аляска через те що є місцем зіткнення тектонічних плит (і в тому ж Анкораджі можна прямо побачити де вони зустрічаються) і має довжелезний ланцюжок вулканів пара десятків з яких є діючими в кожен момент часу. І не так давно тут був найсильніший в Північній Америці землетрус (9.2 бали) який зруйнував багато міст, а цунами викликана ним знищила ще більше – місцями хвиля сягала 6 метрів висотою, рухалася 60 км на годину і пройшла вглиб території на 90 км. Десятки людей було вбито як на самій Алясці так і в інших місцях планети (наприклад у Каліфорнії). З останнім великим землетрусом в тому ж Анкораджі в деяких місцях земля просіла більше ніж на 3 метри.

 

Літо, воно ж туристичний сезон, на Алясці коротке і приваблює багато туристів як ми. Населення міст в цей час зростає в 10 і більше разів, відкриваються велики готелі і магазини. І вже в серпні кількість людей починає стрімко зменшуватися і бізнеси починають закриватися і впадати в зимовий сон. Враховуючи те що на Алясці нема податку на продаж (в нашому штаті для порівняння він складає 10%) і починаються масові розпродажі щоб збутися усього товару – середина серпня дуже вдалий час щоб купувати дороге похідне та зимове обладнання та одяг.

І навіть з тих людей хто живе на Алясці “за пропискою” дуже багато на зимовий період виїздять в інші місця  – континентальні штати, як приклад, які місцеві називають “нижні 48”. А житло своє просто закривають. Якщо ж залишатися тут жити то лише опалення взимку буде обходитися в $$400-500 на місяць.

 

Через те що більшість поселень не доступна машиною дуже багато людей вміють літати і дуже багато мають свої власні літачки – так і стоять на задньому дворі. При необхідності вирулюють на аеродром та летять собі куди треба. Навіть багато хто вміє вже літати ще до того як починає вчитися водити машину. На Алясці взагалі найбільший відсоток населення яке вміє літати чи володіє літаками.

А літачки тут цікаві – ясно що не великі, але до того ж пристосовані злітати/сідати як на дорожку аеропорту так і на воду (на спеціальних поплавках) чи прямо у тундрі (такі літаки мають величезні колеса). І серед місцевих регулярно проводяться змагання типу найкоротший зльотний чи посадковий шлях. І виграють там з показниками типу 6 метрів для посадки на воду. Тобто деякі місцеві можуть сісти літаком просто у доволі велику калюжу.

 

Також тут досі використовують собачі упряжки для подорожей, доставки вантажів та розважання туристів. Хаскі (це така порода собак) якраз і були виведені для подібного. Місцеві нам розказували що хаскі страшенно щасливі лише тоді коли їм нарешті випадає нагода тягнути санчата та спати у снігу в мороз. На ніч їм кидають шмат жиру і вони проковтнувши його спокійно сплять засипані снігом у 40-градусний мороз. А без фізичних навантажень та холоду собаки ці дуріють, починають нападати одне на одного і взагалі жевріють.

Також Аляска має найбільшу кількість льодовиків – їх тут більше 100 тисяч (так – більше за сто тисяч!). І хоча таких великих як той же Експлорадорес в Чілі тут нема проте зустрічаються вони буквально на кожному кроці варто лише виїхати з міста. Льодовики як правило знаходяться трошки вище в горах і навіть утворюють так звані льодопади – крига постійно сповзає вниз і безперервно падає з високи (іноді навіть кілометрової) великими брилами утворюючи шум який можна почути за багато кілометрів. І нажаль льодовики тут теж поступово зменшуються через глобальне потепління…

 

Хочу ще сказати про місцевих комарів, чи москітів, чи хто зна що воно таке тут. Їх наче і не багато (на дикій природі більше ніж у містах), але це такі страшенні потвори що кусають не лише через футболки, але і крізь кофту прокусити можуть. Справа в тому що їх основною “їжею” є лосі та олені з доволі довгим та густим хутром і тому наший одяг їх не зупиняє. Укуси у них наче і не болючі і спочатку не помітні, але потім виростають у здоровенні пухирі які страшенно сверблять та заважають. І навіть через 2 тижні у мене досі є яскраво-червоні сверблячі плями. І що ще дивно вони кусають за зап’ястки та гомілки (що очикувано) і за плечі (найбільші бугри у мене були саме там) і навіть в спину. Тому як будете в цих місцях то кілька шарів одягу і протимоскітний спрей є обов’язковими.

Також кілька шарів одягу стануть в нагоді з місцевою погодою. А погода тут міняється дуже швидко і радикально. Коли небо чисте і світить сонце не так щоб температура була висока, але сонце якесь зовсім нещадне і шкіру палить дуже швидко. А потім налітає вітерець, добре, прохолодно, а воно все дме і стає холодніше… А потім вже і дощик починає крапати, потім взагалі злива починається. І  за якісь 5-10 хвилин коли ти був у футболці, шортах та сандалях ти вже одягаєшся в кофту, куртку та ботинки і знімаєш сонцезахисні окуляри бо стало щось темно. А потім знову теплішає, і так по колу. Місцеві ходять хто як – хто у футболках, хто у куртці поверх кофти і стійко не паряться з приводу змін погоди. А для туристів доцільно мабуть таки бути в штанях, взутті та кофті весь час.

 

Також на Алясці велика кількість диких тварин багатьох з яких можна побачити просто за межами міста. Тих же велетенських лосів (вагою понад 500 кг) щомісяця машинами збивають більше сотні. Медведі, кити, та інші олені теж доволі часті тварини. Ми були в сезон коли лосось йшов струмками та річками викидати ікру і навіть бачили струмки в яких великі рибини щосили гребуть проти течії. І там же сліди медведя та розірваної риби. Коротше тварин тут можна побачити.

На цьому поки закінчу, чекайте продовження.

Усі світлини з подорожі тут – https://www.amazon.com/photos/share/zeDIbXytB2P4HZCQ5JcxxwtFh7EwP6ymfOqUU6kFSEI.

 

Creative Outlier Sports Bluetooth Headphones

Призначення та характеристики

Спрортивні безпровідні навушники зі зручними вкладишами і непоганим звуком. Але про це і про те чому я не буду ними користуватися нижче, а зараз поглянемо на характеристики:

  • Ціна. Повна ціна складає $70, але у самого виробника іноді бувають скидки на цю модель до $50. Мені ж вдалося купити такі собі за $40.
  • Рівень захисту – IPX4, тобто захищені від бризок води та від поту.
  • В комплекті – насадки трьох різних розмірів, шнур для зарядки (micro-USB), жорстка сумочка-коробка для зберігання.
  • На шнурі є блок з мікрофоном та кнопками регуляції гучності та відтворення/паузи.
  • Час роботи з повним зарядом -11 годин. Сам я не можу підтвердити чи спростувати, але мені на кілька пробіжок по одній години свого часу повного заряду вистачило.
  • Вага – 15 грамів.
  • Звук відтворюють 6-міліметрові драйвери.
  • Протокол – Bluetooth.
  • На сайті виробника – https://us.creative.com/p/headphones-headsets/creative-outlier-sports.

 

Враження та недоліки

Почну з хорошого.

Перше що треба сказати (і що є найкращим в цих навушкиках) це те як надійно і зручно вони сидять. По-перше, вони настільки комфортні що їх можна легко порівняти з Bose SoundSport і вони навіть не будуть помітно програвати. До того ж ці навушники навіть надійніше сидять (тобто не рухаються взагалі) і незрівнянно краще блокують зовнішні шуми (що Bose SoundSport не роблять взагалі). Також під час своїх пробіжок я зовсім забував про них і жодного дискомфорту не відчував. Таким чином це цілком можуть бути найкомфортніші спортивні вкладиші.

Тепер про те що ж з навушниками не так. Головний і по суті єдиний скліьки-небудь значущий недолік це якість звуку. Зрозумійте вірно – для спортивних навушників-вкладишів за $50 якість звука відповідна. Але якщо у вас вже є досвід з тими ж Bose SoundSport, або JayBird BlueBuds X Sport, Jaybird JF3 Freedom чи навіть Samsung Gear IconX 2018 то ви одразу відчуєте різницю в якості. Та навіть трошки дешевші SoundMAGIC E10 як на мене звучать краще. Що ж не так зі звуком? Звук можна охарактеризувати як доволі плаский і при цьому глуховатий. Тобто він що називається не качає і не дзвенить – що низькі частоти доволі розмазані, що високі злипаються. Якщо зовсім просто то не бумкає як слід, не розбірливі середні та високі частоти. І повторюся – звучать вони добре якщо у вас нема кращих та дорожчих навушників, точно краще за усе те сміття що йде з більшістю смартфонів.

Також те що насадки щільно перекривають слуховий канал також має негативний ефект який проявляєтся в тому що під час бігу удари ногами по землі чи навіть сильне серцебиття віддаються низькочастотним бумканням. До цього можна швидко звикнути і не помічати його, але у купі з не найкращим звуком і створилося таке моє не надто позитивне враження.

Також до дрібних недоліків можна віднести доволі довний шнур (на мою думку він мав би бути майже вдвічі коротше).

І у підсумку перед нами дуже комфортні спортивні навушники з посереднім звуком.

Оцінки: