Місяць: Серпень 2015

Dominion

 

Ця гра є класикою не дивлячись на те що з’явилася вона не так давно як деякі інші. Певною мірою це та гра з якої треба починати якщо ви не знайомі з настільними іграми взагалі: якщо сподобається значить ви знайшли нове хобі, якщо здасться що “добре але замало” значить треба одразу йти до більш відомих і заморочених ігор типу Dangeon and Dragons, якщо ж буде сильно складною то значить варто пробувати “легші” ігри.

Характеристики

  • Кількість гравців: від 2 до 4. Найкраще грати з 4-ма гравцями.
  • Час гри: 30 хвилин
  • Складність правил і час навчання: середньої складності, гравець з досвідом може пояснити з прикладами за 10-15 хвилин.
  • Жанр і категорія: карточна стратегія з середньовічною тематикою.
  • Ігрова механіка: будування колоди, управління колодою.
  • Ціна: від $20

 

Розширення

Гра настільки поширена, популярна і так добре розширюється що існує просто неймовірна кількість доповнень які можуть гратися як самостійні ігри, так і як доповнення до базової версії.

Кілька доповнень вартих уваги:

  • Dominion: Intrigue – більше атакуючих і захистних карт які впливають на інших гравців
  • Dominion: Prosperity – акцент на економічній частині гри

Правила

Кожен гравець має свою колоду карт з якої грають одночасно 5 карт (крім випадків коли якийсь ефект змінює це). Кожен гравець за свій хід має одну дію, одну покупку і після мусить скинути карти у свій відбій. Коли колода закінчується відбій перетасовується і стає колодою.

Карти бувають кількох видів:

  • гроші – за них можна купувати інші карти
  • дії – можуть додавати грошей, дій, дозволяти взяти додаткові карти з колоди і таке інше
  • виграшні очки
  • комбіновані карти

Гра закінчуєть коли три види будь-яких карт розкуплено, або розкуплено усі карти за найбільшою кількістю виграшних очків. Виграє відповідно той хто набирає найбільше очків.

Враження

Перше що треба відзначити це неймовірну збалансованість гри. Стратегія у більшості випадків полягає в тому щоб спочатку накопичити грошей щоб можна було купити потужні карти, а потім або грати картами які дають додаткові можливості, або заважати іншим грати своїми атакуючими картами.

Друга сильна сторона гри в тому що вона знаймить з базовими ігровими механізмами що застосовуються у великій кількості інших ігор.

Повторна іграбельність висока – тобто в цю гру можна буде грати знову і знову і пробувати все нові стратегії дуже довго.

Одним з найцікавіших ігрових елементів є вибудовування послідовності карт. Щось типу такого: граємо карторю яка додає 2 дії, одна з дій (наступна карта) це добрати 3 карти з колоди, друга дія – інші гравці мають скинути по одній карті у відбій. Ну і таке інше, комбінації можуть доходити до десятка карт.

Оцінка

Оцінка на BGG – 7.77/10 (https://www.boardgamegeek.com/boardgame/36218/dominion), моя оцінка – 7.5/10.

Це гра яку обов’язково мати в колекції якщо ви захоплюєтеся іграми і її легко буде пояснити вашим гостям та друзям яких ви захочете навернути у свою нову релігію :)

Якщо ж ви не думаєте про купівлю пари десяток коробок за пару років і хочете мати одну-дві гри у шафці про всяк випадок то як порекомендую все ж таки взяти Dominion: Intrigue.

 

Pearl Izumi E:Motion Road N1

 

Ціна

Регулярна ціна – $90, на розпродажах можна знайти за $70.

Характеристики

Легкі мінімалістичні кросівки для щоденного бігу:

  • вага – 230 грамів
  • підошва однослойна EVA (пружня резина)
  • під п’ятою –  5.5 мм, носок – 4.5 мм, підйом – 1 мм
  • верх – безшовний, синтетичний
  • язичок – середнього обсягу

Враження

Хоча ці кросівки і мінімалістичні резина підошви дуже м’яка. Порівняння зі схожими моделями:

  • Altra Instinct має більше місця для пальців, більш товсту підошву і важче
  • New Balance Minimus Barefoot 10 набагато жорсткіші і вибагливіші до техніки, проте мають більше структури.

Треба зазначити що кросівки практично безформені і скоріше нагадують товсту шкарпетку. Підошва вузенька і під час бігу я її навіть не бачу – перекривається ступнею. Хоча останнє і незвично проте ніякого дискомфорту не спричиняє.

Не зважаючи на легкість ці кросівки не відчуваються швидкими – мабуть через те що дуже м’яка (хоча і тоненька) підошва.

Моя оцінка – 7/10.

Недоліки

Перше що я зауважив би це те що за один рік використання (приблизно раз на тиждень – до 1000 км) вже протерся нігтями великих пальців верх. Проте це особливість моєї ноги, для вас може бути зовсім не проблемою.

Також почала помітно тертися резина. Хоча з іншого боку для нічим незахищеної м’якої резини час життя доволі пристойний.

Безформеність теж може бути проблемою – кросівки ніяк не створюють бігового настрою і скоріше будуть для вас парою в якій ви час від часу будете робити розслаблені пробіжки.

На сайті виробника

http://shop.pearlizumi.com/product.php?mode=view&pc_id=31&product_id=2334101

Вже є друга версія, також існує доволі популярна трейлова модифікація.

[english] fat finger / fat-finger / fat-fingering

Дословно “товстий палець”. Це словосполучення означає типографічну помилку (а зараз актуальна і для матеріалів в інтернеті) зроблену натисканням невірної клавіші чи випадковим натисканням більше ніж однієї клавіші. Таким чином перекласти можна як “опечатка”, або “не на ту клавішу натис коли набирав”.

У словниках:

Felt B16 TT/Tri Bike

 

Ціна

На момент продажу (2012-й рік) – $2000 у комплектації вказаній нижче. Сьогодні ціна складає від $1600.

 

Призначення

Це велосипед для тріатлону та тайм-трайал заїздів. У Felt ця серія це найдешевші трі-байки, проте йдуть вони з карбоновими рамами.

Завдяки тому що рама карбонова і з доволі зручною геометрією (як на мене) можна певний час покращувати велосипед встановлюючі більш високосласні компоненти.

Комплектація

  • Рама – карбон з захованими задніми гальмами
  • Передня виделка – карбон, гальма звичайні, спереду
  • Кіт – Shimano Ultegra, перемикачі – microSHIFT.
  • Аеробари – Felt Aero TT з дуже приємними гелевими подушками. Взагалі подушки такі б не завадили і набагато дорожчим аеробарам на мою думку.
  • Сідло – Cobb
  • Колеса – Felt TTR4. В комплекті йдуть шикарні шини Vittoria Zaffiro Slick.

Існують різні комплектації: Shimano 105/FSA, з сідлами Felt і таке інше. Власне моя комплектація здається мені дуже вдалою і адекватною ціні.

Враження

Навіть враховуючі недоліки перелічені нижче я досі задоволений цим велосипедом і збираюся їздити на ньому ще 2-3 рокі мінімум, а може і довше.

Перше що треба відзначити це жорсткість рами. Завдяки цьому ніякої затримки між збільшенням зусиль та зростання швидкості нема взагалі. Я можу порівнювати зі своїм Cervelo R3 де значно легша і м’якіша рама якимось чином їсть енергію прискорення і велосипед треба розганяти. Тут же прото тиснеш сильніше і їдеш швидше, наче під тобою і нема складного механізму.

Також вдала геометрія рами дає працювати доволі ефективно, хоча для мене вона і занадто агресивна: довелося трохи підняти руль і розвести аеробари.

Управління в порівнянні з шосейним велом жалюгідне і щось крім плавних поворотів вирулити практично нереально, але за відгуками у Felt ситуація з цим не найгірша.

Що стосується апгрейдів то в першу чергу має сенс вкластися в колеса з глибшим профілем, хоча і ті що стоять на диво непогані. Також варто поміняти перемикачі на Shimano Ultegra. Що стосується апгрейду до SHimano DuraAce то я не певен чи не краще було б перейти на дорожчий байк.

Також зручна сідушка Cobb мабуть має бути замінена на якусь модель від Adamo, але це я зрозумів лише після трьох років використання.

Недоліки

Нічого особливо трагічного для мене, але для когось може бути суттєвим:

  • Жорстка рама хоча і добре для різких прискорень проте абсолютно не пом’якшує нерівності і до того ж торохтить як відро з болтами на більш помітних нерівностях. І я не перебільшую – дістати вел з машини і поставити на землю створює такий грохіт наче він ось-ось розсипеться.
  • Вага – хоча важить він дуже пристойні 9.2 кг проте зовсім не відчувається легким. Треба відзначити що відчуття важкості нема під час гонки, але в гору він їде не надто добре.
  • Клаймбінг (підйом в гору) – крім того що вел ось тут якраз і відчувається важким, крім того коли стаєш на ноги його сильно розбалансовує: заднє колесо ледь не прокручується, переднє під навантаженням починає вихляти.
  • Гальма – вони тут дуже, просто неймовірно м’які і повільні. Навіть з оновленими колодками та тросами байк гальмує ледь-ледь і є ризик з серйозної гірки не зупинитися взагалі. Особливо погана ситуація з задніми гальмами які взагалі ледь помітні – це плата за те що їх заховано за раму для аеродинамічності. Готуйтеся до того що в екстремальній ситуації ви будете їхати боком замість зупинитися. Також цьому допоможуть встановлені шини Vittoria Zaffiro Slick.
  • Геометрія – для початківців посадка може бути занадто агресивною що без звички може призвести до перенавантаження шиї та головних болей. До того ж їздити не на аеробарах довго на цьому велосипеді не вийде – долоні починають боліти від навантаження.

На сайті виробника

Це вже звіно новіша модель, але трошки гірші компоненти (колеса та аеробари ті самі) – http://www.feltbicycles.com/International/2015/Bikes/TT-TRI/B-Series/B16-Available-in-650c-.aspx

Моя оцінка

Навіть з урахуванням усих вище наведених недоліків моя оцінка – 9/10.

Sunlite Thorn Resistant Presta Valve Tubes

 

 

Ціна

$12 за трубку 700х20-25 мм.

Призначення

Велосипедні камери з дуже (дуже!) товстого шару резини: фото нижче демонструє різницю в розрізі звичайної і цієї велокамер.

Призначена вона як вже зрозумілом для тих випдків коли важливо уникнути проколів і розривів камери: погане/засмічене прокриття, тривалі подорожі, погані погодні умови.

Як бонус товщі стінки тримають тиск набагато довше і їх можна не підкачувати 2-3 місяці навіть при регулярних поїздках.

Враження

Це хороший варіант для випадків коли вам треба їздити містом (на роботу та з роботи, наприклад), або на маршруті є ділянки без асфальту чи з дуже поганим асфальтом.

Мені вдалося проїздити на таких кілька років без жодного проколу поки що.

В цілому я дуже ними задоволений і рекомендую усім крім випадків згаданих далі.

Недоліки

Звісно у такого рішення не може не бути недоліків, інакше б тільки такі трубки і були б на ринку. Отже:

  • вага – трубки важать майже 200 грамів що іноді важче за комбінацію шина плюс трубка для більш легких рішень. Отже ні для тренувань на швидкість, ні тим більше для змагань вони не підходять.
  • не компактність – через те що резина дуже товста трубка практично не складається (вже вчертверо її скласти не надто легко) і не накачана займає не набагато менше місця. Тобто возити з собою запасну буде дуже проблематично: у підсидільну сумку не влізе, з кишен на джерсі буде стирчати палкою, хіба що в рюкзак чи навісні сумки. З іншого боку запасні можна і не брати…
  • ціна – за таку ціну можна купити 5-6 звичайних трубок.
  • надійність – в цілому я задоволений, але одна з куплених трубок мала дефект і вибухнула коли я лише почав її накачувати. Це говорить про не надто високий контроль якості на виході продукції. Хоча масових негативних відгуків в інтернеті не видно.

 

Моя оцінка – 8/10.

2015-07-30 – RAMROD 2015

Велотур навколо гори Райнір (RAMROD – Ride Around Mt. Rainier inOne Day, одноденна поїздка навколо гори Райнір) яку щорічно організовує один з місцевих велоклубів – http://www.redmondcyclingclub.org/RAMROD/RAMROD.html.

 

Сам велотур має обмежену кількість учасників через те що більшість маршруту проходить через територію парку і кількість людей які туди пускають одночасно теж відповідно обмежена. Тому усі бажаючі приймають участь в лотореї (ціна $5) і у випадку виграшу кілька сотень везунчиків платять $90 щоб подолати 240 км красивого і непростого маршруту.

 

Пару років тому я теж вигравав участь, ось мій звіт про мій перший раз на цій трасі – 2013-07-25-RAMROD та RAMROD 2013 – відео. Поталанило мені і цього року.

 

Сильно повторюватися не буду, просто відзначу найбільш яскраві враження.

Ті хто більш-менш регулярно приймають участь у змаганнях та інших спортивних подіях мають безліч історій про те як колись щось забув, чи переплутав чи ще якось напартачив. Цього разу нічого страшного крім того що я забув свої велоокуляри. Просто не став роздруковувати список “Велозмагання” де у мене записано що брати і що робити якраз на випадок щоб не забути нічого :) Занадто вже самовпевнений був.

 

Довелося взяти окуляри Олени (Guess) в яких вона водить машину. Вони практично не захищають очі від вітру на спусках (а спуски там по 20-30 км і дуже швидкі) і практично не захищають від сонця, але все одно краще ніж без окулярів.

 

Другий прокол пов’язаний з водою. Я взяв дві пляшки на велосипед. В одну наливав спортивні напої (на станціях був Gatorade), а друга була для води щоб обливати себе. Найкрутіші підйоми були на дуже пекучому сонці і перегрівання наступало дуже швидко. От вода з кригою в пляшці допомагала. А прокол в тому що для води я взяв прозору пляшку Camelbak Podium яку сонце прогрівало теж миттєво і я поливав себе теплою водою. Хоча навіть так було легше.

 

На трасі кожні 30-50 кілометрів були точки де можна було поїсти та налити води чи спортивних напоїв у пляшки. На останній зупинці команда волонтерів робила бутерброди. На одній з зупинок на трасі була печена картопля з сіллю (сіль потрібна щоб не так зневоджуватися і запобігати судом).

 

У мене вся поїзда зайняла 10 з половиною годин на велосипеді плюс пару годин на зупинках. Іноді на підйомах перегрівався так сильно що доводилося зупинятися кожні кілька сот метрів де було б хоч трохи затінку. Так само робили і інші велосипедисти.

З собою віз пакетики з кремом від сонця та пігулки з сіллю, не став як минулого разу тягти рукава чи інші теплі речі та батончики.

Олена весь цей час чекала мене на фініші… Насправді десь у кав’ярні з кондиціонованим повітрям сиділа :) Але єдине що ми коли розраховували мій час повернення забули додати час який я витрачу на зупинках тож вона мене 2 години на фініші чекала.

Кому раптом цікаво ось дані з вело-комп’ютера – https://connect.garmin.com/modern/activity/850507152. Статистика показує більше 10 тисяч спалених калорій, не знаю на скільки можна цьому вірити.

Чи буду пробувати робити цей тур ще? Мабуть так. Поки його їдеш думаєш “нащо я це роблю, який в цьому сенс?” і таке інше. А після фінішу, душу і морозива думаєш “круто, наступного разу маючи досвід ще більше задоволення можна буде отримати” :)

Ну от і все в принципі. Усім наснаги та здоров’я!

Vittoria Zaffiro Pro

Ціна

$20 за 700×23 (стандартного діаметру колеса шосейника, ширина 23 мм), $17 на розпродажах.

Характеристики

  • тип – клінчер (шина яка ставиться поверх камери)
  • вага – 240 грамів
  • 60 TPI (ниток на дюйм)
  • ширина – 23 мм
  • покриття – асфальт
  • погодні умови – всепогодні

Враження

Дуже хороші шини: надійні, добре чепляються за асфальт і ціна прекрасна. Так, вони не найлегші і не найшвидші, але для тренувальних поїздок по хорошому асфальту у практично будь-яку погоду це мабуть найкращий вибір.

Моя оцінка – 9/10.

На сайті виробника

http://www.vittoria.com/tire/zaffiro-pro/